Рішення

від 08.02.2023 по справі 911/1841/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/1841/22

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1841/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроліга 2017», м. Кривій Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП Трейд»,

с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області

про стягнення 378 840,00 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроліга 2017» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП Трейд» (далі-відповідач) про стягнення 378 840,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 14/04/21 від 14.04.2021, в частині своєчасної поставки оплаченого позивачем товару та неповернення грошових коштів в сумі 378 840,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2022 відкрито провадження у справі № 911/1841/22, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 02.11.2022.

Ухвалою Господарського суду від 02.11.2022 підготовче засідання у справі № 911/1841/22 було відкладено на 23.11.2022.

Ухвалою Господарського суду від 23.11.2022 підготовче засідання у справі № 911/1841/22 було відкладено на 14.12.2022.

Ухвалою Господарського суду від 14.12.2022 закрито підготовче провадження у справі № 911/1841/22, справу призначено до розгляду по суті на 11.01.2023.

Ухвалою Господарського суду від 11.01.2023 розгляд справи № 911/1841/22 по суті був відкладений на 08.02.2023.

Представник позивача в судові засідання жодного разу не з`явився, однак 13.10.2022 та 04.11.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли заяви вх. № 14339/22 та 15673/22 відповідно, в яких останній підтримав позовні вимоги та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом за його участі. Вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом, разом з ухвалою суду, що повернулась на адресу суду з відміткою: «за заявою відправника/адресата».

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд відзначає, що зазначена позивачем при зверненні до господарського суду адреса відповідача є офіційною адресою місцезнаходження відповідача та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого зроблено судом.

Разом з цим, у зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України, можливістю незнаходження осіб за вказаними ними адресами, припиненням роботи АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України, відсутністю у суді фінансування на здійснення відправлення поштової кореспонденції, з метою належного повідомлення сторін, відповідно до приписів пунктів 6, 7 ст. 6 та ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе повідомляти осіб про хід справи не через АТ «Укрпошта», а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті суду); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Так, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, копії ухвал суду направлялись відповідачу на відому електронну адресу (offise.spptrade@gmail.com), про що були складені відповідні довідки.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Крім того, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік, відсутністю знаків поштової оплати та відсутності у суду можливості надіслання кореспонденції в паперовому вигляді, за ініціативою позивача, ухвали суду були направлені на адресу відповідача, про що позивачем до матеріалів справи були надані відповідні докази.

У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/1841/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПП Трейд» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроліга 2017» (покупець) укладений Договір поставки № 14/04/21 за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив, мінеральних добрив та стимуляторів росту рослин іменованих у подальшому товар, відповідно до умов договору.

Асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені у специфікаціях до даного договору, які є невід`ємними частинами договору (п. 1.2 договору).

Загальна сума договору складається із сум вартості всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.3 договору).

Умовами п. 3.2 договору визначено, що покупець одержує товар після надходження грошей на розрахунковий рахунок продавця. Право власності на товар переходить до покупця після здійснення ним попередньої оплати вартості товару згідно з умовами оплати товару та з моменту підписання накладних на передачу товару.

Умовами п. 4.1 договору визначено, що товар по даному договору продається на умовах попередньої оплати. Умови оплати відповідної партії товару, порядок та строки здійснення платежів, зазначаються у специфікаціях.

Пунктом 11.1 договору визначено, що договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов`язань за цим договором.

Так, відповідачем був сформований рахунок на оплату № 40 від 27.07.2021 на суму 378 840,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 251 від 28.07.2021 позивачем було перераховано на рахунок відповідача 378 840,00 грн., з призначенням платежу: «Оплата за добрива, з/но рахунку № 40 від 27.07.2021 р. у т.ч. ПДВ - 20 % 63 140,00 грн».

Проте, в порушення умов договору, товар на суму 378 840,00 грн. відповідачем поставлений не був.

За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви відповідач поставку товару не здійснив, кошти в сумі 378 840,00 грн. не повернув, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Укладений між сторонами договір поставки є підставою для виникнення у них господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою вказаної норми до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов`язань щодо поставки товару не виконав, грошові кошти в розмірі 378 840,00 грн. не повернув, доказів протилежного суду не надав.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі № 504/3770/15, в якій суд дотримується думки викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21), «оскільки статтею 530 ЦК України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 3-127гс11 зроблено висновок, що «оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту».

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулось.

Відповідного висновку дотримується Верховний Суд у постановах у справах № 911/12382/17 від 21.02.2018 та № 918/631/19 від 22.09.2020.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач жодних дій щодо повернення грошових коштів з моменту їх отримання (28.07.2021) до моменту звернення позивача з цим позовом до суду (21.09.2022) не вчиняв. Доказів поставки товару відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частинами 1 та 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, за змістом якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 378 840,00 грн. попередньої оплати обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, які наявні у матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП Трейд» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Ф, код ЄДРПОУ 39364795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроліга 2017» (50065, Дніпропетровська область, м. Кривій Ріг, вул. Костенка, 33, код ЄДРПОУ 41594217) 378 840 (триста сімдесят вісім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп попередньої оплати та 5 682 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 61 коп судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 27.02.2023.

Суддя О.О. Христенко