Постанова

від 25.02.2021 по справі 759/15711/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/15711/19 Головуючий в суді І інстанції Шум Л.М.

Провадження № 22ц-824/2055/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Поливач Л.Д.,

за участі секретаря Примушка О.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної державної адміністрації в місті Києві про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконною відмову Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації у взятті його разом з дружиною інвалідом III групи загального захворювання ОСОБА_2 на позачерговий квартирний облік та зобов`язати Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію взяти його разом з дружиною на позачерговий квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

Свої вимоги мотивує тим, що він є інвалідом 1 групи (по зору, незрячий), нагороджений нагородами та орденами, заслужений працівник соціальної сфери. 01 серпня 2019 року через Центр надання адміністративних послуг Святошинського району він подав заяву до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації для взяття його та його дружини ОСОБА_2 , інваліда III групи загального захворювання, на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

22 серпня 2019 року він отримав відповідь Святошинської РДА за № 23/603у від 05 серпня 2019 року про відмову у взятті його та його дружини на квартирний облік у зв`язку з тим, що взяття його на квартирний облік за місцем проживання у легалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 , суперечить вимогам Житлового кодексу Української РСР, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470; Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян,похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 76від 31 січня 2007 року.

Вважає дану відмову такою, що порушує його права, гарантовані Коституцією України та Законом Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту , оскільки, на його думку, він має пільгове право на поліпшення житлових умов, через що змушений звернутися до суду із цим позовом.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги зокрема вказує, що місцевий суд належним чином не з`ясував, що він має статус ветерана війни і належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни, тому має право на поліпшення житлових умов, через що Святошинська РДА у м. Києві безпідставно відмовила йому у взятті на позачерговий квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, тому вважає оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач забезпечений житлом у відповідності до вимог чинного законодавства і для взяття його на квартирний облік відсутні правові підстави, а Святошинською районною державною адміністрацією в місті Києві було відмовлено не у першочерговому наданні житла відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а у постановці на квартирний облік в цілому як такому, що не має на це законних підстав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом 1 групи А по зору, поранення отримане при виконанні інтернаціонального обов`язку, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК від 16.01.2012 року (повторний огляд) (а.с. 18)

Згідно наказу першого заступника директора Фонду соціального захисту інвалідів від 07.10.2016 року за № 470; 166-К ОСОБА_1 призначено на посаду директора Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів з 01.10.2016 року за строковим договором, на період відсутності директора Київського міського відділення Фонду ОСОБА_3 (тримання під вартою), в порядку переведення з Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. (а.с. 23)

Згідно довідки виданої директором Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_1 від 19.06.2019 року за № 1/6-759/04, ОСОБА_1 працює в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 10.10.2016 року на посаді директора. (а.с. 22)

16 травня 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням виділити його сім`ї з двох осіб житло в спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів.

Рішенням комісії з питань розгляду заяв про надання житлових приміщень у спеціалізованих будинках для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідв по АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 від 23.06.2017 р. № 8 з питань розгляду заяв про надання житлових приміщень у спеціалізованих будинках для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів Департаменту соціальної політики КМДА ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 надано однокімнатну квартиру НОМЕР_1 житловою площею 18,5 кв.м. у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів по АДРЕСА_1 , без перебування на соціальному квартирному обліку. (а.с. 38-39)

На підставі вищезазначеного рішення з ОСОБА_1 був укладений Договір найму соціального житла від 26.06.2017 р. та складено акт приймання-передачі квартири від 16.05.2017р. (а.с. 40, 41

У вказаній квартирі ОСОБА_1 зареєстрований та проживає і на даний час з дружиною ОСОБА_2 (а.с 62)

Судом встановлено, що 01 серпня 2019 року через Центр надання адміністративних послуг Святошинського району ОСОБА_1 подав заяву до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації для взяття його та його дружини ОСОБА_2 , інваліда III групи загального захворювання, на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов. (а.с. 10)

ОСОБА_1 отримав відповідь Святошинської РДА за № 23/603у від 05.08.2019 про відмову у взятті на квартирний облік у зв`язку з тим, що взяття позивача на квартирний облік за місцем проживання у легалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 суперечить вимогам Житлового кодексу Української РСР, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470, Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян,похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 76. (а.с.8)

Даний будинок створено рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 №638/638 відповідно до Закону України Про житловий фонд соціального призначення , Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку та Типового положення про спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 76, та з метою забезпечення конституційного права осіб, які потребують соціального захисту, на отримання соціального житла.

На час розгляду вказаної справи судом першої інстанції, у ОСОБА_1 у власності перебувало наступне майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 315 кв. м., житловою площею 70,2 кв. м.; квартира за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 79,65 кв. м., житловою площею 51.20 кв.м.; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7 загальною площею 73,4 кв. м., житловою площею 45,5 кв. м., що підтверджується даними з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.08.2019 року (а.с.44-45, 46-47, 48-49)

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 у власності перебуває земельна ділянка площею 0,15 га, яка розташована у с. Кодня, Житомирського району, Житомирської області, та житловий будинок загальною площею 315, 2 кв.м., з житловою площею 70, 2 кв.м.

Відповідно до статті 1 Закону України Про житловий фонд соціального призначення , пункту 1 Положення про спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 , затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 №638/638 спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та осіб з інвалідністю - установа соціального обслуговування, яка крім приміщень для проживання включає комплекс служб соціально-побутового призначення та медичного обслуговування.

Частиною п`ятою статті 21 Закону України Про житловий фонд соціального призначення регламентовано, що інвалідам та людям похилого віку за їх згодою може бути надана за договором найму квартира з житлового фонду соціального призначення чи приміщення у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів.

При цьому судом встановлено, що позивач на соціальному квартирному обліку не перебуває, враховуючи факт отримання останнім соціального житла.

Згідно частини 2 статті 10 Закону України Про житловий фонд соціального призначення встановлено, що правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:

а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;

б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;

в) внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 682 взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування за місцем проживання громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) житлових будинків з житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону. Для взяття на облік громадянин або уповноважена ним особа, що підтверджується завіреною в установленому законом порядку довіреністю, подає письмову заяву. Під час вирішення питання щодо надання соціального житла - квартири або садибного (одноквартирного) житлового будинку громадянинові, який має приватне житло, враховується площа житлового приміщення, що перебуває у приватній власності такого громадянина або членів його сім`ї, які проживають разом з ним.

Порядком врахування вартості майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім`ї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682 визначено, що правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України, які не мають житла або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону, середньомісячний сукупний дохід яких за минулий рік у розрахунку на одну особу менший від сумарної величини опосередкованої вартості наймання (оренди) житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

Згідно Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 р. №470, які встановлюють порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках; 7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); 8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим-двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . Позивач не підпадає під жодну із зазначених умов для взяття його разом з дружиною на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно зі статтею 34 Житлового кодексу Української РСР та пунктом 13 Правил потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: які мають житлову площу до 7,5 кв. м включно на кожного члена родини (родини, в складі яких є хворі з відповідним висновком ЛКК, потерпілі в зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС 1 та 2 категорій - до 9,0 кв. м); які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї; які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Таким чином, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що місцевий суд правильно виходив з того, що на час розгляду справи судом першої інстанції позивач був власником житлового будинку загальною площею 315 кв. м., житловою площею 70,2 кв.м., квартири загальною площею 79,65 кв. м., житловою площею 51.20 кв.м.; житлового будинку загальною площею 73,4 кв. м., житловою площею 45,5 кв.м., тобто забезпечений житлом у належних розмірах, тому підстави для взяття позивача на соціальний квартирний облік були відсутні, крім того судом правильно вказано, що Святошинською районною державною адміністрацією в місті Києві було відмовлено не у першочерговому наданні житла відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а у постановці на квартирний облік в цілому як такому, що не має на це законних підстав, через що суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апелянта про те, що він має право на поліпшення житлових умов, оскільки брав участь у бойових діях у складі Радянських військ у Афганістані, через що повністю втратив зір і отримав першу групу інвалідності по зору, колегія суддів відхиляє з підстав, викладених вище, оскільки у власності позивача перебувало нерухоме майно, житлова площа якого була вище за рівень, що визначений нормативними актами, тобто позивач вважається таким, що забезпечений житлом.

При цьому, позивач не позбавлений права на зарахування його на квартирний облік за дотримання умов і вимог, які передбачені Законом та Правилом обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а також були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки і додаткового правового аналізу не потребують, тому не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: