Ухвала
від 02.03.2023 по справі 953/6373/22
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6373/22

н/п 1-кс/953/1704/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2023 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002593 від 05.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

УСТАНОВИВ:

01 березня 2023 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002593 від 05.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження майном, а саме:

- транспортний засіб TOYOTA CAMRY 2362, (2008), чорний, № двиг. 2AZHI33833, № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323383000:04:000:0111, площею 2 га, що розташована за адресою: Харківська область, Красноградський район, с/рада Наталинська.

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Розгляд клопотання про арешт майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України прокурор просить проводити без повідомлення власника майна та/або його представників.

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ УСБ України в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002593 від 05.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

19 січня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у державній зраді - діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.

Відповідно до інформаційних довідок з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також з довідки наданої РСЦ ГСЦ МВС у Харківській області слідує, що ОСОБА_4 є власником такого майна:

- транспортного засобу TOYOTA CAMRY 2362, (2008), чорний, № двиг. 2AZHI33833, № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- земельної ділянки з кадастровим номером 6323383000:04:000:0111, площею 2 га, що розташована за адресою: Харківська область, Красноградський район, с/рада Наталинська;

- квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор зазначає, що накладення арешту на рухоме та нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_4 обґрунтовується необхідністю забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, та може бути відчужене підозрюваною, як особисто так і через рідних, знайомих чи уповноважених осіб з метою уникнення справедливого покарання у разі визнання її винним.

Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила клопотання про арешт майна задовольнити та розглядати справу за її відсутності.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза відчуження на користь третіх осіб майна, яке є об`єктом конфіскації як виду покарання, розгляд вказаного клопотання вважаю за необхідне провести без виклику особи, щодо якої вирішується питання про накладення арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.

Як встановлено у судовому засіданні СВ УСБ України в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002593 від 05.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що 19 січня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у державній зраді - діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 січня 2023 року стосовно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19 березня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Зі змісту довідки з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області Головного сервісного центру МВС від 08 лютого 2023 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є власником транспортного засобу TOYOTA CAMRY 2362, (2008), чорний, № двиг. 2AZHI33833, № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 31 січня 2023 року за № 321533389 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ХР № 111528, виданий 20.10.2003, видавник: Красноградська районна державна адміністрація Харківської області належить земельна ділянка з кадастровим номером 6323383000:04:000:0111, площею 2 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Харківська область, Красноградський район, с/рада Наталинська.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.

Згідно з положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За змістом ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, виходячи із вимог ч. 3 ст. 132 та ч. 2 ст. 173 КПК наслідки арешту для осіб, чиї права обмежуються, повинні бути розумними та співрозмірними із завданнями кримінального провадження.

Так, під час судового розгляду встановлено, що транспортний засіб TOYOTA CAMRY 2362, (2008), чорний, № двиг. 2AZHI33833, № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та земельна ділянка з кадастровим номером 6323383000:04:000:0111, площею 2 га, що розташована за адресою: Харківська обл., Красноградський р., с/рада Наталинська належить ОСОБА_4 на праві власності.

Враховуючи, що санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, з урахуванням положень ч.ч. 5, 10 ст. 170 КПК України, необхідно забезпечити його збереження для можливої конфіскації як виду покарання у порядку п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК до прийняття остаточного рішення по справі шляхом накладення арешту.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що рухоме та нерухоме майно, що на праві приватної власності належать ОСОБА_4 , а саме: транспортний засіб та земельна ділянка, підпадає під вимоги п. 3 ч. 2 ст. 170 КК України, оскільки арешт допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 111 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора у частині накладення арешту на належне на праві власності ОСОБА_4 майно, а саме: транспортний засіб TOYOTA CAMRY 2362, (2008), чорний, № двиг. 2AZHI33833, № куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 6323383000:04:000:0111, площею 2 га, що розташована за адресою: Харківська область, Красноградський район, с/рада Наталинська, шляхом заборони його відчуження та розпорядження є обґрунтованим та відповідає положенням ст. 170 КПК України, оскільки вказані правомочності можуть призвести до переоформлення, пошкодження або втрати вказаного майна.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на транспортний засіб та земельну ділянку у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, а також на переконання слідчого судді є розумним та співрозмірним обмеження права власності підозрюваної завданням кримінального провадження, тому слідчий суддя задовольняє клопотання у цій частині.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Щодо накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , то слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора у цій частині, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КВК України конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання. В такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Отже, зазначена у ч. 5 ст. 170 КПК України умова щодо можливості накладання арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання не передбачає можливості арешту майна інших осіб (окрім зазначених у цій нормі).

Зі змісту листа директора КПТІ «Інвентаризатор» ОСОБА_5 від 24 лютого 2023 року № 5 слідує, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 04 січня 1997 року, посвідченого Красноградською державною нотаріальною конторою р. № 7 та зареєстровано в КПТІ «Інвентаризатор» в книзі 4 номер запису 473, копія якого долучена до вказаного листа.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З долученихдо матеріалівклопотання доказіввбачається,що квартира,що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 на правіприватної власностіналежить ОСОБА_6 ,який у даному кримінальному провадженні не набув статусу підозрюваного чи обвинуваченого.

Окрім того, з долучених до матеріалів справи доказів не можливо встановити, ким доводиться ОСОБА_6 , якому на праві власності належить вище вказана квартира та на яку слідчий просить накласти арешт, підозрюваній ОСОБА_4 , а також те, що зазначена квартира перебуває у спільній сумісній власності вищевказаних осіб, право власності на яку має, у тому числі і підозрювана ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора у цій частині, оскільки матеріали клопотання не містять належних та допустимих доказів того, що зазначена вище квартира належить на праві власності ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002593 від 05.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення заборони його відчуження та розпорядження, а саме:

- транспортний засіб TOYOTA CAMRY 2362, (2008), чорний, № двиг. 2AZHI33833, №куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323383000:04:000:0111, площею 2 га, що розташована за адресою: Харківська область, Красноградський район, с/рада Наталинська.

Зобов`язати державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції України, нотаріусів, в порядку виконання ухвали, внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про заборону вчинення будь-яких дій, пов`язаних з перереєстрацією нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6323383000:04:000:0111, площею 2 га, що розташована за адресою: Харківська область, Красноградський район, с/рада Наталинська, яка перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Зобов`язати посадових осіб сервісного центру МВС України в порядку виконання ухвали внести запис до бази сервісного центру МВС України про заборону вчинення будь-яких дій, пов`язаних з перереєстрацією транспортного засобу TOYOTA CAMRY 2362, (2008), чорний, № двиг. 2AZHI33833, №куз. НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудКиївський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення02.03.2023
Оприлюднено09.05.2024
Номер документу109335190
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —953/6373/22

Ухвала від 15.06.2023

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Демченко С. В.

Ухвала від 15.06.2023

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Демченко С. В.

Ухвала від 12.06.2023

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Демченко С. В.

Ухвала від 12.06.2023

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Демченко С. В.

Ухвала від 04.04.2023

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Демченко С. В.

Ухвала від 04.04.2023

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Демченко С. В.

Ухвала від 04.04.2023

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Демченко С. В.

Ухвала від 14.03.2023

Кримінальне

Харківський апеляційний суд

Люшня А. І.

Ухвала від 16.03.2023

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Демченко С. В.

Ухвала від 17.03.2023

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Демченко С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні