Ухвала

від 28.02.2023 по справі 376/371/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 лютого 2023 року місто Київ

справа № 376/371/21

провадження№22-ц/824/4629/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Сквирська міська територіальна громада

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2

на рішення Сквирського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Коваленко О.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позов обґрунтовано тим, що після смерті батька відкрилася спадщина, яку позивач прийняв, звернувшись до нотаріальної контори з заявою.

Звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку позивач отримав відмову, у зв`язку з відсутністю оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,4379 га, яка розташована на території Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарно сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224084000:02:004:0012 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в який просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає рішення незаконним у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

21 січня 2021 року вона звернулася до суду з позовом про усунення від права на спадкування ОСОБА_1 після смерті його батька. Реальний спір існує між нею та позивачем у цій справі, а не Сквирською міською територіальною громадою, про що було відомо і ОСОБА_4 , і суду, на розгляді якого перебували два позови.

У відзиві на апеляційну скаргу Сквирська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судове засідання не з`явилися апелянт ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Сквирської міської ради, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про день та час розгляду справи /а.с.76,77/, що підтверджується зворотними повідомлення про вручення поштових відправлень, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Конверт відправлений на адресу позивача ОСОБА_1 повернувся до суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" /а.с.78-79/, а тому відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою адресату.

Зважаючи на зміст апеляційної скарги ОСОБА_2 та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції ОСОБА_2 в апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якого до апеляційного суду є необов`язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_2 , яка не з`явилася в судове засідання.

Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, то датою рішення є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України).

Перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

У постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 2- 4392/09, постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/21181/15-ц, постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 705/2-1281/2010 Верховний Суд дійшов висновку, що особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, при чому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 1715/2798/12 також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов`язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 зазначила, що суд не залучив її до участі у справі та ухвалив незаконне рішення на користь ОСОБА_1 , порушивши її право на спадщину після смерті її брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою звернення ОСОБА_1 до суду з позовом стала відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, що перешкоджало ОСОБА_1 оформити спадкові права в нотаріальній конторі.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкованим іншими правовідносинами.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, та прийняв спадщину після смерті свого батька шляхом звернення до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку. ОСОБА_2 сестра померлого ОСОБА_3 , є спадкоємцем другої черги та бажає прийняти спадкове майно після смерті брата. Однак за наявності спадкоємця першої черги ОСОБА_1 спадкоємство ОСОБА_2 виключається.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року, що оскаржуються ОСОБА_2 , не містить у собі будь-яких висновків про права та/чи обов`язки останньої.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , видане повторно 8 липня 2020 року Сквирським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, яке складається з: земельної ділянки площею 4,4380 га, яка розташована на території Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №140513 (а.с.9).

Площа спірної земельної ділянки становить 4,4379 га, що підтверджується Витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, дата формування Витягу 6 січня 2021 року (а. с. 11).

Позивач ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, прийняв спадщину після його смерті шляхом звернення до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку, що підтверджується копією Листа державного нотаріуса Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області №1282/01-16 від 17 грудня 2020 року (а.с.12).

З копії спадкової справи №170/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_2 - сестра померлого ОСОБА_3 , яка відповідно до ст. 1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги та бажає прийняти спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , однак за наявності спадкоємця першої черги - ОСОБА_1 спадкоємство ОСОБА_2 - виключається.

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні, що підтверджується копією Спадкової справи №170/2020, що надійшла з Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області (а.с.18-26).

Позивач оформити спадщину на спадкове майно у нотаріуса не може, оскільки в нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому нотаріус порекомендував йому звернутися до суду, про що позивач отримав листа Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області №1282/01-16 від 17.12.2020 року (а.с.12).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з вимогами ч. 1, ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.

Позивач ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, проте оформити належним чином не мав можливості, оскільки у останнього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суду з даним позовом позивач не мав можливості.

Враховуючи, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалося, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України апеляційне провадження у справі підлягає закриттю.

Посилання ОСОБА_2 на те, що в провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває справа за її позовом до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, а тому спір у цій справі також виник між нею та позивачем щодо спадкового майна, є безпідставним, оскільки син померлого відноситься до першої черги спадкоємців, а вона, як сестра померлого відноситься до другої черги спадкоємців, що невілює її право на отримання спадщини першочергово.

При цьому, у разі вирішення питання щодо усунення ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті свого батька ОСОБА_3 , сестра померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 може претендувати на отримання спадкового майна, як спадкоємець другої черги, а ухвалене рішення може бути підставою для перегляду рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.

Підстави позовів про усунення від спадкування ОСОБА_1 та визнання права власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування, є різними.

Керуючись ст. ст. 268, 362, 367, 368 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус