Ухвала
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 388/965/21
провадження № 61-2389ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та її адвоката Пашко Юлії Едуардівни на постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вершино - Власівське», за участю третьої особи - Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом повернення такої ділянки власнику та скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 та її адвокат Пашко Ю. Е. звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою з пропуском строку на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження судового рішення закінчився 28 грудня 2022 року, а касаційну скаргу адвокат ОСОБА_1 та її адвокат Пашко Ю. Е. подали до суду 13 лютого 2023 року.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції вона отримала 12 грудня 2022 року та у зв`язку із перебуванням на службі у Збройних силах України її адвоката лише 27 грудня 2022 року уклала договір про надання правової допомоги із Пашко Ю. Е. для складання касаційної скарги.
Також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивує тим, що у січні 2023 року ОСОБА_3 та її адвокат Пашко Ю. Е. подали касаційну скаргу, яку ухвалою від 16 січня 2023 року Верховний Суд повернув її, але повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестали існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а тому надає касаційну скаргу у новій редакції із уточненням підстав касаційного оскарження.
Відповідно до частин другої та третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України» вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Посилання ОСОБА_1 та її адвоката Пашко Ю. Е. на те, що договір про правову допомогу із Пашко Ю. Е. укладено лише 27 грудня 2022 року та те, що ними вже подавалась касаційна скарга, яку ухвалою від 16 січня 2023 року Верховний Суд повернув, є неприйнятними, оскільки попередня подача неналежно оформленої касаційної скарги та з пропуском строку на касаційне оскарження не є поважними причинами для поновлення процесуального строку.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Разом з тим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 та її адвокат Пашко Ю. Е. зазначають пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Разом з тим, особам, які подали касаційну скаргу, необхідно уточнити щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах викладений висновок, що не був врахований судом апеляційної інстанції.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Окрім того, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»(в редакції, чинній на час подання позову) розмір судового збору за подання до суду позовної заявинемайнового характеру, яка подана фізичною особою, становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подачі позову) передбачено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, особам, які подали касаційну скаргу, з урахуванням сплаченого судового збору необхідно доплатити 5 448,00 грн (2270*0,4*6*200%)-5 448,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.
Таким чином, особам, які подали касаційну скаргу, необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку, надати цим підставам докази, а також уточнити норму права у подібних правовідносинах висновок якої не був врахований судом апеляційної інстанції та сплатити судовий збір.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Визнати наведені ОСОБА_1 та її адвокатом Пашко Юлією Едуардівною підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та її адвоката Пашко Юлії Едуардівни на постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 та її адвокату Пашко Юлії Едуардівні строк для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2023 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 109242003 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Мартєв Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні