Постанова

від 01.03.2023 по справі 420/126/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/126/20Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року за адміністративним позовом Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ-001» про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И Л А :

08 січня 2020 року Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі (ідентифікатор UA-2019-10-22-000775-b), що опублікований 17.12.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог Крижанівська сільська рада зазначила, що тендерна пропозиція ТОВ «ГРАНІТ-001» відповідала умовам тендерної документації, і у замовника не було підстав для її відхилення. Вимога ж, яка міститься у висновку про результати моніторингу закупівлі про зобов`язання позивача здійснити заходи по усуненню виявлених порушень, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що за результатами проведеної процедури закупівлі позивачем з ТОВ «ГРАНІТ-001» укладено договір про закупівлю робіт від 06.12.2019 № 111. Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та з урахуванням пояснень, наданих замовником в електронній системі закупівель 13.12.2019, замовник оприлюднив договір 06.12.2019 без кошторисів, які передбачені додатком 2 цього договору. Локальні кошториси, які є невід`ємною частиною укладеного договору, оприлюднено замовником 13.12.2019 року у вкладці «Зміни до договору», тобто після укладення договору 06.12.2019. Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 7-1 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку, замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Оприлюднюючи додатково в системі електронних закупівель 13.12.2019 у вкладці «Зміни до договору» локальні кошториси, які є невід`ємною частиною укладеного договору, замовник не усунув порушення ч. 1 ст. 10 Закону № 922, а отже в системі відсутня інформація щодо підтвердження усунення порушення законодавства замовником.

Крім того, на порушення вимог пункту 4 додатку 3 до ТД учасником ТОВ «ГРАНІТ-001» у складі тендерної пропозиції не надано витяг з балансу підприємства-власника АБЗ, яка б відповідала п.3 розділу 2 НП (С)БО 1. При цьому, учасником надано довідку в довільній формі ТОВ «СПМК-17» від 08.11.2019 № 0811-1, тобто не дотримано вимог пункту 4 додатку 3 до ТД в частині надання витягу з балансу підприємства-власника АБЗ. Вимога щодо надання документів, що підтверджують право власності на АБЗ (копію договору купівлі-продажу, технічний паспорт, витяг з балансу підприємства-власника АБЗ), передбачає надання всіх документів, зазначених в дужках та не передбачає можливість надання одного або двох з зазначених документів та не перераховано як приклад.

Отже, на порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922, замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ГРАНІТ-001» як таку, що не відповідає умовам ТД. При цьому замовник визнав переможцем ТОВ ГРАНІТ-001 та уклав з ним договір. Відповідач наголосив, що висновок про результати моніторингу від 11.09.2019 є законним та обґрунтованим, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, Крижанівську сільську раду замінено на правонаступника Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області (т.2 а.с. 10).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року позову заяву Фонтанської сільської ради задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2019-10-22-000775-b, оприлюднений 17 грудня 2019 року, щодо предмета закупівлі: Будівництво дороги з асфальто-бетонним покриттям по вул. Проектна в с. Крижанівка на земельних ділянках з кадастровими номерами 5122783200:01:002:2145, 5122783200:01:002:2191 (джерело фінансування закупівлі: кошти місцевого бюджету), 6122401UAH, 45233000-9, ДК021, 1, роб.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача про виявлені під час моніторингу порушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

22 жовтня 2019 року Крижанівська сільська рада в системі електронних закупівель оприлюднила інформацію про проведення відкритих торгів UA-2019-10-22-000775-b: Будівництво дороги з асфальто-бетонним покриттям по вул. Проектна в с. Крижанівка на земельних ділянках з кадастровими номерами 5122783200:01:002:2145, 5122783200:01:002:2191 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-10-22-000775-b).

17 грудня 2019 року Південним офісом Держаудитслужби за результатами моніторингу закупівлі за процедурою відкритих торгів складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2019-10-22-000775-b, відповідно до якого за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону. За результатами аналізу питання оприлюднення інформації щодо закупівлі встановлено порушення частини 1 статті 10 Закону.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення в установленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невідповідності оскаржуваного висновку Південного офісу Держаудитслужби, як акту індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості. Крім того, зобов`язання замовника здійснити заходи щодо виявлених порушень, які містяться у висновку, не конкретизують, які саме заходи він повинен вжити та які саме дії та на підставі яких положень закону повинен вчинити для усунення виявлених порушень.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно приписів п.11 ч.1 ст.1 Закону № 922, моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 30 ч.1 цієї статті визначено, що тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до статті 7 Закону № 922, уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів:

- до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;

- вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках:

- відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини;

- відміни процедури закупівлі;

- набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;

- на період призупинення процедури закупівлі;

- наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Перевірка наявності документів, визначених в абзаці другому цієї частини, проводиться підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника, шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель (ч.2 ст.7).

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель врегульовано ст.7-1 Закону № 922-VIII.

Згідно приписів ч.6 цієї статті, за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною 7 ст. 7-1 Закону № 922 встановлено, що у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Статтею 22 Закону № 922 визначені вимоги до відомостей, які зазначаються в тендерній документації.

Частиною 6 ст.28 Закону № 922 визначено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Приписами ч.1 ст.30 Закону № 920 визначено, коли замовник відхиляє тендерну пропозицію, а саме в разі:

1) учасник:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

У цій справі предметом оскарження є висновок Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2019-10-22-000775-b, відповідно до якого за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону. За результатами аналізу питання оприлюднення інформації щодо закупівлі встановлено порушення частини 1 статті 10 Закону. Керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідач зобов`язав сільську раду здійснити заходи, щодо усунення виявленого порушення в установленому законодавством порядку (т.1 а.с. 150-153).

Зазначені статті Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» регулюють завдання і функції органу державного фінансового контролю, однак не визначають у який спосіб позивач повинен усунути зазначені у висновку порушення.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені Держаудитслужбою, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначивши у висновку про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення в установленому законодавством порядку, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід ужити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначення Держаудитслужбою у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель" без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 160/17461/20 від 08.12.2022 року.

Крім того, в наведеній постанові Верховний Суд наголосив, що перевірка висновку Держаудитслужби повинна здійснюватися судами не лише в частині способу усунення виявлених порушень, але й з наданням правової оцінки виявленим порушенням, що зазначені в такому висновку, отже судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо порушення п.4 ч.1 ст. 30 Закону № 922. Держаудитслужба дійшла висновку, що тендерна пропозиція ТОВ ГРАНІТ-001 не відповідає умовам ТД. Так, замовник у пункті 4 Додатку 3 до ТД установив вимогу, що у разі якщо учасник для виконання робіт за предметом закупівлі планує закуповувати асфальтобетонні суміші у інших виробників, учасник повинен у складі тендерної пропозиції надати в тому числі документи, що підтверджують право власності на АБЗ (копію договору купівлі-продажу, технічний паспорт, витяг з балансу підприємства-власника АБЗ). Так, учасником надано договір поставки від 30.09.2019 № 30/09-П з ТОВ СПМК-17 щодо закупівлі асфальтобетонної суміші. Проте, на порушення вимог пункту 4 Додатку 3 до ТД учасником ТОВ ГРАНІТ-001 у складі тендерної пропозиції не надано витяг з балансу підприємства-власника АБЗ. Відповідно до п. 2 розділу 1 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22.06.2015 № 736/27181, витяг - засвідчена копія частини тексту службового документа. При цьому відповідно до п. 3 розділу 1 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 № 336/22868 (далі НП(С)БО 1), баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал. Пунктом 3 розділу 2 НП (С)БО 1 передбачено форму балансу. При цьому, учасником надано довідку в довільній формі ТОВ СПМК-17 від 08.11.2019 № 0811-1, чим не дотримано вимог пункту 4 Додатку 3 до ТД в частині надання витягу з балансу підприємства-власника АБЗ.

За обставинами справи, учасник ТОВ «Граніт-001» у складі тендерної документації надав документи про закупівлю ним асфальтобетонних сумішей у іншого виробника.

У пункті 4 додатку 3 до документації встановлено, що «у разі якщо учасник для виконання робіт за предметом закупівлі планує закуповувати асфальтобетонні суміші у інших виробників, учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати:

- чинний (чинні) договір (договори) з виробником (виробниками) асфальтобетону та гарантійний лист (листи) підтвердження від виробника (виробників) асфальтобетону про постачання учаснику асфальтобетону необхідного виду відповідно до технічного завдання, в потрібній кількості для виконання робіт за предметом закупівлі протягом усього періоду виконання робіт. Вказані гарантійні листи повинні бути адресовані Замовнику;

- копію атестата виробництва, що виданий компетентним органом та дійсний на дату його подання, документів, що підтверджують право власності на АБЗ (копію договору купівлі-продажу, технічний паспорт, витяг з балансу підприємства власника АБЗ);

- копію дозволу (уповноваженого органу) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами щодо асфальтобетонного заводу».

Тобто, документація передбачала необхідність надання, зокрема, документів, що підтверджують право власності на АБЗ.

Діюче законодавство не визначає єдиного документу, який би був підтвердженням права власності на АБЗ. Підстави набуття права власності також можуть бути різними: майно може бути придбане за договором купівлі-продажу, отримано у подарунок, внесено до статутного капіталу, передано за розподільчим балансом тощо.

Тому, визначаючи необхідність надання учасниками документів, що підтверджують право власності на АБЗ, позивач у дужках навів приклади документів, якими учасники можуть підтвердити право власності на асфальтобетонний завод: копія договору купівлі-продажу, технічний паспорт, витяг з балансу підприємства власника АБЗ.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийнятними доводи позивача, що учасникам достатньо було надати хоча б один з наведених для прикладу документів для виконання вимоги тендерної документації про надання документів, що підтверджують право власності на АБЗ. Інше тлумачення цього пункту було б дискримінаційним та обмежувальним (дискримінація заборонена Законом «Про публічні закупівлі») хоча б тому, що, наприклад, договір купівлі-продажу може бути відсутній у власника АБЗ, якщо підстави для набуття ним права власності були іншими, аніж придбання за договором купівлі-продажу.

ТОВ «Граніт-001» надав договір купівлі продажу обладнання № 01/03-18АЗ від 01.03.2018р. з додатками, за яким АБЗ придбано постачальником асфальтобетону.

Даний документ підтверджує право власності виробника асфальтобетону на АБЗ, а тому є достатнім для виконання ТОВ «Граніт-001» наведеної вимоги документації. Крім цього учасником надано технічний паспорт та балансову довідку власника АБЗ про знаходження АБЗ на балансі підприємства, що додатково підтверджують право власності ТОВ «СПМК-17» на асфальтобетонну установку.

Вірними є і висновки позивача, що документ «витяг з балансу підприємства», в даному випадку, невірно тлумачиться Південним офісом Держаудитслужби, як витяг з форми фінансової звітності «баланс (звіт про фінансовий стан)».

Ані форма фінансової звітності «баланс (звіт про фінансовий стан)», ані витяг з неї не можуть бути документом, що посвідчує право власності підприємства на конкретне майно хоча б тому, що ця форма звітності НЕ відображає перелік конкретного майна підприємства, а містить лише узагальнені знеособлені вартісні показники відповідних статей.

Зокрема всі основні засоби (до яких відноситься АБЗ) у «балансі (звіті про фінансовий стан)» представлені лише трьома вартісними показниками: «залишкова вартість», «первісна вартість» та «знос», які не дають і не можуть давати будь-якого уявлення щодо конкретних найменувань основних засобів, що обліковуються на балансі підприємства.

Більш того, у п.4 додатку 3 до документації не вказується, що витяг надається саме з балансу (звіт про фінансові результати), в той час як в даному випадку «баланс» підприємства (організації) визнається формою бухгалтерського обліку, визначенням складу і вартості майна, яке обліковується на підприємстві.

Замовник, наводячи приклади документів на підтвердження права власності на АБЗ, зазначив витяг з балансу, як засвідчену копію частини тексту з бухгалтерського обліку підприємства, який свідчить, що АБЗ перебуває на балансі підприємства.

Надання ТОВ «Граніт-001» замість документу з назвою «витяг з балансу» балансової довідки, яка за своїм змістом відповідає умовам документації та підтверджує знаходження АБЗ на балансі підприємства, підпадає під визначення формальних (несуттєвих) помилок, яке наведено у ч.1 Розділу 1 Документації.

Враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку щодо відсутності в даному випадку порушення п.4 ч.1 ст. 30 Закону № 922.

Щодо доводів Держаудитслужби, що на порушення ч.1 ст.10 Закону № 922 замовником не оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу договір у повному обсязі протягом двох днів з дня його укладення.

З пояснень сільської ради, наданих на запит Держаудитслужби, вбачається, що під час оприлюднення договору про закупівлю на веб-порталі допущена технічна помилка, а саме: до договору № 111 від 06.12.2019 долучені документи, що не є додатками до договору.

Зокрема локальні кошториси, на які посилається Південний офіс Держаудитслужби, були підписані ПП «ІНЖГРУП», що взагалі не є стороною договору. Цим пояснюється невідповідність між тендерною пропозицією учасника-переможця і документами, що помилково долучені до договору.

Тобто, замовник протягом двох днів оприлюднив договір зі всіма додатками. Однак технічним співробітником помилково завантажено інші локальні кошториси, які не були підписані сторонами та стосувались іншого суб`єкта господарювання. Під час здійснення моніторингу органом державного фінансового контролю вказана помилка була виявлена і замовник одразу ж оприлюднив вірні локальні кошториси, що підтверджується у висновку Південного офісу Держаудитслужби. Таким чином, Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області виправлено порушення відразу після його виявлення.

Згідно ч.9 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Враховуючи, що вказане порушення відбулось ненавмисно (через технічну помилку відповідного працівника) та після його виявлення було одразу виправлено 13 грудня 2019 року (оприлюднено договір з вірними локальними кошторисами та протокол тендерного комітету замовника з цього приводу), судова колегія доходить висновку, що зазначене порушення є усуненим ще до складання оскаржуваного висновку Держаудитслужби.

Судова колегія також наголошує, що зазначаючи в оскаржуваному висновку, що позивачу необхідно усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель, без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, Держаудитслужбою ані у відзиві на позовну заяву, ані у апеляційній скарзі також не визначено у який спосіб зазначені порушення треба було усунути позивачу.

Отже, встановлені Держаудитслужбою під час моніторингу процедури закупівлі порушення не знайшли свого підтвердження, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2019-10-22-000775-b.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко