Постанова
від 08.02.2023 по справі 759/15711/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 759/15711/19

провадження № 61-4926св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Воробйової І. А., Хопти С. Ф., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року у складі судді Шум Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Поливач Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Святошинська РДА) про зобов`язання вчинити дії.

Позов обґрунтований тим, що він є особою з інвалідністю І групи по зору (незрячий), заслуженим працівником соціальної сфери, має багато нагород та орденів.

01 серпня 2019 року через Центр надання адміністративних послуг Святошинського району він звернувся до Святошинської РДА для взяття його та його дружини ОСОБА_2 , особи з інвалідністю IIIгрупи загального захворювання, на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

22 серпня 2019 року він отримав відповідь Святошинської РДА від 05 серпня 2019 року № 23/603у про відмову у взятті його та його дружини на квартирний облік. Ця відмова мотивована тим, що взяття його на квартирний облік за місцем проживання у легалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 суперечить вимогам ЖК України (тут і далі назва Кодексу в редакції Закону № 2215-IX від 21 квітня 2022 року), Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила); Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян, похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 76 (далі - Порядок).

Вказана відмова порушує його права, гарантовані Коституцією України та Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон), оскільки він має пільгове право на поліпшення житлових умов.

Просив визнати незаконною відмову Святошинської РДА у взятті його разом з дружиною, ОСОБА_2 , на позачерговий квартирний облік та зобов`язати Святошинську РДА взяти його та дружину на позачерговий квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, у позові відмовлено.

Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач забезпечений житлом відповідно до законодавства, для взяття його на квартирний облік відсутні правові підстави. Святошинська РДА відмовила не у першочерговому наданні житла відповідно до Закону, а у взятті на квартирний облік, оскільки відсутні законні підстави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Відповідно до абзацу 1 пункту 14 Правил (чинних на час виникнення спірних правовідносин) тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни; особи, на яких поширюється чинність Закону (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Він є особою з інвалідністю, з 10 жовтня 2016 року його призначено директором Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, проживає у спеціалізованому будинку на АДРЕСА_1 , іншого житла не має, тому звернувся за місцем проживання про взяття його разом з дружиною на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Суди на вказане не звернули уваги та дійшли помилкового висновку, що позивач не підпадає під жодну із зазначених умов для взяття його з дружиною на облік.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 2 Закону у подібних правовідносинах.

Безпідставним є посилання судів на наявність у його власності у м. Житомирі 1/2 частини будинку, оскільки це не є підставою для відмови у взятті на позачерговий квартирний облік у м. Києві, за місцем його проживання та роботи.

Суди не застосували статтю 47 Конституції України, статті 6, 29, Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», статті 2, 13 Закону, статті 31, 46 ЖК України, статтю 10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», пункт 14 Правил, статті 9, 18 Конвеції ООН «Про права осіб з інвалідністю».

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю І групи «А» по зору унаслідок поранення, отриманого при виконанні інтернаціонального обов`язку, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК від 16 січня 2012 року (повторний огляд) (а. с. 18)

Відповідно до наказу першого заступника директора Фонду соціального захисту інвалідів від 07 жовтня 2016 року № 166-К ОСОБА_1 призначено на посаду директора Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів з 10 жовтня 2016 року за строковим договором, на період відсутності директора Київського міського відділення Фонду ОСОБА_3 (тримання під вартою), в порядку переведення з Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а. с. 23).

Згідно з довідкою, виданою директором Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_1 від 19 червня 2019 року

№ 1/6-759/04, ОСОБА_1 працює в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 10 жовтня 2016 року на посаді директора (а. с. 22).

16 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) з проханням виділити його сім`ї з двох осіб житло в спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів.

Рішенням комісії з питань розгляду заяв про надання житлових приміщень у спеціалізованих будинках для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_8, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , від 23 червня 2017 року № 8 з питань розгляду заяв про надання житлових приміщень у спеціалізованих будинках для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів Департаменту соціальної політики КМДА ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 надано однокімнатну квартиру № 36 , житловою площею 18,5 кв. м, у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 , без перебування на соціальному квартирному обліку (а. с. 38-39).

На підставі зазначеного рішення Комунальне підприємство «Спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 (спецбудинок) з ОСОБА_1 уклало договір найму соціального житла від 26 червня 2017 року та склало акт приймання-передання квартири від 16 травня 2017 року (а. с. 40, 41).

У цій квартирі ОСОБА_1 зареєстрований та проживає з дружиною ОСОБА_2 (а. с. 62).

01 серпня 2019 року ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг Святошинського району звернувся до Святошинської РДА із заявою для взяття його та ОСОБА_2 (дружини), особи з інвалідністю III групи загального захворювання, на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (а. с. 10).

Згідно з відповіддю Святошинської РДА від 05 серпня 2019 року № 23/603у ОСОБА_1 відмовлено у взятті на квартирний облік у зв`язку з тим, що взяття позивача на квартирний облік за місцем проживання у легалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 суперечить вимогам ЖК України, Правил, Порядку (а. с. 8).

Цей будинок створено рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2008 року № 638/638 відповідно до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», Порядку та Типового положення про спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 76, та з метою забезпечення конституційного права осіб, які потребують соціального захисту, на отримання соціального житла.

На час розгляду справи у власності ОСОБА_1 перебувало таке майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 315 кв. м, житловою площею 70,2 кв. м; квартира за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 79,65 кв. м, житловою площею 51,20 кв. м; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 73,4 кв. м, житловою площею 45,5 кв. м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01 серпня 2019 року (а. с. 44-45, 46-47, 48-49).

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно з яким у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,15 га, яка розташована у с. Кодня Житомирського району Житомирської області, та житловий будинок, загальною площею 315, 2 кв. м, житловою площею 70,2 кв. м.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Верховний Суд бере до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спору у спірних правовідносинах, викладений у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, провадження № 14-62цс20.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Верховний Суд виходить з того, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг(пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, просив суд визнати незаконною відмову Святошинської РДА у взятті його разом з дружиною ОСОБА_2 на позачерговий квартирний облік та зобов`язати Святошинську РДА взяти їх на позачерговий квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, посилаючись на статтю 47 Конституції України, статті 6, 29, Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», статті 2, 13 Закону, статті 31, 46 ЖК України, статтю 10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», пункт 14 Правил, статті 9, 18 Конвеції ООН «Про права осіб з інвалідністю».

Суди встановили, що на підставі договору найму соціального житла від 26 червня 2017 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 проживають в однокімнатній квартирі № 36 , житловою площею 18,5 кв. м, у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 , без перебування на соціальному квартирному обліку.

Цей будинок створено з метою забезпечення конституційного права осіб, які потребують соціального захисту, на отримання соціального житла.

До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із перебуванням у цих державах (пункт 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга у вигляді позачергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року (пункт 18 частини першої статті 13 зазначеного Закону).

Отже, у спірних правовідносинах відповідач у межах та у порядку, встановленому законодавством України, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права, наданого йому згідно із Законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, провадження № 14-62цс20, дійшла висновку, що спори про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг), тому такі спори необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У матеріалах справи, яка переглядається у касаційному порядку, є довідка Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України від 09 липня 2019 року № ВОЗ/2394, видана майору у відставці ОСОБА_1 про те, що він проходив військову службу у Збройних Силах з 05 серпня 1976 року до 16 жовтня 1992 року; звільнений з військової служби у відставку за статтею 60, пункту б (за станом здоров`я) наказом Міністра оборони України від 07 серпня 1992 року № 0859; 16 жовтня 1992 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; з 16 жовтня 1981 року до 01 квітня 1983 року брав участь у бойових діях в складі радянських військ, направлених для надання військової допомоги Демократичній Республіці Афганістан.

ОСОБА_1 звернувся до Святошинської РДА із заявою для взяття його та ОСОБА_2 (його дружини) на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, та включення до пільгової черги для інвалідів війни (а. с. 10).

ОСОБА_1 у цій справі оскаржує у суді відмову Святошинської РДА від 05 серпня 2019 року № 23/603у у вчиненні вказаних вище дій.

Тобто позивач, обґрунтовуючи позов, зокрема, положеннями Конституції України та Закону, оскаржив дії та бездіяльність відповідача, житлова комісія якого відмовила йому, як військовослужбовцю, у реалізації його права на включення до пільгової черги для інвалідів війни та у взятті його разом з дружиною на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

Соціальна гарантія, якої, як вважав позивач, його протиправно позбавили, передбачена для осіб, котрі проходять військову, тобто публічну службу. Інакше кажучи, право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме

у зв`язку з проходженням військової служби.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач забезпечений житлом відповідно до вимог законодавства і для взяття його на квартирний облік немає правових підстав.

Проте суди залишили поза увагою, що цей спір (щодо реалізації права, набутого військовослужбовцем) необхідно розглядати за правилами тієї юрисдикції, яка вирішує спори з приводу проходження публічної служби (аналогічно, як і спори, пов`язані з реалізацією інших соціальних гарантій (пільг), визначених для військовослужбовців).

Ураховуючи викладене, суди у порушення вищевказаних положень закону не звернули уваги на те, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачем військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 359/10656/18, провадження № 61-11574св20, від 14 вересня 2022 року у справа № 331/3641/21, провадження № 61-5521св21, від 09 листопада 2022 року у справі № 336/4583/21, провадження № 61-7337св22.

Суди, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства діяли не як суди, встановлені законом, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, зокрема, має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі.

З урахуванням висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа № 145/166/18, провадження 14-524цс19, на виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України, Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови він може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 рокускасувати, провадження закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набираєзаконної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. С. Олійник

Судді: О. В. Білоконь

І. А. Воробйова

С. Ф. Хопта

В. В. Яремко

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення08.02.2023
Оприлюднено06.03.2023
Номер документу109345602
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Судовий реєстр по справі —759/15711/19

Ухвала від 06.01.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Рішення від 15.11.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Ухвала від 05.04.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Постанова від 08.02.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 31.01.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 28.05.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 28.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Постанова від 25.02.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мельник Ярослав Сергійович

Ухвала від 11.02.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мельник Ярослав Сергійович

Ухвала від 08.12.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мельник Ярослав Сергійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні