Рішення

від 15.09.2022 по справі 911/124/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/124/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади

до 1) Фурсівської сільської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп»

прo визнання недійсними рішень та договорів оренди земельних ділянок, зобов`язання повернути земельні ділянки

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

прокуратури: Лук`янчук А.В.

відповідача1: Бобрик О.В.

відповідача2: Войцеховський М.Ю.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади (надалі позивач) до 1) Фурсівської сільської ради (надалі відповідач1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» (надалі відповідач2) прo визнання недійсними рішень та договорів оренди земельних ділянок, зобов`язання повернути земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2022 року відкрито провадження у справі № 911/124/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.03.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2022 року повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 17.03.2022 року, не відбулося. Підготовче засідання у справі № 911/124/22 призначено на 17.05.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 17.05.2022 року відповідачем1 подано заяву № 402/02-14 від 16.05.2022 року про визнання позову, відповідачем2 подано відзив на позовну заяву б/н від 16.05.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2022 року підготовче засідання у справі № 911/124/22 перенесено на 07.06.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 30.05.2022 року від відповідача1 надійшли пояснення № 419/02-14 від 24.05.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 06.06.2022 року від прокуратури надійшла відповідь на відзив № 50-2629вих-22 від 06.06.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 07.06.2022 року відповідачем2 подано клопотання б/н від 07.06.2022 року про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2022 року підготовче засідання відкладено на 21.06.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 17.06.2022 року від відповідача2 надійшло заперечення на відповідь на відзив б/н від 14.06.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 20.06.2022 року від прокуратури надійшло заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду № 50-3062вих-22 від 20.06.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 21.06.2022 року відповідачем2 подано заяву б/н від 21.06.2022 року про застосування позовної давності та клопотання б/н від 21.06.2022 року про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 21.06.2022 року оголошено перерву на 28.06.2022 року. Крім того, судом відхилено клопотання відповідача2 про залишення позовної заяви без розгляду як безпідставне та необґрунтоване.

До канцелярії Господарського суду Київської області 27.06.2022 року від прокуратури надійшло заперечення на клопотання про застосування позовної давності № 50-3297вих-22 від 27.06.2022 року.

У підготовчому засіданні 28.06.2022 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача2 клопотав про зупинення провадження у справі № 911/124/22 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Верховним Судом (справи № 925/1133/18).

Розглянувши відповідне клопотання суд дійшов висновку щодо відмови у його задоволенні, оскільки відповідачем2 не надано належних доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтується клопотання відповідача2 (перегляду судового рішення у подібних правовідносинах). Крім того, суд зазначає, що зупинення провадження в даному випадку є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 28.06.2022 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на на 18.08.2022 року.

В судовому засіданні 18.08.2022 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 01.09.2022 року.

В судовому засіданні 01.09.2022 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 15.09.2022 року.

В судовому засіданні 15.09.2022 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав, представник відповідача2 проти позову заперечував, відповідач1 позов визнав.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 15.09.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади до Фурсівської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» про визнання недійсними рішень та договорів оренди земельних ділянок, зобов`язання повернути земельні ділянки, в якому прокуратура просить:

Усунути перешкоди у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003, шляхом визнання недійсними рішень Великополовецької сільської ради № 2-15-06 від 23.12.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області» та № 2/1-15-06 від 23.12.2011 року «Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради»;

Усунути перешкоди у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003, шляхом визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок водного фонду, укладених 14.03.2012 року між Великополовецькою сільською радою та ТОВ «Сквираплемрибгосп» щодо:

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:077:0005загальною площею 71,5976 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001812 від 04.04.2012 року;

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:046:0001загальною площею 23,6705 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001828 від 11.04.2012 року;

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:093:0001 загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001827 від 11.04.2012 року;

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:014:0001 загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001830 від 11.04.2012 року;

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:015:0003 загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001829 від 11.04.2012;

Усунути перешкоди у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003, шляхом зобов`язання ТОВ «Сквираплемрибгосп» (ідентифікаційний код юридичної особи 25295152) повернути на користь Фурсівської сільської територіальної громади земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га.

В обгрунтування позовних вимог Білоцерківська окружна прокуратура зазначає, що за результатами опрацювання матеріалів, отриманих в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлені порушення вимог земельного законодавства під час передачі Великополовецькою сільською радою Сквирського району Київської області в оренду ТОВ «Сквираплемрибгосп» земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га.

Встановлено, що рішенням Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області № 2-15-06 від 23.12.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду у користування на умовах оренди ВАТ «Сквирасільрибгосп» для риборозведення в межах населених пунктів на території Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області без проведення земельних торгів.

Рішенням Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області № 2/1-15-06 від 23.12.2011 року «Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради» надано в оренду ВАТ «Сквирасільрибгосп» терміном на 49 років:

- земельну ділянку водного фонду загальною площею 71,5976 га, в т.ч. під водою 56,7998 га, прибережна захисна смуга 14,7978 га (з них пасовища 12,8731 га, інші під гідротехнічними спорудами 0,4482 га, болото 1,4765 га) для рибогосподарських потреб;

- земельну ділянку водного фонду загальною площею 23,6705 га, в т.ч. під водою 17,6533 га, прибережна захисна смуга 6,0172 га (з них пасовища 5,1992 га, інші під гідротехнічними спорудами 0,0983 га, болото 0,7197 га) для рибогосподарських потреб;

- земельну ділянку водного фонду загальною площею 1 га, в т.ч. під водою 0,6806 га, прибережна захисна смуга 0,3194 га (з них пасовища 0,3194 га) для рибогосподарських потреб;

- земельну ділянку водного фонду загальною площею 1 га, в т.ч. під водою 0,3552 га, прибережна захисна смуга 0,6448 га (з них пасовища 0,6448 га) для рибогосподарських потреб;

- земельну ділянку водного фонду загальною площею 1 га, в т.ч. під водою 0,6807 га, прибережна захисна смуга 0,3193 га (з них пасовища 0,3193 га) для рибогосподарських потреб.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» (ідентифікаційний код юридичної особи 25295152) є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп» (ідентифікаційний код юридичної особи 25295152).

На підставі вказаних рішень 14.03.2012 року між Великополовецькою сільською радою Сквирського району Київської області та ТОВ «Сквираплемрибгосп» укладено:

- договір оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:077:0005 загальною площею 71,5976 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001812 від 04.04.2012 року;

- договір оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:046:0001 загальною площею 23,6705 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001828 від 11.04.2012 року;

- договір оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:093:0001 загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001827 від 11.04.2012 року;

- договір оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:014:0001 загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001830 від 11.04.2012 року;

- договір оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:015:0003 загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001829 від 11.04.2012 року.

У зв`язку з проведенням у 2020 році децентралізації та реформи адміністративно-територіального устрою, Великополовецька територіальна громада Сквирського району Київської області ввійшла до складу Фурсівської сільської територіальної громади Білоцерківського району Київської області. Відповідно, повноваження (права та обов`язки) Великополовецької сільської ради перейшли за правонаступництвом до Фурсівської сільської ради.

Згідно листа Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 12.10.2021 року інформація щодо проведення земельних торгів при передачі ТОВ «Сквираплемрибгосп» земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га відсутня.

Згідно з інформацією Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось від 25.10.2021 року, у ТОВ «Скираплемрибгосп» в період 2011-2012 років дозвіл на спеціальне водокористування на водні об`єкти, що заходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га, відсутній.

Таким чином, прокуратура стверджує, що рішення Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області № 2-15-06 від 23.12.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області» та № 2/1-15-06 від 23.12.2011 року «Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради» та укладені на їх підставі договори оренди спірних земельних ділянок водного фонду, прийняті всупереч інтересам Фурсівської сільської територіальної громади, а також з порушенням вимог законодавства.

Вивченням інформації Фурсівської сільської ради, наданих нею та витребуваних документів, а також спірних рішень Великополовецької сільської ради № 2-15-06 від 23.12.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області» та № 2/1-15-06 від 23.12.2011 року «Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради», а також інформації Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось, встановлено відсутність підстав, передбачених ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, які надають право передавати в оренду ТОВ «Сквираплемрибгосп» спірні земельні ділянки комунальної власності без проведення торгів.

Таким чином, земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га передані в оренду ТОВ «Сквираплемрибгосп» з порушенням вимог ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, тому відповідні рішення ради мають бути визнані судом недійсними, як і укладені на їх підставі договори оренди спірних земельних ділянок.

Оскаржуваними рішеннями і діями щодо передачі спірних земельних ділянок в оренду порушено інтереси держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади, яка є власником та розпорядником спірних земельних ділянок комунальної власності.

Крім того, прокуратура зазначає, що позовна заява про визнання недійсними вказаних договорів оренди становить суспільний інтерес, оскільки у зв`язку з їх укладенням, Фурсівська сільська територіальна громада позбавлена можливості визначити користувача, який буде здійснювати використання та який запропонував би найкращі, у порівнянні з іншими учасниками, пропозиції, в тому числі щодо розміру плати за користування земельними ділянками та інших зобов`язань (в тому числі інвестиційного характеру), які покладаються на переможця аукціону.

З аналізу норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що застосування конкурентних засад при набутті права власності чи користування земельними ділянками ефективно впливає на подолання кризових явищ в соціально-економічному розвитку міст, збільшує надходження платежів до місцевого бюджету для забезпечення реалізації програм і заходів соціально-економічного розвитку.

Таким чином, ухилення від проведення конкурсу при отриманні земельної ділянки в користування порушує інтереси громади та негативно впливає на її економічний та соціальний розвиток.

Крім того, ТОВ «Сквираплемрибгосп» ігнорує законні вимоги Фурсівської сільської ради щодо приведення спірних договорів оренди земельних ділянок водного фонду в частині сплати належної суми орендної плати, з урахуванням актуальної нормативно грошової оцінки вказаних земель. Згідно інформації Фурсівської сільської ради ТОВ «Сквираплемрибгосп» у 2020 році сплатило орендну плату за спірні земельні ділянки в сумі 121 776,98 грн. Натомість мало б сплатити, з урахуванням діючої нормативно грошової оцінки, до бюджету громади - не менше 1 305 037 грн. Однак, ТОВ «Сквираплемрибгосп» в своєму листі на адресу Фурсівської сільської ради вказало що не вбачає підстав для зміни розміру орендної плати, незважаючи на розмір діючої на даний час нормативно грошової оцінки вказаних земель та норм Податкового кодексу України.

Крім цього, за інформацією Фурсівської сільської ради, ТОВ «Сквираплемрибгосп» не допускає місцевих жителів до орендованих земельних ділянок водного фонду та забороняє здійснювати на них любительське рибальство, що підтверджується відповідними скаргами громадян.

В ході розгляду спору відповідач-2 подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, вважає доводи прокуратури безпідставними та необгрунтованими.

В обгрунтування заперечень проти позову пояснив, що 12.08.1999 року Сквирське сільськогосподарсько-рибоводне господарство було перетворено у ВАТ «Сквирасільрибгосп» (наказ Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області №5-25-7/15 «Про перетворення Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства у відкрите акціонерне товариство»).

18.08.1999 року Сквирською районною державною адміністрацією було видано свідоцтво серії А00 №095978 про державну реєстрацію ВАТ «Сквирасільрибгосп».

01.09.2010 року ВАТ «Сквирасільрибгосп» отримало дозвіл на спеціальне водокористування №214/16 (вих.№ 05-09/9690 від 01.09.2010 року) з правом використання до 01.01.2013 року вод нагульної системи «Антонів» (заплава р. Березянка) площею 58,8 га об`ємом 706,0 тис.м3 та нагульного господарства «Великополовецьке» (заплава р. Кам`янка) площею 190,4 га об`ємом 2600,0 тис.м3.

З метою реалізації отриманого права на спеціальне водокористування, ВАТ «Сквирасільрибгосп» звернулось до Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області із клопотанням про надання в оренду земельних ділянок водного фонду загальною площею 98,2681 га для рибогосподарських потреб.

23.12.2011 року Великополовецька сільська рада Сквирського району Київської області прийняла рішення №2-15-06 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області», яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду у користування на умовах оренди ВАТ «Сквирасільрибгосп» для риборозведення в межах населених пунктів на території Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області.

Цього ж дня, рішенням Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області №2/1-15-06 від 23.12.2011 року «Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради» було надано в оренду ВАТ «Сквирасільрибгосп» терміном на 49 років земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами: 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003 та 14.03.2012 року щодо наведених земельних ділянок укладено договои оренди.

При цьому, 14.02.2012 року ВАТ «Сквирасільрибгосп» було реорганізовано у TOB «Сквираплемрибгосп», про що було внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вищенаведених рішень Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області 14.03.2012 року між Великополовецькою сільською радою та TOB «Сквираплемрибгосп», як правонаступником ВАТ «Сквирасільрибгосп», були укладені договори оренди відповідних земельних ділянок.

Відповідач-2 також зазначає, що оскаржувані рішення стосуються затвердження проекту землеустрою і надання земельних ділянок в оренду, тобто є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок його виконання, тому скасування таких актів не породжує наслідків для відповідачів, оскільки порушення права орендодавця у разі укладення договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися у інший спосіб.

Посилання відповідача-2 на наведені у відзиві постанови Верховного Суду України оцінюється судом критично, оскільки рішення про надання земельної ділянки в оренду є правопороджувальними актами і їх оскарження з метою перевірки законності цілком відповідає визначеним способам захисту права.

Щодо відсутності необхідності проведення земельних торгів відповідач-2 зазначив, що на момент отримання земельних ділянок в оренду порядок проведення земельних торгів (аукціонів) не був законодавчо врегульований. Відповідний Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» від 05.07.2012 року №5077-УІ, набрав чинності лише 19.08.2012 року.

Натомість, чинне на момент прийняття оскаржуваних рішень та укладення оспорюваних договорів законодавство не містило заборони органам місцевого самоврядування розпоряджатися землями комунальної власності шляхом надання їх у користування.

Таким чином, відповідач-2 зазначає, що неможливість проведення земельних торгів станом на 23.12.2011 року в силу відсутності законодавчо врегульованого порядку їх проведення не може бути самодостатньою підставою для визнання недійсними оспорюваних договорів.

Щодо відсутності підстав для продажу права користування земельними ділянками на конкурентних засадах, відповідач зазначив, що відповідно до положень ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій).

Відповідачем-2 до відзиву надано копію дозволу ВАТ «Сквирасільрибгосп» на спеціальне водокористування №214/16 від 01.09.2010року (вих. №05-09/9690), виданого Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища в Київській області.

За вказаним дозволом ВАТ «Сквирасільрибгосп» отримало право користуватися водами нагульної системи «Антонів» (заплава р. Березянка) площею 58,8 га об`ємом 706,0 тис.м3 та нагульного господарства «Великополовецьке» (заплава р. Кам`янка) площею 190,4 га об`ємом 2600,0 тис.м3 строком до 01.01.2013 року.

Відповідач-2 зазначає, що право ВАТ «Сквирасільрибгосп» на спеціальне водокористування не припинилося у зв`язку з його реорганізацією шляхом перетворення у ТОВ «Сквираплемрибгосп» та перейшло до останнього в силу положень ч. 13 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Таким чином, відповідач-2 зазначає, що наявність у нього права на спеціальне водокористування станом на момент укладення оспорюваних договорів свідчить про те, що право оренди земельних ділянок не підлягало продажу на конкурентних засадах, оскільки підпадало під виключення, наведені у ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Відсутність будь-яких порушень вимог земельного законодавства під час отримання земельних ділянок в оренду відповідачем-2 підтверджується також результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної на прохання Білоцерківської окружної прокуратури Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області.

Однак, дослідивши надані відповідачем-2 Акти перевірок, встановлено, що такі Акти не містять детальної інформації щодо входження спірних земельних ділянок до зони, на яку поширювалась дія дозволу на спеціальне водокористування №05-09/9690 від 01.09.2010 року. За наведених обставин, відповідні Акти перевірок не впливають на надання оцінки обставинам, що підлягають дослідженню у даній справі.

Також відповідач-2 зазначив про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо повернення земельних ділянок, оскільки відповідні вимоги не обгрунтовані наявністю підстав, передбачених ст.ст. 141-143 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідач-2 у відзиві зауважив, що Фурсівська сільська територіальна громада не має правосуб`єктності, тому не може виступати в якості позивача.

У відповіді на відзив прокуратура зазначила про безпідставність доводів відповідача-2 щодо відсутності необхідності проведення земельних торгів, оскільки згідно інформації Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось від 25.10.2021 року, у ТОВ «Сквираплемрибгосп» в період 2011-2012 років дозвіл на спеціальне водокористування на водні об`єкти, що заходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705га, 3224081201:01:093:0001 площею 1га, 3224081201:01:014:0001 площею 1га, 3224081201:01:015:0003 площею 1га, відсутній.

При цьому, надаючи таку відповідь прокурору, Регіональний офіс водних ресурсів річки Рось надав копію дозволу на спеціальне водокористування ТОВ «Сквираплемрибгосп» №05-09/9690 від 01.09.2010 року, який не має відношення до спірних земельних ділянок і не підтверджує той факт, що відповідач-2 мав дозвіл на здійснення спеціального водокористування саме на спірних земельних ділянках, а тому, як наслідок, міг отримати їх в оренду без проведення земельних торгів.

Зокрема, водні об`єкти, які вказані у дозволі на спеціальне водокористування №05-09/9690 від 01.09.2010 року (нагульної системи «Антонів» заплава р. Березянка площею 58,8 га та нагульного господарства «Великополовецьке» заплава р. Кам`янка площею 190,4 га) не є водними об`єктами, що знаходяться на спірних земельних ділянках водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003.

Вказане, в тому числі, підтверджується відповіддю Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось від 13.12.2021 року, якою чітко констатовано той факт, що це різні водні об`єкти.

Зазначені земельні ділянки розташовані в межах села Великополовецьке та села Мала Михайлівка, що входили на час прийняття оскаржуваних рішень та укладення договорів оренди до Великополовецької сільської ради.

Отже, доводи ТОВ «Сквираплемрибгосп» про те, що підстави для проведення земельних торгів під час передачі спірних земельних ділянок в оренду відсутні, не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Таким чином, земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га передані в оренду ТОВ «Сквираплемрибгосп» всупереч вимогам ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України.

Безпідставними також є доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для скасування оспорюваних рішень Великополовецької сільської ради, як ненормативного акту, який вичерпав свою дію у момент реєстрації права власності.

Ураховуючи, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із передачею в оренду земельних ділянок, застосуванню підлягають спеціальні норми, які закріплені Земельним кодексом України.

Так, за ст. ст. 152, 155 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порідку. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися у порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Наведену позицію викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 916/1979/13.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач-2 не навів обгрунтованих спростувань з приводу поширення дії дозволу на спеціальне водокористування №05-09/9690 від 01.09.2010 року (нагульної системи «Антонів» заплава р. Березянка площею 58,8 га та нагульного господарства «Великополовецьке» заплава р. Кам`янка площею 190,4 га) на територію водних об`єктів, що знаходяться на спірних земельних ділянках водного фонду.

Фурсівська сільська рада, як правонаступник Великополовецької сільської ради, в своїх поясненнях підтримала позовні вимоги прокурора, зазначила, що наданий відповідачем дозвіл на спеціальне водокористування від 01.09.2010 року № 05-09/9690 не має відношення до об`єктів водного фонду, договори оренди яких оспорюються у позові. Зокрема, відповідний дозвіл стосувався нагульної системи «Антонів» (заплава р. Березянка), яка розташована поза межами Фурсівської територіальної громади, та нагульного господарства «Великополовецьке» (заплава р. Кам`янка), яке являє собою один водний об`єкт і не стосується оспорюваних договорів. Об`єкти водного фонду за оскаржуваними договорами розташовані в заплаві річки Собот. Також Фурсівська сільська рада (відповідач-1) подала заяву про визнання позову.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Крім цього, ст. 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Також, ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (станом на час виникнення спірних правовідносин 05.10.2011 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та орожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

створення озеленених територій загального користування; будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала;

поновлення договорів оренди землі;

використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності;

передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених ст.ст. 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Таким чином, ч.ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України встановлюють вичерпний перелік випадків, коли земельні ділянки та права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах.

Однак, водні об`єкти, які вказані у дозволі на спеціальне водокористування №05-09/9690 від 01.09.2010 року (нагульної системи «Антонів» заплава р. Березянка площею 58,8 га та нагульного господарства «Великополовецьке» заплава р. Кам`янка площею 190,4 га) не є водними об`єктами, що знаходяться на спірних земельних ділянках водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003. Відповідні обставини визнані відповідачем-1 та не спростовані відповідачем-2.

Таким чином, надання спірних земельних ділянок в оренду мало відбуватись у відповідності до ч. 2 ст. 124 та ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (станом на час виникнення спірних правовідносин 05.10.2011 року) за результатами проведення земельних торгів, чого відповідачами не було дотримано. Відповідно, земельні ділянки водного фонду передані відповідачу-2 в оренду з порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

За приписами ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, порушення вимог ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 116, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, є підставою для визнання оспорюваних договорів оренди земельних ділянок водного фонду від 14.03.2012 року недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17).

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами ст.ст. 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Враховуючи, що спірні земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності, а Фурсівська сільська рада, яка в силу ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджається землями територіальних громад, є відповідачем-1 у справі, тому прокурор пред`являє цей позов в інтересах Фурсівської сільської територіальної громади, як самостійний позивач.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявні підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади.

Обгрунтовуючи підстави представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі, враховуючи те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності, а Фурсівська сільська рада, яка в силу ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджається землями територіальних громад, є відповідачем у справі, а також той факт, що право територіальної громади на землі порушено, прокуратура звернулась до суду з даним позовом в інтересах Фурсівської сільської територіальної громади з метою відновлення законності у використанні земель територіальної громади.

Судом враховано, що позов обґрунтовується також незаконністю дій органу місцевого самоврядування Великополовецької сільської ради, правонаступником якої є Фурсівська сільська рада, яка здійснювала правомочності власника належної територіальній громаді землі. Захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна сільська рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування допустив дії чи бездіяльність, які є незаконними та порушують інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення сільської ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади, не існує. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 916/749/17.

За наведених обставин, заперечення відповідача-2 з посиланням на відсутність у прокуратури повноважень та підстав для звернення з відповідним позовом безпідставні і не приймаються судом.

Суд не приймає посилання відповідача-2 на втручання у мирне володіння майном, оскільки ст. 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у користування, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у користування, поведінка особи. Однак, відповідачі могли і мали усвідомлювати недотримання вимог чинного законодавства під час оформлення оренди спірних земельних ділянок.

У пункті 46 постанови Великої Палати Верховного Суду 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц зроблено висновок, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац 5 п. 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц. Відмова у задоволенні віндикаційного позову через обрання неналежного способу захисту не позбавляє позивача права заявити позов негаторний про повернення земельної ділянки водного фонду.

Враховуючи, що ТОВ «Сквираплемрибгосп» незаконно зайнято земельні ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Відповідач заявляв про застосування строків позовної давності, проти чого прокуратурою надані обгрунтовані заперечення з посиланням на триваючий характер порушення і можливість подання негаторного позову впродовж усього часу порушення постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 року № 372/1684/14-ц.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем-1 визнані, відповідачем-2 не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 80, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади до 1) Фурсівської сільської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» прo визнання недійсними рішень та договорів оренди земельних ділянок, зобов`язання повернути земельні ділянки задовольнити в повному обсязі.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003, шляхом визнання недійсними рішень Великополовецької сільської ради № 2-15-06 від 23.12.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області» та № 2/1-15-06 від 23.12.2011 року «Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ «Сквирасільрибгосп» для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради».

3. Усунути перешкоди у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003, шляхом визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок водного фонду, укладених 14.03.2012 року між Великополовецькою сільською радою та ТОВ «Сквираплемрибгосп» щодо:

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:077:0005загальною площею 71,5976 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001812 від 04.04.2012 року;

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:046:0001загальною площею 23,6705 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001828 від 11.04.2012 року;

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:093:0001 загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001827 від 11.04.2012 року;

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:014:0001 загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001830 від 11.04.2012 року;

- земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:015:0003 загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрованого управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001829 від 11.04.2012 року.

4. Усунути перешкоди у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003, шляхом зобов`язання ТОВ «Сквираплемрибгосп» (ідентифікаційний код юридичної особи 25295152) повернути на користь Фурсівської сільської територіальної громади земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га.

5. Стягнути з Фурсівської сільської ради на користь Київської обласної прокуратури за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ: 2909996, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), р/р: UA08201720343190001000015641 витрати на сплату судового збору в сумі 13 620,00 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» на користь Київської обласної прокуратури за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ: 2909996, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), р/р: UA08201720343190001000015641 витрати на сплату судового збору в сумі 13 620,00 грн.

7. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повне рішення складено 28.02.2023 року