Ухвала

від 02.03.2023 по справі 467/1034/21

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1034/21

1-кп/467/14/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Арбузинка клопотання прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021150010000179 від 02.07.2021 року

відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Баху, Калараського району, республіка Молдова, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючого на посаді заступника чергового помічника начальника установи - начальник чергової зміни відділу нагляду і безпеки державної установи "Арбузинська виправна колонія №83", звання "прапорщик внутрішньої служби, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор усудовому засіданнізаявив клопотанняпро продовженнядії заходузабезпечення кримінальногопровадження увиді особистогозобов`язаннявідносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді заступника чергового помічника начальника установи - начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки Державної установи «Арбузинська виправна колонія (№ 83)», у невстановлений досудовим слідством час, у невстановленому місці та у невстановленої особи, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого у висушеному стані становить не менше 7.707г, який незаконно зберігав за місцем свого фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 та 02.09.2021 року у період з 07 год.00 хв. до 08 год.00 хв. незаконно перевіз його з метою подальшого збуту з місця проживання до місця своєї роботи, де незаконно проніс особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс на територію установи виконання покарань, та сховавши його у період добової зміни з 02.09.2021 року з 08год. 00 хв. до 08 год.00хв. наступного дня під однією із бетонних плит на території дисциплінарного ізолятору ДУ Арбузинська виправнаколонія (№83)»,отримавши 03.09.2021року о19год.13хв.за цегрошову винагородув сумі500грн.,збув натериторії установи виконання покарань 03.09.2021 року о 19 год.45 хв. ОСОБА_7 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого у висушеному стані становить 7.707г, безконтактним способом шляхом попереднього закладання на території ДУ "Арбузинська виправна колонія (№ 83)".

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, у місця позбавлення волі

Обґрунтовуючи дане, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 та інших свідків у даному кримінальному провадженні.

На підтвердження ризиків прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна. Щодо незаконного впливу на свідка, то обвинувачений має зв`язки серед працівників ДУ "Арбузинська виправна колонія (№83)", та використовуючи своє службове становище може вільно пересуватися по території колонії, заходити у кімнати до засуджених та може таким чином вчиняти вплив на інших засуджених для подальшого цькування ОСОБА_7 , і тільки такий вид запобіжного заходу зможе запобігти зазначеним вище ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, та просив про його задоволення.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на необгрунтованість та недоведеність прокурором ризиків, та безпідставності посилання прокурора на тяжкість злочину.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку своїх захисників.

Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження дії даного виду запобіжного заходу, суд дійшов наступного.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2021 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у період доби з 22.00 до 06.00 год. наступного дня строком до 15.11.2021 року. В подальшому захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , не продовжувався.

Ухвалою Арбузинськогорайонного судуМиколаївської областівід 14.12.2021року обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього терміном на два місяці, тобто до 14.02.2022 року включно, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, який здійснює провадження відносно нього;

- повідомляти про зміну місця свого проживання суд, який здійснює провадження відносно нього;

-утримуватись від спілкування із свідком ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні;

Роз`яснено обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого судом неодноразово продовжувався та закінчується 09 березня 2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків,а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам,зазначеним у клопотанні.

Обрання будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Обвинувальний акт стосовно обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.

Суд вважає, що наведеного вище достатньо для висновку про те, що висунуте по справі обвинувачення відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» без вирішення питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому, КПК Українине вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза будь-яким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні.

Сама по собі суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Однак, слід відмітити, що, у цій ситуації, тяжкість покарання не є самостійною підставою для визначення обвинуваченому більш суворого запобіжного заходу, так як сукупність інших обставин, таких як наявність міцних соціальних зв`язків, усталений спосіб життя, мінімізують ризик його втечі.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, суд виходить з встановленого КПК України порядку отримання показань зазначених осіб у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Відтак, ризик незаконного впливу на свідка з боку обвинуваченого на даній стадії кримінального провадження є реальним.

За таких обставин суд оцінює можливість продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 318 КПК України, п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено право особи на розгляд справи щодо неї судом упродовж розумного строку, або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини.

У відповідності до ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.

З урахуваннямвимог ч.6ст.194КПК України,з метоюдотримання належноїпроцесуальної поведінкив ходісудового розглядуданого кримінальногопровадження,те що протягом усього часу перебування обвинуваченого під запобіжним заходом у виді особистого зобов`язання, те, що фактів порушення покладених на нього обов`язків не встановлено, підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, дані про особу обвинуваченого, те що обвинувачений проявляв належну процесуальну поведінку, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбаченихст. 194 КПК України, оскільки суд вважає, що даний запобіжний захід в повній мірі зможе запобігти наявним під час судового розгляду ризикам та гарантувати виконання обвинуваченим покладних на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 154-155, 156-157, 176-179, 181,193-194, 331, 372, 392, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у виді особистого зобов`язання за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021150010000179 від 02.07.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Баху, Калараського району, республіка Молдова, дію запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього терміном на два місяці, тобто до 30 квітня 2023 року включно, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, який здійснює провадження відносно нього;

- повідомляти про зміну місця свого проживання суд, який здійснює провадження відносно нього;

-утримуватись від спілкування із свідком ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 02 березня 2023 року о 13 годині 20 хвилин

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_1