Ухвала

від 28.02.2023 по справі 758/2614/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2614/22

Категорія 9

У Х В А Л А

28 лютого 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Губенко О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інвестментс» до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В :

21 лютого 2022 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою суду від 23 лютого 2022 року справу направлено до Деснянського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2022 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

20 червня 2022 року представником позивача подано апеляційну скаргу на ухвалу судді Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року задоволено апеляційну скаргу представника позивача, скасовано ухвалу суду від 23 лютого 2022 року та направлено справу для продовження розгляду до Подільського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 06 січня 2023 року справу прийнято до провадження судді Головчака М.М. за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

27 лютого 2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Гери Р.Ю. про об`єднання справ в одне провадження, в якому вона просить об`єднати в одне провадження цивільну справу № 758/2614/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інвестментс» до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання права власності на майно та цивільну справу № 758/12707/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інвестментс» до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності на ліфт та скасування арешту на майно, яка перебуває в провадженні судді Подільського районного суду м. Києва Захарчук С.С.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Відповідно до абзацу 3 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009, № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову. У цьому ж пункті вказано, що судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Наведені правові норми закону свідчать про те, що об`єднання кількох позовних вимог в одне провадження недоцільне в тих випадках, коли позовні вимоги виникають з різних правовідносин, врегульованих різними галузями права, і спрямовуються на досягнення різної мети, та коли незважаючи на те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються однією й тією самою галуззю права. Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Умовою об`єднання позовів до кількох відповідачів в одному провадженні є однорідність позовних вимог, спільність предмета позову одного позивача до кількох відповідачів, спільність підстав позову, прав і обов`язків відповідачів та процесуальна доцільність.

Крім зазначеного, суд вважає за доцільне звернути увагу, на те, що відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового розгляду.

Пунктом 7 постанови пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» визначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів із метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Статтею 121 ЦПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії та відповідає завданню цивільного судочинства.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999).

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Зазначене є завданням цивільного судочинства (стаття 1ЦПК).

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Об`єднання позовних вимог в даному випадку не сприятиме процесуальній економії часу та своєчасному розгляду справ, виконанню завдання цивільного судочинства, спрямованого на правильний розгляд заявлених вимог та є процесуально недоцільним.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що сумісний розгляд даних справ ускладнить вирішення спорів, виходячи як із змісту позовних вимог, так із дотримання завдань та засад цивільного судочинства, тому доцільність для об`єднання зазначених справ в одне провадження не встановлена.

Керуючись ст.ст. 188, 259-261, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про об`єднання в одне провадження цивільних справ № 758/2614/22 та № 758/12707/20 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

СуддяМ. М. Головчак