Ухвала

від 28.02.2023 по справі 320/11806/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

28 лютого 2023 року Київ№ 320/11806/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали заяви Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2022, що набрало законної сили 18.06.2022, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановлені статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ: 44370884; місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, буд. 1-А) встановити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та видати ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Це рішення суду в апеляційному порядку відповідачем не оскаржено.

Від Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області (Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області) до суду надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 320/11806/21. У цій заяві відповідач просить суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 по справі № 320/11806/21. Призначити справу до нового розгляду. Відстрочити сплату судового збору та покласти розмір судових витрат на ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви відповідач стверджує, що після ухвалення рішення суду та набрання ним законної сили, 28.12.2022 заявнику стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були відомі під час розгляду цієї справи. Зокрема, в цій справі нововиявленими обставинами, на думку заявника, є те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 (підтверджується протоколом засідання Комісії КОДА з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 10.11.2020 та листом від 19.01.2023 № 446/36.01/36.06.01-2023). Зазначено також, що додані позивачем письмові докази не доводять безпосереднього залучення позивача під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до складу формувань Цивільної оборони. Решта доводів заяви зводиться до цитувань окремих висновків Верховного Суду, викладених в його постановах.

Відповідно до частини першої статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Згідно із частиною другою статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) ім`я (найменування) інших учасників справи; 4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до частини третьої статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Розглянувши заяву, суддя доходить висновку про залишення її без руху з таких підстав.

У силу вимог пункту 2 частини третьої статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви додається документ про сплату судового збору.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684, 00 грн.

Із цією заявою відповідач звернувся до суду засобами поштового зв`язку 01.02.2023.

Таким чином при зверненні до суду відповідачу слід було сплатити 4026, 00 грн. судового збору, що ним не заперечується.

Проте судовий збір не сплачено, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати збору.

Обґрунтовуючи підстави щодо відстрочення сплати судового збору заявник зазначив, що Управління є бюджетною установою, яка повністю фінансується за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Головним розпорядником коштів є Бучанська РДА. Кошторисом Управління на 2023 рік оплата судового збору за подання до суду позовних заяв не передбачена. Із цих причин заявник уважає, що Управління фактично позбавлено можливості захистити свої права шляхом звернення до суду та з метою отримання доступу до правосуддя вимушене подавати клопотання про відстрочення сплати збору. До клопотання додано копію листа УСЗН Бучанської РДА Київської області без номера та дати про те, що Управління не може сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень.

Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, суд може звільнити заявника від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та надати суду відповідні докази.

Слід зазначити, що судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов`язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя.

Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Разом із тим, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26.12.2017 у справах № К/9901/132/17, № К/9901/284/17, від 22.01.2018 у справах № К/9901/4773/18, № К/9901/5115/18.

Суд зазначає, що відповідач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів та інших заяв, за які передбачена сплата судового збору, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім того, у статті 129 Конституції України зазначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть уважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Більш того, суд звертає увагу, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015 № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України було зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, статтею 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що УСЗН Бучанської РДА (РВА) Київської області не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, № К/9901/2131/18 та № К/9901/2134/18.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Окрім того, жодними засобами доказування (документально підтверджуючі докази) наявності чи відсутності коштів на рахунках заявника останнім суду не підтверджено взагалі, як і не надано доказів звернення до Управління Державної казначейської служби України.

Наведені обставини вказують на невідповідність заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату 4026, 00 грн. судового збору.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

у задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Заяву Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишити без руху.

Встановити заявнику п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити заявнику, що якщо недоліки заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, заяву буде повернуто відповідно до вимог процесуального закону.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.