Рішення

від 27.02.2023 по справі 638/15371/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/15371/21

Провадження № 2/638/1022/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді Штих Т.В.

за участі секретаря Зайченка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського національного автомобільно- дорожнього університету про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення сум,

встановив:

06 жовтня 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, в якому просить визнати таким, що є незаконним наказ ректора ХНАДУ № 192/3 від 31.08.2021 року в частині звільнення її з посади старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки 31.08.2021 року, поновити ОСОБА_1 на посаді старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки Харківського національного автомобільно-дорожнього університету та стягнути з відповідача на користь позивачки 32000,00 гривень заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 01.09.2005 працювала за контрактом на посаді викладача-стажиста кафедри інформатики у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Наказом № 193/3 її було звільнено з займаної посади згідно із п.2 ст. 36 КЗпП України. Копію наказу про звільнення вручено не було. Заяв про бажання припинити трудові відносини та не бажання продовження дії контракту позивачка не писала. ОСОБА_1 повідомила, що подавала заяву на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки, при цьому відповідач розгляд заяви саботував. Також позивачка повідомила, що у встановлений термін не мала можливості прийняти участь у конкурсі, так як знаходилася у плановій відпустці у зв`язку з необхідністю супроводження дитини на міжнародні змагання. Крім цього, наполягала на тому, що нею заздалегідь було направлено Звіт завідувачу кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки, доктору технічних наук ОСОБА_2 про виконання обов`язків із контракту за попередній період та з проханням провести засідання кафедри у гібридному форматі, так як в Україні діяли карантинні обмеження, на що їй було відмовлено і станом на 10.08.2021 Звіт залишився не підписаним. Одразу після відпустки, 29.06.2021 позивачка додатково надала Звіт та інші документи для участі у конкурсі, але вони розглянуті не були. ОСОБА_1 вважає, що завідувач кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки ОСОБА_2 , як посадова особа, порушив норми КЗпП, внаслідок чого з вини відповідача позивачка з 01.09.2021 не мала змоги працювати та незаконно була позбавлена можливості отримувати заробітну плату, а за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2021 по 01.11.2021 не отримала середній заробіток у сумі 32000 гривень.

Представник відповідача подав до суду відзив від 04.02.2022 року з запереченнями на позовну заяву ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якому просить відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі та в обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне.

ОСОБА_1 працювала на посаді старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки ХНАДУ відповідно до умов контракту з 01.09.2020 по 31.08.2021 року.

01.06.2021 наказом ректора ХНАДУ № 95 було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад професорсько-викладацького складу ВНЗ на наступний навчальний рік.

Згідно п. 2.1.3. Контракту, ОСОБА_1 зобов`язана була подати звітність про результати своєї діяльності керівнику за два місяці до закінчення терміну дії контракту, чого своєчасно зроблено не було. Даний Звіт позивачка, оформлений у відповідності до вимог Стандарту ВНЗ 34.5-02:2016 (передбачає проставлення дати та особистого підпису працівника), подала виключно 10.08.2021 разом з заявою на ім`я ректора ХНАДУ після завершення конкурсу. Звітування повинно було здійснюватися на засіданні кафедри. Позивачка про дату, час та місце проведення засідання кафедри була повідомлена у встановлені терміни завідувачем кафедри, а саме 17.06.2021. На засідання кафедри, яке було призначено на 22.06.2021, старший викладач кафедри ОСОБА_1 не з`явилася, що і було зафіксовано в протоколі кафедри від 22.06.2021 № 20. Посилання позивачки про те, що остання не була присутня на засіданні кафедри з поважних причин (знаходження в «плановій відпустці»), не відповідає дійсності, так як позивачці основна відпустка була запланована (при умові письмового погодження з останньою) в період з 01.07.2021 по 27.08.2021, а позивачка фактично знаходилася у відпустці в період з 16.06.2021 по 28.06.2021 виключно з власних інтересів та обставин. Посилання позивачки на умову можливого проведення засідання кафедри «гібридному форматі» не передбачено вимогами Стандарту ВНЗ 34.5-02:2016. В подальшому, після подання 10.08.2021 ОСОБА_1 заяви про участь в конкурсі з додаванням Звіту на ім`я ректора ХНАДУ, та у зв`язку з тим, що після оголошення на конкурс на посади не було подано більше однієї заяви кандидатів, засідання конкурсної комісії ХНАДУ на заміщення вакантних посад у відповідності до п. 9.19 Стандарту, в навчальному закладі не проводились. Тому, було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки та про продовження трудових відносин з позивачкою шляхом укладання контракту на наступний рік з 01.09.2021 по 31.08.2022 у відповідності до п. 9.19 Стандарту. Про дане рішення ОСОБА_1 була сповіщена 16.08.2021 під розпис у вигляді затвердженого Штатного розкладу кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки на 2021/2022 навчальний рік, де ОСОБА_1 була зазначена як старший викладач кафедри КТМ ХНАДУ.

30.08.2021 позивачка звернулась до відділу кадрів ХНАДУ з повідомленням щодо її небажання продовжувати роботу та вимогою про припинення трудових відносин відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України, за закінченням строку дії контракту. В зв`язку з цим, 31.08.2021 на підставі п. 11.2 Стандарту, пункту 6.1. контракту та у відповідності до п. 2 ст. 36 КЗпП України був виданий наказ ХНАДУ № 192/3 від 31.08.2021 про звільнення позивачки в зв`язку з закінченням строку дії контракту. Обхідний лист при звільненні 31.08.2021 позивачкою було надано до відділу кадрів. Трудову книжку позивачка отримала, розрахунок на день звільнення з нею по день звільнення був проведений своєчасно, з наказом про звільнення ознайомлюватися відмовилася. Крім цього, на підставі скарги позивачки, в період з 18.11.2021 по 01.12.2021 в ХНАДУ працювала комісія ГУ Держпраці у Харківській області, яка перевіряла можливі порушення законодавства про працю щодо звільнення ОСОБА_3 . За наслідками проведеної перевірки ГУ Держпраці у Харківській області не було встановлено факту незаконного звільнення позивачки.

Також, відповідач вважає, що позивачка не надала до суду належних та допустимих доказів щодо порушень її трудових прав при звільненні у зв`язку із закінченням строку трудового договору, а тому дана позовна заява є цілком безпідставною. Наявність в матеріалах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 виключно таких доказів, як ксерокопія паспорту позивачки, її РНОКПП (ідентифікаційного номеру) та копія трудової книжки не може бути доказами незаконних дій з боку відповідача щодо її звільнення. Крім того, відповідач зазначив, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення середнього заробітку у сумі 32 000 грн. за час вимушеного прогулу, оскільки вони є похідними від позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення.

Відповіді на відзив позивачка не подала.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представникадвокат Яковлєв Є.В. позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити. Позивачка надала заяву, де просила задовольнити позов, надала додаткові пояснення.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі, зазначивши, що порушень трудового законодавства при звільненні працівника ХНАДУ ОСОБА_1 в зв`язку з закінченням строку трудових відносин (згідно контракту) не було.

Заслухавши всіх учасників судового розгляду, дослідивши матеріалисправи тадолучені сторонамидокази уїх сукупності,суд приходитьдо наступнихвисновків.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

25.08.2020на підставірезультатів конкурсуміж позивачем ОСОБА_1 та ректоромХарківського національногоавтомобільно-дорожньогоуніверситету булоукладено контрактна періодз 01.09.2020до 31.08.2021. (а.с. 41)

Позивачка працювалана посадістаршого викладачакафедри комп`ютернихтехнологій імехатроніки відповіднодо умовконтракту з01.09.2020по 31.08.2021року.

Згідно п. 2.1.3. Контракту, працівник зобов`язаний подати звітність про результати своєї діяльності керівнику за два місяці до закінчення терміну дії контракту.

Пунктом 4.2. Контракту передбачено, що цей контракт припиняється після закінчення терміну дії контракту.

Згідно п. 4.5. вказаного Контракту передбачено, що за два місяці до закінчення строку чинності контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк.

Відповідно до наказу № 192/3 від 31.08.2021 року ОСОБА_1 , старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і механотроніки звільнено за п. 2ст. 36 КЗпП(в зв`язку з закінченням строку роботи). Компенсації за невикористану щорічну відпустку немає. (а.с. 48)

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Частиною 1 ст. 53 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (Далі - ЗУ від 01.07.2014 № 1556-VII) передбачено, що науково-педагогічні працівники це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.

У відповідності до ч. 11 ст. 55 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Згідно наказу ХНАДУ № 95 від 01.06.2021 року «Про оголошення конкурсу щодо професорсько-викладацького складу» у відповідності до вимог Стандарту ХНАДУ оголошено конкурс на заміщення вакантних посад. (а.с. 57-60)

Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в ХНАДУ регламентовано «Порядком проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Харківського національного автомобільно-дорожнього університету та укладання з ними трудових договорів (контрактів)», яке затверджено Рішенням Вченої ради ХНАДУ від 23.12.2016 (Стандарт ВНЗ 34.5-02:2016) та введеного в дію наказом ректора ХНАДУ № 163 від 23.12.2016.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Заяви графіка надання основних відпусток працівників кафедри КТМ 2020/2021 р.р. відпустка позивачки була спланована в період з 01.07.2021 по 27.08.2021 (терміном 57 днів). (а.с. 43-44)

У відповідності до власноручно написаної заяви позивачки, остання перебувала в основній відпустці (14 календарних днів) в період з 16.06.2021 по 28.06.2021. (а.с.45)

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2021 на електронну адресу позивачки було направлено повідомлення про проведення о 10:00 22.06.2021 в аудиторії №113а заслуховування звітів про результати навчально-методичної, наукової та організаційної роботи за 2020/21 н.р. (а.с. 42, 80-81)

Змістом протоколу засідання кафедри КТМ ХНАДУ № 20 від 22.06.2021 зазначено, що старший викладач ОСОБА_1 не з`явилася на засідання кафедри. (а.с. 77-79)

Згідно матеріалів справи, власноручно підписану заяву на участь в конкурсі та Звіт про навчально-методичну, наукову та організаційну роботу та додані матеріали позивачка надала 10.08.2021 року, тим самим після завершення терміну проведення конкурсу. (а.с. 71-76)

Крім цього, згідно матеріалах справи, вбачається, що у відповідності до затвердженого штатного розкладу кафедри комп`ютерних технологій і механотроніки на 2021/2022 навчальний рік станом на 16.08.2021 на посаду старшого викладача кафедри була призначена ОСОБА_1 (п. 9 штатного розкладу, розмір ставки 1.0, з визначенням терміну закінчення контракту 2022 рік) (а.с. 46)

Згідно з Актом щодо відмовлення від ознайомлення з наказом, відмови виходу на роботу, складеним 31.08.2021 комісією ХНАДУ у складі: завідувача кафедри КТМ ОСОБА_2 , начальника відділу кадрів Нікітіна М.В., провідного інженера відділу кадрів Місюри М.В., ОСОБА_1 відмовилася від виходу на роботу, яка їй була запропонована згідно її заяви про продовження роботи та штатного розкладу на 2021/2022 навчальні роки. У відповідності до даного Акту, 31.08.2021 доцент ОСОБА_1 за її вимогою отримала свою заяву про продовження роботи з 01.09.2021, трудову книжку з записом про звільнення 31.08.2021 за ст. 36 п. 2 КЗпП України (закінчення строку трудового договору) (а.с. 47, 54-56)

Додатково, доцент ОСОБА_1 здала до відділу кадрів ХНАДУ заповнений Обхідний лист (а.с. 62), що свідчить про ухвалення нею рішення про припинення трудових відносин та адекватного сприйняття подій, які відбуваються щодо припинення трудових відносин та алгоритму своїх дій при припиненні трудових відносин.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що при укладенні трудового договору на визначений строк, цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Тобто, укладення строкового трудового договору можливе за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим.

Верховним Судом в постанові від 16 листопада 2020 року, справа № 753/5107/18, сформульовано правовий висновок, згідно якого припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив під час прийняття на роботу за таким трудовим договором. В той же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Звільнення у зв`язку із завершенням дії контракту, по суті, не є розірванням трудового контракту, а є припиненням контракту у зв`язку із закінченням строку його дії.

Отже, термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-254цс17, від 03 листопада 2017 року в справі № 308/8168/15-ц, від 28.10.2020 у справі № 638/10716/19 (провадження № 61-7651ск20).

Отже, відповідач, на підставі вимоги позивачки про припинення трудових відносин (згідно контракту), як однієї із сторін трудового договору, видав наказ про звільнення позивачки з 31.08.2021, тобто в останній день дії договору.

Аналогічного висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц та від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц.

Відповідно до норм чинного законодавства суд не може аналізувати доцільність заключення нового трудового строкового договору (контракту), однак він повинен визначити, чи відбулася процедура звільнення позивача відповідно до закону.

В силуст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст.78-79ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ст.ст.80-81ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.

Таким чином, оцінюючи подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, суд, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, вважає що вимоги позову про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, не підлягають задоволенню і вимоги позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказані вимоги є похідними від тих, в задоволенні яких судом було відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,80,81,141,263,265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного автомобільно- дорожнього університету про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення сум - залишити без задоволення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складений 27 лютого 2023 року.

Суддя: Т.В. ШТИХ.