Ухвала

від 20.02.2023 по справі 283/2925/15-к

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №283/2925/15-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст. 190 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Житомирського апеляційного суду

в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42015060000000094 від 23.09.2015 за апеляційноюскаргою прокурорау кримінальномупровадженні ОСОБА_6 на ухвалуМалинського районногосуду Житомирськоїобласті від10.11.2021року,

щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Берестовець Борзнянського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Вороб`ї Малинського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

за участю :

прокурора ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України в суді першої інстанції. Зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 свідомо затягували судовий процес з метою спливу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме останні не з`являлись до суду у період з 09.07.2020 по 10.11.2021 року та підтверджуючих документів про поважність причин неявки в судові засідання суду не надавали. У зв`язку з наведеним вважає, що строк давності для звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.2 ст.190 КК України згідно з вимогами ч.2 ст.49 КК України становить 15 років з часу вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

На апеляційну скаргу прокурора, захисник ОСОБА_9 подав заперечення в яких просив ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 10.11.2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 10.11.2021 року звільнено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 49 КК України, а кримінальне провадження щодо них закрито.

Грошові кошти в сумі 40 000 гривень та сумку чорного кольору з написом «Зебра» - постановлено повернути ОСОБА_10 .

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 736 гривень 56 копійок по 368 гривень 28 копійок з кожного.

Органом досудового розслідування, згідно обвинувального акту ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються в тому, що під час виконання ОСОБА_7 повноважень голови Малинської районної ради 14.09.2015 року до нього безпосередньо звернувся голова фермерського господарства «Мельник 2511» ОСОБА_10 з метою реалізації свого законного права на одержання в оренду земельних ділянок на території Горинської сільської ради Малинського району для здійснення сільськогосподарського виробництва.

У ході вказаної розмови ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщені свого службового кабінету Малинської районної ради, розташованої за адресою: м. Малин, пл. Соборна, 6-а, діючи з корисливих мотивів, вирішив незаконно заволодіти коштами ОСОБА_10 шляхом обману.

У цей день близько 13 години ОСОБА_7 , переслідуючи свою злочинну мету, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у приміщенні службового кабінету, повідомив ОСОБА_10 недостовірну інформацію, що одержати земельні ділянки на території Малинського району можливо виключно за умови передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 40 тис. грн. при цьому усвідомлюючи, що згідно ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» він як голова Малинської районної ради немає жодних повноважень щодо органів місцевого самоврядування Горинської сільської ради, укладення договорів оренди земельних ділянок, які перебувають у власності громадян, наголосив, що у разі відмови надати вказані грошові кошти, він вчинить всі можливі дії щодо прийняття негативних рішень про надання в оренду земельних ділянок.

Таким чином, з метою заволодіння майна ОСОБА_10 грошових коштів, ОСОБА_7 ввів в оману ОСОБА_10 , про те, що має можливість посприяти у вирішенні питання щодо оренди земельних ділянок, що змусило останнього погодитись із вимогою ОСОБА_7 щодо передачі коштів.

Крім цього, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майна ОСОБА_10 грошей, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та з метою їх заволодіння, в період з 14 по 21 вересня 2015 року, тобто до заволодіння коштами, вступив у попередню змову із головою Малинської районної адміністрації ОСОБА_8 , з яким підтримував дружні та довірливі стосунки.

При цьому, з метою введення в оману ОСОБА_10 про те, що без надання їм коштів, питання щодо одержання в оренду земельних ділянок буде вирішено негативно, завчасно чітко розподілили між собою функції щодо механізму спільного вчинення ними злочину.

Зокрема, ОСОБА_8 з метою створення сприятливих умов для вчинення злочину та відведення від себе і ОСОБА_7 небажаних наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності, мав забезпечити одержання коштів через раніше знайомого мешканця м. Малина ОСОБА_11 .

З цією метою 21.09.2015 року близько 12 години, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, згідно спільного із ОСОБА_8 плану, ОСОБА_7 , під час телефонної розмови відрекомендував ОСОБА_10 раніше знайомого їм ОСОБА_11 та наголосив, що усі перемовини щодо надання в оренду земельних ділянок мають проводитись ОСОБА_11 , як представником фермерського господарства, виключно із головою Малинської районної державної адміністрації ОСОБА_8 .

Цього ж дня, ОСОБА_11 , який діяв на підставі усної угоди з ОСОБА_10 , на прохання останнього, зустрівся із ОСОБА_8 у приміщенні службового кабінету голови Малинської районної державної адміністрації, розташованої за адресою: м. Малин, пл. Соборна, 6-а.

ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштів ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що він згідно вимог ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та голова районної ради ОСОБА_7 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не мають повноважень вплинути на органи місцевого самоврядування Горинської сільської ради, згідно спільного злочинного плану із останнім, ввів в оману ОСОБА_11 , повідомивши, що саме через нього ОСОБА_10 має передати кошти для нього та ОСОБА_7 у розмірі 40 000 грн. для сприяння у наданні в оренду земельних ділянок на території Горинської сільської ради Малинського району.

У свою чергу ОСОБА_10 , вважаючи, що лише за умови передачі 40 тис. грн. голові Малинської районної ради ОСОБА_7 і голові Малинської РДА ОСОБА_8 зможе реалізувати своє законне право на оренду земельних ділянок, погодився на запропоновані ними умови.

Реалізовуючи спільний із ОСОБА_7 злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_10 коштами в сумі 40 000 грн., шляхом введення в оману, що за надання в оренду земельних ділянок на території Горинської сільської ради Малинського району Житомирської області для ведення сільськогосподарського виробництва, усвідомлюючи, що ні він, ні ОСОБА_7 не мають будь-яких повноважень на виконання висловлених ОСОБА_10 умов, голова Малинської РДА ОСОБА_8 25.09.2015 близько 14 години, знаходячись в салоні автомобіля марки «FIAT Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 , поруч із будинком АДРЕСА_2 , діючи із корисливих мотиві, за попередньою змовою групою осіб, одержав від представника фермерського господарства «Мельник-2511» ОСОБА_11 майно ОСОБА_10 кошти у розмірі 40 000 грн.

У цей же день, близько 20 години, перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , голова Малинської районної державної адміністрації ОСОБА_8 та голова Малинської районної ради ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що грошові кошти, одержані від ОСОБА_11 у розмірі 40 тис. грн., є власністю ОСОБА_10 , розподілили отримані грошові кошти між собою, при цьому ОСОБА_8 передав, а ОСОБА_12 одержав частину майна ОСОБА_10 кошти у сумі 20 000 грн.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, адвоката та обвинувачених про законність та обґрунтованість ухвали суду, перевіривши матеріали судового провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з положенням п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

За змістомзазначеної нормизвільнення відкримінальної відповідальностіу зв`язкуіз закінченнямстроків давностіє обов`язковимі застосовуєтьсяза такихумов:1)вчинення особоюкримінального правопорушення;2)з днявчинення кримінальногоправопорушення донабрання вирокомзаконної силиминули визначеніч.1ст.49КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд у разі згоди обвинуваченого (засудженого) повинен розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 309/1201/15-к).

Як слідує з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років ( ст. 12 КК України).

Вказане кримінальне правопорушення вчинено 25.09.2015 року.

Тобто, на момент розгляду судом кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 передбачений законом строк давності притягнення їх до кримінальної відповідальності закінчився. Протягом цього строку вони не вчинили нового кримінального правопорушення та не ухилялися від слідства або суду, а тому строки давності сплинули.

Також, судом першої інстанції, не встановлено обставин, які свідчать про зупинення або переривання строків давності, передбачених п.3 ч.1 ст. 49 КК України.

Доводи прокурорапро ухилення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від судуне можуть бутивзяті доуваги,оскільки матеріаликримінального провадженняне містятьвідомостей щодорозшуку обвинуваченихчи вчиненняними новогокримінального правопорушення.Крім цього,з матеріалівкримінального провадженняне видно,що в період з 09.07.2020 року по 10.11.2021 року по даному кримінальному провадженні проводилися судові засідання і на них не з`являлися обвинувачені про, що прокурор зазначає в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд звертає увагу, що на час розгляду клопотання судом першої інстанції не встановлено та сторонами провадження не надано інформації про ухилення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від слідства, вчинення ними нових кримінальних правопорушень, а так само і відомостей про переривання чи зупинення строків, згідно п.3 ч.1 ст. 49 КК України.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що як вже було зазначено вище, за наявності відповідного клопотання обвинуваченого та дотримання умов, передбачених п.1,2,3 ч.1 ст. 49 КК України, є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності, а тому заперечення прокурора щодо закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності не може бути підставою для відмови у задоволенні такого клопотання сторони захисту та обвинувачених.

Істотних порушень КПК, які б стали підставою для зміни або скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для звільнення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від відповідальності і закриття відносно них судового провадження, оскільки на час розгляду справи в суді закінчились строки давності, і обвинувачені не заперечували проти звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 10.11.2021 року, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: