Ухвала

від 14.02.2023 по справі 911/1815/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1815/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сулім В. В., Коротун О. М., Майданевич А. Г.

від 07.09.2022

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсфера"

про визнання недійсним рішення наглядової ради та зобов`язання здійснити викуп акцій,

1. Історія справи

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" про:

- визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "Київобленерго", оформленого протоколом засідання № б/н від 12.07.2019;

- зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" здійснити викуп всіх акцій Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", що належать позивачу станом на 15.07.2019, за ціною викупу одної простої бездокументарної акції на рівні ринкової вартості простої бездокументарної акції Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" станом на 25.06.2019, у розмірі не менше 5,20 грн без ПДВ за одну просту бездокументарну акцію.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.

16.12.2020 до Господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" надійшли заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, понесених відповідачами.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 28.12.2020 частково задоволено заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу:

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 28 000,00 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" 20 000,00 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

- відмовлено в іншій частині вимог заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" щодо покладення на позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 62 600,00 грн;

- відмовлено в іншій частині вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" щодо покладення на позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 39 600,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2020 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2020 залишено без задоволення. Мотивувальну частину рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2020 змінено, викладено її в редакції даної постанови, залишено в силі її резолютивну частину. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2020 залишено без змін.

14.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" надійшли заяви про відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 задоволено заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 34 920, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" 28 320,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

Постановою від 06.12.2021 Верховий Суд, зокрема, скасував додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 911/1815/20. Справу № 911/1815/20 в частині розгляду заяв Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсфера") про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що:

- доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції при винесенні додаткової постанови застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 910/3242/18, № 908/137/18, № 910/3233, № 755/9215/15-ц, є безпідставними, оскільки у даній справі та у справах, на які посилається скаржник, суди дійшли відповідних висновків у зв`язку з наявністю різних фактичних обставин у вказаних справах, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку в межах своїх дискреційних повноважень;

- посилання на те, що додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 суперечить судовій практиці Верховного Суду у справах №910/12591/18, № 911/2571/19 щодо необхідності трансляції судових засідань на Youtube каналі Судової влади України, також відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки підставою касаційного оскарження відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України може бути, зокрема, застосування апеляційним судом норми права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах , викладеного у постанові Верховного Суду. Разом з тим, постанови Верховного Суду, винесені у справах №910/12591/18 № 911/2571/19, не містять жодних висновків, на які посилається скаржник, тобто правовідносини не є подібними;

- під час винесення додаткової постанови від 30.06.2021, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення позивача, не забезпечив останньому можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянув заяви відповідачів про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання;

- винесення додаткової постанови від 30.06.2021 судом апеляційної інстанції за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, згідно із пунктом 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи в частині розгляду заяв відповідачів про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

2. Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

За результатом нового розгляду, додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазсфера») про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 15 880,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсфера" 12 580,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- щодо заявленого відповідачами 1 та 2 в акті виду послуг, аналіз апеляційної скарги (59 сторінок скарга та додатки), розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта в рамках апеляційного провадження у справі № 911/1815/20 та погодження її з клієнтом: Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі" - 3 год., вартість 6000,00 грн; Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" - 2 год., вартість 4000,00 грн. Цей вид послуг частково поглинається підготовкою відзиву на апеляційну скаргу, який визначено відповідачами 1 та 2 як окремий вид послуги вартістю 16 600,00 грн та 14 600,00 грн, суд вважає, що справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення в цій частині заяв відповідачів на 50%. Також суд враховує, що представництво обох відповідачів здійснював один адвокат - Перцев Д.П., тому аналіз апеляційної скарги (59 сторінок) він здійснював один раз, натомість заявив у заяві поданій від відповідача-1 вартість послуги 6000,00 грн (3 год.), від відповідача-2 вартість послуги 4000,00 грн (2 год.). Відтак, щодо зазначених адвокатом послуг, суд вважає, що справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення заяв відповідачів (50%), а саме відповідача-1 на суму 3000,00 грн, як за 1,5 год. роботи, відповідача-2 на суму 2000,00 грн, як за 1 год. роботи;

- суд вбачає наявність підстав для зменшення вдвічі витрат на професійну правничу допомогу кожного з відповідачів в частині участі адвоката у судових засіданнях у даній справі, оскільки адвокат Перцев Д.П. здійснював представництво відповідачів у даній справі одночасно в одних і тих самих судових засіданнях, а тому суд апеляційної інстанції вважає співмірними витрати на представництво інтересів адвокатом у судових засіданнях в розмірі 3160,00 грн (кожному з відповідачів). Таким чином, враховуючи що представництво обох відповідачів здійснював один адвокат, колегія суддів вважає за можливе в інших частинах витрат на професійну правничу допомогу зменшити на 50%.

- щодо доводів позивача про те, що договори про надання правової допомоги № 149-ДНГ від 13.11.2019, № 200-КОЕ від 22.10.2019 та акти виконаних робіт не є належними доказами у справі, то вони є безпідставними і зводяться до нічим не підтверджених припущень позивача. Разом з цим, колегія суддів критично оцінює твердження позивача про те, що додатковою угодою №200-КОЕ/2 від 26.06.2020 передбачено захист відповідача 1 адвокатським об`єднанням у справі №911/1815/20, однак судове провадження по даній справі було відкрито лише 15.07.2020, оскільки 22.06.2020 дана справа була зареєстрована в суді першої інстанції під даним номером №911/1815/20. Таким чином, колегією суддів визнаються необґрунтованими посилання позивача на те, що подані відповідачами 1 та 2 докази понесення витрат є неналежними, недопустимими, недостовірними та невірогідними з мотивів невідповідності статтям 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України. Відповідних порушень судом апеляційної інстанції не встановлено;

- щодо аргументів позивача про відсутність доказів фактичної оплати послуг, колегія суддів враховує, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18;

- інші аргументи колегія суддів не приймає до уваги так як останні за своєю суттю зводяться до того, що відповідачі взагалі не мають права здійснити відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу;

- отже, суд апеляційної інстанції вважає загалом обґрунтованими заяви відповідача 1, 2 про розподіл судових витрат на правову допомогу. Проте, оцінивши витрати відповідача -1 та відповідача-2 з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність заявниками, відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, участь адвоката в судових засіданнях, та врахувавши заяву позивача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяв відповідача-1 та відповідача-2.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідачів по 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: судом апеляційної інстанції порушено статті 2, 76 - 79, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 24.11.2020 у справі № 908/137/18, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.09.2020 у справі № 910/3242/18, від 12.11.2020 у справі № 910/3233/18, від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18, тощо.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсфера" подали відзив на касаційну скаргу, в якому просили закрити касаційне провадження у справі в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а в частині інших підстав (якщо суд вбачає такі) відмовити повністю, а оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Крім того, відповідачі у відзиві на касаційну скаргу просять здійснювати розгляд касаційної скарги без участі їхнього представника.

4. Позиція Верховного Суду

За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).

У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).

Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25 постанови);

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);

- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).

Суд касаційної інстанції зауважує, що не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

Проаналізувавши висновки щодо застосування статей 2, 76 - 79, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, що викладені в постановах Верховного Суду у справах, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

У справі, що переглядається, Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги № 200-КОЕ від 22.10.2019; додаткову угоду № 200-КОЕ/2 до договору № 200-КОЕ про надання правової допомоги від 26.06.2021; попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу № 105/03-21 від 02.03.2021, відповідно до якого попередній розрахунок понесених очікуваних витрат на професійну правничу допомогу складає 34 000, 00 грн; акт надання послуг № 67 від 08.06.2021 на суму 34 920, 00 грн; рахунок на оплату № 21 від 08.06.2021; свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001256.

Відповідно до акта наданих послуг № 67 від 08.06.2021, надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе: - аналіз апеляційної скарги (59 сторінок апеляційної скарги та додатки), розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта в рамках апеляційного провадження у справі №911/1815/20 та погодження її з клієнтом 3 год. 6000,00 грн; - підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду, а також сторонам: * відзиву на апеляційну * попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції * заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду 8 год.30 хв. 16600,00 грн; - участь у судових засіданнях по справі №911/1815/20: 28.04.2021 (з15:00 до 15:09) (9 хв.), 26.05.2021 (з14:50 до 16:13) (1 год. 23 хв.), 08.06.2021 (з16:00 до 17:44) (1 год. 44 хв.) 6320,00 грн; - підрахунок витраченого часу та підготовлених процесуальних документів, підготовка заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду по справі № 911/1815/20 з додатками 3 год. 6000,00 грн. Всього 34 920 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазсфера») на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги № 149-ДНГ від 13.11.2019; додаткову угоду № 149-ДНГ/3 до договору № 149-ДНГ про надання правової допомоги від 20.07.2020; попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу № 03/03-21 від 02.03.2021, відповідно до якого попередній розрахунок понесених очікуваних витрат на професійну правничу допомогу складає 34 000, 00 грн; акт надання послуг № 66 від 08.06.2021 на суму 28 320, 00 грн; рахунок на оплату № 20 від 08.06.2021; свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001256.

Відповідно до акта наданих послуг № 66 від 08.06.2021, надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе: - аналіз апеляційної скарги (59 сторінок апеляційної скарги та додатки), розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта в рамках апеляційного провадження у справі №911/1815/20 та погодження її з клієнтом 2 год. 4 000,00 грн; - підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду, а також сторонам: * відзиву на апеляційну * попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції * заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду 7 год. 14 600,00 грн; - участь у судових засіданнях по справі №911/1815/20: 28.04.2021 (з15:00 до 15:09) (9 хв.), 26.05.2021 (з14:50 до 16:13) (1 год. 23 хв.), 08.06.2021 (з16:00 до 17:44) (1 год. 44 хв.) 6 320,00 грн; - підрахунок витраченого часу та підготовлених процесуальних документів, підготовка заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду по справі №911/1815/20 з додатками 2 год. 4000,00 грн. Всього 28 320,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, врахувавши заяву позивача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, задовольняючи частково заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазсфера») про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції виходив з того, що:

- заявлений відповідачами 1 та 2 в акті вид послуги: аналіз апеляційної скарги (59 сторінок скарга та додатки), розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта в рамках апеляційного провадження у справі № 911/1815/20 та погодження її з клієнтом: Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі" - 3 год., вартість 6000,00 грн; Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" - 2 год., вартість 4000,00 грн. Цей вид послуг частково поглинається підготовкою відзиву на апеляційну скаргу, який визначено відповідачами 1 та 2 як окремий вид послуги вартістю 16 600,00 грн та 14 600,00 грн, відтак, справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення в цій частині заяв відповідачів на 50%. Також судом враховано, що представництво обох відповідачів здійснював один адвокат - Перцев Д.П., тому аналіз апеляційної скарги (59 сторінок) він здійснював один раз, натомість заявив у заяві поданій від відповідача-1 вартість послуги 6000,00 грн (3 год.), від відповідача-2 вартість послуги 4000,00 грн (2 год.). Відтак, щодо зазначених адвокатом послуг, справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення заяв відповідачів (50%), а саме відповідача-1 на суму 3000,00 грн, як за 1,5 год. роботи, відповідача-2 на суму 2000,00 грн, як за 1 год. роботи;

- наявні підстави для зменшення вдвічі витрат на професійну правничу допомогу кожного з відповідачів в частині участі адвоката у судових засіданнях у даній справі, оскільки адвокат Перцев Д.П. здійснював представництво відповідачів у даній справі одночасно в одних і тих самих судових засіданнях, а тому співмірними витрати на представництво інтересів адвокатом у судових засіданнях в розмірі 3160,00 грн (кожному з відповідачів). Таким чином, враховуючи що представництво обох відповідачів здійснював один адвокат, в інших частинах витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити на 50%.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду, задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходила з того, що саме суму у розмірі 64 074,40 грн підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі № 755/9215/15-ц та заява про їх відшкодування і розрахунок були надані у строк, визначений частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України. Водночас, в частині вирішення питання про стягнення витрат у розмірі 50 894,40 грн заяву відповідачки залишено без розгляду, оскільки дані докази були надані ОСОБА_1 поза межами строку, встановленого частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Тобто у справі, що переглядається, на відміну від справи № 755/9215/15-ц, судом апеляційної інстанції не встановлено подання відповідачами доказів поза межами строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18 та у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 взагалі не вирішувалось питання щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката.

У справі № 905/1795/18 Верховний Суд, скасовуючи частково додаткову постанову апеляційного господарського суду, виходив з того, що питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу вирішено апеляційним господарським судом без урахування заперечень відповідача за первісним позовом. При цьому, Верховний Суд зазначив, що оцінка дій, що полягали у вивченні апеляційної скарги, юридичному аналізі підстав скасування рішення суду першої інстанції, підготовці до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяви про розподіл судових витрат не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Водночас, у справі, що переглядається, на відміну від справи № 905/1795/18, апеляційний господарський суд питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу вирішив з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, та надав оцінку складності цієї справи та відповідності заявлених сум критеріям реальності і розумності.

У справі № 910/3242/18 суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, ухвалюючи додаткове рішення та частково задовольняючи подану відповідачем-1 заяву про розподіл судових витрат, з урахуванням клопотання позивачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що враховуючи представництво адвокатів у справах №910/11310/18 та №910/3233/18, обсяг виконаних ними робіт (наданих послуг), беручи до уваги, що позиція відповідача-1 не змінювалася при розгляді справи, і відзив на позовну заяву аргументований подібними доводами, при цьому послуги надавалися клієнту адвокатами, які займалися вивченням справи, обговорювали аспекти ведення справи у суді та вносили один після одного певні корективи, тобто фактично виконували одну і ту ж саму роботу, - заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатами роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатами послуг та виконаними роботами із предметом позову, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатів у цій справі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності, справедливості та становить надмірний тягар для фізичних осіб. Верховний Суд залишаючи без змін додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду виходив з того, що суди дійшли правомірного висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявлених витрат на правничу допомогу.

У справі № 910/3233/18 Верховний Суд задовольняючи частково заяву про компенсацію судових витрат врахував те, що позиції сторін не змінювались у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій і представництво адвокатами інтересів відповідача-1 у подібних справах, зокрема у справі № 910/3242/18, дослідивши заяву відповідача-1 про компенсацію судових витрат та клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, надані заявником документи в їх сукупності Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування Судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 39 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

Тобто, у справі, що переглядається, та у справах №№ 910/3242/18, 910/3233/18 судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин, з урахуванням складності справ, приймалися відповідні судові рішення щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин.

Водночас аргументи скаржника щодо неправильної оцінки судом апеляційної інстанції доказів щодо обставин надання послуг правничої допомоги зводяться до їх переоцінки і не можуть бути предметом розгляду в касаційному порядку, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначено.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 911/1815/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 911/1815/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова