Ухвала

від 01.03.2023 по справі 307/2993/16-ц

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2993/16-ц

Провадження №4-с/307/6/22

УХВАЛА

Іменем України

01 березня 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Ситар В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами ч. 3 ст. 211 та ч. 2 ст. 247ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійсненняфіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) скаргу, подану представником ОСОБА_1 адвокатом Кукарекою К.С. на дії приватного виконавця виконавчогоокругу Закарпатськоїобласті ЛукечіО.В. та скасування постанови від 8 грудня 2022 року про опис та арешт нерухомого майна,

встановив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Кукарека К.С. 26 грудня 2022 року звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В. та просила скасувати постанову про опис та арешт нерухомого майна ОСОБА_1 від 8 грудня 2022 року.

В обґрунтування скарги посилалася на те, що постанова про опис та арешт нерухомого майна не відповідає вимогам п. 10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки не містить ідентифікуючих ознак нерухомого майна. Зокрема, спільна сумісна власність у розмірі частини передбачає її ідентифікацію з врахуванням інформації технічного паспорту. Крім того, зважаючи на вимоги ст.334 ЦК України та вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» виявлення нерухомого майна боржника, його опис і арешт без зазначення у постанові номеру реєстрації об`єктів нерухомого майна в системі реєстру речових прав на нерухоме майно не дає можливості ідентифікувати і арештоване майно, а також здійснити належне обмеження в його користуванні у спосіб, визначений ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник особи, яка подала скаргу адвокат Кукарєка К.С. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про закриття провадження за скаргою, посилаючись на те, що 12 січня 2023 року оскаржувана постанова скасована виконавцем самостійно, строк оскарження цієї постанови минув, відтак предмет оскарження на даний час відсутній, а також просила розглядати справу за її відсутності.

Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. подав заяву про закриття провадження за скаргою, посилаючись на те, що 12 січня 2023 року ним винесено постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано документ «Постанова про опис та арешт майна боржника» від 08 грудня 2022 року, винесену в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 68662140, яку видав ОСОБА_2 під час примусового виконання виконавчих листів № 307/2993/16-ц та № 307/2993/16-ц, виданих Тячівським районним судом 29 жовтня 2021 року та 29 вересня 2020 року. Відтак, внаслідок скасування вказаної постанови, що є предметом оскарження у даній справі. Провадження у справі необхідно закрити.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведеногосуд постановив судовий розгляд скарги здійснювати за відсутностівсіх учасниківсправи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. під час примусового виконання виконавчих листів № 307/2993/16-ц та № 307/2993/16-ц, виданих Тячівським районним судом Закарпатської області 29 жовтня 2021 року та 29 вересня 2020 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 135270,00 грн. судового збору, сплаченого у зв`язку із переглядом справ в суді касаційної інстанції та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 67635,грн.. сплаченого судового збору для забезпечення виконання виконавчого документу проведено опис та арешт майна боржника, а саме : нежиле приміщення по АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 ( а.с.4).

Відповідно дост. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідност. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення ухваленого до цьогокодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія права).

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 р., у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Згідно п. 2) ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно дост. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК україни, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Про відсутність предмету спору свідчать дії сторін, чи настання таких обставин, із яких вбачається, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Наведене, також узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

Оскільки, предметом скарги були дії приватного виконавця щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника, у той час однак 12 січня 2023 року приватним виконавцем Лукечею О.В. винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме постанови про опис та арешт майна боржника від 08 грудня 2022 року, винесеної в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 68662140, крім цього, особою, яка подала скаргу подано заяву про закриття провадження, відтак провадження у справі за скаргою підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

Закрити провадження за скаргою представника ОСОБА_1 адвокатаКукареки К.С.про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатськоїобласті ЛукечіО.В. про опис та арешт нерухомого майна від 8 грудня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.Р.Сас