Постанова

від 16.08.2023 по справі 376/371/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 376/371/21

провадження № 61-4729св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Сквирська міська територіальна громада,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сквирської міської територіальної громади, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що після смерті батька відкрилася спадщина, яку він (позивач) прийняв, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Проте нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, зокрема оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,4379 га, яка розташована на території Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, призначену для ведення товарно сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224084000:02:004:0012, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановивши, що позивач після смерті батька прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, проте оформити належним чином не має можливості через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішення, особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст оскарженої ухвали апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, закрито.

Враховуючи, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалося, апеляційний суд закрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення, справу передати для продовження розгляду до апеляційного суду.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Сквирського районного суду Київської області справу № 376/371/21 за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2023 року справу № 376/371/21 призначено до судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на майно, яке складається з земельної ділянки площею 4,4380 га, яка розташована на території Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька є його син ОСОБА_1 , який у встановлений законом строк прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області.

Державний нотаріус Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області Старовит-Сидорянська І. В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , з огляду на відсутність у спадкоємця правовстановлюючих документів на це майно.

Заяву до нотаріальної контори також подала ОСОБА_2 - сестра померлого ОСОБА_3 , яка, відповідно до статті 1262 ЦК України, є спадкоємцем другої черги.

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду у цій справі є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно за статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги неможливістю отримання в нотаріальному порядку свідоцтва про право на спадкове майно з огляду на відсутність у нього правовстановлюючих документів на нього. При цьому він вважав, що набув право власності на належну за життя батьку земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Суд першої інстанції, встановивши, шо ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку, задовольнив його позов.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 , яка є сестрою померлого ОСОБА_3 , зазначала, що вона є спадкоємцем другої черги, звернулась у встановлений законом строк до нотаріальної контори з відповідною заявою та бажає прийняти спадкове майно після смерті брата. Тому визнання права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом порушує її права як спадкоємця. Вказувала, що вона звернулася до суду з позовом про усунення від права на спадкування ОСОБА_1 після смерті його батька, спір існує між нею та позивачем у цій справі, а не Сквирською міською територіальною громадою, про що було відомо і ОСОБА_4 , і суду.

Апеляційний суд, відхиляючи доводи ОСОБА_2 , виходив із того, що оскаржуваним судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося. Суд зазначив, що ОСОБА_2 відповідно до статті 1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги та бажає прийняти спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , однак за наявності спадкоємця першої черги ОСОБА_1 спадкоємство ОСОБА_2 виключається.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись із вказаними висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Так, за статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК України).

Отже, за умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду.

Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону (стаття 338 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18, провадження № 61-4523св21, сформульовано висновок, відповідно до якого у справах про визнання у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Наведене свідчить, що територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування може бути відповідачем у даній справі лише при відсутності інших спадкоємців за законом або за заповітом, які прийняли спадщину.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини також звернулася його сестра ОСОБА_2 . У провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває на розгляді цивільна справа № 376/63/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.

Суд апеляційної інстанції, зосередившись лише на наявності/відсутності порушених прав особи, яка не була залучена до участі у справі, та за мотивів наявності спадкоємця першої черги - позивача, не звернув уваги на основний довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що Сквирська міська територіальна громада не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, оскільки вона, як спадкоємець другої черги, прийняла спадщину.

Апеляційний суд зазначене не врахував та, закриваючи апеляційне провадження, дійшов до помилкових висновків про те, що права, свободи, інтереси та (або) обов`язки спадкоємця другої черги, яка прийняла спадщину, не вирішувались судом першої інстанції при розгляді позову спадкоємця першої черги про право власності на спадкове майно.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати оскаржене судове рішення з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов