Ухвала

від 28.02.2023 по справі 903/903/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"28" лютого 2023 р. Справа № 903/903/22

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 17.01.2023 (суддя Шум М.С., повний текст складено 27.01.2023) у справі № 903/903/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімекс Альянс Україна"

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка

про стягнення 2 598 906,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.01.2023 позов ТОВ "Сімекс Альянс Україна" задоволено повністю. Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка Україна на користь ТОВ "Сімекс Альянс Україна" 2 598 906,78 грн заборгованості, з яких: 1 856 781,50 грн основного боргу, 497 491, 20 грн інфляційних втрат, 58 955,93 грн 3% річних та 185 678,15 грн штрафу, 38 983,60 грн витрат по сплаті судового збору та 73 535,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду. Також просить відмовити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 165 400,00 грн основного боргу (за видатковою накладною від 28.12.2021 № 1733). Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга подана 14.02.2023 (згідно відмітки пошти) та надійшла до апеляційного господарського суду 16.02.2023 (згідно відмітки канцелярії суду).

Листом від 16.02.2023 справу витребувано із Господарського суду Волинської області.

24.02.2023 матеріали справи № 903/903/22 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана скаржником апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.

Положеннями ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, визначено форму та зміст апеляційної скарги, а також перелік документів, що додаються до скарги.

Відповідно до п. 2 частини 3 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В прохальній частині апеляційної скарги (п. 3) апелянт просить ухвалити рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду повністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення та залишити позовну заяву без розгляду.

Тобто, залишенню позовної заяви без розгляду передує скасування рішення суду першої інстанції повністю за наслідками його апеляційного перегляду.

Оскільки апелянтом оскаржується рішення місцевого суду в повному обсязі, звертаючись до суду із апеляційною скаргою необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 58 475,40 грн (2 598 906,78 грн *1,5 % * 150 %).

Разом з цим, скаржником до апеляційної скарги додано платіжне доручення від 10.02.2023 № 1494 про сплату 3 721,50 грн судового збору.

Обґрунтовуючи підстави сплати судового збору в меншому розмірі апелянт зазначає, що з інших підстав оскаржує дане судове рішення в частині стягнення 165 400,00 грн основного боргу. Відповідно останній посилається на ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за умовами якої судовий збір може бути сплачено лише щодо перегляду судового рішення в частині позовних вимог (оспорюваних сум).

Як наслідок, в пункті 4 прохальної частини скарги апелянтом зазначено:

"Ухвалити постанову, якою скасувати рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2023 року у справі № 903/903/22 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 165400,00 грн - основного боргу (за видатковою накладною № 1733 від 28.12.2021) та ухвалити нове рішення, яким у вказаній частині відмовити позивачу у задоволенні позову."

З даного приводу судом відмічається, що передбачена Законом України "Про судовий збір" можливість сплати судового збору лише щодо перегляду судового рішення в частині позовних вимог (оспорюваних сум) застосовується в тому випадку, коли скаржник вважає законним і обгрунтованим рішення суду в інших частина (сумах).

Натомість, зміст апеляційної скарги вказує на те, що апелянт окрім вищевказаних підстав не погоджується з рішенням також і в інших частинах. Зокрема, щодо повноважень підписанта позовної заяви, оцінки доказів в підтвердження боргу, присуджених до стягнення сум штрафних санкцій та судових витрат.

За наведених обставин суд вважає, що скаржник фактично здійснює оскарження рішення в повному обсязі, а тому частково сплачений судовий збір не визнається судом в якості належного доказу сплати судового збору у відповідному розмірі. Сума недоплаченого збору складає 54 753,90 грн (58475,40 - 3721,50 = 54753,90).

У відповідності до ч. 2 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку залишення скарги без руху з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2023 у справі № 903/903/22 - залишити без руху.

2. Запропонувати апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати докази доплати судового збору в сумі 54 753,90 грн протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя Тимошенко О.М.