Справа № 553/2350/22
№ провадження 1-кп/646/40/2023
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.03.2023 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження №12022221140000472 від 23.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:14.11.2005 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. ч. 2,3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; 18.04.2006 звільнений по ухвалі від 10.04.2004 Дергачівським районним судом м. Харкова на підставі ст.81 КК України з Куряжської ВК Харківської області умовно-достроково на невідбутий термін 1рік 1місяць 9 днів;
23.10.2006 Київським районним судом м. Харкова за ст.15, ч. 2 ст. 185, ст. 304 КК України, з застосуванням ст.ст. 70,71,72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць; звільнився 24.09.2009 з Олексіївської ВК Харківської області № 25 по відбуттю строку;
07.12.2010 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України, у виді арешту на 3 місяці;07.03.2011 звільнений з Диканівської ВК Харківської області № 12 по відбуттю строку;
24.02.2012 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки ;
15.07.2016 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном в 2 роки;
14.09.2021 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
22.05.2022 року об 22:30 год., більш точного часу як в ході досудового розслідування, так і під час судового засідання встановити не виявилось можливим,під час воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 « Про ведення воєнного стану в Україні» та введеного в дію Законом України « Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року,обвинувачений ОСОБА_3 , знаходився біля будівельного магазину, який належить ПП « Сучасний будинок» (код ЄДРПОУ 33477821) за адресою: м. Харків, пров. Генерала Карбишева-3, де з метою реалізації злочинного наміру ,через вікно проник у приміщення вищевказаного магазину, визначив предметом свого злочинного посягання будівельні матеріали, а саме, жолоб водостічний 125 мм. у кількості 3 штук;мідну трубу 80мм. у кількості 1 одиниці, радіатор опалення стальний у кількості 2 одиниць, які знаходились у приміщенні вищевказаної будівлі. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна,діючи умисно,повторно з корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, обвинувачений ОСОБА_3 таємно викрав наступні предмети: 2 радіатора опалення, довжиною приблизно 1,25м. вартістю 7140,76гривень згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/121-22/5738-ТВ від 27.06.2022 року, жолоб водостічний 125 мм. у кількості 3 штук; мідну трубу 80мм. довжиною 3 м. у кількості 1 одиниці.
Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, звернувши його на власну користь,чим завдав приватному підприємству «Сучасний будинок» (код ЄДРПОУ 33477821), майнову шкоду на суму 7 140,76 гривень.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена в умовах воєнного стану .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах вказаних в обвинувальному акті визнав повністю про те, що дійсно 22.05. 2022 року об 22:30 год. знаходячись біля будівельного магазину ПП «Сучасний будинок» за адресою: АДРЕСА_2 , через вікно проник у приміщення вищевказаного магазину, звідки вирішив викрасти, щоб потім здати,та на отримані кошти купити продукти харчування,оскільки не мав можливості працювати ,у зв`язку з веденням воєнного стану в Україні, жолоб водостічний у кількості 3 штук,мідну трубу у кількості 1 одиниці, радіатор опалення стальний у кількості 2 одиниць.
Представник потерпілого - ПП «Сучасний будинок» - ОСОБА_6 по мірі покарання для обвинуваченого покладався на розсуд суду, наміру заявляти цивільний позов на даний час у представника потерпілого не має.
Враховуючи те,що ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і не оспорює викладені в обвинувальному акті обставини скоєного кримінального правопорушення, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, немає сумніву в добровільності та істинності його позиції, суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих з обставин по справі, які ніким не оспорюються, обмежившись показаннями обвинуваченого і дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині даних, що характеризують особу обвинуваченого. Роз`яснивши учасникам судового розгляду наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України.
Крім визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України, його показання відповідають фактичним обставинам та пред`явленому йому обвинуваченню, ці фактичні обставини учасниками судового провадження не оспорюються.
Суд вважає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України, за яке він підлягає покаранню.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання в силу ст. 66 КК України є визнання провини,щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Дослідженням даних про особу встановлено наступне, ОСОБА_3 ,має постійне місце реєстрації та проживання,середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, за останні п`ять років за медичною допомогою до КНП «Міського психоневрологічного диспансеру №3» ХМР не звертався, на диспансерному( профілактичному) обліку в КНП « Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, раніше судимий, скоїв кримінальне правопорушення у період іспитового строку - судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України вчинене діяння відноситься до тяжкого кримінального правопорушення.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , необхідного і достатнього для його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд, з`ясувавши думку прокурора, представника потерпілого, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, також враховує відомості щодо особи обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив та свідомо продовжив злочинну діяльність - знову вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності в період іспитового строку. За наявності цих обставин, призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України - не відповідає загальним засадам призначення покарання та суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах наближених до мінімальних розмірів покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України. При цьому, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та інші альтернативні види покарань і звільнення від нього не стануть дієвими для досягнення мети щодо його виправлення. На думку суду таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування норм ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Судом встановлено, що дане кримінальне правопорушення було вчинене 22.05.2022 після ухвалення 14.09.2021 попереднього обвинувального вироку Дзержинського районного суду м. Харкова, тому суд вважає необхідним при призначені обвинуваченому остаточного покарання по даному кримінальному провадженню застосувати положення ч.1 ст. 71 КК України та призначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Така позиція відповідає висновку, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 01 червня 2020 року у справі за № 766/39/17, провадження № 51-8867кмо18.
В ході досудового розслідування по кримінальному провадженню ОСОБА_3 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався в ході розгляду в суді при розгляді даного кримінального провадження, а тому з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, суд вважає доцільним запобіжний захід застосований до обвинуваченого тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
Термін відбуття покарання обчислювати з моменту обрання міри запобіжного заходу - 24.05.2022 року.
Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Полтава від 25.05.2022, підлягає скасуванню .
Долю речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.
У ході досудового розслідування по кримінальному провадженню проводилася експертиза. Витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2021 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 (шести ) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 24.05. 2022 року з моменту затримання.
Арешт тимчасово вилученого майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Полтава від 25.05.2022- скасувати.
Речові докази: жолоб водостічний 125 мм. у кількості 3 штук; мідну трубу у кількості 1 одиниці, радіатор опалення стальний у кількості 2 одиниць,будівельне правило металеве,передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 - повернути у розпорядження володільця;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № СЕ19/121-22/5738-ТВ від 27.06.2022 року в сумі 755,12 грн.
Прокурору та обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення, учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку суду - направити його копію.
На вирок може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_3 - у той же строк з моменту вручення йому копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. В іншому разі вирок набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційного суду, якщо його не буде скасовано.
Головуючий ОСОБА_1
Суд | Червонозаводський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2023 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 109345949 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Червонозаводський районний суд м.Харкова
Шиховцова А. О.
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні