Постанова

від 07.09.2023 по справі 400/3948/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 400/3948/20

адміністративне провадження № К/990/9649/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Служби автомобільних доріг у Миколаївській області

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді: Бітов А.І., Лук`янчук О.В.)

у справі №400/3948/20

за позовом Служби автомобільних доріг у Миколаївській області

до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ІК-ПРОЕКТ»

про визнання протиправним та скасування висновку.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У вересні 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області про результати моніторингу закупівлі UA-2020-05-29-005565-b з предметом закупівлі «Технічний нагляд за виконанням робіт на об`єкті: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-13 Нечаяне-Очаків на ділянці км 17+000 км 23+000, Миколаївська область (71520000-09 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)» опублікований 03 вересня 2020 року.

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 17 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позовних вимог.

4. Постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

5. У січні 2023 року позивач звернувся з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення судових витрат, які складаються зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 102 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3 153 грн.

6. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового судового рішення.

7. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення заяви.

8. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Відмовляючи у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення суд апеляційної інстанції зазначав, що оскільки апеляційну скаргу було подано суб`єктом владних повноважень, то відповідно до вимог частини другої статті 139 КАС України суд присуджує з позивача лише здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Тобто, суб`єкту владних повноважень не мають компенсуватися витрати на сплату судового збору, правову допомогу, витрати, пов`язані із прибуттям до суду, та інші судові витрати, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.

10. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із суб`єктами владних повноважень.

11. Оскільки суб`єктом владних повноважень не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Позивач у обґрунтування касаційної скарги зазначав про те, що він не є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, а є державною організацією, яка діє на підставі Положення про Службу автомобільних доріг у Миколаївській області. У спірних правовідносинах Служба виступала замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

13. Таким чином, не будучи суб`єктом владних повноважень, Служба має законне право на відшкодування понесених нею судових витрат при задоволенні її позову відповідно до частини першої статті 139 КАС України.

14. Також 28 квітня 2023 року позивач звернувся з заявою про зміну найменування на підставі наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31 березня 2023 року № Н-128 «Деякі питання діяльності Служби автомобільних доріг у Миколаївській області».

15. Відповідач та третя особа не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

18. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.

19. Досліджуючи правовий статус «Служб автомобільних доріг» різних областей України, Верховний Суд у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 911/1137/19 чітко зазначив, що такі служби є державними організаціями, які належать до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) і які спеціально утворені державою для утримання доріг загального користування за рахунок коштів державного бюджету та забезпечення їх експлуатаційного утримання відповідно до державних стандартів.

20. Державний класифікатор України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, містить визначення поняття «державна організація (установа, заклад)»: утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

21. У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, за яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Натомість державні організації (установи, заклади) на відміну від державного органу не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та виступають частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно-визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому, така організація має власний кошторис.

22. Таким чином, оскільки Служба автомобільних доріг у Миколаївській області не є органом державної влади, як відповідно і не є суб`єктом владних повноважень, то суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку що заяву подано суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

23. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

24. Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.

25. Так, частиною першою статті 139 КАС України визначено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

26. Згідно частини шостої та сьомої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

27. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, то відповідно має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених стороною у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

28. У той же час судом апеляційної інстанції не було встановлено та перевірено подані позивачем докази сплати судового збору.

29. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. За наведеного правового регулювання та встановлених у цій справі обставин, Суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно відмовлено у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового судового рішення.

31. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

32. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

33. З приводу заяви про зміну найменування позивача - зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області слід зазначити таке.

34. Наказом голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31 березня 2023 року № Н-129, відповідно до Господарського та Цивільного кодексів України, законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про автомобільні дороги», підпункту 13 пункту 10 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №439, перейменовано Службу автомобільних доріг у Миколаївській області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області.

35. Внесено зміни до Положення про Службу автомобільних доріг у Миколаївській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29 липня 2019 року № Н-250 та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

36. Враховуючи викладене, заява Служби автомобільних доріг у Миколаївській області підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Змінити найменування позивача - Служба автомобільних доріг у Миколаївській області на Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області.

Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області задовольнити частково .

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі №400/3948/20 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду