Рішення

від 26.08.2010 по справі 39/165-10(12/114-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.10р.

Справа № 39/165-10(12/114-09)

За позовом   Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

Позивача-2: Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт", м. Дніпропетровськ  

до   Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про  розірвання договору оренди; зобов'язання звільнити приміщення; стягнення 15 396 грн. 15 коп.

 Суддя  Ліпинський О.В.

  Представники:

від прокурора: не з'явився

від позивача - 1: Жукова Є.О., дов. від 11.01.2010 № 21/3-3.

від позивача-2: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 09.08.2010 р. № 2167

  СУТЬ СПОРУ:

Прокурор міста Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради (надалі Позивач-1) та Міського комунального підприємства “Дніпропетровський електротранспорт” (надалі Позивач-2), в якому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі Відповідач) на користь Позивача-1 суму 8 940 грн. 25 коп. заборгованості по орендній платі, 414 грн. 31 коп. пені, та на користь Позивача-2 суму 4 504 грн. 50 коп. заборгованості по орендній платі, 584 грн. 65 коп. компенсації затрат за користування землею, 952 грн. 44 коп. пені., а також розірвати договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста від 31.05.2007 року № 39, та зобов‘язати Відповідача звільнити визначене договором оренди від 31.05.2007 року приміщення у 5 (п‘ятиденний) строк з моменту розірвання зазначеного договору оренди та передати його балансоутримувачу –Позивачу-2 за відповідним актом приймання-передачі.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що спірний договір закінчив свою дію на підставі повідомлення Позивача-1 № 7/9-597 від 19.06.2008 року про припинення договору, в зв‘язку з чим, заявлені прокурором вимоги щодо стягнення орендних платежів після припинення договору вважає безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошувалася перерва із 29.07.2010 по 25.08.2010, згідно ст. 77 ГПК України.

В засіданні суду 25.08.2010, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

  В С Т А Н О В И В:

31.05.2007 року між Позивачем-2 та Відповідачем був укладений договір оренди № 39, відповідно до умов якого Позивач-2 передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 8, площею 186,5 кв.м., яке знаходиться на балансі Ремонтно-будівельного управління НКП “Дніпропетровський електротранспорт”.

Факт передачі орендованого майна в користування Відповідачеві підтверджується актом від 31.05.2007 (а.с. 17).

Пунктом 8.1. договору сторони погодили, що договір дії з моменту його підписання і до 25.05.2008 року.

За змістом п. 8.2. Договору, у разі відсутності письмової заяви однієї зі сторін про припинення дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 8.7. сторони погодили, що дія цього договору припиняється внаслідок:

-          закінчення строку, на який він був укладений, по письмовій заяві;

-          приватизації об‘єкта оренди;

-          загибелі об‘єкта оренди;

-          достроково за угодою сторін або за рішенням господарського суду;

-          банкрутства Орендаря;

-          у разі порушення строків оплати більше ніж на 1 (один) місяць.

16.11.2007 року між сторонами у справі було підписано додаткову угоду № УКВ-18 до договору оренди № 39 від 31.05.2007 року,  за змістом якої сторони погодили, що Позивач-1 (Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради) із моменту підписання цієї угоди буде виступати орендодавцем нежитлового приміщення площею 186,5 кв.м. по договору оренди від 31.05.2007 № 39, укладеного між Позивачем-2 та Відповідачем.

19.06.2008 року Позивач-1, як орендодавець за договором оренди № 39 від 31.05.2007 року направив на адресу Відповідача повідомлення № 7/9-597 (а.с. 135) про припинення договору оренди з 25.08.2008 року, та зобов‘язання відповідача повернути об‘єкт оренди за актом приймання-передачі, який підписується балансоутримувачем, орендодавцем і орендарем.

Як вище встановлено судом, термін дії договору № 39 від 31.05.2007 року, було встановлено сторонами до 25.05.2008 року (п. 8.1.), а отже, повідомлення Позивача-1 про припинення договору з 25.05.2008 року слід розглядати як заяву однієї зі сторін про припинення договору оренди після закінчення терміну дії договору (ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”), яка подана в межах місячного строку після закінчення строку дії договору.

За змістом п. 8.7. договору, закінчення строку на який було укладено договір, за наявністю відповідної письмової заяви сторони, є підставою вважати дію договору припиненим.

Відповідно до вимог ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов‘язаний негайно повернути наймодавцеві річ. Якщо наймач не виконує обов‘язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як убачається  зі змісту позовної заяви, та доданих до неї розрахунків, станом на 25.05.2008 року (дата припинення дії договору) Відповідач не мав заборгованості зі сплати орендних та інших платежів, а ні на користь Позивача-1 (Орендодавця), а ні на користь Позивача-2 (Балансоутримувача). Заявлена до стягнення сума заборгованості з орендних платежів була нарахована за період із січня по травень 2009 року, тобто після припинення дії договору оренди № 39 від 31.05.2007 року, що не відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, адже після припинення договору оренди Орендодавець має право  вимагати лише сплати неустойки за час прострочення повернення орендованого майна (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Прокурора щодо стягнення з Відповідача на користь Позивачів орендних платежів та платежів із компенсації затрат за користування землею, нарахованих після припинення дії договору оренди № 39 від 31.05.2007 року, слід вважати безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню. За умов відмови в задоволення позову щодо стягнення суми основного боргу,  вимоги зі сплати пені, як похідні від суми основного боргу задоволенню не підлягають.

За умов встановлення судом факту припинення договору оренди № 39 від 31.05.2007 року в зв‘язку із закінченням строку на який його було укладено, а саме із 25.05.2008 року, позовні вимоги прокурора в частині розірвання спірного договору задоволенню не підлягають.

Суд також не убачає підстав для задоволення позову в частині зобов‘язання Відповідача звільнити визначене договором оренди приміщення, адже наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі комунального нерухомого майна від 01.08.2008 року (а.с. 43), свідчить про звільнення спірного нерухомого майна Відповідачем, та фактичну передачу його Позивачу-2, що не заперечується останнім, а отже виключає можливість звільнення зазначеного приміщення Відповідачем.

Разом із тим, в зв‘язку з невідповідності зазначеного вище акту приймання-передачі від 01.08.2008 року вимогам п. 2.5. договору № 39 від 31.05.2007 року, та ч. 2 ст. 795 ЦК України,  за якими повернення предмета договору оренди оформляється відповідним актом, який підписується між Орендодавцем та Орендарем, суд вважає обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню вимоги прокурора в частині зобов‘язання Відповідача передати спірне нерухоме майно його балансоутримувачу (Позивачу-2) за відповідним актом приймання передачі, при цьому, відповідність такого акту полягає в тому, що він має бути підписаний уповноваженими представникам сторін, тобто Позивача-1 (Орендодавця) та Відповідача (Орендаря).

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

  Позов задовольнити частково.

 Зобов‘язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) передати визначене договором оренди від 31.05.2007 року № 39 (додаткова угода від 16.11.2007 № УКВ-18) приміщення його балансоутримувачу –Міському комунальному  підприємству “Дніпропетровський електротранспорт” (49030, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 119, код ЄДРПОУ 26458570) за відповідним актом приймання-передачі.

 Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1):

- на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 24246786 МФО 805012 р/р 31118095700005) державне мито в сумі  42 грн. 50 коп.;

- на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області р/р 31217264700005, КБКД 22050003, МФО 805012 ЄДРПОУ 24246786) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

 Видати накази.

 В решті позовних вимог відмовити.

Суддя

О.В. Ліпинський

Рішення підписано 26.08.2010