Ухвала

від 27.02.2023 по справі 910/57/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.02.2023Справа № 910/57/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг»доОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замок Лева»простягнення 523 024,90 грн.,Суддя Босий В.П.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замок Лева» про стягнення 523 024,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №4540594 від 01.02.2007, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 359 682,94 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 46 763,63 грн. та інфляційних у розмірі 116 578,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

14.02.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг», всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд встановив наступне.

За змістом ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою - четвертою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

У зв`язку з необхідністю отримання письмових доказів, що знаходяться у первісного кредитора, місцезнаходженням якого є Донецька область, під час збройної агресії рф, позивач просить суд продовжити строк для подання відповіді на відзив строком на 20 днів.

Суд відзначає, що відповідне клопотання подане в строк передбачений ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Суд звертає увагу на необхідність дотримання пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України, відповідно до якої однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин, з метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання його основних засад, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та продовження процесуального строку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 119, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» задовольнити.

2. Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» строк для подання відповіді на відзив на двадцять днів.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.П. Босий