Ухвала

від 21.02.2023 по справі 752/8579/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/8579/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/258/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Довгий метр» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника

ТОВ «Довгий метр» - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12022100010001447 від 06.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та накладено арешт на майно, що визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100010001447 від 06.07.2022, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, а саме на:

- камеру TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A384002408» (поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032);

- камеру TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A0K2000385» (поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032);

- камеру TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A060003724» (поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032);

- кабель живлення до камер (поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ТОВ «Довгий метр» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді. Постановити нову ухвалу, якою відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12022100010001447 від 06.07.2022.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. Усі висновки, а саме щодо відповідності вилучених камер ознакам ст. 98 КПК, фіксування та ведення відеозйомки, направлення на сусідні будівлі та вхідні двері, засновані виключно на припущеннях та не доводяться матеріалами клопотання про арешт майна.

Також апелянт зазначає, що клопотання подано з порушенням ч. 5 ст. 171 КПК України. Оскільки як вбачається із клопотання про арешт майна воно було подане лише на п`яту добу після вилучення вище зазначеного майна, тобто через 96 годин, що є грубим порушенням норм процесуального права, прокурор через 48 годин зобов`язаний був повернути вилучене майно особі, в якої воно було вилучено, проте всупереч цьому суд проігнорував даний факт та прийняв незаконну ухвалу.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що 14.10.2022 він як представник власника майна був присутній під час розгляду клопотання про арешт майна та отримав лише вступну та резолютивну частину ухвали, однак повний текст ухвали отримав пізніше, а саме 13.12.2022 року. У зв`язку із тим, що для написання апеляційної скарги необхідний повний текст рішення суду для розуміння мотивів та правових підстав задоволення клопотання можливість для складання та подання апеляційної скарги виникла лише 13.12.2022.

Апелянт вважає, що підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги є поважними, оскільки раніше об`єктивної можливості подати апеляційну скаргу не було можливості, а тому строк має бути поновлений.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «Довгий метр» - адвоката ОСОБА_6 , в підтримку поданої апеляційної скарги, яку він просив задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Довгий метр» - адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу представника ТОВ «Довгий метр» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року, повернуто останньому, як особі яка її подала, як подану після закінчення строку апеляційного оскарження, а в апеляційній скарзі не ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Відповідно до супровідного листа /а.с. 106/, копію даної ухвали та апеляційної скарги представнику ТОВ «Довгий метр» - адвокату ОСОБА_6 , направлено 01.12.2022 року, відомості про її отримання матеріали справи не містять.

20.12.2022 року від представника ТОВ «Довгий метр» - адвоката ОСОБА_6 , знову надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, які останнім направлено на адресу Київського апеляційного суду 14.12.2022 відповідно до накладної на конверті /а.с.122/.

Перевіряючи вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року, колегією суддів встановлено, що 14.10.2022 під час розгляду клопотання про арешт майна був присутній представник ТОВ «Довгий метр» - адвокат ОСОБА_6 та він отримав лише вступну та резолютивну частину ухвали. Повний текст ухвали отримано відповідно до матеріалів справи 13.12.2022 року/а.с. 108/. Іншої інформації матеріали справи не містять, а тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з підстав того, що для написання апеляційної скарги необхідний повний текст рішення суду для розуміння мотивів та правових підстав постановленого судового рішення.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформованого у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її вступну та резолютивну частини, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі, якщо повний текст було складено пізніше, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчими Слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010001447 від 06.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

27.09.2022 прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022100010001447 від 06.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, із забороною права відчуження, розпорядження та користування, а саме на: камеру TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A384002408», яка поміщена до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032; камеру TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A0K2000385», яка поміщена до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032; камеру TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A060003724», яка поміщена до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032; кабель живлення (до камер), який поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032.

Дане клопотання до суду направлено поштовим відправленням відповідно до накладної на конверті через Укрпошту Експрес 23.09.2022 /а.с. 38/.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у приватній власності ТОВ «КАР-ІНВЕСТ» перебувають: автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, ідентифікаційний номер транспортного засобу (vin) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво НОМЕР_3 та автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, ідентифікаційний номер транспортного засобу (vin) НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 , свідоцтво НОМЕР_6 , ринкова вартість яких становить 9 (дев`ять мільйонів) гривень.

У березні 2022 року з метою збереження вищевказаних авто керівництво ТОВ «КАР-ІНВЕСТ» звернулось до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з якими протягом довготривалого часу перебували у довірливих, дружніх відносинах. Останні, вводячи в оману керівників та засновників ТОВ «КАР-ІНВЕСТ», переслідуючи мету створення у вказаних осіб усвідомлення доцільності та необхідності такої передачі, запропонували вивезти їх за кордон у напрямку Швейцарської Конфедерації. Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залучили до вчинення кримінального правопорушення інших осіб, які мали безпосередньо вивезти автомобілі за кордон - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Так, для виконання попередньо узгоджених дій виготовлено довіреності від 28.03.2022, які уповноважують ОСОБА_10 та ОСОБА_11 користуватись автомобілями з правом керувати та перевозити транспортні засоби (автомобілі) через державний кордон України.

Починаючи з травня 2022 року, керівництво ТОВ «КАР-ІНВЕСТ» зверталось до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з вимогою щодо повернення автомобілів. Однак, останні висували необґрунтовані вимоги, а потім взагалі перестали відповідати на дзвінки та звернення в месенджерах. На даний час автомобілі не повернуті.

На даний час у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що невстановлені досудовим розслідуванням особи відчужують належні ТОВ «КАР-ІНВЕСТ» автомобілі на свою користь або на користь третіх осіб, чим завдають вказаному Товариству майнової шкоди у великих розмірах.

У рамках кримінального провадження №12022100010001447 потерпілим є юридична особа - ТОВ «КАР-ІНВЕСТ».

Автомобілі марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, ідентифікаційний номер транспортного засобу (vin) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво НОМЕР_3 ; марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, ідентифікаційний номер транспортного засобу (vin) НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 , свідоцтво НОМЕР_6 , є безпосереднім об`єктом кримінально протиправних дій та визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2022 на вищезазначені автомобілі накладено арешт.

Допитаний в ході досудового розслідування представник потерпілого надав показання, які узгоджуються з фактами встановленими під час досудового розслідування. Під час додаткового допиту представник потерпілого зазначив, що на даний час йому відомо, що автомобілі марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, ідентифікаційний номер транспортного засобу (vin) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво НОМЕР_3 ; марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, ідентифікаційний номер транспортного засобу (vin) НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 , свідоцтво НОМЕР_6 , перебувають на території України та знаходяться у підземному паркінгу за адресою АДРЕСА_1 .

22.09.2022 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення якого було виявлено та вилучено наступні речі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «Land Rover» модель «Range Rover», 2020 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 на автомобіль марки «Land Rover» модель «Range Rover», 2021 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_8 ; коробка з емблемою «Land Rover» в якій міститься ключ з емблемою «SV» (SPECIAL VEHICLE OPERATIONS) з наліпкою з штрих-кодом з написом «*7C5325E5434MHZ2M*»; ключ з емблемою «SV» та брелками; ключ з емблемою «Land Rover» та брелками; камера TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A384002408»; камера TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A0K2000385»; камера TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A060003724»; кабель живлення (до камер).

В ході обшуку було встановлено, що зазначені камери під`єднані до мережі живлення та на них горить індикатор зеленого кольору. Камера TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A384002408», «MAC: 5C-A6-E6-3F-6C-41 EU/1.0» направлена на вхідні двері до квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Відтак, вказана камера може зберігати на собі інформацію про осіб, які входили до приміщення даної квартири та відповідно принесли до квартири ключі від автомобілів «Land Rover», та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 , та СТХ 485082, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Також під час обшуку було встановлено, що камери TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A0K2000385», «MAC: 6C-5A-B0-B4-2A-80 EU/1.0» та Камера TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A060003724», «MAC: 6C-5A-B0-A6-0C-C4 EU/1.0» направлені через вікно на будинок за адресою: АДРЕСА_3 . Відтак, може мати місце факт незаконного прихованого відеоспостереження за особами, які проживають або працюють в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а також за особами, які приходять або приїжджають до вказаного будинку, у тому числі й за автомобілями, а також збирання та накопичення такої конфіденційної інформації, що може свідчити про можливе порушення ст. ст. 29, 32 Конституції України. Такі дії можуть свідчити про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України.

Таким чином, на даний час у органу досудового розслідування наявна необхідність у перевірці викладених фактів та зберігання вказаного майна у органу досудового розслідування.

22.09.2022 зазначені вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

14.10.2022 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора про арешт майна задоволено.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя встановив, що згідно змісту клопотання, в ході обшуку було встановлено, що зазначені камери під`єднані до мережі живлення та на них горить індикатор зеленого кольору. Камера TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A384002408», «MAC: 5C-A6-E6-3F-6C-41 EU/1.0» направлена на вхідні двері до квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, вказана камера вірогідно може зберігати на собі інформацію про осіб, які входили до приміщення даної квартири та відповідно принесли до квартири ключі від автомобілів «Land Rover», та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 , та СТХ 485082, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Також під час обшуку було встановлено, що камери TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A0K2000385», «MAC: 6C-5A-B0-B4-2A-80 EU/1.0» та Камера TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A060003724», «MAC: 6C-5A-B0-A6-0C-C4 EU/1.0» направлені через вікно на будинок за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, ймовірно може мати місце факт незаконного прихованого відеоспостереження за особами, які проживають або працюють в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а також за особами, які приходять або приїжджають до вказаного будинку, у тому числі й за автомобілями, а також збирання та накопичення такої конфіденційної інформації. Такі дії можуть свідчити про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України.

Також встановлено, що 22.09.2022 зазначені вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Матеріалами клопотання обґрунтовано, що вилучені під час обшуку камери та кабель живлення до камер можуть мати сліди та інформацію про кримінальне правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, зазначені речі відповідають ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України і мають значення речових доказів.

Крім того слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права. Хоча власник обмежується у можливості реалізації правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим.

Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, накладення арешту на вищезазначені речі відповідає критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що таке майно може бути використане як докази під час судового розгляду для встановлення факту або обставин у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянта слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження постановою від 22.09.2022 /а.с.35-37/, та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на виявлені та вилучені в ході проведеного обшуку 22.09.2022 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2022 року /а.с. 8/,камеру TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A384002408» (поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032); камеру TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A0K2000385» (поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032); камеру TP-Link TAPO з наліпкою з написом «S/N: 221A060003724» (поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032); кабель живлення до камер (поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та в подальшому до спец. пакету № ЕХР0320032). Оскільки у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування встановлено, що вказане майно могло зберігти сліди та інформацію про кримінальне правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, а отже воно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту, як речового доказу з метою збереження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, врахувавши і наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, колегією суддів не встановлено.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

Також не знайшли підтвердження доводи апелянта, що клопотання прокурора про арешт майна подано з порушення строку встановленого частиною 5 ст. 171 КПК України, оскільки дане клопотання на адресу Голосіївського районного суду м. Києва направлено прокурором 23.09.2022 року поштою, тобто з дотримання вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, після вилучення тимчасового майна, яке відбулося 22.09.2022 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Колегією суддів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, оскаржувана ухвала містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Довгий метр» - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ «Довгий метр» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Довгий метр» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4