Постанова

від 01.03.2023 по справі 420/18880/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 420/18880/21

адміністративне провадження № К/990/36541/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесмікс"

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року (судді Танасогло Т.М., Бітов А.І., Градовський Ю.М.)

та додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року (судді Танасогло Т.М., Бітов А.І., Градовський Ю.М.)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесмікс"

до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України,

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тесмікс» (надалі також - ТОВ «Тесмікс», Позивач) звернулось суду з позовом до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (надалі також - Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 5 жовтня 2021 року №UA500020/2021/000086/2, №UA500020/2021/000089/2, №UA500020/2021/000087/2, №UA500020/2021/000088/2;

- картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00630, №UA500020/2021/00631, №UA500020/2021/00632, №UA500020/2021/00634.

Обґрунтовуючи позов, зазначило, що у Відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваних індивідуальних актів, оскільки митне оформлення товару зупинив Відповідач всупереч положенням Митного кодексу України (надалі також - МК України) та безпідставно витребував від Позивача додаткові документи. Позивач вказав, що митна вартість товару визначена ним з дотриманням вимог законодавства за першим методом (за ціною контракту), на підтвердження чого до митного органу були надані усі необхідні документи, у яких міститься інформація щодо складових митної вартості: ця інформація узгоджується між собою та відповідає даним, вказаним у митній декларації; будь-які розбіжності у наданих декларантом документах відсутні.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року, адміністративний позов ТОВ "Тесмікс" задоволено повністю та стягнуто судові витрати.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, виходив із того, що:

- договором передбачено, що вартість палет і упаковки включена в вартість товару. Продавець відповідає за будь-яке псування вантажу, через погану упаковку і за всі додаткові транспортні витрати, викликані невірним маркуванням вантажу; з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості;

- відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару; з огляду на вищевикладене, у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю;

- посилання митного органу на те, що не зазначення в інвойсі умов оплати за товар є розбіжністю, яка впливає на підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товару, та виключає можливість застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору), є необґрунтованими та безпідставними;

- з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у калькуляції певних відомостей (реквізитів), зокрема, не зазначення країни виробництва, не може свідчити про заниження Позивачем митної вартості товарів; для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців;

- відсутність у прайс-листі інформації щодо умов поставки товарів, певні недоліки такого документу не є підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, оскільки такі умови у даних господарських відносинах вказуються саме у інвойсах.

- наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена Позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому Відповідач неправомірно відмовив Позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року апеляційну скаргу Одеської митниці задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі № 420/18880/21 скасовано. Ухвалено у справі №420/18880/21 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТЕСМІКС» відмовлено повністю.

Ухвалюючи постанову, апеляційний суд вказав, що під час митного контролю та оформлення задекларованих товарів у митних деклараціях виникла значна кількість розбіжностей, що стосувались безпосередньо вартості товару, яка впливає на розмір митних платежів, та які не усунуті Позивачем відповідним комплектом документів:

- Відповідно до умов Договору продавець зобов`язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар, але будь-яка інформація про умови оплати за товар (передоплата/післяплата) у наданих інвойсах не зазначена;

- з наданих до митного оформлення прайс-листів не вбачається, що вони містять умови поставки товарів, відповідно до яких зазначена ціна товару. При цьому, відповідно до прайс-листів ціна товару становить 3,265 дол.США/кг, а згідно з інвойсами 3,71 дол. США/кг.

- безпосередньо у самому договорі не вказано найменування товару, який є предметом розмитнення в даному випадку;

- в матеріалах справи відсутні замовлення покупця із зазначенням відомостей, про які вказано у контакті; такі замовлення також не надавались до митного органу, що також свідчить на користь обґрунтованості сумнівів митниці у правильності визначення декларантом митної вартості товарів;

- доказів сплати визначеної в інвойсі суми коштів, яку покупець ТОВ «ТЕСМІКС» мав сплатити за отримані товари, до матеріалів справи не надано;

- окремих додаткових угод Позивачем ані до митного органу, ані до суду надано не було;

- у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) була відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості (вартість тари та упаковки) до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

- відповідно до наявних в матеріалах справи інвойсів, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Додатковою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ 44005631, вул. Лип Івана та Юрія, 21А,м. Одеса, Одеська область,65078) за подання апеляційної скарги по справі №420/18880/21 судовий збір у розмірі 34050 (тридцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень 00 коп., до спеціального фонду Державного бюджету України: Отримувач: ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37993783; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвалюючи цю постанову, апеляційний суд вказав, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року Одеській митниці відстрочено сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги до закінчення розгляду апеляційної скарги Одеської митниці, а тому з посиланням на положення Закону України «Про судовий збір» суд дійшов висновку про наявність передбачених підстав для стягнення таких судових витрат.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на касаційну скаргу.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Одним з видів діяльності ТОВ «Тесмікс» за КВЕД є 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

1 квітня 2021 року між компанією TRADELINE GROUP SPOLKA z o.o. (Польща) та ТОВ «Тесмікс» (як покупцем) було укладено контракт №GR SP/TES-010421 (надалі також - Договір), за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари народного споживання відповідно до документів на відвантаження, узгоджених і підписаних сторонами, на кожну поставку окремо і на умовах, зазначених у даному контракті, а також в інвойсах і доповненнях до нього.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору встановлено, що його сума становить 10 млн. доларів США, термін дії контракту три роки з моменту його підписання - до 01 квітня 2024 року.

Згідно з пунктами 3.1-3.2 Договору ціни за даним договором є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами та вказуються у інвойсах. Оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 днів з моменту перетину митного кордону України.

Пунктом 4 Договору визначено, що умови поставок за цим контрактом визначаються і вказуються у кожному наступному інвойсі. Поставки повинні здійснюватися у повній відповідності з замовленням покупця, в яких потрібно вказати необхідний асортимент, термін і умови поставки (у відповідності до Інкотермс 2020 - в діючій редакції).

Окремими додатковими угодами між сторонами можуть бути визначені: ціна товару та загальна вартість партії товару; валюта платежу; умови і пункт доставки (при необхідності уточнення); термін поставки товару; гарантійні зобов`язання продавця; інші умови за згодою сторін (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.3 Договору вартість палет, тари та упаковки включена в вартість товару.

На виконання зазначеного контракту на адресу Пзивача компанією TRADELINE GROUP SPOLKA z o.o. (Польша) був поставлений товар: кава натуральна, розчинна.

З метою митного оформлення імпортованого товару Позивачем були подані до Одеської митниці Держмитслужби наступні митні декларації від 5 жовтня 2021 року:

- №UА500020/2021/214847, в графі 42 якої ТОВ «Тесмікс» зазначило, що вартість товару становить 64554,00 дол. США. При цьому разом із митною декларацією було надано наступні документи: пакувальний лист №018039 від 31 серпня 2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №018039 від 31 серпня 2021 року; домашній коносамент від 1 вересня 2021 року; навантажувальний документ наряд від 04 жовтня 2021 року; сертифікат про походження товару №160815 від 26 липня 2021 року; декларація про походження товару №018039 від 31 серпня 2021 року; прайс-лист виробника товару б/н від 17 серпня 2021 року; зовнішньоекономічний договір №GR SP/TES-010421 від 1 квітня 2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №220421 від 22 квітня 2021 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 28 липня 2021 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю від 5 жовтня 2021 року; сертифікат якості;

- №UА500020/2021/214848, в графі 42 якої ТОВ «Тесмікс» зазначило, що вартість товару становить 64554,00 дол. США. При цьому разом із митною декларацією надано наступні документи: пакувальний лист №018173 від 31 серпня 2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №018173 від 31 серпня 2021 року; домашній коносамент від 01 вересня 2021 року; навантажувальний документ наряд від 04.10.2021 року; сертифікат про походження товару №161435 від 23 серпня 2021 року; декларація про походження товару №018173 від 31 серпня 2021 року; прайс-лист виробника товару б/н від 17 серпня 2021 року; зовнішньоекономічний договір №GR SP/TES-010421 від 01 квітня 2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №220421 від 22 квітня 2021 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 16 серпня 2021 року; інформація про позитивні результати державних видів контрою від 05.10.2021 року; сертифікат якості від 16 серпня 2021 року;

- №UА500020/2021/214852, в графі 42 якої ТОВ «Тесмікс» зазначило, що вартість товару становить 67058,00 дол. США. При цьому позивачем разом із митною декларацією будо надано наступні документи: пакувальний лист №018037 від 05 вересня 2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №018037 від 05 вересня 2021 року; домашній коносамент від 06 вересня 2021 року; навантажувальний документ наряд від 04.10.2021 року; сертифікат про походження товару №160811 від 26 липня 2021 року; декларація про походження товару №018037 від 05 вересня 2021 року; прайс-лист виробника товару б/н від 20 серпня 2021 року; зовнішньоекономічний договір №GR SP/TES-010421 від 01 квітня 2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №220421 від 22 квітня 2021 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 30 липня 2021 року; інформація про позитивні результати державних видів контрою від 05 жовтня 2021 року; сертифікат якості від 30 липня 2021 року;

- №UА500020/2021/214853, в графі 42 якої ТОВ «Тесмікс» зазначило, що вартість товару становить 67058,00 дол. США. При цьому Позивачем разом із митною декларацією надано наступні документи: пакувальний лист №018058 від 5 вересня 2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №018058 від 05 вересня 2021 року; домашній коносамент від 6 вересня 2021 року; навантажувальний документ наряд від 4 жовтня 2021 року; сертифікат про походження товару №160882 від 28 липня 2021 року; декларація про походження товару №018058 від 05 вересня 2021 року; прайс-лист виробника товару б/н від 20 серпня 2021 року; зовнішньоекономічний договір №GR SP/TES-010421 від 01 квітня 2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №220421 від 22 квітня 2021 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 30 липня 2021 року; інформація про позитивні результати державних видів контрою від 05жовтня 2021 року; сертифікат якості від 30 липня 2021 року.

При цьому вартість товару в графах 42 відповідних митних декларацій товариством з обмеженою відповідальністю «Тесмікс» було зазначено за основним методом, а саме за ціною договору (контракту).

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу ТОВ «Тесмікс» за митними деклараціями №UА500020/2021/214847, №UА500020/2021/214848, №UА500020/2021/214852, №UА500020/2021/214853, та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з вказаними митними деклараціями, контролюючим органом було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності.

Також, на думку контролюючого органу, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (конкретні порушення детально описані у графі 33 кожного з оспорюваних рішень).

З огляду на вищезазначене, Відповідачем відповідно до частини третя стаття 53 Митного кодексу України було запропоновано декларанту надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи.

5 жовтня 2021 року Позивачем в рамках консультації із митним органом по митним деклараціям №UА500020/2021/214847, №UА500020/2021/214848, №UА500020/2021/214852, №UА500020/2021/214853 надані відповідні пояснення та поінформовано Відповідача, що декларантом були надані всі документи, які є в наявності, і надати додаткові документи для підтвердження митної вартості декларант не має можливості.

За таких умов, на підставі аналізу наданих Позивачем документів та баз даних ЄАІС Відповідачем було встановлено, що по товару №1 у поданих митних деклараціях декларантом, рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 7,23 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 3,71 дол. США.

5 жовтня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби були винесені наступні рішення про коригування митної вартості товарів: №UA500020/2021/000088/2, №UA500020/2021/000086/2, №UA500020/2021/000089/2 та №UA500020/2021/000087/2.

Також Відповідачем були складені картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 5 жовтня 2021 року №UA500020/2021/00630, №UA500020/2021/00631, №UA500020/2021/00632, №UA500020/2021/00634.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Обґрунтовуючи порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, Позивач в скарзі посилається на неврахування судом при вирішенні спору відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 804/16980/14, від 6 лютого 2018 року у справі № 815/2013/15, від 22 січня 2019 року у справі №815/6794/17, від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18, від 24 грудня 2020 року у справі №814/1046/16, від 17 квітня 2018 року справі №815/329/17, від 15 червня 2021 року у справі №804/2584/16, від 15 травня 2018 року у справі №820/3881/17.

В обґрунтування допущених апеляційним судом порушень Позивач у касаційній скарзі вказує, що:

- формуючи висновки щодо відсутності інформації про включення/невключення до даних складової вартості товару як вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням не враховано, що за умовами Договору вартість палет і упаковки включена в вартість товару. Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій, поданих Декларантом, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

- відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару. З огляду на вищевикладене, у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

- фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені);

- відповідно до приписів МК України комерційна пропозиція не є документом, що підтверджує числові значення митної вартості товарів. Надана комерційна пропозиція не може бути використана для підтвердження митної вартості товару; відсутність у прайс-листі інформації щодо умов поставки товарів, певні недоліки такого документу не є підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, оскільки такі умови у даних господарських відносинах вказуються саме у інвойсах.

- у оскаржуваних рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів та їх вартості за одиницю товару, митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правильність наданої судами попередніх інстанцій правової оцінки оскаржуваним Позивачем індивідуальним актам в контексті недотримання/дотримання Відповідачем частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при їх прийнятті, Суд звертає увагу на таке.

Частинами першою та другою статті 51 МК України (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин,) встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості .

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно зі статтею 57 МК визначення митної вартості товазякі ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

На підставі аналізу наведених норм Верховним Судом вже сформована стала та послідовна судова практика, висновки якої, якщо їх систематизувати, зводяться до того, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК УКраїни Верховний Суд зробив у ряді постанов, на які зокрема покликається Позивач у касаційній скарзі, а саме: від 30 січня 2018 року у справі № 804/16980/14, від 6 лютого 2018 року у справі № 815/2013/15, від 22 січня 2019 року у справі №815/6794/17, від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18, від 17 квітня 2018 року справі №815/329/17, від 15 червня 2021 року у справі № 804/2584/16, від 15 травня 2018 року у справі №820/3881/17.

Суди попередніх інстанцій по-різному оцінили надані під час митного оформлення документи на підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товарів за першим методом.

Суд першої інстанції вважав, що надані документи є достатніми та є такими, що у своїй сукупності спростовують сумніви Відповідача неправильності визначення Позивачем заявлену митну вартість товарів, а суд апеляційної інстанції вказав про недостатність відповідних документів для цілей підтвердження заявленої вартості відповідного товару.

Так, у ході вирішення спору судами встановлено, що висновки Відповідача про не підтвердження Позивачем заявленої митної вартості товарів (кави) ґрунтувались на тому, що:

- у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартоті упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

- відповідно до наданих інвойсів поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- відповідно до пункту 4.5 Договору продавець зобов`язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар, але будь-яка інформація про умови оплати за товар (передплата/післяплата) у інвойсі не зазначені. Таким чином, у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар;

- надані до митного оформлення прайс-листи не містять умов поставки товарів, відповідно до яких зазначена ціна товару. При цьому, згідно з прайс-листів ціна товару становить 3,265 дол. США/кг, а згідно з інвойсами - 3,71 дол. США/кг.

Надаючи правову оцінку зазначеним у рішеннях твердженням щодо виявлених неточностей, які, на думку Відповідача, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, що ввозив Позивач, судом першої інстанції встановлено, а судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів не спростовано такого.

Згідно з пунктом 2 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням

Тобт,о у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до пункту 6.3 Договору вартість тари та упаковки включена у вартість товару.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за умовами Договору, пакування не оплачувалося покупцем окремо від ціни товару, з огляду на що посилання Відповідача на відсутність у поданих Позивачем до митного оформлення документах будь-якої інформації щодо включення/не включення вартості упаковки (пакування) до складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів є безпідставними.

Такий підхід щодо застосування положень МК України демонструвався Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 9 листопада 2022 року у справі № 815/2162/17, від 17 січня 2023 року у справі №160/7901/18 та від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18 (на неврахування висновків якої апеляційним судом покликався Позивач у касаційній скарзі).

Щодо висновків Відповідача про те, що відповідно до наданих інвойсів поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару, однак у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, то судом першої інстанції з дотриманням відповідних правих висновків Верховного Суд визнано такі необґрунтованими.

Так, відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів.

У постанові від 23 серпня 2021 року у справі № 814/1043/16, на яку покликається Позивач у касаційній скарзі, вказано, що відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

З огляду на вищевикладене необхідно погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Відтак, безпідставними є твердження Відповідача та суду апеляційної інстанції про те, що здійснення поставки товару на та відповідних умовах СРТ та не надання документів щодо оплати товару вказують на наявність у Відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару.

Суд першої інстанції звертав увагу на те, що Відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження здійснення страхування товару сторонами Договору.

Суд апеляційної інстанції та Відповідач, вказуючи, що не зазначена будь-яка інформація про умови оплати за товар (передплата/післяплата) у інвойсах, як на обставину, що свідчить про непідтвердження Позивачем митної вартості товарів, вказаної у митних деклараціях, не звернули уваги на те, що саме Договором встановлено порядок здійснення розрахунків між продавцем та покупцем на умовах післяплати. Так, за змістом з`ясованих у ході розгляду справи судом першої інстанції обставин та підтверджується матеріалами справи, пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється з відстрочкою 90 днів з моменту перетину митного кордону України.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, покликання на яку наведено у касаційній скарзі, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Щодо відмінностей між цінами товару (кави), зазначеними у прайс-листах (3,265 дол. США/кг) та в інвойсах - (3,71 дол. США/кг), як обставини, що вказує на безпідставне формування митної вартості товарів, вказаної у митних деклараціях, то в постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постановах від 8 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

При цьому, суд першої інстанції вказав, а апеляційний суд залишив поза увагою, що відповідно до пункту 3.1 Договору ціни за даним договором є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами та вказуються в інвойсах, та відповідно до пункту 4.1 Договору умови поставок за цим контрактом визначаються і вказуються у кожному наступному інвойсі.

З урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин, обґрунтованими є висновки про те, що відсутність у прайс-листі інформації щодо умов поставки товарів, певні недоліки, зокрема розбіжностей щодо вартості пропонованого товару, не є підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, оскільки такі умови у даних господарських відносинах між позивачем та його Постачальником вказувались виходячи із умов Договору саме у інвойсах.

Інші ж твердження суду апеляційної інстанції щодо неточностей у документах, які, на його думку, не давали Відповідачу пересвідчитися у правильності визначеної Позивачем митної вартості товару, не були покладені в основу для прийняття спірних у справі індивідуальних актів.

Відтак, узагальнюючи наведене вище необхідно погодитися із висновками суду першої інстанції про те, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена Позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому Відповідач неправомірно відмовив Позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Суд же апеляційної інстанції, формуючи свої висновки щодо відповідності оскаржуваних індивідуальних актів вимогам частини другої статті 2 КАС України, норми права застосував формально, безвідносно до обставин цієї справи, при цьому належним чином (відповідно до визначених у оскаржуваних індивідуальних актах підстав) не обґрунтував у чому полягає недостатність і неналежність наданих Позивачем документів для цілей підтвердження митної вартості товару.

Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм МК України, встановлені судом першої інстанції обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для підтвердження митної вартості товару, що ввозився Позивачем, підтверджуються зроблені судом першої інстанції висновки про те, що Позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені митним законодавством, що підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару за першим методом. Натомість, всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірних у справі індивідуальних актів.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, який надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, вказав про обґрунтованість позовних вимог. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

Щодо доводів Позивача, наведених у касаційній скарзі, про необхідність скасування додаткової постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року з підстав безпідставного відстрочення сплати судового збору Відповідачу, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Позивач не наводить належних обґрунтувань, які б підвередили неправильну оцінку судом апеляційної інстанції наведених у клопотанні Відповідача доводів щодо наявності передбачених КАС України підстав відстрочення сплати судового збору.

Отже, відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції, відстрочуючи сплату судового збору із наведенням відповідних обставин, які, на його думку свідчать, про неможливість суб`єктом владних повноважень виконання відповідних визначених процесуальним правом обов`язків, допустив порушення норм КАС України. З урахуванням цього, суд також і не знайшов передбачених КАС України підстав для скасування додаткової постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці за подання апеляційної скарги по справі №420/18880/21 судовий збір у розмірі 34050 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

При цьому суд не знайшов передбачених КАС України підстав для скасування додаткової постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесмікс" задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року скасувати.

Залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року.

Додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх