Ухвала

від 28.02.2023 по справі 947/6128/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/6128/23

Провадження № 1-кс/947/2566/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017160000000027 від 16.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання прокурора, рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих №567 від 13.11.1975 село Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області віднесено до селища міського типу та передано в адміністративне підпорядкування Білгород-Дністровській міській раді.

В подальшому, 16.05.1980 рішенням виконкому Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів №379 схвалено проект детального планування курорту «Сергіївка». Проектом детального планування курорту «Сергіївка», складеного у грудні 1979 загальна територія складала 692 га.

В той же час, 03.06.1980 рішенням виконкому Одеської обласної ради №364 затверджено проект детального планування курорту «Сергіївка», згідно якого будівництво курорту повинно здійснюватись відповідно до даного проекту.

Після проголошення Україною незалежності, 30.01.1992 рішенням Білгород-Дністровської районної ради №137-21 затверджено проекти створених територій та встановлення меж сільських та селищних рад народних депутатів, в тому числі Сергіївської.

Одеським філіалом Інституту землеустрою Української академії наук 07.04.1995 на підставі завдання Сергіївської селищної ради та договору №169 від 1994 року розроблено проект встановлення меж населеного пункту смт Сергіївка, загальною площею 631 га, згідно державного акту на право користування землею Б №032837 цільове призначення для будівництва об`єктів курорту.

Згідно проекту, межі села Сергіївка узгодженні з сусідніми землекористувачами, районним землевпорядником, інспекцією по охороні навколишнього природного середовища, районним архітектором, СЕС, районним ДРСУ.

Відповідно до вищевказаного проекту до меж населеного пункту села Сергіївка входять сільськогосподарські угіддя рілля загальною площею 188, 5 га, в межах населеного пункту.

Станом на 1995 рік сільськогосподарські угіддя рілля загальною площею 188,5 га використовувались ЖКГ курорту Сергіївка для забезпечення харчування відпочиваючих.

Так, 11.03.1994 рішенням №998-ХХІ голови Білгород-Дністровської районної ради ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ПАТ «Орлан» для ведення сільськогосподарської діяльності у розмір 170 га.

В подальшому, 24.06.1995 головою Білгород-Дністровського районної ради ОСОБА_5 винесено рішення №183-ХХІІ, яким для сільськогосподарських потреб передається ТОВ «Орлан ЗТ»188, 5 га. на праві постійного користування.

Разом з тим, згідно ст. 19 Земельного кодексу України від 18.12.1990 , сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Районні,міські,в адміністративномупідпорядкуванні якихє район,Ради народнихдепутатів надаютьземельні ділянкиза межаминаселених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання , із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу , для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською селищною Радою народних депутатів.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 Кодексу.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.

До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обґрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали.

Статтею 31Земельного кодексуУкраїни від18.12.1990передбачено,що вилучення земель на території району за межами населених пунктів для надання їх у тимчасове користування для сільськогосподарського використання в порядку, передбаченомустаттями 77 і 79 цього Кодексу, а також для передачі у власність або надання у користування для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів.

Разом з тим, в порушення вищенаведених вимог закону, 01.09.1995 голова районної ради ОСОБА_5 в інтересах ВАТ «Орлан» (теперішня назва ТОВ «Орлан ЗТ») видали державний акт на право постійного користування землею серії ОД-05.04, згідно якому ВАТ «Орлан» надано право постійного користування 183Га для сільськогосподарського використання.

В подальшому, у 2007 році здійснено реєстрацію земельної ділянки в земельному кадастрі на підставі рішення №109 від 25.12.2006 про затвердження проекту землеустрою та відновлення меж земельної ділянки в натурі

Проте, допитані як свідки депутати Сергіївської селищної ради Одеської області, пояснили, що питання щодо надання дозволу ВАТ «Орлан» виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, що знаходяться в постійному користуванні вказаного підприємства на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянко не розглядалось та рішення за результатом його розгляду не приймалось.

Також, відповідно до висновку експертизи з питань землеустрою № 1113/7011/7012/7013/7014/7015/7016/7017/18-21, земельна ділянка, яка визначена Державним актом на право постійного користування землею серії ОД-05-04 від 01.09.1995 загальною площею 183 га, до виготовлення вказаного акту, розташовувалась на території Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України відносились до категорії землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Під час оформлення вказаного Державного акту було змінено цільове призначення частини земель курорту «Сергіївка» площею 183 га, з будівництва об`єктів курорту на сільськогосподарське використання, що в свою чергу призвело до зміни категорії земель з природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення на землі сільськогосподарського призначення.

Таким чином, службові особи Білгород-Дністровської районної ради, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи в інтересах ВАТ «Орлан», видали зазначеному підприємству державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ОД-05-04 від 01.09.1995 всупереч вимог земельного законодавства.

Так, в ході здійснення досудового розслідування, 16.11.2017 на підставі ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінніТОВ «Орлан ЗТ» код ЄДРПОУ 14365515від 08.11.2017 (справа № 522/20887/17, провадження по справі № 1-«кс»/522/21579/17) вилучено документацію, яка містить відомості про підстави володіння ТОВ «Орлан ЗТ» земельною ділянкою загальною площею 183 га, у тому числі оригінал Державного акту про право постійного користування землею Серія ОД-05-04 від 01.09.1995.

Разом з тим, 24.02.2023 на адресу Одеської обласної прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 07.12.2017, якою скаргу директора ТОВ «Орлан ЗТ» на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12017160000000027 задоволено частково. Вилучені 16.11.2017 оригінали документів, у тому числі державний акт, що посвідчує право постійного користування ТОВ «Орлан ЗТ» підлягають поверненню власнику.

Так, в ході здійснення подальшого досудового розслідування для забезпечення проведення експертних досліджень, у тому числі повторних, з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуженнямайна, яке має значення речових доказів у кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на оригінал Державного акту про право постійного користування землею Серія ОД-05-04 від 01.09.1995.

На підставі вказаних фактів, винесено вмотивовану постанову про визнання вищевказаного документу речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що з метою попередження приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні, необхідним є накладення арешту на таке майно в порядку, передбаченому ст.ст. 100, 170 КПК України із забороною володіти, користуватись та розпоряджатись таким майном.

Прокурор направив заяву в якій клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених в ньому, у зв`язку і зайнятістю провести судовий розгляд у його відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчим суддею, враховуючи наявні реальні ризики перетворення, відчуження земельної ділянки, з метою забезпечення арешту майна було прийнято рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про розгляд клопотання про арешт майна без участі власників.

Відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчим суддею, з метою забезпечення арешту майна було прийнято рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування та про розгляд клопотання про арешт майна без участі власника.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими прокурор обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до матеріалів наданих з клопотанням, оригінал Державного акту про право постійного користування землею Серія ОД-05-04 від 01.09.1995 визнано речовим доказам у кримінальному провадженні №12017160000000027 від 16.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що, оригінал Державного акту про право постійного користування землею Серія ОД-05-04 від 01.09.1995, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження такого майна, беручи до уваги правове обґрунтування клопотання, останнє підлягає задоволенню.

Таким чином, повністю доведена необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369 372, 392 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017160000000027 від 16.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на оригінал Державного акту про право постійного користування землею Серія ОД-05-04 від 01.09.1995

шляхом заборони користуватись та розпоряджатись зазначеним документом.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1