Постанова

від 13.12.2023 по справі 638/15371/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/15371/21 Головуючий суддя І інстанції Штих Т. В.

Провадження № 22-ц/818/693/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: у зв`язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13грудня 2023року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судових засідань Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвокатаБідноїОксани ІванівнинарішенняДзержинського районногосудум.Харковавід27лютого2023року,усправі№638/15371/21запозовом ОСОБА_1 до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, в якому просить визнати таким, що є незаконним наказ ректора ХНАДУ № 192/3 від 31.08.2021 року в частині звільнення її з посади старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки 31.08.2021 року, поновити ОСОБА_1 на посаді старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки Харківського національного автомобільно-дорожнього університету та стягнути з відповідача на користь позивачки 32000,00 гривень заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що з 01.09.2005 працювала за контрактом на посаді викладача-стажиста кафедри інформатики у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Наказом № 193/3 її було звільнено з займаної посади згідно із п.2 ст. 36 КЗпП України. Копію наказу про звільнення вручено не було. Заяв про бажання припинити трудові відносини та небажання продовження дії контракту позивачка не писала.

ОСОБА_1 повідомила, що подавала заяву на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки, при цьому відповідач розгляд заяви саботував. Також позивачка повідомила, що у встановлений термін не мала можливості прийняти участь у конкурсі, так як знаходилася у плановій відпустці у зв`язку з необхідністю супроводження дитини на міжнародні змагання.

Крім цього, наполягала на тому, що нею заздалегідь було направлено Звіт завідувачу кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки, доктору технічних наук ОСОБА_2 про виконання обов`язків із контракту за попередній період та з проханням провести засідання кафедри у гібридному форматі, так як в Україні діяли карантинні обмеження, на що їй було відмовлено і станом на 10.08.2021 Звіт залишився не підписаним. Одразу після відпустки, 29.06.2021 позивачка додатково надала Звіт та інші документи для участі у конкурсі, але вони розглянуті не були.

ОСОБА_1 вважає, що завідувач кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки ОСОБА_2 , як посадова особа, порушив норми КЗпП, внаслідок чого з вини відповідача позивачка з 01.09.2021 не мала змоги працювати та незаконно була позбавлена можливості отримувати заробітну плату, а за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2021 по 01.11.2021 не отримала середній заробіток у сумі 32000 гривень.

Представник відповідача подав до суду відзив від 04.02.2022 року з запереченнями на позовну заяву ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якому просить відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі та в обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне.

ОСОБА_1 працювала на посаді старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки ХНАДУ відповідно до умов контракту з 01.09.2020 по 31.08.2021 року.

01.06.2021 наказом ректора ХНАДУ № 95 було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад професорсько-викладацького складу ВНЗ на наступний навчальний рік.

Згідно п. 2.1.3. Контракту, ОСОБА_1 зобов`язана була подати звітність про результати своєї діяльності керівнику за два місяці до закінчення терміну дії контракту, чого своєчасно зроблено не було. Даний Звіт позивачка, оформлений у відповідності до вимог Стандарту ВНЗ 34.5-02:2016 (передбачає проставлення дати та особистого підпису працівника), подала виключно 10.08.2021 разом з заявою на ім`я ректора ХНАДУ після завершення конкурсу. Звітування повинно було здійснюватися на засіданні кафедри. Позивачка про дату, час та місце проведення засідання кафедри була повідомлена у встановлені терміни завідувачем кафедри, а саме 17.06.2021. На засідання кафедри, яке було призначено на 22.06.2021, старший викладач кафедри ОСОБА_1 не з`явилася, що і було зафіксовано в протоколі кафедри від 22.06.2021 № 20.

Посилання позивачки про те, що остання не була присутня на засіданні кафедри з поважних причин (знаходження в «плановій відпустці»), не відповідає дійсності, так як позивачці основна відпустка була запланована (при умові письмового погодження з останньою) в період з 01.07.2021 по 27.08.2021, а позивачка фактично знаходилася у відпустці в період з 16.06.2021 по 28.06.2021 виключно з власних інтересів та обставин.

Посилання позивачки на умову можливого проведення засідання кафедри у «гібридному форматі» не передбачено вимогами Стандарту ВНЗ 34.5-02:2016. В подальшому, після подання 10.08.2021 ОСОБА_1 заяви про участь в конкурсі з додаванням Звіту на ім`я ректора ХНАДУ, та у зв`язку з тим, що після оголошення на конкурс на посади не було подано більше однієї заяви кандидатів, засідання конкурсної комісії ХНАДУ на заміщення вакантних посад у відповідності до п. 9.19 Стандарту, в навчальному закладі не проводились.

Тому, було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки та про продовження трудових відносин з позивачкою шляхом укладання контракту на наступний рік з 01.09.2021 по 31.08.2022 у відповідності до п. 9.19 Стандарту. Про дане рішення ОСОБА_1 була сповіщена 16.08.2021 під розпис у вигляді затвердженого Штатного розкладу кафедри комп`ютерних технологій і мехатроніки на 2021/2022 навчальний рік, де ОСОБА_1 була зазначена як старший викладач кафедри КТМ ХНАДУ.

30.08.2021 позивачка звернулась до відділу кадрів ХНАДУ з повідомленням щодо її небажання продовжувати роботу та вимогою про припинення трудових відносин відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України, за закінченням строку дії контракту. В зв`язку з цим, 31.08.2021 на підставі п. 11.2 Стандарту, пункту 6.1. контракту та у відповідності до п. 2 ст. 36 КЗпП України був виданий наказ ХНАДУ № 192/3 від 31.08.2021 про звільнення позивачки в зв`язку з закінченням строку дії контракту. Обхідний лист при звільненні 31.08.2021 позивачкою було надано до відділу кадрів. Трудову книжку позивачка отримала, розрахунок на день звільнення з нею по день звільнення був проведений своєчасно, з наказом про звільнення ознайомлюватися відмовилася.

Крім цього, на підставі скарги позивачки, в період з 18.11.2021 по 01.12.2021 в ХНАДУ працювала комісія ГУ Держпраці у Харківській області, яка перевіряла можливі порушення законодавства про працю щодо звільнення ОСОБА_3 . За наслідками проведеної перевірки ГУ Держпраці у Харківській області не було встановлено факту незаконного звільнення позивачки.

Також, відповідач вважає, що позивачка не надала до суду належних та допустимих доказів щодо порушень її трудових прав при звільненні у зв`язку із закінченням строку трудового договору, а тому дана позовна заява є цілком безпідставною. Наявність в матеріалах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 виключно таких доказів, як ксерокопія паспорту позивачки, її РНОКПП (ідентифікаційного номеру) та копія трудової книжки не може бути доказами незаконних дій з боку відповідача щодо її звільнення.

Крім того, відповідач зазначив, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення середнього заробітку у сумі 32 000 грн. за час вимушеного прогулу, оскільки вони є похідними від позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 27 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Не погоджуючись з рішенням суду представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Бідна О.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, новим рішенням задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не писала та не висловлювала заяв про припинення трудових відносин чи звільнення.

Вказує, що вона до завершення строку контракту наполегливо виконувала всі вимоги законодавства та стандартів щодо участі у конкурсі та відповідно продовження трудових відносин за контрактом, що підтверджується її численними заявами та поданим звітом.

Зазначає, що звільнення ОСОБА_1 за вигаданою та неіснуючою заявою є грубим порушенням норм трудового законодавства.

Також вказує що у відповідача не було підстав звільняти ОСОБА_1 . Більш того, формулювання у оскаржуваному наказі підстави звільнення у зв`язку із закінченням строку роботи є абсурдним та незаконним, адже сам відповідач підтверджує, що адміністрацією ХНАДУ було прийнято рішення про продовження трудових відносин із ОСОБА_1 , жодних заяв про розірвання контракту ОСОБА_1 не подавала.

Зауважує, що незаконність рішення через неправильно установлені обставини, які мають значення для справи, що нібито обхідний лист свідчить про ухвалення рішення про припинення трудових відносин, вищезазначений висновок суду не ґрунтується на нормах матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Абдюханов І.Й. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Вказує, що апеляційна скарга містить виключно перекручені фактичні дані, які не підтверджені жодними доказами.

Зазначає, що внаслідок відсутності будь-яких письмових, речових, електронних доказів, показань свідків з боку позивача у суді першої інстанції, можливо зробити висновок про те, що права ОСОБА_1 , як працівника ХНАДУ жодним чином при звільненні 31.08.2021 року за п.2 ст.36 КЗпП України порушені не були.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно дост. 372 ЦПК Українине перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниколегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що відповідач, на підставі вимоги позивача про припинення трудових відносин (згідно контракту), як однієї із сторін трудового договору, видав наказ про звільнення позивача з 31.08.2021, тобто в останній день дії контракту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Судом встановлено, що 25.08.2020напідставі результатівконкурсу міжпозивачем ОСОБА_1 та ректоромХарківського національногоавтомобільно-дорожньогоуніверситету булоукладено контрактна періодз 01.09.2020до 31.08.2021. (а.с. 41)

Позивачка працювалана посадістаршого викладачакафедри комп`ютернихтехнологій імехатроніки відповіднодо умовконтракту з01.09.2020по 31.08.2021року.

Згідно п. 2.1.3. Контракту, працівник зобов`язаний подати звітність про результати своєї діяльності керівнику за два місяці до закінчення терміну дії контракту.

Пунктом 4.2. Контракту передбачено, що цей контракт припиняється після закінчення терміну дії контракту.

Згідно п. 4.5. вказаного Контракту передбачено, що за два місяці до закінчення строку чинності контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк.

Відповідно до наказу № 192/3 від 31.08.2021 року ОСОБА_1 , старшого викладача кафедри комп`ютерних технологій і механотроніки звільнено за п. 2 ст. 36 КЗпП(в зв`язку з закінченням строку роботи). Компенсації за невикористану щорічну відпустку немає. (а.с. 48).

За приписами ч. 1 ст.21КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Крім того, відповідно достатті 21КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Виходячи із особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормамиКЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Згідно зістаттею 23 КЗпП Українитрудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки у зв`язку з вагітністю, пологами і доглядом за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи у зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт)).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

З огляду на положення ст. ст.21,23,24 КЗпП Україниукладення строкового трудового договору можливе лише за погодженням сторін, а без згоди працівника укладення такого договору неможливе.

Отже, ОСОБА_1 , перебувала у трудових відносинах з Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом на підставі трудового договору, укладеного на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, що відповідає положенням пункту 2 частини 1статті 23 КЗпП України; строк трудового договору сторонами трудового договору був погоджений періодом до 31 серпня 2021 року.

Частиною 1 ст. 53 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (Далі - ЗУ від 01.07.2014 № 1556-VII) передбачено, що науково-педагогічні працівники це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.

У відповідності до ч. 11 ст. 55 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Згідно наказу ХНАДУ № 95 від 01.06.2021 року «Про оголошення конкурсу щодо професорсько-викладацького складу» у відповідності до вимог Стандарту ХНАДУ оголошено конкурс на заміщення вакантних посад. (а.с. 57-60)

Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в ХНАДУ регламентовано «Порядком проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Харківського національного автомобільно-дорожнього університету та укладання з ними трудових договорів (контрактів)», яке затверджено Рішенням Вченої ради ХНАДУ від 23.12.2016 (Стандарт ВНЗ 34.5-02:2016) та введеного в дію наказом ректора ХНАДУ № 163 від 23.12.2016.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Заяви графіка надання основних відпусток працівників кафедри КТМ 2020/2021 р.р. відпустка позивачки була спланована в період з 01.07.2021 по 27.08.2021 (терміном 57 днів). (а.с. 43-44)

У відповідності до власноручно написаної заяви позивачки, остання перебувала в основній відпустці (14 календарних днів) в період з 16.06.2021 по 28.06.2021. (а.с.45)

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2021 на електронну адресу позивачки було направлено повідомлення про проведення о 10:00 22.06.2021 в аудиторії № 113а заслуховування звітів про результати навчально-методичної, наукової та організаційної роботи за 2020/21 н.р. (а.с. 42, 80-81)

Змістом протоколу засідання кафедри КТМ ХНАДУ № 20 від 22.06.2021 зазначено, що старший викладач ОСОБА_1 не з`явилася на засідання кафедри. (а.с. 77-79)

Згідно матеріалів справи, власноручно підписану заяву на участь в конкурсі та Звіт про навчально-методичну, наукову та організаційну роботу та додані матеріали позивачка надала 10.08.2021 року, тим самим після завершення терміну проведення конкурсу. (а.с. 71-76)

Крім цього, згідно матеріалах справи, вбачається, що у відповідності до затвердженого штатного розкладу кафедри комп`ютерних технологій і механотроніки на 2021/2022 навчальний рік станом на 16.08.2021 на посаду старшого викладача кафедри була призначена ОСОБА_1 (п. 9 штатного розкладу, розмір ставки 1.0, з визначенням терміну закінчення контракту 2022 рік) (а.с. 46)

Згідно з Актом щодо відмовлення від ознайомлення з наказом, відмови виходу на роботу, складеним 31.08.2021 комісією ХНАДУ у складі: завідувача кафедри КТМ ОСОБА_2 , начальника відділу кадрів Нікітіна М.В., провідного інженера відділу кадрів Місюри М.В., ОСОБА_1 відмовилася від виходу на роботу, яка їй була запропонована згідно її заяви про продовження роботи та штатного розкладу на 2021/2022 навчальні роки. У відповідності до даного Акту, 31.08.2021 доцент ОСОБА_1 за її вимогою отримала свою заяву про продовження роботи з 01.09.2021, трудову книжку з записом про звільнення 31.08.2021 за ст. 36 п. 2 КЗпП України (закінчення строку трудового договору) (а.с. 47, 54-56)

Додатково, ОСОБА_1 здала до відділу кадрів ХНАДУ заповнений Обхідний лист (а.с. 62), що свідчить про ухвалення нею рішення про припинення трудових відносин та адекватного сприйняття подій, які відбуваються щодо припинення трудових відносин та алгоритму своїх дій при припиненні трудових відносин.

Підстави припинення трудового договору визначено статтею 36 КЗпП України, такими підставами згідно пункту 2 частини 1 даної статті є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Трудовий договір з ОСОБА_1 , припинено на підставі пункту 2 частини 1статті 36КЗпП України у зв`язку з закінченням строку, який при укладенні трудового договору визначено пунктом 2 частини 1 статті 23 КЗпП України.

Припинення трудового договору по закінченні строку не потребує заяви чи іншого волевиявлення працівника, власник не зобов`язаний попереджувати чи іншим чином інформувати працівника про майбутнє звільнення.

Згідност. 39-1 КЗпП Україниякщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2і3статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Відповідно до ч. 2ст. 23 КЗпП Українистроковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

У даному випадку позивачка працювала на посаді викладача, яка за характером своєї роботи вимагає встановлення строкових трудових відносин та не може бути встановлена на невизначений строк.

Припинення строкового трудового договору з ОСОБА_1 по пункту 2статті 36КЗпП України проведено з дотриманням норм трудового законодавства; правові підстави для скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі на посаді, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні. Наведені у скарзі доводи з урахуванням вказаних норм матеріального права є безпідставними.

Згідно ізстаттею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази і з дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права, і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Тому відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бідної Оксани Іванівни залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 грудня 2023 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді І.В. Бурлака

Ю.М. Мальований.