Ухвала

від 01.03.2023 по справі 440/11471/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 березня 2023 року

м. Київ

справа №440/11471/21

адміністративне провадження №К/990/31999/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Дашутіна І.В., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року (головуючий суддя Перцова Т.С., судді: Жигилій С.П., Русанова В.Б.) у справі №440/11471/21 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт", третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, у якому просить надати Головному управління ДПС у Полтавській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" у розмірі 2993399,09 грн за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за Державним підприємством «Полтавське управління геофізичних робіт» рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2 993 399,09 грн, з метою погашення якого контролюючий орган звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з розрахункових рахунків коштів. Рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №440/672/20 стягнуто з рахунків відповідача кошти у розмірі 2 423 449,92 гривень, від 11 серпня 2020 року у справі № 440/3187/20 - 780 012,05 гривень, від 9 лютого 2021 року у справі № 440/7285/20 - 247 993,423 гривень. З метою виконання судового рішення в порядку статті 95 Податкового кодексу України позивачем направлялися до банків інкасові доручення, які повернуті до контролюючого органу без виконання, податковий борг не погашено. Оскільки у відповідача відсутні кошти для погашення податкового боргу на рахунках, відкритих у банківських установах, контролюючий орган на підставі пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника задоволено повністю. Надано Головному управлінню ДПС у Полтавській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» у розмірі 2 993 399,09 грн за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду про задоволення позовних вимог обґрунтовано висновком про те, що контролюючим органом здійсненні заходи, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, а саме, позивач звернувся до суду з позовом до ДП "ПУГР" про стягнення з розрахункових рахунків коштів на погашення податкового боргу та на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, направив до банків інкасові доручення (розпорядження) на відповідні суми, однак, у платника податків недостатньо коштів, які перебувають у його власності, для погашення податкового боргу. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу Головному управлінню ДПС у Полтавській області на погашення податкового боргу Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» в розмірі 2 993 399,09 грн за рахунок майна Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт», що перебуває у податковій заставі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи ту обставину, що майно Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт», яке описано в податкову заставу, належить до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, а частка державної власності в статутному капіталі відповідача становить не менше 25%, то відсутні підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року N2864-III запроваджено мораторй на застосування примусової реалізації майна державних підприємств.

Не погодившись із ухваленим у справі рішенням, позивач (Головне управління ДПС у Полтавській області) подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування положень статей 89, 95 Податкового кодексу України та положення Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» №2864 без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №826/18574/14, від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17, наслідком чого стала відмова у позові, просить постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року скасувати, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року залишити в силі. Зазначає про невраховування судом апеляційної інстанції правових позицій, викладених Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2020 року у справі №826/18574/14, від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17. Зокрема, у постанові від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17 зазначено, що дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», від 29 листопада 2001 року N2864-III розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом. Також, скаржник посилається на те, що у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №826/18574/14 Верховний Суд дійшов висновку, що податкове законодавство не передбачає заборони щодо вилучення органом стягнення та подальшого продажу майна, яке перебуває в режимі господарського відання, для погашення податкового боргу платника. Можливість продажу такого майна підтверджується й положеннями пункту 95.9 статті 95 ПК України, за змістом якого у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Дискусійним у цій справі є питання застосування Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року N 2864-III та пункту 95.9 статті 95 Податкового кодексу України при розгляді спору про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Верховний Суд розглядав справи з подібними правовідносинами, а саме: від 25 березня 2021 року у справі №806/1453/17, від 11 лютого 2020 року у справі №818/1604/16, від 31 березня 2020 року у справі №818/2857/14, від 19 січня 2021 року у справі №808/3932/15.

Верховний Суд у цих справах висловив правову позицію про те, що вирішуючи питання погашення податкового боргу, прерогативу над нормами Податкового кодексу України мають норми Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств.

При касаційному розгляді даної справи суд касаційної інстанції вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі №806/1453/17, від 11 лютого 2020 року у справі №818/1604/16, від 31 березня 2020 року у справі №818/2857/14, від 19 січня 2021 року у справі №808/3932/15.

Колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.

Відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.

Згідно зі статтею 347 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі даної справи на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.

Керуючись статтями 346, 347 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Cправу №440/11471/21 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт", третя особа - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника - передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.В. Дашутін

І.А. Васильєва ,

Судді Верховного Суду