Ухвала

від 22.02.2023 по справі 205/8348/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

22.02.2023 Єдиний унікальний номер 205/8348/22

Провадження № 2-з/205/143/23

УХВАЛА

22.02.2023 року м.Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Галушки А.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Білий Іван Миколайович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Білий Іван Миколайович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики грошових коштів,

третя особа: Криничанська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Білий І.М., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики грошових коштів.

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Білий І.М., звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку площею 8,05 га для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1222083500:01:026:0002, державний акт від 08.11.2022 серії ІІ-ДП № 109867 та заборонити вчинення будь-яких реєстраційних змін, зміну цільового призначення тощо відносно даної земельної ділянки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити чи навіть унеможливлювати виконання рішення суду і, навпаки, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказану земельну ділянку, а також заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які зміни з указаною ділянкою, в тому числі, зміни цільового призначення, реєстраційні зміни тощо буде співмірним і адекватним позовним вимогам заходом забезпечення позову та не порушуватиме застережень, передбачених ч.ч. 4-11 ст.150 ЦПК України.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п.4постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди відповідачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до п.10Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Частиною 3статті 151 ЦПК Українивстановлений вичерпний перелік підстав для забезпечення позову: 1) невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду; 2) невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з`ясувати причини, з яких потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Так, представник позивача вказує, що предметом розгляду у справі №205/8348/22 є заборгованість відповідачів, яка виникла в останніх на підставі спадкування після смерті ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 . Спадкоємці несуть цивільно-правову відповідальність за зобов`язаннями спадкодавця в межах спадкового майна.

Представником позивача надано суду довідку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.12.2022 р. №29-4-0.223-5581/2-22, згідно якої станом на 31.12.2012 р. за ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , на території Божедарівської (колишньої Кудашівської сільської ради) селищної ради Кам`янського (колишнього Криничанського) району Дніпропетровської області обліковується земельна ділянка площею 8,05 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 1222083500:01:026:0002. Державний акт від 08.11.2002 р. серії ІІ-ДП №109867, та на яку позивач просить накласти арешт в якості забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Проте, доказів, які б підтвердили належність земельної ділянки на території Божедарівської (колишньої Кудашівської сільської ради) селищної ради Кам`янського (колишнього Криничанського) району Дніпропетровської області площею 8,05 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 1222083500:01:026:0002, станом на день звернення до суду з даною заявою, не надано, а відомості, надані представником позивача є застарілими.

Посилання позивача на прийняття цього майна у спадщину, після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , документально не підтверджені та у будь-якому разі не є підставою для накладення заборони на це майно до отримання відповідачем права власності на нього у встановленому законом порядку.

Проте, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів які б свідчили про існування у відповідачів виникнення бажання здійснити відчуження на користь третіх осіб, зазначеного вище нерухомого майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_6 .

Слід зазначити, що у своїй заяві представник взагалі не посилається на обставини, що свідчать про можливість відповідача здійснити відчуження, переоформлення зазначеного нерухомого майна на інших осіб з метою невиконання судового рішення.

Окремо слід зазначити, що позивачем також не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що накладення арешту на зазначене ним у заяві про забезпечення позову рухоме та нерухоме майно, є співмірним із заявленими позовними вимогами на час звернення до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики із спадкоємця.

Окрім того, на даний час предметом розгляду цивільної справи не є майно, на яке позивач просить накласти арешт. Тобто, фактично предмет позову та предмет розгляду заяви про застосування заходів забезпечення позову не співпадає, отже підстав для застосування заходів забезпечення позову суд не вбачає.

Крім того, відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінніКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу. Баланс не буде забезпечений, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Виходячи знаведеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про стягнення боргу за договором позики, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючисьст. 151-153 ЦПК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Білий Іван Миколайович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Білий Іван Миколайович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики грошових коштів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Курбанова Н.М.

.