Ухвала

від 01.03.2023 по справі 911/608/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/608/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, без виклику (повідомлення) учасників справи, у справі за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект-Сервіс» (07501, Київська обл., смт Баришівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 135-а, код: 25301205)

про стягнення 235374,57 гривень,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області 24.02.2022 надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект-Сервіс» ринкової вартості частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект-Сервіс», що становить 22%, у розмірі 214973,56 гривень, інфляційних втрат у розмірі 17061,56 гривень та трьох процентів річних у розмірі 3339,45 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем порушено приписи Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки після отримання ним заяви позивача про вихід зі складу учасників, відповідач не сплатив вартість належної позивачу частки у статутному капіталі.

До того ж, позивач зазначає, що не погоджується із визначеним відповідачем розміром вартості частки належної позивачу до виплати, адже вартість частки позивача мала визначатися виходячи з ринкової вартості.

Одночасно із пред`явленням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект-Сервіс», що знаходяться на рахунку, відкритому в АТ «Райффайзен Банк» та на його інших рахунках, що будуть виявлені, в межах ціни позову (235374,57 гривень).

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник мотивує тим, що спір у справі стосується виконання відповідачем зобов`язань з виплати учаснику, що подав заяву про вихід, вартості частки, інфляційних втрат та 3 % річних. Відтак, як стверджує заявник, виконання судового рішення у справі в разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано із наявністю у боржника коштів у присудженій до стягнення сумі.

При цьому, заявник стверджує, що відповідач не має наміру виконувати свій обов`язок щодо виплати позивачеві вартості належної йому частки, адже станом на день звернення до суду із позовом та цією заявою належна позивачу сума відповідачем не сплачена, оцінка ринкової вартості майна відповідачем не проведена, а подальші письмові претензії з цього приводу відповідачем ігноруються.

На переконання заявника, наведені вище обставини дають підстави стверджувати про те, що невжиття судом відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, що може призвести до неможливості захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду із позовом.

Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 у справі № 918/702/18, від 17.04.2019 у справі № 914/1257/18, від 02.07.2019 № 910/16944/18).

Перевіривши доводи заявника щодо необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов`язок доведення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявником не доведено існування фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно приписів ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, заявником не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а посилання позивача на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків - імовірну неможливість виконання рішення суду, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову, чи зменшення грошових коштів на рахунках, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Аналогічної правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17, від 08.11.2019 у справі № 904/421/19.

З огляду на відсутність будь-яких доказів у справі, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів заявника, аргументи останнього є нічим іншим, як припущеннями.

Таким чином, заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів заявника. А подана заява обґрунтована власними припущеннями заявника, що не є достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ТОВ «Комплект-Сервіс» будь-яких дій, спрямованих на можливе ухилення від виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала складена та підписана 01.03.2023, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.М. Колесник