Вирок

від 31.12.2024 по справі 467/1034/21

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1034/21

1-кп/467/12/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.12.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2021 року за № 62021150010000179 по обвинуваченню:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Баху, Калараського району, Республіка Молдова, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді заступника чергового помічника начальника установи - начальник чергової зміни відділу нагляду і безпеки державної установи "Арбузинська виправна колонія №83", маючого звання «прапорщик внутрішньої служби», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення кримінального правопорушення, у тому числі, форми вини і мотивів його вчинення.

Прокурор висунув ОСОБА_11 обвинувачення у тому, що під час перебування на посаді заступника чергового помічника начальника установи-начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки державної установи «Арбузинська виправна колонія №83» у званні «прапорщик внутрішньої служби», у нього виник умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут безконтактним способом наркотичного засобу-канабісу у місця позбавлення волі, з корисливих мотивів, себто, з метою особистого збагачення.

Так, 27 серпня 2021 року об 11 год. 15 хв., отримавши в ході телефонної розмови замовлення від засудженого ОСОБА_14 на придбання наркотичного засобу, ОСОБА_11 , діючи умисно, тобто, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи корисливий умисел і переслідуючи мету особистого збагачення, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не раніше 27 серпня 2021 року, незаконно придбав у невстановленої слідством особи та у невстановленому слідством місці наркотичний засіб- канабіс масою у висушеному стані не менше 7,707 г, який незаконно зберігав у невстановленому місці з метою подальшого збуту.

В подальшому, 02 вересня 2021 року у період часу з 07 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. ОСОБА_11 , діючи умисно, тобто, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зберігаючи при собі, незаконно перевіз із с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області до місця своєї роботи наркотичний засіб-канабіс масою у висушеному стані не менше 7,707 г., який, зберігаючи при собі, проніс через зону внутрішнього контролю та у період добової зміни з 08 год. 00 хв. 02 вересня 2021 року по 08 год. 00 хв. 03 вересня 2021 року сховав під однією з бетонних плит на території дисциплінарного ізолятору Державної установи «Арбузинська виправна колонія «№ 83», розташованої за адресою: Миколаївська область, Арбузинський (Первомайський) район, смт. Костянтинівка, вул. Володимирська, 1, з метою подальшого збуту.

Продовжуючи реалізацію умислу, направленого на збут наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом і переслідуючи мету особистого збагачення, отримавши 03 вересня 2021 року перераховані ОСОБА_14 грошові кошти за наркотичний засіб у розмірі 500,00 грн. на свій власний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_11 у телефонній розмові вказав, а в подальшому деталізував ОСОБА_14 місце на території дисциплінарного ізолятору Державної установи «Арбузинська виправна колонія «№83», де цього ж дня останній дістав під бетонною плитою поліетиленовий пакет з наркотичним засобом, а ОСОБА_11 , тим самим, умисно незаконно збув, з метою особистого збагачення, безконтактним способом шляхом попереднього закладання на території Державної установи «Арбузинська виправна колонія «№83» наркотичний засіб-канабіс масою 7,707 г. у висушеному стані.

ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Суд, у свою чергу, провівши судовий розгляд стосовно ОСОБА_11 лише в межах висунутого йому обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, дослідив такі докази на підтвердження встановлених ним обставин.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не визнав і дав показання про те, що працював на посаді заступника чергового помічника начальника ДУ «Арбузинська ВК №83». У його обов`язки входило, зокрема, здійснення обшуків засуджених, проведення обшуків промислової зони СІЗО, КПП, приймання спеціальних засобів. При цьому, він мав можливість будь-де рухатися по території колонії, спілкуватися із засудженими, перевіряти їх роботу, робити їм зауваження. Крім цього, проводив щоденний змінний огляд, перевіряв речі на охороні КПП, документи та перепустки. Огляд здійснюється постійно. Але перш, ніж потрапити на територію колонії, він має пройти міжзони КПП.

Показав, що проживає в с. Кавуни Арбузинського району, а на роботу добирається, як коли вийде, або рейсовим автобусом «Арбузинка-Кавуни», або з колегами на їхніх авто, бо свого транспортного засобу не має.

Засудженого ОСОБА_14 знає, спілкувався з ним, як із засудженим, робив йому зауваження, щоб той прибирав, будучи днювальним. Відносини з ним були добрі. Також він, як і ОСОБА_14 , так і всім засудженим, робив зауваження, щоб вони не порушували розпорядок дня. По телефону із ним ніколи не спілкувався.

Щодо надходження суми на його мобільний телефон, то такого не було. Номер телефону НОМЕР_1 йому не відомий і такого він не пам`ятає.

Продукти харчування засудженим не передавав, а пригощав їх варениками і пиріжками. Тільки один ОСОБА_14 працював на КПП, тому він пригощав його домашньою їжею. Наркотичні засоби ОСОБА_14 ніколи не продавав. З проханням до нього, щоб продати домашню їжу, ОСОБА_14 не звертався.

На запитання чи надходили на номер його мобільного телефону кошти, відмовився відповідати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показав, що з липня по вересень 2021 року він працював на посаді начальника відділу нагляду та безпеки ДУ «Арбузинська ВК «№83».

ОСОБА_11 на той час перебував на посаді помічника начальника чергового та був його підлеглим. Він здійснював контроль за засудженими, відповідав за дотриманням ними розпорядку дня аби не порушувалася локалізація та аби засуджені дотримувались правил внутрішнього розпорядку колонії.

Як працівник, ОСОБА_11 досвідчений і жодних претензій до нього не має. При цьому, він мав можливість спілкуватися із засудженими, слідкував за їх поведінкою, мав до всіх місць колонії вільний доступ, крім кабінету, де знаходяться секретні матеріали. Ті засуджені, хто перебуває у розвантажувальній бригаді, згідно наказу про утворення вантажно- розвантажувальної бригади, який діяв у 2021 році, забезпечуються спецодягом і вільно пересуваються по всій території колонії самостійно. Він особисто не бачив чи ОСОБА_11 збував наркотичні засоби на території колонії. Засудженого ОСОБА_14 він пам`ятає як особу, схильну до вживання наркотичних засобів, він у колонії відбував покарання за вбивство людини через матеріальні цінності. ОСОБА_14 перебував у вантажно-розвантажувальній бригаді, авторитетом серед засуджених не користувався.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду показав, що із ОСОБА_11 мав добрі стосунки в кінці літа 2021 року. В період з 2015 року він відбував покарання в ДУ «Арбузинська «ВК №83» і з цього часу познайомився із ОСОБА_11 , як співробітником колонії, а з 2017 року почав товаришувати із ним. Тоді він працював прибиральником та вільно пересувався по всій території колонії. Тоді ж ОСОБА_11 запропонував йому співробітництво. ОСОБА_11 приносив канабіс, речовину зеленого кольору, а він йому телефонував, коли той приходив на зміну. ОСОБА_11 говорив, де саме захований канабіс, а він перераховував йому на мобільний телефон кошти, потім у вказаному ОСОБА_11 місці забирав канабіс. Частину грошей від збуту засудженим канабісу, які вони перераховували на його номер мобільного телефону, він залишав собі. Решту грошей клав у вказані ОСОБА_11 місця, які кожного разу були різними. Інколи засуджені перераховували кошти і на мобільний телефон безпосередньо ОСОБА_11 . На території ДІЗО він теж ховав гроші.

Одного разу, у 2021 році, коли у нього при собі був канабіс, його спіймали працівники колонії - головний начальник оперативної частини ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , яким він пояснив, що купив канабіс у ОСОБА_11 . Після чого вони запропонували співпрацю, щоб виявити ОСОБА_11 , як такого, що збуває наркотичні засоби. За це йому пообіцяли не порушувати кримінальне провадження та умовно-дострокове звільнення, на що він погодився. Після цього його викликав головний оперативний співробітник на побачення, де його познайомили із співробітниками СБУ і попросили допомогти викрити ОСОБА_11 , зафіксувавши все на відео. Оскільки він дав згоду на співпрацю з працівниками СБУ, то ще й написав заяву про таке. Якась жіночка привезла йому кросівки і штани із номерами. За порадою співробітників СБУ він шукав ОСОБА_11 та просив про передачу йому канабісу. Їм був відомий графік роботи ОСОБА_11 та коли той заступив на зміну.

З його ж згоди та за участю співробітників СБУ та оперативного співробітника, він одягнувся та взувся, на його одяг закріпили ввімкнені відеокамери. З якого часу йшла відеофіксація не пам`ятає. Його особистий огляд не проводився. У нього був свій сенсорний, а не кнопочний мобільний телефон, тому співробітники СБУ йому телефон не давали. Він 2-3 рази фіксував та записував розмову і домовленність із ОСОБА_11 . Всі його дії та весь час спілкування з ОСОБА_11 , в тому числі щодо місця, де можна забирати наркотики, те, що останній пояснював, де саме це місце, потім як він пішов до вказаного ОСОБА_11 місця та забрав канабіс, все записувалось на відеокамеру. На його номер мобільного телефону співробітники СБУ перерахували кошти в розмірі 500 грн., інших коштів у нього не було. Наступного дня, коли саме не пам`ятає, він зателефонував ОСОБА_11 та сказав, що у нього є гроші і попросив, щоб той приніс йому канабіс. Він запитав у ОСОБА_11 , у який день буде канабіс, на що останній відповів, що завтра передзвонить та скаже, де саме буде лежати канабіс. Він підходив до ОСОБА_11 , щоб уточнити коли буде товар, а той сказав, що наступного дня. Після закінчення зміни, він зателефонував ОСОБА_11 і запитав, де та що лежить і куди переслати кошти, оскільки обвинувачений кожного разу говорив ціну, яка постійно змінювалась. ОСОБА_11 сказав переслати гроші на його мобільний телефон та дав йому номер телефона, таких номерів у нього було три, та сказав, де саме знаходиться канабіс. Він перевів кошти на номер мобільного телефону, який вказав ОСОБА_11 , і пішов забирати коноплю на місці, де вказав обвинувачений. Близько 17-18 години він зайшов у двір на територію ДІЗО, яка є окремою закритою територією в колонії, де працює ОСОБА_11 . Зі сторони дворика є східці, виготовлені із трьох бетонних плит, він підняв одну плиту, на яку вказав ОСОБА_11 та знайшов звичайний поліетиленовий пакет, колір якого не пам`ятає, з сухою речовиною канабісом, в якому була дірка, оскільки пакет був передавлений бетонною плитою і зміст пакету висипався йому в долонь. Пакет був об`ємом, приблизно, як чотири коробки з-під сірників. Оскільки пакет був великий і розірваний, він висипав з долоні залишки коноплі до поліетиленового пакету з-під пачки цигарок, оскільки мало бути все вірно. Таким чином вийшло два пакети. Пакети він поклав до кишені штанів та пішов до співробітників СБУ, які перебували у приміщенні, яке на той час було кімнатою побачень. Весь час, відколи забрав коноплю та віддав її, зайняло близько 30 хвилин. По дорозі він нічого не ховав, біля вивіски на будівлі нічого не клав. Просто потрібно було відкрити двері до приміщення, в якому перебували працівники колонії ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , співробітники СБУ та працівник поліції. Він дістав із кишені два поліетиленові пакети та поклав їх на стіл біля спіробітників СБУ. В його присутності вони робили фотознімки, потім поклали все, але не звернув уваги на самі пакети чи було їх два, до іншого поліцейського пакету і заклеїли його, опечатали та щось написали. Потім викликали співробітника поліції, він все задокументував, все що він розповів про те, де, в кого і що він взяв. Загалом, він у ОСОБА_11 купував готовий до вживання сушений канабіс приблизно два рази на тиждень, протягом приблизно 5-6 років, оскільки був довіреною особою, як посередник, між ОСОБА_11 та засудженими. Сам він не вживає наркотичні засоби. Де ОСОБА_11 брав коноплю йому не відомо. Цього разу відбулося все так, як і раніше, ОСОБА_11 приносив канабіс у поліетиленових пакетах різних кольорів. Це вперше він взяв пакет під бетонною плитою і вперше виявився розірваний пакет. Однак ОСОБА_11 йому не довіряв, оскільки він самостійно мав можливість перевіряти місця, де може бути канабіс. Умови домовленості були виконані, у 2023 році він звільнився умовно-достроково.

Доповнив, що він купував у ОСОБА_11 , коли були кошти, біляші, пиріжки, молочну продукцію. Але було й так, що той часто його пригощав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , дружина обвинуваченого, суду показала, що обшук в їх будинку проводився за участю двох працівників СБУ, двох понятих, слідчого та прокурора, які перебували в будинку. Порушень під час проведення обшуку не було, а всі дії знімалися на відеокамеру. Поняті приїхали разом із слідчими на одному автомобілі і постійно знаходилися в будинку, але коли оглядали майно,то слідчий просив їх вийти на подвір`я. Фактично обшук проводився двома працівниками СБУ. Після закінчення обшуку, прокурор попросила її поговорити з чоловіком, щоб він погодився визнати вину та отримає за це один рік умовного терміну, бо суд може призначити покарання до 8 років позбавлення волі та можуть забрати його дитину в дитячий будинок. Чому проводили обшук, вона не знає, але наче б то шукали наркотичні засоби. Але таких не має та ніколи не було й їх будинку, чоловік нічого не приносив і не торгував наркотичними засобами. Працівники СБУ цікавилися чи не маємо орендованого будинку чи городу. Чоловік приносив засудженим батарейки на годинники декілька разів, їжу, яку вона готувала, пиріжки, біляші.

В судовому засіданні, окрім цього, у якості свідка, у порядку ч. 2 ст. 256 КПК України, був допитаний старший оперуповноважений Управління Служби Безпеки України у Миколаївській області ОСОБА_19 .

Останній суду показав, що у даному кримінальному провадженні проводив негласні слідчі дії такі, як закупка, зняття інформації з електронно-комунікаційних мереж. Для проведення цих слідчих дій він використовував технічні засоби для закупок і для отримання негласної інформації. Всі дії вказані ним в протоколі, однак, точно зараз їх не пам`ятає.

Під час оперативної закупки по даній справі використовував кошти, які були ним отримані від держави, а саме: у фінансовому відділі УСБУ в Миколаївській області, ніби то, розміром у 10000 грн. готівкою, із цільовим призначенням - для використання в оперативних закупках. Про таке маються документи, мабуть, виписувався контроль у формі оперативної закупки і, мабуть, такі документи були підписані і ним, але точно не пам`ятає, оскільки подія відбувалася давно. Сума у 10000 грн. визначилась із того розрахунку, що співробітники не розуміли, який може бути об`єм наркотичного засобу, збутого підозрюваним. Із цих коштів, 500 грн. він особисто скидав у м. Миколаєві через термінал «Айбокс» на рахунок особи, яка проводила оперативну закупку, на початковій стадії проведення слідчої дії. Потім поїхав далі для продовження цієї слідчої дії. Це були кошти для проведення саме закупки, які були виділені державою. Тобто кошти видані УСБУ в Миколаївській області, використовувалися безпосередньо для закупівлі заборонених для обігу речовин, для сплати комісії вони не передбачені. Комісія не є закупкою заборонених для обігу речовин, а є платою за перерахування коштів. А 500 грн. це кошти, які були спрямовані на отримання заборонених до обігу речовин. На інші цілі гроші не можуть бути витрачені. Оскільки кошти перераховувались через термінал, то він сплатив власні кошти в розмірі 50 грн. саме за комісію, а не для закупівлі заборонених для обігу речовин. Дату отримання коштів у фінансовому відділі УСБУ в Миколаївській області не пам`ятає. Решту коштів, які залишилися, він повернув, про що мала б бути квитанція. Протокол огляду коштів, ідентифікації складався, але чи до початку внесення коштів у термінал, чи після, він не пам`ятає.

У день, коли відбулася оперативна закупка по справі, він міг не відразу після внесення коштів у м. Миколаєві через термінал «Айбокс», поїхати до виправної колонії, оскільки міг вирішувати інші робочі справи та питання. До того ж, відстань від м. Миколаєва до Арбузинської (Південноукраїнської) ВК 83 можна подолати за 1,5-2 години. Коли перебував у колонії і ОСОБА_14 передавав пакет із наркотичними засобами, то він використовував скотч для заклеювання пакету, щоб із нього не висипалась суміш. На відео і в протоколі не вказано про наявність скотчу, так як міг скласти протокол, а потім побачити, що пакет порваний або наявні інші нецілісності, а потім використати скотч, щоб зберегти цілісність пакету. На якому етапі застосовував скотч, який саме пакет заклеював, не пам`ятає.

Ці показання обвинуваченого і свідків сторони обвинувачення суд визнає належними, оскільки вони прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають для нього значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, зокрема, документів, з урахуванням права обвинуваченого, яке гарантоване йому положеннями ст. 63 Конституції України.

При цьому, суд розцінює їх як допустимі докази, оскільки вони отримані у порядку, встановленому КПК України, з урахуванням вимог ст. 95, 96 КПК України та згідно правил ст.ст. 351, 352 цього ж Кодексу, сприймались судом безпосередньо, а тому можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення.

Одночасно суд аналізує показання обвинуваченого і свідків у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами у справі, зокрема, документами і речовими доказами, що були надані сторонами в ході розгляду справи.

Першочергово суд дослідив надані стороною обвинувачення документи щодо обсягу та змісту слідчих дій, в ході яких уповноваженим органом здобуто фактичні дані, на підставі яких суду належить встановити наявність чи відсутність фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, у тому числі й документи щодо початку і перебігу досудового розслідування, із яких встановлено наступне.

Так, приводом для початку кримінального провадження став рапорт старшого оперуповноваженого 3 сектору ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області від 02 липня 2021 року, із якого слідує, що цим співробітником в ході виконання завдань з протидії наркобізнесу було отримано інформацію про факти збуту службовою особою одного з пенітенціарних закладів Миколаївської області наркотичних засобів та психотропних речовин на території колонії під час чергування методом так званих «закладок» (а.с. 134, том 1).

Після скерування рапорту за підслідністю, 02 липня 2021 року ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, за викладеними у ньому фактами внесено відомості до ЄРДР за № 620211500010000179 із правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 307 КК України і цього ж дня надано доручення слідчому Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, на проведення досудового розслідування (а.с. 132,135, том 1).

При цьому, суд відхиляє зауваження захисту щодо відсутності у рапорті та витягу з ЄРДР даних щодо конкретної особи, яка вчинила злочин, та конкретного закладу, у якому його вчинено, оскільки на початковому етапі досудового розслідування у такого роду документах не вимагається конкретизації усіх даних, які мають значення для кримінального провадження.

З аналогічних мотивів суд відхиляє подібні зауваження захисту з приводу відсутності конкретизації фабули обвинувачення у витягах з ЄРДР від 08.07.2021 року та від 09.09.2021 року, як і у постанові про зміну слідчої групи від 09 вересня 2021 року (а.с. 142-145, том1), у той час, які ці документи однозначно стосуються і прийняті у межах кримінального провадження № 620211500010000179 від 02 липня 2021 року.

Між тим, в межах виконання доручення слідчого від 05 липня 2021 року №04.4/04.4/12929 (а.с. 146-147, том 1) співробітниками ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області було отримано дані, що ОСОБА_11 використовує абонентський номер стільникового зв`язку НОМЕР_1 і мобільний телефон з ІМЕІ НОМЕР_2 , а під час свого чергування, використовуючи своє службове становище, приносить до виправної колонії наркотичні засоби/психотропні речовини і збуває їх ув`язненим методом так званих «закладок».

Одночасно було установлено особу засудженого ОСОБА_14 , якому відомі обставини збуту ОСОБА_11 наркотичних засобів/психотропних речовин. ОСОБА_14 на той час відбував покарання в ДУ «Арбузинська виправна колонія № 83» і використовував абонентський номер стільникового зв`язку НОМЕР_3 (а.с. 148, том1).

На даному етапі слідства, крім цього, встановлено зареєстроване та фактичне місце проживання ОСОБА_11 у будинку АДРЕСА_2 , що підвтерджєуться даними Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с. 149-151, том 1).

Також в межах виконання вказаного вище доручення слідчого співробітниками ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області отримано інформацію, що ОСОБА_11 за збуті засудженим наркотичні засоби отримує грошові кошти на номер свого мобільного телефону НОМЕР_1 , які в подальшому переводить на власну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , що підтверджується листом №64/20-7992 за підписом заступника начальника ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_20 , направленим на адресу старшого слідчого ТУ ДБР в м. Миколаєві ОСОБА_21 (а.с. 161, том 1).

Суд сприймає виключно як припущення сторони захисту, що факт спільного проживання заступника начальника ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_22 та старшого слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_23 могло якимось чином вплинути на привід і перебіг кримінального переслідування ОСОБА_11 , оскільки достатніх і достовірних доказів протилежного сторона захисту суду не представила, то такі доводи не можуть сприйматись як обґрунтовані.

Згідно рапорту із супровідним листом № 64/20-8899 від 09 вересня 2021 року співробітниками ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області в рамках виконання цього ж доручення слідчого з`ясовано, що ОСОБА_11 за місцем свого фактичного проживання та реєстрації в будинку АДРЕСА_2 , можливо, зберігає наркотичні засоби; додатково проживає по АДРЕСА_3 , де вирощує рослини канабісу з метою їх подальшого збуту; для здійснення своєї протиправної діяльності використовує транспортний засіб марки ЗАЗ-11-2 «Таврія», д.н.з. НОМЕР_5 .

Крім цього, ОСОБА_11 має доступ, періодично знаходиться та може приховувати наркотичні засоби у кімнаті відпочинку чергової зміни відділу нагляду та безпеки ДУ «Арбузинська виправна колонія «№ 83», в кімнаті молодшого інспектора ДІЗО, кімнаті прийому їжі та підсобних приміщеннях ДІЗО, ПКТ та дільниці слідчого ізолятора (а.с. 164, 165, том 1).

Усі фактичні дані, відображені в рапортах, отримані органом досудового розслідування від оперативного підрозділу УСБУ в Миколаївській області за письмовим дорученням слідчого, що відповідє вимогами ст. 41 КПК України та положенням Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, яка затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16 листопада 2012 року.

Тож, отримавши від оперативного підрозділу органу безпеки викладену вище інформацію, у тому числі, у сукупності із даними про особу, якій відомі обставини збуту ОСОБА_11 наркотичних засобів на території колонії, на підставі ст.ст. 246, 275 КПК України, слідчий постановою від 15 липня 2021 року приймає рішення про залучення ОСОБА_14 до конфіденційного співробітництва, попередньо отримавши його письмову згоду на це та роз`яснивши йому відповідні права і обов`язки, що підвтерджєуться протоколом від 15 липня 2021 року (а.с. 152- 157, том 1).

Суд звертає увагу сторони захисту, що її доводи про можливий тиск на ОСОБА_14 є виключно припущенням, оскільки ані матеріали справи у сукупності, ані показання самого ОСОБА_14 не свідчать про наявність будь-якого тиску на нього з боку слідчого та/або оперативних співробітників. При цьому, суд, за наслідками дослідження і аналізу протоколів негласних слідчих (розшукових) дій не вбачав провокацію ОСОБА_11 з боку ОСОБА_14 , так як останній не уникав телефонних розмов з ОСОБА_14 і розумів про що той його питає. А це у сукупності із показаннями ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_11 збував йому наркотичні речовини протягом кількох років поспіль, виключає провокативні дії з його боку.

19 серпня 2021 року прокурором прийнято рішення про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки відносно ОСОБА_11 тривалістю 30 діб, яка полягала в імітації придбання у нього наркотичного засобу або психотропної речовини з метою викриття і документування відповідного факту.

Серед іншого, вирішено провести оперативну закупку із залученням свідка ОСОБА_14 та із застосуванням спеціальних технічних засобів-аудіо,- відео контролю особи та грошових коштів у сумі і у валюті, яка буде визначена самим ОСОБА_11 із подальшим їх зарахуванням на мобільний термінал оператора ПРаТ «Київстар» за номером НОМЕР_1 , яким він користується.

Відповідна постанова прокурора від 19 серпня 2021 року разом із дорученням № 28-2125 від 19 серпня 2021 року були направлені до ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області для виконання та організації проведення негласної слідчої (розшукової) дії (а.с. 25- 30, том 4).

На зауваження сторони захисту щодо недоведеності регулярності збуту ОСОБА_11 наркотичних зсобів на території колонії, що вбачається із постанови прокурора від 19 серпня 2021 року, суд зауважує, що станом на день прийняття рішення про проведення оперативної закупки слідство мало у своєму розпорядженні відповідні оперативні дані, у тому числі й дані щодо особи ОСОБА_14 , у той час, як згідно ч. 4 ст. 246 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. При цьому, суд не оцінює фактичні дані, які містяться у процесуальних рішеннях прокурора.

В рамках проведення негласних слідчих (розшукових) дій за допомогою ОСОБА_14 органом досудового розслідування було здобуто ряд доказів, які у сукупності з показаннями останнього, свідчать про причетність ОСОБА_11 до описаних в обвинувальному акті подій, зокрема, у частині мети, мотиву і способу учинення інкримінованого правопорушення, у тому числі, безконтактним методом, так званих «закладок».

Так, ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20 липня 2021 року було задоволено клопотання старшого слідчого першого СВ (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, від 19 липня 2021 року та надано дозвіл на проведення негласної слідчої дії-аудіо, -відео контролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_11 , пов`язаних із його діяльністю або місцем перебування (а.с. 152, том 3).

Відповідно, протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відео контролю розмов та інших звуків, рухів та дій) від 18 вересня 2021 року зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_11 із ОСОБА_14 в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області за 29 серпня 2021 року.

Зокрема, в ході розмови ОСОБА_14 запитує ОСОБА_11 чи є в нього «щось». При цьому, ОСОБА_11 не уточноє у ОСОБА_14 про що саме йдеться, натомість обіцяє з`ясувати це питання, а на запитання «скільки тобі треба» озвучує остаточну цифру «500». Цього ж дня, ОСОБА_11 в телефонній розмові повідомляє ОСОБА_14 , що нічого немає, але обіцяє «постаратись на ці вихідні» (а.с. 1620166, том 3).

Крім цього, в рамках НСРД після внесення слідчим відповідного клопотання органом досудового розслідування отримано ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 липня 2021 року про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку мобільним терміналом з IMEI НОМЕР_6 та абонентським номером НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_11 , строком на 60 днів (а.с. 167-173, том 3).

Із відповідного протоколу слідчої дії від 18 вересня 2021 року із додатками - оптичними носіями інформації DVD-R №9289т та № 9290т від 01 вересня 2021 року, які досліджені в судовому засіданні, вбачається, що знаття інформації з мобільного телефону ОСОБА_11 проводилось у період часу з 23 год. 20 хв. 05 серпня 2021 року по 23 год. 16 хв. 17 вересня 2021 року.

За результатами проведення негласної слідчої дії на підставі доручення слідчого від 28 липня 2021 року, в ході спостереження, відбору, фіксації і прослуховування змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів між ОСОБА_11 та іншими абонентами отримано відомості про те, що 03 вересня 2021 року о 14:22 год. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_14 , що час чи два назад «туди принесли», а ОСОБА_14 повинен «кинути» на його номер телефону «п`ять».

Цього ж дня, о 19:12 год. ОСОБА_11 отримав з мобільного номера телефону ОСОБА_14 ( НОМЕР_7 ) повідомлення про поповнення його мобільного рахунку на 500,00 грн.

В ході розмови, розпочатої 03 вересня 2021 року о 19:14 год. ОСОБА_14 підтвердив факт поповнення рахунку ОСОБА_11 на 500,00 грн., а останній, у свою чергу, спрямував ОСОБА_14 до місця «закладки», яка знаходилась під тріснутою плитою.

В розмові, розпочатій о 19:37 год. ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_11 , що прибув до місця закладки, так званої «ями», та уточнив чи дійсно вона знаходиться під плитою. ОСОБА_11 , при цьому, відповівши ствердно, уточнив, що плита тріснута.

Вже о 20:12 год. 03 вересня 2021 року ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_11 про успішне видалення закладки за допомогою вислову: «Все нормально».

Досліджені в судовому засіданні DVD-R №9289т та № 9290т підтверджують викладену в протоколі інформацію щодо змісту розмов ОСОБА_11 з ОСОБА_14 та відображають дані щодо переказу 03 вересня 2021 року на мобільний телефон ОСОБА_11 грошових коштів у розмірі 500,00 грн. (а.с. 174- 181, том 3).

При цьому, суд звертає увагу, що станом на дату проведення цих слідчих дій ОСОБА_14 на підставі постанови прокурора вже був залучений до проведення оперативної закупки, а тому діяв в рамках конфіденційного співробітництва з метою фіксації протиправної діяльності ОСОБА_11 , пов`язаної із збутом наркотичних засобів у колонії.

ОСОБА_11 , у свою чергу, відповідав на дзвінки ОСОБА_14 , розумів про що той його питає, озвучував вартість винагороди і приблизний час збуту наркотичного засобу та місце. Із протоколів, крім цього, простежується, що обидва співрозмовники достовірно знали яким чином відбувається оплата.

Такі висновки суду у сукупності із показаннями ОСОБА_14 про неодноразовий збут ОСОБА_11 наркотичних засобів протягом тривалого часу вказують на те, що й в ході контролю за вчиненням злочину ОСОБА_11 реалізував умисел, направлений на придбання, зберігання, перевезення та збут наркотичного засобу.

Відповідно, суд відхиляє доводи захисту про неналежність цих протоколів.

Аналогічну за змістом і суттю інформацію у частині домовленостей про збут наркотичного засобу, однак, значно більш розширену щодо способу збуту наркотичного засобу, у тому числі й щодо предмету злочину, містить протокол аудіо,- відеоконтролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_14 від 18 вересня 2021 року із додатками (слідча дія проведена на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, винесеної за наслідками розгляду відповідного клопотання слідчого від 17 серпня 2021 року та на підставі доручення слідчого від 25 серпня 2021 року ( а.с. 184-191, том 3)).

Зокрема, протоколом зафіксовано як ОСОБА_14 узгоджує із ОСОБА_11 розмір грошової винагороди; 03 вересня 2021 року о 19:12 год. за допомогою мобільного телефону ОСОБА_14 поповнює рахунок ОСОБА_11 на 500,00 грн.; 03 вересня 2021 року о 19:34 ОСОБА_14 заходить на територію ДІЗО, звідки телефонує ОСОБА_11 для уточнення місця розташування наркотичного засобу; 03 вересня 2021 року о 19:38 год. ОСОБА_14 підіймає плиту, з - під якої дістає поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною темно-зеленого кольору, який кладе до своєї кишені і прямує до кімнати довгострокових побачень № 1.

Вже о 19:45 год. ОСОБА_14 зайшов до кімнати довгострокових побачень №1, де на нього чекав старший оперуповноважений ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_19 , в добровільно видав поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною темно-зеленого кольору, який дістав з-під плити на території ДІЗО/ПКТ. При цьому, ОСОБА_14 вказав, що там його залишив ОСОБА_11 за 500,00 грн., які він перерахував на його мобільний телефон НОМЕР_8 . Місце розташування пакету ОСОБА_11 вказував по телефону після поповнення його рахунку ОСОБА_14 .

Порошкоподібна речовина рослинного походження темно-зеленого кольору з характерним запахом канабісу знаходилась в поліетиленовому пакеті з-під цигарок та була упакована до сейф-пакету № S1030360.

Оригінали аудіо,- відеозаписів, які містяться на флеш-носіях типу micro SD за № 9258т, №9257т, №7342т, № 8573т, №9265т. досліджено в судовому засіданні, у тому числі й на предмет відповідності зафіксованої у них інформації відносно даних протоколу, до якого вони додані (а.с. 8-16, том 4).

Вказаний протокол із додатками до нього суд розцінює як допустимий і належний доказ, який і сам по собі, і в сукупності з іншими доказами свідчить про причетність ОСОБА_11 до описаних в обвинувальному акті подій, зокрема, у частині придбання, зберігання, перевезення, способу збуту та безпосередньо предмету злочину, у тому числі й щодо корисливого мотиву вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого відхиляє доводи захисту про неналежність відображених у ньому фактичних даних.

Суть заперечень захисту проти даного протоколу і додатків до нього фактично зводиться до тверджень про провокацію ОСОБА_11 з боку ОСОБА_14 та заміну вмісту поліетиленового пакету після його вилучення з-під бетонної плити і до моменту упакування в спеціальний сейф-пакет.

Проте, суд не може погодитись із цими доводами з огляду на те, що матеріали справи містять достатньо фактичних даних, які вказують, що на експертизу було передано саме ту речовину темно-зеленого кольору, яка була вилучена ОСОБА_14 з-під бетонної плити на території ДІЗО ДУ «Арбузинська виправна колонія «№83» і передана ним співробітником ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області.

Зокрема, за показаннями самого ОСОБА_14 , не довіряти яким у суду підстав немає, з-під бетонної плити він дістав звичайний поліетиленовий пакет з канабісом, цілісність якого була порушена через здавлювання бетонною плитою. Оскільки частина сухої речовини через отвір пакету висипалась в долоню, ОСОБА_14 помістив її залишки до пакету з-під пачки цигарок, в результаті чого поклав до кишені вже два пакети, які містили суху речовину темно - зеленого кольору.

Відеозапис слідчої дії, доданий до протоколу, відображає передачу співробітнику ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області саме двох поліетиленових пакетів, а саме: звичайного поліетиленового пакету, в середині якого знаходився поліетиленовий пакет з-під цигарок із вмістом сіро-зеленої речовини рослинного походження в порошкоподібному виді з характерним запахом коноплі, які були упаковані до спеціального сейф- пакету № S1030360, що чітко простежується по матеріалах справи.

У свою чергу, із висновку експерта №СЕ-19/115-21/12216-НЗПРАП від 09 вересня 2021 року слідує, що на експертизу було надано сейф-пакет № S1030360, клапан якого заклеєний, контрольна смужка не порушена, бокові сторони запаяні. При візуальному огляді порушення цілісності упаковки не виявлено.

При відкритті упаковки виявлено: полімерний згорток із полімерним пакетом світло-жовтого кольору, заклеєним світлою стрічкою типу «скотч», що містить рослинну речовину сіро-зеленого кольору з характерним пряним травянистим запахом коноплі.

Після завершення дослідження об`єкт поміщено до первинної упаковки і опечатано паперовою біркою з відбитком штампу.

В кінцевому рахунку, в судовому засіданні було оглянуто сейф-пакт № S1030360, у якому була наявна суха речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору з характерним запахом коноплі, прозорий полімерний пакет, який мав пошкодження та був зав`язаний у вузли та поліетиленовий пакет прозорого кольору з-під цигарок.

Наявність у експерта клейкої стрічки типу «скотч», якою були заклеєні поліетиленові пакети з вмістом рослинної речовини, пояснюється показаннями свідка ОСОБА_19 , який показав, що міг склеїти пошкоджені покати скотчем з метою збереження речового доказу

Таким чином, суд простежив спосіб упакування наркотичної речовини з моменту її вилучення ОСОБА_14 з-під бетонної плити до моменту огляду в судовому засіданні, переконавшись, при цьому, в ідентичності упаковки і наявності опечатувань, а тому виключає можливість підміни речовини на будь-якій стадії кримінального провадження і вважає, що протилежні доводи захисту не грунтуються на матеріалах справи.

Технічні недоліки відеозапису, долученого до протоколу, на які вказували захисники, як то, перерва у відеозаписі, неможливість чітко чути та/або бачити відтворення, за своїм характером не можуть вплинути на результати оперативної закупки і за своєю суттю не є такими, що здатні спричинити сумніви щодо отриманих фактичних даних.

Стосовно тверджень захисту про провокацію ОСОБА_11 збоку ОСОБА_14 в межах оперативної закупки, то суд за насідками аналізу протоколів, отриманих в рамках НСРД у сукупності, не вбачав будь-яких розмов (погрози, вмовляння, тощо) чи інших дій з боку ОСОБА_14 , які б носили ознаки провокативного характеру.

Паралельно, в рамках проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 03 вересня 2021 року, тобто у день збуту наркотичного засобу, на рахунок абонентського номеру ОСОБА_14 ( НОМЕР_7 ) співробітником ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області було перераховано 500,00 грн. серії ВФ №5237573, які були призначені для проведення цієї негласної слідчої дії, що підтверджується протоколом огляду та вручення ідентифікаційних засобів від 03 вересня 2021 року (а.с. 32- 34 том 4).

Надаючи відповіді на висловлені стороною захисту сумніви щодо ідентифікації грошової купюри, задіяної для проведення оперативної закупки, суд вказує, що конкретних ознак її невідповідності зразкам НБУ захисники не вказували.

При цьому, купюра була перерахована на абонентський рахунок ОСОБА_14 через пристрій мережі терміналів самообслуговування IBOX, що підтверджується доданим до протоколу фіскальним чеком. У свою чергу, термінали IBOX реєструються у банківській системі і працюють у виді касового терміналу, що виключає сумніви у справжності купюри. А відсутність її зворотного зображення у додатку до протоколу, за таких обставин, не має значення.

Водночас, згідно постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 19 серпня 2021 року грошові кошти виділяються за рахунок загального та спеціального фондів Державного бюджету України, запланованих на утримання підрозділів СБУ за видатками спеціального призначення для документування протиправної діяльності.

Водночас, згідно довідки № 108/2-26 від 08.02.2022 року для забезпечення витрат у кримінальному провадженні №62021150010000179 з каси фінансового відділу УСБУ в Миколаївській області 28 серпня 2021 року за видатковим касовим ордером № 304 відповідальному співробітнику Управління ОСОБА_19 видані грошові кошти в сумі 10 000,00 грн., з яких для проведення відповідних заходів з документування протиправної діяльності в рамках вказаного кримінального провадження використані 500,00 грн.

Решта коштів у сумі 9500,00 грн. повернута ОСОБА_19 до каси УСБУ в Миколаївській області 23 вересня 2021 року за прибутковим касовим ордером №238.

Видатковий касовий ордер від 28 серпня 2021 року № 304 оглянуто в судовому засіданні (а.с. 93-95).

Досліджені в судовому засіданні документи щодо задіяних в ході оперативної закупки коштів суд вважає належними і достовірними, себто, такими, що підтверджують дотримання порядку фінансування документування протиправної діяльності в рамках кримінального провадження.

Стосовно питання відкриття цього доказу вже в ході судового розгляду, то суд вважає, що сама по собі ця дія не може спричинити недопустимість доказу, оскільки стороні захисту була забезпечена можливість апелювати проти нього. У той час, як відсутність прибуткового касового ордеру про повернення коштів не має значення для цього кримінального провадження.

Щодо питання часового проміжку між часом закінчення протоколу огляду та врученням ідентифікаційних засобів (16 год. 10 хв.) та початком огляду покупця (18 год. 25хв.), то суд відмічає, що часовий проміжок між цими діями становить 2 години 15 хвилин, що з урахуванням відстані від м. Миколаєва до смт. Костянтинівка (приблизно 130 км) є достатнім часом для прибуття з одного населеного пункту до іншого та підготовки покупця. Що підтверджено, крім цього, й самим оперативним співробітником в судовому засіданні.

Твердження про невідкриття цього доказу у порядку ст. 290 КПК України не може свідчити про недопустимість цього доказу, так як не було порушено балансу інтересів сторін провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання та подання до суду доказів і у зв`язку з цим мали достатньо часу для відстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК.

Згідно протоколу огляду покупця від 03 вересня 2021 року у ОСОБА_14 було виявлено мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_7 , пачку цигарок та запальничку. Інших сторонніх предметів не виявлено. Після огляду ОСОБА_14 видано спеціальний технічний засіб для відео, - аудіо фіксації при проведенні оперативної закупки (а.с. 35, том 4).

Суд вважає, що проведення огляду покупця за відсутності понятих не зумовить визнання доказу недопустимим, оскільки обставин, передбачених ч. 7 ст. 223 КПК України, за яких участь понятих є обов`язковою у даному випадку не було.

У решті випадків участь понятих не є обов`язковою, а тому вони можуть бути залучені виключно за рішенням слідчого (прокурора), а як у цьому випадку, то співробітника УСБУ, який при проведенні слідчої дії користується правами слідчого.

Відеофіксація огляду ОСОБА_14 як покупця у даному випадку також не є обов`язковою, оскільки норма ч.2 ст. 252 КПК України є диспозитивною і проведення негласних слідчих (розшукових) дій може, але не зобов`язане, фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

Відповідний протокол про хід та результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 03 вересня 2021 року фіксує увесь перебіг і алгоритм розмов і дій ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , пов`язаних із збутом наркотичного засобу: з 11:15 год. 27 серпня 2021 року, тобто, з моменту, коли ОСОБА_14 під контролем співробітника УСБУ зателефонував ОСОБА_11 з приводу придбання у нього наркотичного засобу і до 19:51 год. 03 вересня 2021 року, тобто, до моменту, коли придбаний і добровільно виданий ОСОБА_14 наркотичний засіб був упакований співробітником УСБУ до спеціального сейф-пакету (а.с. 36-39, том 4).

Загалом, перебіг подій, згідно вказаного протоколу мав місце у наступній послідовності:

- 27 серпня 2021 року об 11:15 год. ОСОБА_14 під контролем співробітника УСБУ зателефонував ОСОБА_24 з приводу придбання у нього наркотичного засобу, на що останній сказав, що «придумає щось», одночасно озвучивши вартість у виді «5.5»;

- 29 серпня 2021 року об 17:08 год. в телефонній розмові з ОСОБА_14 ОСОБА_11 повідомив, що поки немає, однак, пізніше зателефонує;

- 03 вересня 2021 року о 12:33 год. ОСОБА_11 у телефонній розмові попросив сторонню особу передати ОСОБА_14 (на прізвисько « ОСОБА_14 ») аби останній зателефонував йому;

- 03 вересня 2021 року о 14:22 год. ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_24 , який в ході розмови зазначив, що «вже принесли» та необхідно перерахувати кошти у кількості «5»;

- 03 вересня 2021 року об 19:10 год. ОСОБА_14 шляхом введення відповідних комбінацій цифр та знаків в мобільному телефоні з абонентським номером НОМЕР_9 поповнює мобільний рахунок ОСОБА_11 на 500,00 грн., які, у свою чергу, були зараховані цього ж дня о 15:40 год. на рахунок абонентського номера ОСОБА_14 співробітником ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області в ході огляду та вручення ідентифікаційних засобів; о 19:12 год. на мобільний телефон ОСОБА_14 надійшло підтвердження поповнення абонентського рахунку ОСОБА_11 ( НОМЕР_10 ) на 500,00 грн.; о 19:13 год. ОСОБА_14 в телефонній розмові підтвердив поповнення мобільного рахунку ОСОБА_11 на 500,00 грн.;

- 03 вересня 2021 року ОСОБА_14 зайшов на територію дисциплінарного ізолятору колонії, повернув лівору та повернув ще раз ліворуч за будівлю та о 19:38 год. зателефонував з метою уточнення місця закладки наркотичної речовини;

- 03 вересня 2021 року о 19:38 год. ОСОБА_14 підійняв плиту, з-під якої дістав поліетиленовий пакет з подрібленою речовиною темно-зеленого кольору, який поклав до кишені, після чого попрямував до співробітника ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області, який знаходився в кімнаті довгострокових побачень № 1 колонії, куди прибув о 19:45 год.

Після цього ОСОБА_14 добровільно видав наркотичний засіб та повідомив, що її збув ОСОБА_11 за 500,00 грн., які ОСОБА_14 перекинув на мобільний телефон. Місце розташування наркотичного засобу також вказав ОСОБА_11 .

Проведення контролю за вчиненям злочину завершено о 03 вересня 2021 року о 19:51 год. після упаковки виданої ОСОБА_14 наркотичної речовини до спеціального сейф-пакету № S-1030360.

Попри належність протоколу про хід і результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 03 вересня 2021 року, суд вважає його також і допустимим доказом, так як істотних порушень вимог ст.ст. 246, 251, 252, 271 КПК України чи будь-яких порушень прав і законних інтересів інших осіб при проведенні слідчої дії не установив, у той час, як сам протокол відповідає вимогам ст. 104 вказаного Кодексу, а за своїм змістом і суттю повністю узгоджується з іншими протоколами НСРД, які деталізують і конкретизують його.

З цих підстав, суд не може сприймати як обґрунтовані заперечення сторони захисту стосовно того, що зміст протоколу не відповідає реальним обставинам справи і не фіксує належним чином хід слідчої дії. Сам по собі факт наявності власних пояснень співробітника УСБУ, що містяться у протоколі, не впливає на висновки суду, адже суд робить їх на підставі оцінки комплексу наявних у справі доказів у сукупності та взаємозв`язку.

Відсутність у протоколі даних щодо наявності пакету з-під цигарок, шерудіння ним чи інших дій ОСОБА_14 не впливає на належність чи допустимість його як доказу і не зменшує його значення для кримінального провадження, так як суд дослідив ці обставини з інших джерел, зокрема, показань самого ОСОБА_14 та решти наявних у справі протоколів НСРД.

Отже, після проведення контрольної закупки вилучений у ОСОБА_14 наркотичний засіб на підставі постанови слідчого передано на експертизу (а.с 6-8, том 3) та згідно висновку експерта №СЕ-19/115-21/12216-НЗПРАП від 09 вересня 2021 року дана речовина рослинного походження є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого у висушеному стані становить 7,707 г. (а.с. 12-16, том 3).

За постановою слідчого від 15 вересня 2021 року канабіс масою у висушеному стані 7,707 г. набув статусу речого доказу (а.с. 17-20, том 3).

Заслухавши заперечення сторони захисту проти висновку експерта, суд вважає за необхідне вказати про відсутність у нього сумнівів стосовно підміни речового доказу, так як під час аналізу сукупності доказів, зокрема, протоколу аудіо,- відеоконтролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_14 від 18 вересня 2021 року, протоколу про хід та результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 03 вересня 2021 року, висновку експерта, дослідив обставини стосовно первинної упаковки наркотичного засобу, встановив причини виникнення пакету з-під цигарок, клейкої стрічки типу «скотч», простежив процес упакування наркотичного засобу під час оперативної закупки і його розпаковку експертом, оглянувши речовий доказ в судовому засіданні, прийшов до висновку, що експерт досліджував саме ту речовину, яка була вилучена ОСОБА_14 у зазначеному ОСОБА_11 місці.

Паралельно суд враховує той факт, що засуджений ОСОБА_14 постійно залучався до суспільно корисної праці і благоустрою установи, був працевлаштований прибиральником приміщень житлової зони, у зв`язку з чим міг вільно пересуватись територією установи без супроводу адміністрації чи персоналу чергової зміни (а.с. 152-153).

У свою чергу, ОСОБА_11 на час вчинення інкримінованого йому правопорушення займав посаду заступника чергового помічника начальника установи - начальника чергової зміни нагляду і безпеки ДУ «Арбузинська виправна колонія (№83) на підставі наказу в.о. обов`язки начальника установи № 69/ОС від 11 червня 2021 року (а.с. 160, том 2) та у період з 02 вересня 2021 року до 09:00 години 03 вересня 2021 року ніс службу на черговій зміні охорони та нагляду за засудженими на підставі наказу в.о. начальника установи №245-дск від 01 вересня 2021 року, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 163, том 2).

Отже, як продавець, в силу займаної посади, так і покупець, в силу покладених на нього обов`язків, як на особу, яка відбуває покарання у місцях позбавлення волі, могли вільно переміщуватись територією ДУ «Арбузинська виправна колонія «№83».

Вже 15 вересня 2021 року, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, слідчим ОСОБА_26 в рамках досудового розслідування було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_11 в будинку АДРЕСА_2 , в ході якого ОСОБА_11 добровільно видав мобільний телефон марки «Самсунг» із СІМ-картою мобільного оператора НОМЕР_10 . Крім цього, слідчим було виявлено банківську карту № НОМЕР_4 АТ КБ «ПриватБанк», на яку, зі слів ОСОБА_11 , він перераховував грошові кошти із свого мобільного телефону НОМЕР_10 .

У форменому одязі в гардеробі виявлено посвідчення молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Арбузинська виправна колонія № 83» ОСОБА_11 .

До протоколу обшуку від 15 вересня 2021 року додано опис речей і документів, які були вилучені в ході слідчої дії, із фототаблицею. Протокол підписаний слідчим, підозрюваним, прокурором ОСОБА_7 , співробітниками ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_19 та ОСОБА_27 , а також понятими ОСОБА_28 і ОСОБА_29 без будь-яких заяв та зауважень.

Додаток до протоколу від 15 вересня 2021 року містить опис мобільного телефону чорного кольору марки «Самсунг», який добровільно виданий ОСОБА_11 в ході обшуку із зазначенням про наявність карти мобільного оператора та IMEI.

Фототаблиця містить інформацію щодо загального вигляду мобільного телефону марки «Самсунг», вилученого в ході обшуку, яким користувався ОСОБА_11 , сім-карти та номеру мобільного оператора, щодо номерів його IMEI (а.с. 176-191, том 1).

При цьому, в ході обшуку було виявлено наявність у вилученому мобільному телефоні ОСОБА_11 смс-повідомлення, згідно якого абонент НОМЕР_20 поповнив його рахунок на 500,00 грн. о 19:11 год.

Також фото таблиця містить інформацію щодо банківської карти ОСОБА_11 із № НОМЕР_11 та зображення його службового посвідчення.

Загалом, обшук проведено із дотриманням положень ст.ст. 234- 236 КПК України, за клопотанням слідчого та на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 вересня 2021 року, що узгоджується із положеннями ч. 2, 3 ст. 234 КПК України.

Відеозапис обшуку наявний у матеріалах справи, а тому вимогу ч.10 ст. 236 КПК України при його проведенні було дотримано (а.с. 149, том 2).

При цьому, суд відхиляє довди сторони захисту щодо незаконності обшуку через присутність в його ході співробітників ВБКОЗ УСБУ у Миколаївській області.

Зокрема, із дослідженого в судовому засіданні відеозапису слідчої дії вбачається, що обшук проводився слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_26 в присутності прокурора ОСОБА_7 , яким і було надано дозвіл на проведення обшуку зідно ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 вересня 2021 року. Протокол обшуку складено і підписано, окрім інших учасників, саме слідчим ОСОБА_26 та прокурором ОСОБА_7 . Сама ж слідчий ОСОБА_26 вчиняла активні дії щодо пошуку предметів, які можуть мати значення для справи, та виконувала інші, визначені КПК дії, пов`язані з проведенням обшуку. І тим самим, безпосередньо сам обшук був проведений уповноваженими особами, що відповідає нормі ч. 1 ст. 236 КПК України. Тож, протокол обшуку складений слідчим, у той час, як співробітники ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області ніяких процесуальних документів не складали.

Є очевидним, що залучення співробітників ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області мало місце з метою виконання ними суто технічної і допоміжної функції, що було пов`язано з необхідністю проведення обшуку на значній території та одночасно на декількох об`єктах.

При цьому, протокол підписаний ОСОБА_19 та ОСОБА_30 як учасниками слідчої дії поряд із прокурором. Понятими при обшуку були сторонні особи як того і вимагають норми КПК, у той час, як місце проживання понятих не має правового значення для визнання того, що процесуальна дія проведена належно.

У зв`язку із цим слідчий доручила оперативним працівникам ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області прийняти участь у проведенні нею обшуків, а не провести їх безпосередньо, що прямо слідує із змісту її доручення № 04.16./04.16/18389 від 15 вересня 2021 року (а.с. 175, том 1).

Ані протокол обшуку, ані відеозапис не містять даних, що будь-хто із учасників обшуку заперечував проти участі у ньому оперативних співробітників, та більше того, відсутня будь-яка інформацію, що їх участь призвела до порушення прав, свобод чи законних інтересів підозрюваного та/або членів його сім`ї чи інших учасників.

А як вказав ВС ККС у постанові від 18.08.2021 (справа № 644/9303/18 ) доводи про те, що обшук проведено неуповноваженою особою є необґрунтованими, оскільки ухвалою слідчого судді конкретно не визначено особу, якій надано право на проведення обшуку (слідчий чи прокурор), протокол за результатами слідчої дії складений слідчим, обшук проведено за участю оперативних співробітників та прокурора, тому апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що підстав вважати, що слідча дія проведена особою, яка не мала на це права, не вбачається.

Відповідно, суд не встановив ніяких істотних порушень норм КПК України при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , які б зумовили визнання здобутих в його результаті доказів недопустимими.

Тому суд приходить до висновку, що обшук проведено належним процесуальним суб`єктом і вважає за можливе використати здобуті в його ході докази і, відповідно, послатись на них при ухваленні вироку.

Зокрема, із протоколу обшуку суд вбачає надходження 03 вересня 2021 року на мобільний телефон ОСОБА_11 грошових коштів у розмірі 500,00 грн., що узгоджується з даними протоколів НСРД, показаннями свідка ОСОБА_14 у цій частині та протоколом про хід і результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 03 вересня 2021 року. За такого, із сукупності цих доказів, суд однозначно сприймає мобільний телефон ОСОБА_11 , як речовий доказ у справі, позаяк встановив, що за його допомогою останній узгоджував час та місце збуту наркотичних засобів, інформував покупця і отримав від нього кошти за збутий наркотичний засіб.

Після вилучення мобільного телефону ОСОБА_11 в ході обшуку та його огляду слідчим згідно протоколу від 16 вересня 2021 року було встановлено, що ОСОБА_11 користувався телефоном марки «Samsung» чорного кольору, з сенсорним екраном, у верхній правій частині якого наявний напис «Duos». IMЕI: НОМЕР_12 та НОМЕР_13 .

При відкритті віконця «Повідомлення» вбачається наявність вхідного повідомлення від 03 вересня 2021 року о 19:11 год., згідно якого абонент НОМЕР_7 поповнив рахунок на 500,00 грн.

При перевірці телефонної книги у віконці «Контанкти» виявлено наявність двох контактів під іменем «ОСОБА_14» з двома абонентськими номерами: НОМЕР_14 та НОМЕР_15 .

При порівнянні контакту «ОСОБА_14» з номером НОМЕР_15 та абонентського номеру, який поповнив рахунок ОСОБА_11 на 500,00 грн., встановлено, що вони ідентичні (а.с. 192-199, том 1).

На підставі постанови старшого слідчого ОСОБА_26 від 16 вересня 2021 року мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, IMAI: НОМЕР_12 та НОМЕР_13 із сім - картою мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_16 , який поміщений до спеціального пакету Державного бюро розслідувань № S1032542, набув статусу речового доказу і був переданий на зберігання до спеціального приміщення для зберігання речових доказів ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві (а.с. 200-202, том 1).

Отже, суд розцінює мобільний телефон ОСОБА_11 , як знаряддя вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, так як в ході слідства було установлено і здобуто ряд доказів, що за його допомогою він інформував ОСОБА_14 про час та місце розміщення закладок і отримував шляхом поповнення мобільного рахунку кошти за реалізацію наркотичного засобу. З цих мотивів, суд відхиляє доводи сторони захисту про неналежність і недопустимість протоколу огляду мобільного телефону.

Направлені на запит слідчого №04.16/04.16/20253 від 07 жовтня 2021 року документи, а саме: журнал проведення профілактично-попереджувальних бесід з персоналом ДУ «Арбузинська виправна колонія (№83) (а.с. 180-182, том 2); виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 183, том 2); витяг з Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 30/5-дск від 22 квітня 206 року (а.с. 184, том 2); Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (…) (а.с. 185- 188, том 2); копія пам`ятки-застереження (а.с. 189, том 2); розписка ОСОБА_11 про ознайомлення з вимогами нормативних актів, які стосуються відповідальності за неслужбові стосунки з особами, взятими під варту, засудженими, а також їх родичами (а.с.190, том 2); розписка про ознайомлення ОСОБА_11 з положеннями Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (а.с. 191, том 2), суд враховуватиме при виборі міри покарання у сукупності з іншими відомостями про особу, умови її проживання, роботи та соціального статусу.

Крім цього, судом досліджено матеріали службового розслідування за фактом незаконного придбання, перевезення та зберігання з метою збуту наркотичних засобів стосовно ОСОБА_11 , яке було проведено згідно доручення слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві від 07 жовтня 2021 року за № 04.14/04.14/20266 та на підставі наказу в.о. начальника установи № 306/Аг від 11 жовтня 2021 року (а.с.236-237, 239, том 2).

Так, із відповідного висновку службового розслідування від 21 жовтня 2021 року слідує, що на той час засуджений ОСОБА_14 надав комісії із службового розслідування пояснення, які є аналогічними за змістом і суттю із його показаннями, наданими в суді. Зокрема, пояснив, що 03 вересня 2021 року ОСОБА_11 , звільнившись з добового чергування, повідомив йому про необхідність перерахування на його мобільний телефон грошових коштів у розмірі 500,00 грн. за наркотичні засоби.

В цей же день, о 19:13 год., після перерахування ОСОБА_14 коштів, ОСОБА_11 вказав місце, де знаходиться залишений ним згорток з наркотичним засобом. Під приводом незакінченого прибирання 03 вересня 2021 року о 19:45 год. ОСОБА_14 зайшов на територію ДІЗО та після отримання в ході телефонної розмови з ОСОБА_11 деталізації місця, під однією з бетонних плит, за прогулянковими двориками, дістав поліетиленовий пакет з канабісом, який добровільно видав співробітникам правоохоронного органу.

Висновок, до цього ж, містить дані про те, що 02 вересня 2021 року ОСОБА_11 перебував в складі чергової зміни в якості ЗЧПНУ та в цей же день о 21:46 год. зайшов на прогулянкові дворики ДІЗО/ПКТ, де знаходився протягом 50 секунд.

Дані відомості були здобуті 04 веренся 2021 року в ході перегляду відеозапису в центрі відео моніторингу установи.

Переглядом відеозапису, крім цього, комісією із службового розслідування було установлено, що 03 веренся 2021 року о 19:45 засуджений ОСОБА_14 прибув на територію ДІЗО /ПКТ, де за прогулянковими двориками дістав поліетиленовий пакет.

Особливу увагу суд звертає на той факт, що в період часу з 21:46 год. 02 вересня 2021 року (після виходу ОСОБА_11 з території ДІЗО/ПКТ) і до 19:45 год. 03 вересня 2021 року (приходу засудженого ОСОБА_14 ) за прогулянкові дворики території ДІЗО/ПКТ ніхто із співробітників та/або засуджених не заходив.

Комісія, при цьому, встановила наявність оперативної інформації, що ОСОБА_11 проносив на території УВП заборонені предмети і речі в продуктах харчування з якісним приховуванням від догляду, а саме: в пиріжках та заморожених молочних продуктах, які у нього купували засуджені, розраховуючись шляхом поповнення його мобільного рахунку (а.с. 240-245, том 2).

Дані службового розслідування, у тому числі в частині встановлення факту перебування ОСОБА_11 на території прогулянкових майданчиків ДІЗО/ПКТ о 21:46 год. 02 вересня 2021 року та прибуття туди засудженого ОСОБА_14 о 19:45 год. 03 вересня 2021 року, за умови відсутності там будь-яких інших осіб протягом цього часового проміжку, в сукупності із показаннями свідка ОСОБА_14 та даними протоколу про результати аудіо-відео контролю розмов та інших звуків, рухів від 18 вересня 2021 року і протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18 вересня 2021 року, згідно яких саме ОСОБА_11 чітко вказував місце розташування пакунку з наркотичною речовиною, попередньо отримавши від ОСОБА_14 500,00 грн. у виді поповнення мобільного рахунку, у сукупності з іншими доказами свідчать про факт збуту саме ОСОБА_11 наркотичної речовини безконтактним способом шляхом попереднього закладання на території ДІЗО/ПКТ Арбузинської ВК № (83).

Із цих відомостей, з-поміж іншого, суд робить висновок і про корисливий мотив збуту ОСОБА_11 наркотичного засобу.

В частині способу зберігання та перевезення ОСОБА_11 наркотичного засобу суд враховує, серед іншого, й дані висновку службового розслідування від 21 жовтня 2021 року, за якими він проносив на територію установи виконання покарань заборонені предмети, приховані в продуктах харчування.

У цьому контексті суд бере до уваги також протокол огляду від 14 вересня 2021 року, згідно якого слідчий встановила відстань від місця проживання ОСОБА_11 в будинку АДРЕСА_2 до місця його роботи по АДРЕСА_4 , яка становить 18,8 км. Подолання вказаної дистанції пішки можливе за 3 години 15 хвилин або найкоротшим часом за 3 години 3 хвилини.

Суд оцінює цей доказ у сукупності, у тому числі й з показаннями самого ОСОБА_11 , який вказав, що добирається на роботу автомобілем знайомих чи рейсовим автобусом, у зв`язку із чим вважає доведеним обвинувачення в частині саме перевезення наркотичного засобу із с. Кавуни до смт. Костянтинівка.

Однак, решту доданих до висновку службового розслідування документів (а.с. 246- 254, том 2) суд враховуватиме при призначенні покарання обвинуваченому.

Заперечення сторони захисту проти даного висновку службового розслідування у частині того, що в ньому вже фігурує визначення «наркотичного засобу», суд не може сприйняти як обґрунтовані, оскільки сам по собі цей факт не має правового значення для цього кримінального провадження.

Водночас, доводи про відсутність відеозапису, який переглядався в ході службового розслідування, також не можуть викликати сумніви у достовірності висновку як доказу, оскільки дані, що містяться у ньому не суперечать матеріалам справи, у той час, як будь-яких даних про скасування висновку службового розслідування чи порушення процедури його проведення у суду немає.

Ураховуючи й той факт, що термін зберігання відеоінформації, записаної на жорсткий диск стаціонарного відеореєстратора ємністю 4 Тб складає 32 доби, що підтверджується довідкою ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83» від 28 жовтня 2024 року № 6/1-3730/Шм (а.с. 83, том 5).

Окрім цього, на запит слідчого від 27 вересня 2021 року № 04.16/04.16/19348 (а.с.67-68, том 3) із ДУ Арбузинська ВК №(83) при супровідному листі №6/1-2825/Шм від 06 жовтня 2021 року (а.с. 80, том 3) уповноваженому органу досудового розслідування надано DVD-R диск «Verbatim», 4.7 GB, 16 х, 120 min з написом «ОСОБА_17», яким зафіксовано зустріч і розмову чоловіка у форменому камуфляжному одязі, зовні схожого на ОСОБА_11 , та чоловіка у цивільному одязі (світловідбиваючий жилет), зовні схожого на ОСОБА_14 , у період часу з 13:00 год. до 13:50 год. 02 вересня 2021 року на території дворику ДУ «Арбузинська виправна колонія (№83) (відповідний протокол огляду від 07 жовтня 2021 року та DVD-R диск «Verbatim», 4.7 GB, 16 х, 120 min з написом «ОСОБА_17» досліджено в судовому засіданні, (а с.69-75, 81, том 3)).

Даний відеозапис свідчить про наявність розмовного контакту ОСОБА_11 з ОСОБА_14 незадовго до збуту наркотичного засобу, а тому постановою слідчого 07 жовтня 2021 року вказаний DVD-R диск із розміщеними на ньому файлам визнано речовим доказом ( а.с. 76-79, том 3).

Усі наведені вище докази сторони обвинувачення суд згідно ст. 85 КПК України вважає належними, так як вони прямо чи непрямо підтверджують існування тих обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають для нього значення, а також достовірність і можливість використання інших доказів.

Одночасно, усі ці докази суд визнає допустимим, так орган досудового розслідування отримав їх у порядку і за процедурою, що встановлені КПК України.

Будь-яких істотних порушень прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в ході досудового розслідування допущено не було, так само, як і відсутні будь-які обставини, з числа передбачених ч. 2, 3 ст. 87 КПК України.

ІІ.І Докази і позиція сторони захисту, у тому числі й мотиви їх врахування чи відхилення судом.

В ході судового розгляду кримінального провадження сторона захисту у противагу стороні обвинувачення висунула свою версію подій і надала ряд доказів з метою спростування обвинувальних тез відносно ОСОБА_11 .

Зокрема, сторона захисту, будучи вільною у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, надала суду:

- роздруківку Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слідчого ОСОБА_26 , яка здійснювала досудове розслідування кримінального провадження;

- лист ДУ «Арбузинська виправна колонія «№83» № 4/3-3562/Кр від 15 грудня 2021 року, згідно якого адміністрації колонії не було відомо про факт перебування у вільному володінні ОСОБА_14 мобільного телефону LG із сім-картою з номером НОМЕР_15 у період з 02 липня 2021 року по 05 вересня 2021 року, однак було відомо тим працівникам, які з ним спілкувались мобільним зв`язком; співробітники СБУ, ТУ ДБР та прокуратури не погоджували з установою передачу ОСОБА_14 зазначеного телефону;

- характеристику на засудженого ОСОБА_14 ;

- копію дорожнього листа транспортного засобу 1907 від 03 вересня 2021 року відносно водія ОСОБА_19 , згідно якого автомобіль марки «Ланос», д.н.з. НОМЕР_17 , який перебуває у розпорядженні ВБКОЗ, виїхав з гаража о 08:50 год. та прибув о до гаража 21:50 год.;

- лист УСБУ в Миколаївській області № 64/Д-393/10 від 14 грудня 2021 року, згідно якого співробітник УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_19 використовував службовий автомобіль згідно дорожнього листа №1907 від 03 вересня 2021 року;

- довідку-характеристику відносно ОСОБА_11 , видану Арбузинською селищною радою за № 2100 від 18 жовтня 2021 року;

- копію Журналу обліку осіб, які перебувають на території об`єкту та документів, прийнятих від них №719 (за період з 12 січня 2021 року по 16 серпня 2021 року).

Однак, проаналізувавши ці докази як кожен окремо, так і в сукупності, у тому числі сукупно із доказами сторони обвинувачення і відносно доказів них, суд вважає їх такими, що не здатні спростувати висунуте ОСОБА_11 обвинувачення, ні у цілому, ні у якійсь частині.

Так, дещо вище суд вже зазначав, що сам по собі факт спільного проживання слідчої ОСОБА_26 , яка здійснювала досудове розслідування відносно ОСОБА_11 , та заступника начальника ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_31 не міг спричинити підстави та/або приводи для кримінального переслідування ОСОБА_11 , так само як і не мав негативного впливу на його перебіг загалом.

Сторона захисту висунула припущення, що спільне проживання ОСОБА_26 , та ОСОБА_31 спровокувало початок кримінального провадження відносно ОСОБА_11 , однак достатньою кількістю належних і допустимих доказів це не довела. Наразі такі доводи захисту нічим не підтверджені і не простежуються за матеріалами кримінального провадження.

Стосовно листа ДУ «Арбузинська виправна колонія «№ 83» №4/4-3562/Кр від 15 грудня 2021 року, то із нього слідує, що адміністрація установи однозначно не спростувала наявність у ОСОБА_14 можливості вільно користуватись мобільним телефоном марки «LG», у той час, як за матеріалами справи, а саме згідно протоколу оперативної закупки від 03 вересня 2021 року, ОСОБА_14 узяв цей телефон у своїй кімнаті (а.с. 37, том 4). До того ж, сам по собі факт наявності у нього мобільного телефону не має правового значення для спростування обвинувачення чи виключення як доказу із доказової бази.

Щодо характеристики на засудженого ОСОБА_14 станом на 15 грудня 2021 року, то остання не може мати правового значення для цього кримінального провадження, а довідку-характеристику ОСОБА_11 від 10 жовтня 2021 року суд врахує при визначенні міри покарання.

У частині доводів захисту, що ОСОБА_14 за конфіденційне співробітництво обіцяли умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та/або погрожували відповідальністю за придбання наркотичних засобів, то суд констатує, що у нього немає будь-яких достатньо вагомих даних, які б достовірно вказували на те, що такі обіцянки чи погрози дійсно мали місце, а якщо й мали, то чи були вони реальними і чи дійсно вплинули на бажання ОСОБА_14 співпрацювати із слідством. Та у будь-якому випадку, схиляння ОСОБА_14 до співробітництва у будь-який спосіб чи відсутність такого схиляння, апріорі, не має ніякого причинно-наслідкового зв`язку із злочинною діяльністю самого ОСОБА_11 . Адже сама по собі участь ОСОБА_14 у конфіденційному співробітництві не викликала наявність у ОСОБА_11 умислу на збут наркотичних засобів, так як він у будь-якому випадку міг відмовити ОСОБА_14 у продажі наркотичного засобу.

Відносно зауважень сторони захисту щодо дорожнього листа №1907 від 03 вересня 2021 року, то суд відмічає, що сам по собі факт виїзду службового автомобіля УСБУ з місця гаражування близько 10 години ранку не може мати будь-якого правового значення для цього кримінального провадження, з урахуванням ще й показань оперативного співробітника УСБУ стосовно того, що він в цей день виконував інші службові завдання.

А після оформлення протоколу вручення ідентифікаційних засобів вирушив на службовому автомобілі до місця проведення контрольної закупки, що з урахуванням відстані між м. Миколаєвом та смт. Костянтинівкою (Арбузинського) Первомайського району вказує на достатність часу для такого прибуття.

Суд, крім цього, спростовує сумніви сторони захисту й щодо отримання згоди ОСОБА_14 на конфіденційне співробітництво, оскільки відсутність у Журналі №719 даних про перебування слідчої ОСОБА_26 на території установи виконання покарань 15 липня 2021 року ще не вказує на достатньо істотне порушення вимог закону, з огляду й на те, що ОСОБА_14 особисто підтвердив в судовому засіданні наявність у нього добровільної згоди на співпрацю із слідством.

При цьому, суд наголошує, що співробітництво осіб з оперативними підрозділами здійснюється на засадах конспірації, за якої передбачаються заходи з обмеження доступу до інформації, адже в противному випадку виконання такою особою завдань у межах НСРД перестає бути таємним і втрачає свою ефективність.

З приводу заяви захисту про провокацію, то суд вважає за необхідне вказати на таке.

У пункті 55 рішення у справі «Ramanauskas v. Lithuania» ЄСПЛ розробив критерії, для того, щоб розрізняти провокацію, що порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, від допустимої поведінки при використанні законних таємних методів під час кримінальних проваджень.

При цьому, ЄСПЛ вказав, що «Хоча неможливо знизити різноманітність ситуацій, які можуть виникнути в цих умовах, для того, щоб спростити контрольний список критеріїв, для розгляду судом скарг про провокацію, розроблено два критерії: матеріальний і процесуальний аспекти щодо підбурення» (п. 55).

При розгляді скарги про провокацію заявника, суд буде намагатися, в першу чергу, визначити на основі наявного матеріалу, чи було б скоєно злочин без втручання органів влади, тобто чи було розслідування «пасивним». Під час прийняття рішення про те, чи було розслідування «пасивним», суд ознайомився з причинами, що лежать в основі прихованої операції, зокрема: чи були об`єктивними підозри, що заявник причетний до злочинної діяльності, або був схильним до скоєння злочину, до того, як був спровокований поліцією (Фюрч (Furcht) проти Німеччини, № 54648/09, § 51, від 23 жовтня 2014 р.), а також поведінку органів, що здійснювали цю операцію, зокрема, чи здійснювали органи вплив на заявника, для того, щоб спровокувати вчинити злочин, який би інакше не було скоєно, для того, щоб було можливо встановити факт скоєння злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.

Отже, суд, перевіряючи доводи сторони захисту про провокацію, зобов`язаний провести так звані тести на провокацію, що включають «матеріальний (сутнісний) тест» на провокацію (substantive test of incitement) та «процесуальний тест» на провокацію (procedural test of incitement).

У даному випадку, суд, попередньо оцінивши заяву захисту про провокацію та одночасно ураховуючи застосування у провадженні конфіденційних методів слідства, вважає цю справу такою, що, на перший погляд (prima facie), може містити елемент провокації.

Тому суд вважає за необхідне перейти до сутнісного (матеріального) тесту на провокацію, який включає в себе відповіді на два питання:

1) чи було б скоєно злочин без втручання влади;

2) чи була поведінка правоохоронних органів пасивною (чи були підстави для негласної операції, об`єктивні підозри про причетність особи до злочинної діяльності або схильність до вчинення порушення).

Надаючи відповідь на перше питання, суд, на підставі дослідження всього комплексу зібраних в рамках НСРД доказів, бере до уваги той факт, що хоча ОСОБА_14 й звернувся до ОСОБА_11 з питання продажу йому наркотичного засобу, однак, останній не відмовив йому, натомість пообіцяв з`ясувати це питання, після чого повідомити ОСОБА_14 про результати.

Піддаючи аналізу діалоги покупця та продавця, відображені в протоколах НСРД, суд приходить до переконання, що незважаючи на застосування конспіративних методів у спілкуванні, вони чітко розуміли предмет бесіди, а їх розмови свідчили про налагодженість і узгодженість дій щодо збуту наркотичних засобів, адже ОСОБА_14 вже був обізнаний, яким чином здійснюється оплата за придбані наркотичні засоби.

У цьому сенсі суд звертає увагу на те, що ОСОБА_14 не застосовував будь-якого тиску на ОСОБА_24 , не проявляв вкрай надмірної ініціативи у встановленні контакту із ним і наполегливості у своєму проханні, не апелював до симптомів абстиненції і тим більше не застосовував до нього погроз чи шантажу.

Натомість ОСОБА_11 жодного разу не відмовив ОСОБА_14 , лише вказав, що «зараз немає», проте, вже через деякий час сам шукав контакту із ОСОБА_14 з метою повідомлення про наявність «закладки», не виражав сумнівів і не проявляв невпевненості у можливості збуту наркотичного засобу на території колонії, орієнтувався у розмірі винагороди. При цьому, із його розмов не простежувалось, що він не знає як і де придбати наркотичний засіб з метою його подальшого збуту чи сумнівається у технічній можливості його пронесення на територію колонії. Тобто, з самого початку проведення НСРД ОСОБА_11 вже знав про способи придбання, зберігання, перевезення наркотичного засобу з метою його подальшого збуту.

Водночас, заперечення обвинуваченим вчинення злочину та одночасне висунення скарги на те, що його спровокували вчинити цей злочин, вважається непослідовним і не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину» (справа «Берлізев проти України»). Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення ним інкримінованих йому дій, але стверджує, що їх скоєння було наслідком незаконного підбурювання з боку працівників органів правопорядку. На таке вказав ВС КЦС у постанові від 28 березня 2024 року у справі №397/430/20.

Іншими словами, суть зафіксованих розмов ОСОБА_11 і ОСОБА_14 прямо спростовують факт провокації, однак підтверджують факт придбання, перевезення, зберігання та збуту наркотичного засобу. А аналіз змісту та суті розмов у сукупності з показаннями ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_11 протягом тривалого часу збував йому наркотичні засоби, переконливо вказує, що злочин було б вчинено й без контролю збоку правоохоронного органу.

Стосовно другого питання матеріального тесту: чи була поведінка органу досудового розслідування пасивною, то суд дає однозначно ствердну відповідь і зазначає наступне.

В ході судового слідства суд ретельно проаналізував матеріали НСРД (протоколи аудіо- відео-контролю, протоколи контролю за вчиненням злочину, протоколи про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж), мають піддаватись ретельному вивченню на предмет ознак провокації) на предмет ознак провокації збоку правоохоронних органів і може впевнено констатувати, що уповноваженими органами не було штучно не було створено жодної обставини, метою якою була б провокація обвинуваченого до вчинення злочину.

Усі рішення в рамках НСРД прийняті уповноваженими суб`єктами і одночносно оформлені у належних процесуальних документах, у той час як суд мав змогу оцінити усю сукупність негласних слідчих дій, проведених у цьому провадженні з метою фіксації злочинної діяльності обвинуваченого від самого її початку.

При цьому, суд переконався у тому, що представник правоохоронного органу обмежився виключно пасивною поведінкою і його діяльність охоплювалась лише самою по собі фіксацією перебігу подій і фактів без жодних натяків навіть побічного втручання у поведінку обвинуваченого на усіх етапах злочину.

Суд за наслідками аналізу усіх у сукупності доказів не вбачав жодного тиску з боку правоохоронного органу чи то на покупця чи то на обвинуваченого, а у світлі твердження захисту про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_14 від відбування покарання за участь у негласних слідчих діях суд вказує, що при здійсненні правосуддя і прийнятті рішення він керується виключно доведеними обставинами і відхиляє будь-яке твердження, щодо якого стороною захисту не було надано переконливих доказів, розцінюючи його як голослівне.

Натомість, провівши судовий розгляд на підставі наданих сторонами доказів, суд констатує, що саме у цій ситуації працівники правоохоронних органів діяли виключно на виконання положень процесуального законодавства України, тим більше під ретельним судовим контролем. Адже усі операції, що проводились під прикриттям були належним чином санкціоновані, у тому числі у відповідно до норм КПК, й прокурором, а так само і судом.

Крім цього, суд вказує, що у правоохоронного органу було достатньо підстав підозрювати ОСОБА_11 у вчиненні злочинних дій ще до початку проведення НСРД, зокрема, з огляду й на відсутність заборони використовувати інформацію таємних агентів.

Отже, у цьому провадженні суд мав змогу з достатньою певністю встановити, що правоохоронні органи проводили розслідування діяльності ОСОБА_11 по суті пасивно і не спонукали його до правопорушення.

Отже, за наслідками викладеного в рамках матеріального тесту суд констатує відсутність як прямої, так і опосередкованої провокації злочину.

Попри таке, суд вважає за необхідне, в рамках процесуального тесту, зазначити, що судом наразі ефективно перевірено заяву захисту про підбурювання з одночасним забезпеченням принципу змагальності та рівності стороні, які були вільними у способах і можливостях використання своїх прав згідно норм КПК України.

Тому слід вказати, що сторона обвинувачення виконала свій обов`язок щодо доведення факту відсутності провокації, суд перевірив відповідну заяву захисту, маючи можливість доступу до усіх матеріалів досудового розслідування і одночасно забезпечив стороні захисту можливість допитати свідків (у тому числі й таємного агента та представника правоохоронного органу) у режимі перехресного допиту.

І цього наразі достатньо для того, що би суд дійшов висновку, що подальше використання у кримінальному провадженні доказів, одержаних за допомогою прихованих заходів, не викликає питання відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

ІІІ. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, а так само і мотиви визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

Таким чином, за наслідками оцінки доказів сторони обвинувачення і захисту у сукупності згідно із ст. 94 КПК України,суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає повністю доведеними обставини, що визначені п.п.1,2 ч.1 ст. 91 КПК України.

Тобто, суд надає однозначно ствердну відповідь на питання доведеності події кримінального правопорушення (часу, місця, способу) та одночасно винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення з урахуванням форми вини, мотивів і мети його вчинення, які окреслені в обвинувальному акті.

Проте, на підставі ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд вважає за необхідне виключити з висунутого ОСОБА_11 обвинувачення твердження стосовно зберігання ним наркотичних засобів за місцем проживання, оскільки в ході судового розгляду дана обставина не знайшла свого підтвердження, ані в будь-якому із доказів сторони обвинувачення, ані у їх сукупності, ураховуючи, й те, що в ході обшуку наркотичних засобів не було знайдено за місцем проживання ОСОБА_11 .

Крім цього, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно зі списком № 1 таблиці №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, віднесено канабіс, смолу канабісу, екстракти і настойки канабісу.

16 серпня 2024 року в Україні почав діяти Закон № 3528-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування», який вносить зміни до низки законодавчих актів України щодо державного контролю за обігом рослин роду коноплі (Cannabis).

Зокрема, вказаним Законом «канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу» виключено зі списку особливо небезпечних наркотичних засобів та включено до списку №1 таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №770 від 6 травня 2000 року, обіг яких обмежено.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість, ч 1 ст. 5 КК України.

На підставі такого, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення твердження про незаконне прибдання, зберігання, перевезення та збут ОСОБА_11 особливо небезпечного наркотичного засобу і в силу зворотної дії Закону у часі вважає, що останній вчинив незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту наркотичного засобу у місця позбавлення волі.

Проте, виключення цієї кваліфікуючої ознаки не потягне за собою зміни правової кваліфікації діяння ОСОБА_11 з огляду на наявність кваліфікуючої ознаки збуту наркотичних засобів у місця позбавлення волі, проте, сприятиме поліпшенню його становища при визначення ступеня тяжкості учиненого злочину.

У зв`язку із цим, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України, так як він вчинив незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту наркотичного засобу у місця позбавлення волі.

При цьому, під придбанням наркотичних засобів слід розуміти будь-яке фактичне і у будь-який спосіб (платне чи безоплатне) отримання особою наркотичного засобу.

Незаконне зберігання-це будь-які умисні дії, пов`язані з незаконним перебуванням наркотичних засобів або психотропних речовин у володінні винної особи. При цьому не має значення тривалість зберігання і те, таємно чи відкрито і в якому саме місці зберігаються ці засоби чи речовини. Зберігання цих предметів є триваючим злочином. Він вважається закінченим вже з моменту первинного фактичного володіння ними.

Незаконне перевезення це переміщення наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів з однієї території до іншої в межах України, причому обов`язковим елементом перевезення є використання будь-якого транспортного засобу для визнання перевезення незаконним не має значення, відстань, на яку здійснено перевезення.

А незаконний збут передбачає відчуження цих засобів чи речовин іншій особі, яка може розпоряджатися ними (або їх частиною) як своїм майном.

IV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання та мотиви призначення покарання.

Обставин згідно п.п. 1-9 ч. 1 ст. 66 КК України, а так само й інших обставин, не зазначених у частині першій вказаної статті, суд за наслідками розгляду кримінального провадження не установив.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до виключного переліку ч. 1 ст. 67 КК України, в обвинувальному акті не зазначено і судом не установлено.

Відповідно, у даному випадку виключається можливість застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України.

V. Мотиви призначення покарання.

Стаття 7 ЄКПЛ вимагає існування правових підстав для визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення і призначення покарання. Завдання суду полягає у тому, аби переконатись, що на момент скоєння обвинуваченим діяння, яке стало причиною для переслідування і визнання винним, існувало правове положення, котре робило таке діяння караним, і що призначене покарання не перевищувало межі, встановлені цим положенням (Coeme і Інші проти Бельгії, § 145; Del Rio Prada проти Іспанії [ВП], § 80).

Водночас, принцип законності вимагає, аби на обвинуваченого не накладалось покарання суворіше, ніж те, яке встановлене за правопорушення, у котрому його визнано винним.

З урахуванням того, що за ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тому, вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, у цьому випадку, призначає покарання у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин, визначених ст.ст. 66, 67 КК України, а також те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

В аспекті ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд враховує класифікацію за ст. 12 КК України, а саме: що обвинувачений вчинив тяжкий злочин; особливості й обставини його скоєння, у тому числі, кількість епізодів злочинної діяльності, форму вини, мотив і мету, спосіб, передумови і умови вчинення; поведінку обвинуваченого до, під час та після вчинення злочину, відсутність даних про тяжкі непереборні наслідки від злочинного діяння.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_11 , то слід врахувати, що він раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, одружений, має сина 11.10. 2010 року народження, виховує пасинка, 2010 року народження, займав посаду заступника чергового помічника начальника установи - начальника чергової змін відділу нагляду і безпеки ДУ «Арбузинська виправна колонія «№83».

Суд також бере до уваги відомості щодо соціально-психологічної характеристики обвинуваченого що стосуються умов його життєдіяльності, таких як житло, освіта, робота та матеріальне становище, зокрема, що ОСОБА_11 проживає разом з дружиною, сином та пасинком у власному будинку, має повну загальну середню освіту, служив у війську, після чого відразу працевлаштувався на роботу до установи виконання покарань, отримував грошове забезпечення на належному рівні, матеріально не залежний, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває.

За місцем роботи ОСОБА_11 характеризується наступним чином: зарекомендував себе як кваліфікований працівник, проте, не завжди використовує свої функціональні обов`язки та нормативні документи, що регламентують службову діяльність. Віднесенсий до «групи ризику» як такий, що схильний до ступу в недозволені стосунки із засудженими. Сумлінно ставиться до своїх посадових обов`язків, у роботі проявляє ініціативу, творчо підходить до вирішення практичних завдань. Відповідальний, компетентно виконує функціональні обов`язки. Особисто організований, дисциплінований, культурний у поводженні з людьми, тактовний, доброзичливий, у колективі користується авторитетом (а.с. 156, том1).

Суд звертає увагу, що ОСОБА_11 входить у список працівників установи, що віднесені до «Групи ризику», що затверджений в.о. начальника установи від 06.08.2021 року, з ним було проведено профілактично-попереджувальні бесіди, у тому числі й щодо роз`яснень положень ст.ст. 309, 307,264 КК України ( а.с. 247-254, том 2; а.с. 2-3, том 3).

У світлі даних щодо соціального оточення, то ОСОБА_11 кримінальних зв`язків або зв`язків з особами з антисоціальною поведінкою не підтримує, серед його друзів і членів сім`ї правопорушників немає, має гарні стоснки з членами сім`ї і близькими. Батьківських прав не позбавлявся, на обліку соціальних служб не перебуває.

За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно: в сумнівних компаніях або в компанії осіб з кримінальним минулим чи осіб з антисоціальною поведінкою помічений не був, із сусідами та мешканцями села в конфліктні ситуації не вступає, скарг, заяв від мешканців села на ОСОБА_11 не надходило, приймає активу участь у громадському та культурному житті села, характеризується позитивно, сімейні стосунки стабільні.

Крім вказаного, суд враховує ставлення обвинуваченого до інкримінованого йому правопорушення, зокрема, що він своєї вини у межах пред`явленого обвинувачення не визнає, не вважає себе кримінальною особистістю, не проявляє асоціальну поведінку, однак, і не усвідомлює наслідків скоєного ним, а також поведінку ОСОБА_11 під час судового розгляду, як то, що він не порушував умови запобіжного заходу, постійно і вчасно прибував в судові засідання, дав показання, виконував розпорядження головуючого в судовому засіданні, не допускав неприйнятної поведінки.

Згідно Досудової доповіді про обвинуваченого, підготовленої інспектором Первомайського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» Миколаївській області ОСОБА_32 (а.с. 125-131, том 1) ризик вчинення ОСОБА_11 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, визначається як середній.

При цьому, уповноважений представник органу пробації дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_11 без позбавлення чи обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства.

Між тим, суд, зваживши усі наявні у нього дані, що характеризують особу обвинуваченого, ураховуючи ступінь тяжкості учиненого ним діяння у всіх його аспектах, з огляду на відсутність обставин, що обтяжують та/або пом`якшують покарання, а так само і відсутність підстав для застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України, максимально індивідуалізуючи покарання, вважає за можливе призначити його у межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією належного ОСОБА_11 на праві власності майна.

При цьому суд виходив із наявних у нього дискреційних повноважень щодо призначення покарання і прийшов до висновку, що визначена його міра є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, як ним самим, так і іншими особами.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при постановленні вироку.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження ніким не заявлений.

Речовими доказами у кримінальному провадженні слід розпорядитись відповідно до правил ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, як то, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та, власне, відсторонення обвинуваченого від посади застосовувались до 30 квітня 2023 року. На момент ухвалення вироку запобіжні заходи не застосовуються.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_11 підлягають стягненню документально підтвердженні витрати на залучення експерта у розмірі 686 грн. 48 коп. на користь держави (а.с. 11, том 3).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2021 року, на мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, IMEI: НОМЕР_18 , НОМЕР_19 із сім-картою мобільного оператора «Київстар», номер НОМЕР_16 слід залишити без змін до конфіскації за цим вироком.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді м. Миколаєва від 22 вересня 2021 року на житловий будинок загальною площею 89,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку з кадастровим номером 4820381500:01:004:0003 площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_11 належить скасувати на підставі ч.4 ст. 174 КПК України та ураховуючи положення ч.2 ст. 49 КВК України, згідно яких не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України.

Стосовно даного питання, то суд має у своєму розпорядженні безсумнівні дані, що на утриманні ОСОБА_11 перебувають двоє неповнолітніх дітей, які разом з його дружиною проживають у належному йому будинку та користуються ним.

Відповідно, належний обвинуваченому житловий будинок та земельна ділянка (присадибна ділянка) не підлягають конфіскації у порядку виконання покарання, що зумовлює скасування накладеного на них арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_11 , враховуючи положення ст.ст. 176-178, 183 КПК України та дані про його особу і процесуальну поведінку, з огляду відсутність на час ухвалення вироку ризиків, із числа передбачених ст. 177 КПК України, до набрання вироком законної сили, на думку суду, доцільно не обирати.

З наведених вище мотивів, керуючись положеннями ст.ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна, крім житлового будинку та присадибної ділянки.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_11 під час приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути із ОСОБА_11 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2021 року, на мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, IMEI: НОМЕР_18 , НОМЕР_19 із сімкартою мобільного оператора «Київстар», номер НОМЕР_16 - залишити без змін до конфіскації за цим вироком.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2021 року, на житловий будинок загальною площею 89,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку з кадастровим номером 4820381500:01:004:0003 площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_11 із забороною розпорядження цим майном - скасувати.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, IMEI: НОМЕР_18 , НОМЕР_19 із сімкартою мобільного оператора «Київстар», номер НОМЕР_16 (спеціальний пакет ДБР № S1032542) - конфіскувати в дохід держави.

Речовий доказ - речовину рослинного походження - канабіс масою у висушеному стані 7,707 г (спеціальний сейф - пакет ДБР № S1030360) - знищити.

Речові докази-відеозаписи на компакт-диску Verbatim DVD-R, 4.7 GB, 16х, 120 min, а саме:

1) 192.168.163.36-01-20210810-06.01.18-07.00.00;

2) 192.168.163.36-14-20210902-13.00.06-14.00.06;

3)192.168.163.3611-15-20210902-13.00.06-14.00.06;

4) 13092021Штаб-06-20210913-19.00.04-20.00.04 - залишити в матеріалах кримінальної справи № 467/1034/21.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення.

Сторони кримінального провадження та експерти мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Вирок набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_1