Рішення

від 28.02.2023 по справі 364/4/23

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/4/23

Провадження № 2/364/47/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участі секретаря судового засідання Сіваченко Л. В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін, в смт Володарка, справу за позовом

ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку не зазначено)

представниця позивачки Ковальчук Анна Сергіївна ( адвокат, діє на підставі ордеру, адреса для листування: вул. Вознесенський узвіз, 23В, офіс 16, м. Київ, 04052, м. Київ, засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_2 , е-пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-АГРО" ( ЄДРПОУ 41854992, адреса: Україна, 09100, Київська обл., Білоцерківський район, місто Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, будинок 7А, засоби зв`язку не зазначено)

про стягнення невиплаченої орендної плати за земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ :

02.01.2023 до Володарського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення невиплаченої орендної плати за земельну ділянку. Ознайомившись з матеріалами справи, суддя встановила, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ч. 4 ст. 175 та ст. 177 ЦПК України, а відтак ухвалою від 03.01.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення визначених в ухвалі недоліків.

31.01.2023 на усунення недоліків позивачка подала заяву та квитанцію про сплату судового збору.

01.02.2023 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін, в приміщенні Володарського районного суду Київської області на 28.02.2023 о 09:00 .

У позові представниця позивачки зазначає, що 11.01.2019 позивачка уклала договір оренди землі № 5, за яким належна їй земельна ділянка площею 2,0000 га ( кадастровий номер 3221685200:02:003:0046) була передана в оренду ТОВ «Атлантік -Агро». 29.10.2020 було укладено додаткову угоду № 1 до названого договору оренди землі № 5, за якою сторони дійшли згоди відповідно до умов п.13.3 договору оренди землі припинити його дію шляхом розірвання за взаємною згодою сторін. Зазначає, що на час звернення до суду, існує заборгованість з виплати орендної плати у розмірі 6211,18 гривень. Позивачка зверталася до відповідача з вимогою щодо виплати заборгованості. Однак 04.12.2020 вона отримала повідомлення з обіцянкою про виплату суми боргу до кінця 2022 року. 30.07.2022 позивачка направила відповідачу досудову вимогу та просила провести розрахунок з нею, але виплата оренди не була проведена. Інакшим шляхом, а ніж судовим захистити порушені права не можливо, тому представниця позивачки звернулася з позовом про стягнення невиплаченої орендної плати за земельну ділянку, при цьому просить стягнути санкційні кошти за невиконані грошові зобов`язання.

Представниця позивачки, посилаючись на обставини викладені у позові та на ст. ст. 175, 176, 177 ЦПК України, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлатік-Агро» на користь ОСОБА_1 : невиплачену орендну плату за земельну ділянку у розмірі 6211,18 гривень; пеню у розмірі 3185,52 гривень; три проценти річні у розмірі 368,59 гривень; інфляційні втрати у розмірі 2379,80 гривень. Всього 12145,09 гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлатік- Агро» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

21.02.2023 на адресу суду надійшов відзив, яким представник відповідача просить суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені у розмірі 3 185,52 гривень. Позов задовольнити частково, стягнувши з ТОВ «Атлантік-Агро» на користь ОСОБА_1 невиплачену орендну плату за землю в розмірі 4 739,70 гривень, три відсотки річних в розмірі 281,27 гривень та інфляційні втрати в розмірі 1861,90 гривень ( а.с. 33-39).

28.02.2023 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представниця позивачки вказує, що твердження відповідача наведені у відзиві є безпідставними, зокрема, щодо зменшення розміру заборгованості з орендної плати, мотивує тим, що договір оренди було розірвано 11.12.2020, а « як відомо до грудня весь спектр сільськогосподарських робіт вже був проведений та зібрано урожай», в той час як згідно пунктів 3.1 та 3.5 договору оренди землі № 5 від 11.01.2019 визначено розмір та порядок виплати орендної плати - кожен рік до 16 грудня. Договором оренди землі не передбачено зменшення розміру оплати. Окрім того заперечує проти зменшення розміру орендної плати за рахунок відшкодувань ( податків) на рахунок держави, при цьому вказує, що відповідач не провів виплату орендної плати та не надав доказів що ним здійснено такі виплати. Щодо нарахування пені, зазначає, що позивач має право на стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, тобто вважає, що пеня нараховується за весь період прострочення, тому твердження відповідача щодо пропуску строку позовної давності є безпідставним. Вважає, що наведений відповідачем розрахунок сум, що передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України, не узгоджується із обставинами справи та має бути стягнутий у тому розмірі, що визначений у позовній заяві ( а.с. 43-45).

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, відзивом, відповіддю на відзив, взявши до уваги позиції позивачки її представниці та представника відповідача, викладені у відповідних заявах, що надійшли до суду та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 11 січня 2019 року ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Агро» було укладено договір оренди землі № 5. За названим договором належну позивачці земельну ділянку 2,0000 га з кадастровим номером 3221685200:02:003:0046 передано в оренду ТОВ «Атлантік-Агро» із виплатою орендної плати у розмірі 6211,18 гривень.

Зазначені обставини не підлягають доказуванню в силу положень ст. 82 ч. 1 ЦПК України, оскільки сторони визнають їх, а суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання ( названі обставини, зазначаються в позовній заяві та відзиві).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 237110395 від 15.12.2020 свідчить про реєстрацію додаткової угоди №1 до договору оренди землі № 5 від 11.01.2019 про припинення дії договору шляхом його розірвання ( а.с. 7). Додаткова угода №1 до договору оренди землі № 5, за якою сторони на підставі п. 13.3 дію договору оренди землі припинили шляхом його розірвання ( а.с.6).

Листом від 04.12.2020 ТОВ «Атлантік-Агро» повідомило орендодавця ОСОБА_1 про неможливість вчасно виплати орендну плату за 2020 рік (а.с.9).

30.07.2022 позивачкою на адресу відповідача було направлено претензію (досудову вимогу) про виплату заборгованості з орендної плати за 2020 рік за договором оренди землі від 11.01.2019 ( а.с.10).

Листом від 05.08.2022 ТОВ «Атлантік-Агро» повідомило ОСОБА_1 , що орендна плата буде виплачена до кінця 2022 року ( а.с. 11).

Однак матеріали справи вказують, що станом на час звернення позивачки до суду свої зобов`язання ТОВ «Атлантік-Агро» не виконало та не провело виплату орендної плати.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить із наступних міркувань.

Так, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх наявних у справі доказів.

На ствердження своїх вимог позивачка надала відповідний розрахунок заборгованості з орендної плати та санкційних нарахувань ( а.с.13), період нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат з 01.01.2021 по 23.12.2022 ( кількість днів 722), за яким:

-заборгованість з орендної плати складає 6211,18 гривень;

-3 відсотки річних 368,59 гривень;

-інфляційні втрати 2379,80 гривень;

-пеня 3185,52 гривень.

Заперечуючи проти наведеного розрахунку відповідач у своєму відзиві зазначає, що договір оренди землі укладено 11.01.2019, договір було розірвано за додатковою угодою від 29.10.2020. За змістом додаткової угоди земельна ділянка вважається переданою орендодавці з моменту державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, тобто як зазначено у витягу з державного реєстру з 11.12.2020 ( а.с.7). Фактичний час перебування належної позивачці земельної ділянки в оренді тривав з 01.01.2020 по 11.12.2020 ( 346 днів), тобто розмір орендної плати склав 5887,85 гривень, на ствердження відповідач надав бухгалтерську довідку від 08.02.2023 ( а.с.36).

Одночасно відповідач зазначив, що оскільки на орендаря покладено обов`язок зі сплати визначених державною податків від імені та за рахунок орендодавця з доходів, що виплачуються їй . Зокрема ПДФО склав - 1059,82 гривень та військовий збір - 88,32 гривні, тому сума заборгованості зі сплати орендної плати складає 4739,70 гривень ( а.с.36). Вказує, що розмір 3 відсотків річних та інфляційних втрат слід розраховувати, виходячи з заборгованості щодо виплати орендної плати за землю за 2020 рік у розмірі - 4739,70 гривень. Щодо нарахованої позивачем пені, відповідач зазначає, що строк позовної давності до зазначеної вимоги минув 01.01.2022 та тому вона не підлягає стягненню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 631 ЦУ України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно правил ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій, натуральній та відробітковій ( надання послуг орендодавцю) формах. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За загальними правилами, зокрема частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до договору оренди землі, укладеного 11 січня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Атлантік-Агро» розмір орендної плати на рік за використання земельної ділянки визначений - 6211,18 гривень.

Суд установив, що відповідач не виплатив позивачу орендну плату за землю за 2020 рік, відповідач не заперечував наведеного факту, щодо наявності заборгованості по виплаті орендної плати за землю за 2020 рік.

Зазначене свідчить про те, що відповідач не виконував покладені на нього обов`язки, які передбачені укладеним з позивачем договором та Законом України «Про оренду землі».

Наразі позивачка стверджує, що заборгованість з орендної плати складає 6211,18 грн, в той час як відповідач вказує, що заборгованість з орендної плати склала 5887,85 грн.

Даючи оцінку твердженням позивачки та відповідача суд вважає необхідним зазначити, що договір оренди землі було розірвано 11.12.2020, а відтак розмір заборгованості зі сплати орендної плати за 2020 рік відповідача перед позивачкою складає - 5887,85 гривень ( а.с.7), виходячи із розрахунку часу фактичного перебування земельної ділянки у оренді.

При цьому суд враховує, що застосування індексу інфляції за прострочення зобов`язання виплатити суму боргу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Отже, підсумовуючи наведене та оскільки відповідачем не було сплачено орендну плату за 2020 рік, позивач на підставі статті 625 ЦК України має право на стягнення із відповідача на свою користь 3% річних та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суд, перевіривши наведений позивачем розрахунок заборгованості виявив наявність неточностей, які виразились у невірному зазначенні періоду з якого у позивачки виникло право на нарахування штрафних санкцій і як наслідок розмір таких.

Судом зроблено власний розрахунок за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга , розрахунок 3% річних та інфляційних витрат виконано за період з 01.01.2020 по 23.12.2022, виходячи з розміру заборгованості з оплати оренди - 5887,85 гривні.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача :

інфляційних втрат в розмірі - 2 312,92 грн,

трьох відсотків річних в розмірі - 349,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, сплата неустойки.

Одночасно слід зазначити, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Отже, наразі суд не може стягнути пеню за невиконання зобов`язання щодо сплати орендної плати, оскільки сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, зокрема відповідачем. А відтак це є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині. Тут слід наголосити, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання. Тобто строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені сплив 01.01.2022.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, інфляційних витрат, трьох відсотків річних, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору 992,40 грн, підлягають стягненню на її користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 21, 22, 24 Закону України « Про оренду землі», ст. ст. 3, 11, 252-255, 257, 258, 261, 610, 611, 625, 631, 792, ЦК України ст. ст. 4, 81, 82, 89, 247 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-АГРО" про стягнення невиплаченої орендної плати за земельну ділянку - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-АГРО" ( ЄДРПОУ 41854992, адреса: Україна, 09100, Київська область, місто Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, будинок 7А) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ):

-заборгованість за договором оренди земельної ділянки з виплати орендної плати у розмірі - 5887,85 грн ( відрахувавши ПДФО та військовий збір у розмірі визначеному чинним законодавством);

-інфляційних втрат на суму боргу в розмірі 2 312,92 грн;

-трьох відсотків річних в розмірі 349,40 грн;

-судові витрати у розмірі 992,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Г. Л. Моргун