Ухвала

від 02.03.2023 по справі 385/1204/22

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1204/22

Провадження № 2-ві/385/1/23

У Х В А Л А

02.03.2023 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ханас М. М. у цивільній справі №385/1204/22 за позовом ОСОБА_1 до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Гайворонської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої неякісним лікуванням, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області (головуюча суддя Ханас М. М.) перебуває цивільна справа № 385/1204/22 за позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої неякісним лікуванням із КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Гайворонської міської ради.

31.01.2023 ОСОБА_1 подала заяву про відвід головуючої судді Ханас М. М.

Ухвалою від 28.02.2023 суддею Ханас М. М. заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ханас М. М. визначено суддю Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрина М. В.

За змістом статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши заяву ОСОБА_1 та матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

У поданій заяві про відвід ОСОБА_1 зазначає, що суддя Ханас М. М. ставиться до неї упереджено, оскільки коли позивачка 20.01.2023 прибула до медичного закладу отримати життєво необхідні дороговартісні ліки, їй було повідомлено, що оригінал картки витребувала суддя Ханас М. М., її це шокувало, оскільки завірену картку та ряд інших документів нею було надано до суду та згодом повернуто. Вважає, що суддя Ханас М. М. створила перешкоду в отриманні життєво необхідних ліків, а тому заявляє їй відвід.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

З`ясувавши обставини заявленого відводу, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відвід судді, що подана позивачкою, належить відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно із ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (§ 49-52) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, суд констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя Ханас М. М. виявляє особисту упередженість щодо розгляду даної справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно з`ясувати, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Водночас обставини, покладені в основу заяви позивача про відвід судді, а саме прийняття суддею процесуального рішення про витребування доказів у справі - медичної картки, не свідчить про існування підстав, визначених у ст. 36, 37 ЦПК України, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Більше того незгода позивачки з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України.

Отже, проаналізувавши обставини, наведені позивачкою у її заяві про відвід судді від участі у розгляді даної справи суд дійшов висновку, що їх не можна вважати об`єктивно обґрунтованими та в задоволенні такої заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 37, 40, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ханас М. М. у цивільній справі №385/1204/22 за позовом ОСОБА_1 до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Гайворонської міської ради третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої неякісним лікуванням - відмовити.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: М. В. Венгрин