Ухвала

від 24.02.2023 по справі 910/2585/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.02.2023Справа № 910/2585/23

Суддя Мельник В.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомоноліт.»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "БУД-ЛАЙН"

про стягнення 47 604,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомоноліт» подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИР«БНИЧА КОМПАНІЯ «БУД-ЛАЙН» про стягнення 47604,07 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Позивачем, як доказ надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками надано копію накладної №0405352906417 від 17.02.2023 та опис вкладення в цінний лист.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Як вбачається із опису вкладення, позивачем на адресу відповідача надіслано не всі додаткові документи, а саме: в описі вкладення зазначено про надсилання копії позовної заяви від 17.02.2023. Проте позов з яким позивач звернувся до суду не містить дати створення документу. Тому суд не може дійти достовірного висновку про надсилання на адресу відповідача позовної заяви яку подано до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір", за подання позову за місцем розгляду справи сплачується судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у промірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум для працездатних у сумі 2684 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру: про стягнення заборгованості та про нарахування та стягнення 3% річних у майбутньому.

Позивачем як доказ сплати судового збору надано платіжне доручення №1150 від 31.01.2023 з якого вбачається що позивачем сплачено судовий збір за однією майновою вимогою.

Суд звертає увагу, що приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

Враховуючи вище зазначене, позивачем не надано доказів надіслання всіх доданих до позовної заяви документів, та не сплачено судовий збір в установленому розмірі, що суперечить вище зазначеному.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 164 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набрала чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Мельник