Ухвала

від 01.03.2023 по справі 400/3948/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 березня 2023 р. Справа № 400/3948/20

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі клопотання Служби автомобільних доріг у Миколаївській області про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Миколаївській області до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ІК-ПРОЕКТ», про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року.

За результатами розгляду вказаної апеляційної скарги П`ятий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 11.03.2021 року, якою апеляційну скаргу апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Миколаївській області задовольнив, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року скасував, прийняв по справі нову постанову, якою позов Служби автомобільних доріг у Миколаївській області задовольнив, визнав протиправним та скасував висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2020-05-29-005565-b з предметом закупівлі «Технічний нагляд за виконанням робіт на об`єкті: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-13 Нечаяне-Очаків на ділянці км 17+000 км 23+000, Миколаївська область (71520000-09 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)», опублікований 03.09.2020р..

30.01.2023 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Служби автомобільних доріг у Миколаївській області про ухвалення додаткового рішення по справі №400/3948/20. В обґрунтування зазначеної заяви апелянт зазначає, що 11 березня 2021 року П`ятим апеляційним адміністративним судом винесено постанову по справі 400/3948/20, якою задоволено апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Миколаївській області. При цьому у вищевказаному судовому рішенні судом не вирішено питання про судові витрати. Позивачем понесено судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 2102,00 грн. та апеляційної скарги в сумі 3153, 00 грн. грн. Вказані витрати підтверджено платіжним дорученням № 817 від 15.09.2020 року та від 23.12.2020 року №1241, яке знаходиться у матеріалах справи. Враховуючи викладене, заявник просить ухвалити додаткове рішення по даній справі, яким вирішити питання щодо судових витрат.

Дослідивши обґрунтованість заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення регулюються ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Разом з тим, порядок розподілу судових витрат встановлений ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Нормами частин першої та другої ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Положеннями ч.3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених апелянтом судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить з системного аналізу положень статті 139 КАС України та процесуального статусу апелянта.

В даному випадку апеляційну скаргу було подано Приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем, який є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

З урахуванням положень ч.2 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з позивача лише здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Тобто, суб`єкту владних повноважень не мають компенсуватися витрати на сплату судового збору, правову допомогу, витрати, пов`язані із прибуттям до суду, та інші судові витрати, крім зазначених вище витрат на доказування, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із суб`єктами владних повноважень.

Враховуючи викладене, оскільки суб`єктом владних повноважень не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Служби автомобільних доріг у Миколаївській області про ухвалення додаткового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 242, 243, 252, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у задоволенні клопотання Служби автомобільних доріг у Миколаївській області про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Миколаївській області до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ІК-ПРОЕКТ», про визнання протиправним та скасування висновку.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук