Постанова

від 28.02.2023 по справі 362/4297/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 362/4297/20

провадження № 61-1047св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг»,

відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» на постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі - ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг») звернулося до суду з позовом, у якому просило зняти арешт із земельної ділянки площею 0,50 га, що знаходиться за адресою: с. Крушинка Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221484001:02:020:0061, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку згідно з ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року у справі № 362/656/13-ц визнано право власності за ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 травня 2007 року № 0518/04 в сумі 1 916 167,52 дол. США.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» посилалося на те, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2013 року та додатковим рішенням цього ж суду від 14 листопада 2013 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» (далі - ПАТ «КБ «Актив-Банк») до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після цього ПАТ «КБ «Актив-Банк» отримало виконавчий лист та подало до органів державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця від 21 березня 2014 року накладено арешт на майно боржника, зокрема на земельні ділянки, на які звернено стягнення як на предмет іпотеки.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року у справі № 362/656/13-ц змінено спосіб та порядок виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2013 року.

21 квітня 2017 року ПАТ «КБ «Актив-Банк» відступило право вимоги за кредитним договором та договорами іпотеки, на підставі яких було звернено стягнення на предмет іпотеки, на користь ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг».

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року у справі № 362/656/13-ц замінено первісного стягувача - ПАТ «КБ «Актив-Банк» на ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг».

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ) від 13 листопада 2017 року в межах виконавчого провадження 41695762 замінено первісного стягувача - ПАТ «КБ «Актив-Банк» на ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг».

Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 13 листопада 2017 року закінчено виконавче провадження.

Однак під час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження не був знятий арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21 березня 2014 року, що є перешкодою в користуванні нерухомим майном. У зв`язку з цим просило позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Васильківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 05 липня 2022 року позов задовольнив. Зняв арешт із земельної ділянки площею 0,50 га, що знаходиться за адресою: с. Крушинка Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221484001:02:020:0061, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки нотаріус як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, а позивач позбавлений можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Київський апеляційний суд постановою від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ВПВР ДДВС МЮУ задовольнив. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що у цій справі позивач пред`явив позов до ВПВР ДДВС МЮУ, яке не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт. Тобто відповідач не має правового зв`язку із спірним майном й накладеним на нього арештом. Таким чином висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є помилковим.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У січні 2023 року ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 537/1085/18, від 05 квітня 2022 року у справі № 343/2260/20; апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про час та дату судового розгляду (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача, щодо якого не було доказів належного повідомлення про час і місце розгляду справи причини неявки позивача в судове засідання не з`ясував, розгляд справи не відклав. Також скарга містить доводи про те, що апеляційний суд не дослідив фактичних обставин справи та доказів на які посилався позивач. Оскільки ВПВР ДДВС МЮУ є особою, яка порушила Закон України «Про виконавче провадження», бездіяльність якої призвела до порушення прав позивача, то позов пред`явлено до належного відповідача.

Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанська А. Л. постановою від 21 березня 2014 року, на підставі виконавчого листа № 362/656/13-ц, виданого 14 січня 2014 року, наклала арешт на земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер 3221484001:02:020:0060, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: с. Крушинка Васильківського району Київської області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року у справі № 362/656/13-ц змінено спосіб та порядок виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2013 року і визначено порядок виконання рішення шляхом набуття права власності ПАТ «КБ «Актив-Банк» на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2007 року № 0518/04 в загальному розмірі 1 916 167,52 дол. США, у тому числі звернено стягнення на земельну ділянку площею 0,50 га, що знаходиться за адресою: с. Крушинка Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221484001:02:020:0061, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

21 квітня 2017 року ПАТ «КБ «Актив-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» право вимоги за кредитним договором № 0518/04 та договором іпотеки.

У зв`язку з цим ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року у справі № 362/656/13-ц замінено первісного стягувача (позивача) - ПАТ «КБ «Актив-Банк» на ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг».

Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 13 листопада 2017 року в межах виконавчого провадження 41695762 замінено первісного стягувача - ПАТ «КБ «Актив-Банк» на ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг».

Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 13 листопада 2017 року виконавче провадження закінчено.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані

у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (частина дев`ята статті 128 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» у касаційній скарзі зазначає, що воно не було належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду, в результаті чого суд апеляційної інстанції розглянув справу та ухвалив судове рішення без участі заявника.

Із матеріалів справи видно, що ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВПВР ДДВС МЮУ на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2022 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13 грудня 2022 року о 15 год 10 хв з повідомленням учасників справи.

13 грудня 2022 року справу знято з розгляду у зв`язку з повідомленням про замінування будівлі суду та евакуацією працівників і відвідувачів суду без відновлення робочого дня.

Як відомо із судової повістки-повідомлення від 13 грудня 2022 року, наступний апеляційний розгляд справи було призначено на 20 грудня 2022 року о 13 год 00 хв.

У матеріалах справи є судова повістка-повідомлення із зазначенням всіх учасників процесу, в тому числі й позивача.

Проте у справі немає доказів належного повідомлення позивача (його представника) про розгляд справи, призначений на 20 грудня 2022 року, зокрема, доказів направлення йому судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку та, як наслідок, її отримання (вручення).

Водночас телефонограма, складена секретарем судового засідання Ратушним А. В. щодо повідомлення ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» про призначений розгляд справи на 20 грудня 2022 року (а. с. 139), не є належним повідомленням про судове засідання, оскільки у телефонограмі зазначено, що справа призначена на 10 грудня 2022 року о 13 год 00 хв. Крім того, не було передумов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик цього учасника до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.

Зазначені обставини вказують на те, що ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» не було належним чином повідомлене судом апеляційної інстанції про розгляд справи, призначений на 20 грудня 2022 року.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з протоколом, підписаним секретарем судового засідання Ратушним А. В. (а. с. 140), судове засідання у справі відбулося 20 листопада 2022 року, а оскаржувана постанова датована - 20 грудня 2022 року.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України» (№ 2), № 38789/04, § 23).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року у справі «Trudov v. Russia», № 43330/09 § 25, 27).

Таким чином, апеляційний суд безпідставно розглянув цю справу за відсутності доказів про належне повідомлення ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» про судове засідання.

Порушення обов`язку завчасно повідомити про розгляд справи позбавило заявника права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане порушення також перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції не повідомив його про дату, час і місце розгляду справи і розглянув справу без участі його представника, і ця обставина знайшла своє підтвердження, то оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова касаційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов