Постанова

від 08.02.2023 по справі 362/4827/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №362/4827/16-ц

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/1246/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

при секретарі Баллі Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» та керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Гладія Євгена Васильовича на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2022 року (суддя Марчук О.Л.) про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення, державного акту, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки,

встановив:

у вересні 2016 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», про визнання недійсним рішення Глевахівської селищної ради №886-35-V від 16 березня 2010 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 1,1952га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221455300:03:004:0003, розташованої по АДРЕСА_1 ; визнання недійсним державного акту на право власності на вказану земельну ділянку, серії ЯИ №570690, виданого ОСОБА_3 25 березня 2010 року, та витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та у постійне користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології ростин і генетики НАН України» вказану ділянку, площею 1,1952га, з кадастровим номером 3221455300:03:004:0003 з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Мотивуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на праві постійного користування належить земельна ділянка, площею 971,21га, для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а

також переробки іншої сільськогосподарської продукції згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №001432-270 від 20 травня 2002 року.

На підставі рішення Глевахівської селищної ради №886-35-V від 16 березня 2010 року управлінням Держкомзему у Васильківському районі зареєстровано та видано державний акт серії ЯИ №570690 від 25 березня 2010 року на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:004:0003, площею 1,1952га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 . В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 13 листопада 2013 року вказану земельну ділянку відчужено на користь ОСОБА_1 , про що приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу прийнято рішення №7890264 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку за ОСОБА_1 .

Прокурор зазначав, що рішення Глевахівської селищної ради №886-35-У від 16 березня 2010 року та державний акт серії ЯИ №570690 від 25 березня 2010 року є незаконними, а земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:004:0003 має перетин із земельною ділянкою Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», згоди на вилучення земельної ділянки президією НАН України не надавалось, як не було і добровільної відмови землекористувача від права користування вказаною земельною ділянкою, що встановлено судами у господарській справі №18/595-08.

Також прокурор вважав, що Глевахівська селищна рада фактично розпорядилася ділянкою, яка не відносилася до земель комунальної власності, тобто не перебувала у власності територіальної громади смт. Глеваха, а навпаки, перебувала у постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» та не вилучалася у державного підприємства у встановленому законом порядку.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

У поданій апеляційній скарзі ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд першої інстанції формально підійшов до тлумачення та застосування статті 257 ЦПК України.

Позивач зазначає, що матеріали справи не містять ухвали про закінчення підготовчого провадження та перехід до судового розгляду, а прокурор не відмовлявся в будь-який опосередкований спосіб від своїх позовних вимог і в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази про втрату його інтересу до власного позову, а відтак, судом першої інстанції використаний процесуальний засіб у виді залишення позовної заяви без розгляду, що не є пропорційним досягнутій цілі обмеження позивача.

У поданій апеляційній скарзі керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області, яка не була учасником даної справи, посилається на вирішення судом питання про їх права, свободи, інтереси та обов`язки, а тому просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Прокурор зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором, тому враховуючи зазначене, в єдиній системі прокуратури відсутня така прокуратура, як Києво-Святошинська місцева прокуратура. Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів

прокуратури» від 19.09.2019 року №113-ІХ, наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 року №39, органи прокуратури діють згідно затвердженого переліку та територіальної юрисдикції, зокрема, Обухівська окружна прокуратура Київської області (з місцем розташування у місті Обухові). Згідно додатку до наказу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року №39 юрисдикція Обухівської окружної прокуратури розповсюджується на територію Обухівського району Київської області, до якого входить Васильківська міська територіальна громада та Феодосіївська територіальна громада Обухівського району Київської області.

Також керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області Гладій Є.В. зазначає, що позовна заява Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області готувалась Васильківським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області та відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року №113-ІХ, наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 року №39, на даний момент в структурі Обухівської окружної прокуратури Київської області функціонує Васильківський відділ Обухівської окружної прокуратури Київської області.

Прокурор стверджує, що 24 січня 2022 року до суду першої інстанції скеровано заяву про залучення до участі у справі Обухівську окружну прокуратуру у якості правонаступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури. Однак вказана заява залишена судом першої інстанції поза увагою, хоча крім зміни найменування органу прокуратури, яким подано позовну заяву, інших змін, в тому числі правового статусу та виконуваних функцій, визначених Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру», не відбулося.

Також прокурор вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що в судові засідання, призначені на 18 серпня та 29 вересня 2022 року не з`явився прокурор, який подав позов, будучи належним чином повідомленим про місце, день і час судових засідань, та зазначає, що судове засідання у вказаній справі було призначено на 12 серпня 2022 року та відкладено до 29 вересня 2022 року, натомість на 18 серпня 2022 року судом не призначалось судове засідання у вказаній справі.

Прокурор стверджує, що в судових засіданнях в зазначений час та дату був присутній прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури, що підтверджується записами у Книзі відвідувачів Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Відзиви на апеляційні скарги не подано.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційних скарг, шляхом направлення судових повісток-повідомлень на офіційну електронну адресу юридичної особи (с.с. 164-165, 170-171, т.3), а також засобами поштового зв`язку, що підтверджується врученням поштових відправлень уповноваженій особі 26 грудня 2022 року та 30 січня 2023 року (с.с.184, 194, т.3), у судове засідання своїх представників не направило, клопотання про перенесення судового розгляду не подало.

Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду апеляційних скарг, шляхом направлення судових повісток-повідомлень на офіційні електронні адреси юридичної особи (с.с. 164-165, 170-171, 182-183, 192-193, т.3), у судове засідання своїх представників не направила, клопотання про відкладення розгляду справи не подала.

ОСОБА_2 про день та час розгляду апеляційних скарг повідомлявся за наявними в матеріалах справи адресами, однак судові повістки-повідомлення повернулися до суду без вручення з відмітками листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (с.с. 176-178а, 187-188, 198-199, т.3).

Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи із зазначених норм процесуального права, вважається, що судове повідомлення вручено ОСОБА_2 , він у судове засідання не з`явився, своїх представників не направив, клопотання про його перенесення не подав, причини неявки не повідомив.

Представник ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» - адвокат Удовенко К.С. направив на електронну пошту Київського апеляційного суду заяву про розгляд справи у його відсутність, яка підписана його електронним підписом (с.с.195-197 т.3).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів відповідно до положень ст. 372 ЦПК України провела судовий розгляд у відсутність зазначених учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора прокуратури Київської області Філіпенка О.І., який підтримав доводи апеляційних скарг, пояснення представника ОСОБА_5 - адвоката Супруна І.І., який просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, у судові засідання 18 серпня і 29 вересня 2022 року не з`явився. Також суд зазначив, що Васильківський відділ Обухівської окружної прокуратури не є правонаступником Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, яка подала цей позов, що Обухівська окружна прокуратура і Києво-Святошинська окружна прокуратура є двома окремими прокуратурами в системі органів прокуратури та не підпорядковані одна одній, тому прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури не має повноважень на участь в судовому розгляді цієї справи.

Переглядаючи справу у межах доводів апеляційних суд, апеляційний суд зазначає про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2016 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з вищезазначеним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 3 жовтня 2016 року відкрито провадження в справі та призначено судове засідання (с.с. 46, т. 1), ухвалою суду від 31 січня 2017 року у справі призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі (с.с. 244, т.1), а ухвалою суду від 26 квітня 2017 року відновлено провадження по розгляду позовної заяви та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (с.с. 14, т.2).

У подальшому справа передавалася на розгляд різним суддям Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (с.с. 180-182, т.2).

Постановою Київського апеляційного суду від 7 жовтня 2021 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (с.с. 217-244, т.2).

Після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції Васильківський міськрайонний суд Київської області про судові засідання повідомляв прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області як позивача.

24 січня 2022 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява Обухівської окружної прокуратури про залучення її як позивача до участі в цій справі. Заява обґрунтована тим, що після реорганізації у 2021 році місцевих прокуратур, розпочали роботу окружні прокуратури. Земельна ділянка, яка є предметом спору в цій справі, розташована на території, на яку поширюється юрисдикція саме Обухівської окружної прокуратури (с.с.12-13, т.3).

З протоколу судового засідання від 24 січня 2022 року вбачається, що у судовому засіданні був присутній прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Радько О.Г.

Протокольною ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви прокурора Обухівської окружної прокуратури Радько О.Г. про залучення Обухівської окружної прокуратури до участі у справі з посиланням на те, що Обухівська окружна прокуратура і Києво-Святошинська місцева прокуратура є окремими прокуратурами в системі прокуратур та діють незалежно одна від одної. Обухівська окружна прокуратура не є правонаступником Києво-Святошинської місцевої прокуратури, а отже, не має процесуальних повноважень в цій справі за позовом, який подано заступником Києво-Святошинської місцевої прокуратури. Суд визнав неповажною причиною неприбуття прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури, Глевахівської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Київській області у судове засідання 24 січня 2022 року, про дату, час та місце якого названі особи були повідомлені належним чином, та відклав розгляд справи на 14 лютого 2022 року (с.с. 15-17, т.3).

У подальшому суд першої інстанції продовжував направляти судові повістки на адресу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.

Зокрема, судове засідання, призначене на 27 липня 2022 року, за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Приймака О.Ю. було відкладено до 12 серпня 2022 року, про що було повідомлено Києво-Святошинську місцеву прокуратуру шляхом направлення судової повістки, яка була отримана Києво-Святошинською окружною прокуратурою 9 серпня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (с.с. 76, т. 3).

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, окрім представника ОСОБА_1 - адвоката Приймака О.Ю., судове засідання було відкладене на 29 вересня 2022 року (с.с. 70-71, т. 3), про що було повідомлено Києво-Святошинську місцеву прокуратуру, шляхом направлення судової повістки, яка отримана Києво-Святошинською окружною прокуратурою 24 серпня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (с.с. 82, т. 3).

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або

неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції вважав, що позивач - Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, двічі у судове зсідання не з`явився без поважних причин.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Київській області утворено, зокрема: Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» внесені зміни у статтю 7 Закону України «Про прокуратуру» та слово «місцеві» змінено на слово «окружні». Отже, систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

На виконання вимог Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, згідно з яким утворено, зокрема: Обухівську окружну прокуратуру (з місцем розташування у місті Обухові), сфера діяльності якої поширюється на територію Обухівського району Київської області; Києво-Святошинську окружну прокуратуру (з місцем розташування у селі Софіївській Борщагівці), сфера діяльності якої поширюється на територію Бучанського району у межах: Білогородської сільської територіальної громади, Борщагівської сільської територіальної громади, Вишневої міської територіальної

громади, Дмитрівської сільської територіальної громади, Макарівської селищної територіальної громади. Також зобов`язано керівників обласних прокуратур організувати приймання-передачу справ, документів та майна місцевих прокуратур, роботу з питань забезпечення охорони державної таємниці.

Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» днем початку роботи окружних прокуратур було визначено 15 березня 2021 року.

Таким чином, з 17 лютого 2021 року Києво-Святошинська місцева прокуратура припинила свою роботу і суд першої інстанції направляв судові повістки органу прокуратури, який не здійснював свою діяльність.

24 січня 2022 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява Обухівської окружної прокуратури про залучення її як позивача до участі в цій справі. Заява мотивована тим, що після реорганізації в 2021 році місцевих прокуратур розпочали роботу окружні прокуратури. Земельна ділянка, яка є предметом спору, розташована на території, на яку поширюється юрисдикція саме Обухівської окружної прокуратури.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції вищезазначених норм та положень не врахував та прийшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для залучення до участі у справі Обухівської окружної прокуратури.

Також суд першої інстанції не перевірив доводів представника прокуратури про те, що земельна ділянка, яка є предметом спору в цій справі, розташована на території, на яку поширюється юрисдикція саме Обухівської окружної прокуратури.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частини першої статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Обухівська окружна прокуратура (як і колишня Києво-Святошинська місцева прокуратура) не має статусу окремої юридичної особи, оскільки підпорядкована та входить у структуру Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996).

Відповідно до частин першої, другої, пункту 1, 4 частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); брати участь у розгляді справи.

Враховуючи викладене, оскільки зміна найменування органу юридичної особи не є підставою для процесуального правонаступництва, то в цій справі суд першої інстанції

повинен був перевірити чи наявні підстави для зміни найменування органу прокуратури, який звернувся з позовною заявою до суду, із «Києво-Святошинської місцевої прокуратури» на «Обухівську окружну прокуратуру».

Вказані висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 362/6846/18.

Таким чином, оскільки прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури не мав повноважень на участь в судовому розгляді цієї справи, то суд першої інстанції помилково вважав, що в даному конкретному випадку прокурор був належним чином повідомлений про судові засідання, призначенні на 12 серпня та 29 вересня 2022 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що не допуск прокурора Обухівської окружної прокуратури до участі в розгляді цієї справи судом першої інстанції є передчасним, а відтак висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є необґрунтованим та свідчить про неправильне застосування судом норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суду першої інстанції необхідно перевірити, на території якого району знаходиться спірна земельна ділянка, та в залежності від встановлених обставин, вирішити питання про наявність підстав для допуску до участі у даній справі Обухівської окружної прокуратури.

Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» про те, що у даній справі суд перебуває на стадії підготовчого судового засідання, так як судом не постановлялася ухвала про закінчення підготовчого судового засідання, а відтак суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позову без розгляду у підготовчому засіданні, оскільки з матеріалів справи вбачається, що після не внесення змін до ЦПК України Законом України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року судом не призначалося підготовче судове засідання, а тривав судовий розгляд справи.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали про залишення позову без розгляду, тому ухвала суду підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

апеляційні скарги Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» та керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Гладія Євгена Васильовича задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2022 року скасувати, цивільну справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України»

до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення, державного акту, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки направити до Васильківського міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 2 березня 2023 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк