Рішення

від 15.11.2024 по справі 759/15711/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року справа № 759/15711/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: у серпні 2019 року до Святошинського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з вимогами:

- визнати відмову Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації у взятті ветерана війни - інваліда війни І групи ОСОБА_1 разом із дружиною інвалідом ІІІ групи загального захворювання ОСОБА_2 на позачерговий квартирний облік незаконною;

- зобов`язати Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію взяти позивача ветерана війни - інваліда війни І групи ОСОБА_1 разом із дружиною інвалідом ІІІ групи загального захворювання ОСОБА_2 на позачерговий квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є інвалідом 1 групи (по зору, незрячий), нагороджений двома орденами «За заслуги» III та II ступеня, орденом «Червона зірка», орденом «Червоного Прапора», «За службу Родине в ВС СССР» III ступеня, заслужений працівник соціальної сфери. 01 серпня 2019 року через Центр надання адміністративних послуг Святошинського району ОСОБА_1 подав заяву з усіма документами до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації для взяття його та його дружини ОСОБА_2 , інваліда групи загального захворювання, на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов. 22 серпня 2019 р. отримав відповідь Святошинської РДА за № 23/603у від 05.08.2019, підписану в.о начальника відділу обліку та розподілу житлової площі Святошинської РДА ОСОБА_3 , про відмову у взятті на квартирний облік у зв`язку з тим, що взяття позивача на квартирний облік за місцем проживання у легалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 суперечить вимогам Житлового кодексу Української РСР, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470, Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 76. Дана відмова порушує його права, гарантовані Конституцією України та Законом "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", оскільки він має пільгове право на поліпшення житлових умов. На підставі викладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20.09.2019 відкрито провадження у цивільній справі №759/15711/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією подано відзив на позов, у якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити, оскільки позивач не відноситься до громадян, яких законодавець відносить до осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки проживає у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів за адресою: АДРЕСА_1 , який є закладом соціального обслуговування.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22.09.2020 позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах від 25.02.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22.09.2020 - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.09.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 25.02.2021 скасовано, провадження закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.2023 заяву ОСОБА_1 задоволено. Справу № 759/15711/19 передано для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

08.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 13.04.2023 №2261/0/223-23 надійшли матеріали справи №759/15711/19.

09.05.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито спрощене провадження у справі без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.02.2023. Запропоновано позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали суду подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Витребувано від відповідача докази, які свідчать про наявність у Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації житлової комісії, яка розглядає питання забезпечення житлом військовослужбовців, у разі наявності надати суду докази створення відповідної комісії, Положення про таку комісію та докази щодо того, чи здійснювалося вирішення спірного питання такою комісією.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є інвалідом 1 групи «А» по зору, поранення отримане при виконанні інтернаціонального обов`язку, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК від 16.01.2012 року (повторний огляд) (а.с. 18).

Згідно з наказому першого заступника директора Фонду соціального захисту інвалідів від 07.10.2016 року за № 166-К ОСОБА_1 призначено на посаду директора Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів з 01.10.2016 року за строковим договором, на період відсутності директора Київського міського відділення Фонду ОСОБА_4 (тримання під вартою), в порядку переведення з Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с. 23).

Згідно з довідкою, виданою директором Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 19.06.2019 року за № 1/6-759/04, ОСОБА_1 працює в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 10.10.2016 року на посаді директора (а.с. 22).

16 травня 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням виділити його сім`ї з двох осіб житло в спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів.

Рішенням комісії з питань розгляду заяв про надання житлових приміщень у спеціалізованих будинках для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 від 23.06.2017 р. № 8 з питань розгляду заяв про надання житлових приміщень у спеціалізованих будинках для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів Департаменту соціальної політики КМДА ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 житловою площею 18,5 кв.м. у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів по АДРЕСА_1 , без перебування на соціальному квартирному обліку (а.с. 38-39).

Даний будинок створено рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 №638/638 відповідно до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку та Типового положення про спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 76, та з метою забезпечення конституційного права осіб, які потребують соціального захисту, на отримання соціального житла.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», пункту 1 Положення про спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 , затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 №638/638, спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та осіб з інвалідністю установа соціального обслуговування, яка крім приміщень для проживання включає комплекс служб соціально-побутового призначення та медичного обслуговування.

Частиною п`ятою статті 21 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» регламентовано, що інвалідам та людям похилого віку за їх згодою може бути надана за договором найму квартира з житлового фонду соціального призначення чи приміщення у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів.

На підставі вищезазначеного рішення, з ОСОБА_1 був укладений Договір найму соціального житла від 26.06.2017 р. та складено акт приймання-передачі квартири від 16.05.2017р. (а.с. 40, 41).

У вказаній квартирі ОСОБА_1 зареєстрований та проживає з дружиною ОСОБА_2 (а.с 62).

Судом встановлено, що 01 серпня 2019 року через Центр надання адміністративних послуг Святошинського району ОСОБА_1 подав заяву до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації для взяття його та його дружини ОСОБА_2 , інваліда групи загального захворювання, на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (а.с. 10).

ОСОБА_1 отримав відповідь Святошинської РДА за № 23/603у від 05.08.2019 про відмову у взятті на квартирний облік у зв`язку з тим, що взяття позивача на квартирний облік за місцем проживання у легалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 суперечить вимогам Житлового кодексу Української РСР, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470, Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 76 (а.с. 8).

Позивач вважає, що вказана відмова порушує його права, гарантовані Конституцією України та Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» (далі Закон), оскільки він має пільгове право на поліпшення житлових умов, у зв`язку із чим звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує норми права, які були чинними станом на час спірних правовідносин та звертає увагу на таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Так, відповідно до статті 29 Закону № 875-XII, особи з інвалідністю забезпечуються житлом у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством і з урахуванням положень цього Закону. Особи з інвалідністю та сім`ї, в яких є діти з інвалідністю, мають переважне право на поліпшення житлових умов в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з пунктом сьомим частини другої статті 7 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи з інвалідністю з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із перебуванням у цих державах.

Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга у вигляді позачергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн протягом року (пункт 18 частини першої статті 13 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» встановлено, що правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:

а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;

б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;

в) внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 682, взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування за місцем проживання громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) житлових будинків з житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону. Для взяття на облік громадянин або уповноважена ним особа, що підтверджується завіреною в установленому законом порядку довіреністю, подає письмову заяву. Рішення про взяття громадянина на облік або про відмову приймає відповідний орган місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви разом з документами, що додаються до неї, не пізніше 30 робочих днів після їх надходження. Зазначене рішення приймається з урахуванням вартості майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім`ї на момент взяття на соціальний квартирний облік. Під час вирішення питання щодо надання соціального житла - квартири або садибного (одноквартирного) житлового будинку громадянинові, який має приватне житло, враховується площа житлового приміщення, що перебуває у приватній власності такого громадянина або членів його сім`ї, які проживають разом з ним.

Порядком врахування вартості майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім`ї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. №682, визначено, що правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України, які не мають житла або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону, середньомісячний сукупний дохід яких за минулий рік у розрахунку на одну особу менший від сумарної величини опосередкованої вартості наймання (оренди) житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

У матеріалах справи наявні інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01 серпня 2019 року (а. с. 44 45, 46 47, 48 49) за параметрами пошуку: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорта громадянина України: НОМЕР_2 , якими підтверджується, що станом на 01.08.2019 у власності ОСОБА_1 перебувало таке майно:

- частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 315,2 кв.м., житловою площею 70,2 кв.м.;

- квартира за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 79,65 кв.м., житловою площею 51,20 кв.м.;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 73,4 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м.

Судом встановлено, що позивач на соціальному квартирному обліку не перебуває, враховуючи факт отримання останнім соціального житла.

Оскільки судом встановлено, що позивач є власником частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 315 кв.м., житловою площею 70,2 кв.м.; квартири за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 79,65 кв.м., житловою площею 51,20 кв.м.; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 загальною площею 73,4 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м., підстави для взяття позивача на соціальний квартирний облік відсутні.

Згідно з Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 р. №470, які встановлюють порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим-двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач не підпадає під жодну із зазначених умов для взяття його разом з дружиною на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно зі статтею 34 Житлового кодексу Української РСР та пунктом 13 Правил потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

які мають житлову площу до 7,5 кв.м. включно на кожного члена родини (родини, в складі яких є хворі з відповідним висновком ЛКК, потерпілі в зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС 1 та 2 категорій - до 9,0 кв.м.);

які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї;

які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством.

Статтею 156 Житлового кодексу УРСР визначено, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Враховуючи те, що позивач забезпечений житлом у відповідності до вимог чинного законодавства і для взяття його на квартирний облік відсутні правові підстави, а Святошинською районною державною адміністрацією в місті Києві було відмовлено не у першочерговому наданні житла відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а у постановці на квартирний облік в цілому як такому, що не має на це законних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

На виконання цих вимог позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Беручи до уваги результат розгляду справи, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.