Рішення

від 20.02.2023 по справі 755/4276/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4276/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.

з участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача 1 Мостового О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», Донського Ярослава Сергійовича , треті особи: Комунальне підприємство «Добробут» Димерської селищної ради, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса, про скасування записів про право власності на квартиру та про витребування квартири з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Позивач, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», Донського Ярослава Сергійовича , треті особи: Комунальне підприємство «Добробут» Димерської селищної ради, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса, про скасування записів про право власності на квартиру та про витребування квартири з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивував тим, що 02.04.2010 року між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та позивачем було укладено кредитний договір № 044/10/Z, відповідно до якого ПАТ «ЗЛАТОБАНК» було надано кредитні кошти. У той же день, 02.04.2010 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КИМНО Кравчук О.П. за реєстровим № 526. Відповідно до умов договору іпотеки в забезпечення виконання своїх зобов`вязань позивачем було передано ПАТ «ЗЛАТОБАНК» в іпотеку квартиру позивача. В період процедури ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» 31.08.2016 р. між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНМАРК» було укладено договір відступлення права вимоги № У-044/lO/Z (надалі - «Договір відступлення права вимоги 1», копія додається; надалі - «Право вимоги»).Відповідно до пункту 1.1. Договору відступлення права вимоги 1 ПАТ «ЗЛАТОБАНК» як первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «ФІНМАРК» як новому кредитору своє Право вимоги до Позивача за Кредитним договором.Відповідно до пункту 1.2. Договору відступлення права вимоги 1, загальна сума Права вимоги за Кредитним договором (заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), процентами, пенями, штрафами та іншими платежами, передбаченими умовами Кредитного договору) станом на день укладення Договору відступлення права вимоги 1 (31.08.2016 року) складала 5 308 820,54 грн. Також у той самий день, 31.08.2016 року між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «ФК «ФІНМАРК» було укладено договір відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. 31.08.2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 2338. Відповідно до пункту 1.1. Договору відступлення права вимоги 2 ПАТ «ЗЛАТОБАНК» як первісний іпотекодержатель відступив ТОВ «ФК «ФІНМАРК» як новому іпотекодержателю своє право вимоги до Позивача за Договором іпотеки Квартири. 18.08.2017 р. ТОВ «ФК «ФІНМАРК» звернулося до державного реєстратора філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича (надалі - «Державний реєстратор») з заявою про державну реєстрацію права власності на Квартиру Позивача як на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «ФІНМАРК» як за іпотекодержателем. Рішенням Державного реєстратора Донського Я.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36716156 від 21.08.2017 р. 11.10.47 право власності на Квартиру було зареєстровано за ТОВ «ФК «ФІНМАРК» (номер запису про право власності 21973327, дата та час державної реєстрації 18.08.2017 18.00.39). Комунальне підприємство «Добробут» Литвинівської сільської ради, в якому станом на 18- 21.08.2017 р. Донський Я.С. працював Державним реєстратором, зараз називається Комунальне підприємство «Добробут» Димерської селищної ради. 07.01.2018 р. Позивач звернувся до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення. За цією заявою Позивача з 07.01.2018 р. Дніпровським УП ТУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 1201810004000220 від 07.01.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України. В рамках Кримінального провадження 25.01.2018 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/1313/18 на Квартиру було накладено арешт. 22.01.2021 р. клопотання ТОВ «ФК «ФІНМАРК» про скасування арешту Квартири було задоволено, арешт на Квартиру, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 р. у справі №755/1313/18, було скасовано (копія ухвали додається). При цьому мотивом скасування слідчим суддею арешту Квартири 22.01.2021 р. стала непрофесійна поведінка прокурора в судовому процесі. Протягом тижня після скасування арешту: 29.01.2021 р. Квартира ТОВ «ФК «ФІНМАРК» була відчужена на користь ТОВ «ЛЕКСГРУП», яке зараз є власником Квартири. Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56397194 від 01.02.2021 14:53:52 право власності на Квартиру було зареєстровано за ТОВ «ЛЕКСГРУП» (номер запису про право власності 40346707, дата та час державної реєстрації 29.01.2021 18:21:47) Підставою для державної реєстрації став акт приймання- передачі нерухомого майна, серія та номер: 194,195, виданий 29.01.2021. Рішення державного реєстратора Донського Я.С. від 21.08.2017 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації за ТОВ «ФК «ФІНМАРК» права власності на Квартиру є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з наступного. В порушення вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» письмова вимога про усунення порушення Позивачу від ТОВ «ФК «ФІНМАРК» не надходила. У Реєстраційній справі міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ТОВ «ФК «ФІНМАРК» нібито направлявся якийсь лист Позивачу (копія додається серед доданих копій матеріалів Реєстраційної справи, а.с. 12 Реєстраційної справи). Проте, у цьому рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення відсутній підпис Позивача, що свідчить про те, що лист від ТОВ «ФК «ФІНМАРК» Позивачем не отримувався. При цьому в матеріалах Реєстраційної справи також відсутній фінансовий чек AT «Укрпошта». який міг би свідчити про направлення від ТОВ «ФК «ФІНМАРК» до Позивача якогось листа. Також в матеріалах Реєстраційної справи відсутній опис вкладення у цінний чи рекомендований лист на підтвердження того, лист якого саме змісту міг направлятися від ТОВ «ФК «ФІНМАРК» до Позивача. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Відсутність у матеріалах Реєстраційної справи документа, що підтверджує отримання Позивачем письмової вимоги ТОВ «ФК «ФІНМАРК» Позивачу про усунення порушення своїх зобов`язань за Кредитним договором, відсутність у матеріалах Реєстраційної справи звіту про оцінку предмета іпотеки свідчить про відсутність у Державного реєстратора Донського Я.С. правових підстав для прийняття Рішення Державного реєстратора від 21.08.2017 р. Внаслідок зазначеного таке Рішення Державного реєстратора є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки ТОВ «ФК «ФІНМАРК» заволоділо Квартирою Позивача незаконно, то у нього були відсутні і правові підставі для відчуження Квартири 29.01.2021 р. на користь ТОВ «ЛЕКСГРУП». Внаслідок цього є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, й Рішення Приватного нотаріуса Швеця P.O. від 29.01.2021 р. щодо реєстрації права власності на Квартиру за ТОВ «ЛЕКСГРУП», яке отримало Квартиру у власність від ТОВ «ФК «ФІНМАРК» незаконно, без відповідної правової підстави. Оскільки станом на сьогоднішній день власником Квартири є ТОВ «ЛЕКСГРУП», яке заволоділа нею незаконно, без відповідної правової підстави, то у Позивача є належні правові підстави витребовувати Квартиру із чужого незаконного володіння ТОВ «ЛЕКСГРУП». ТОВ «ЛЕКСГРУП» не є добросовісним набувачем Квартири, оскільки станом на 01.02.2021 р. воно було підприємством, пов`язаним з ТОВ «ФК «ФІНМАРК»: ТОВ «ФК «ФІНМАРК» станом на 01.02.2021 р. було одним з учасників (співвласників) ТОВ «ЛЕКСГРУП», ТОВ «ФК «ФІНМАРК» в той день володіло часткою в понад 83% у статутному капіталі ТОВ «ЛЕКСГРУП»(копії витягів щодо ТОВ «ФК «ФІНМАРК» та ТОВ «ЛЕКСГРУП» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.02.2021 р. додаються). Очевидно, ТОВ «ФК «ФІНМАРК» стало учасником ТОВ «ЛЕКСГРУП», внісши до статутного капіталу ТОВ «ЛЕКСГРУП» Квартиру Позивача. З наведеного випливає, що вищому органу управління ТОВ «ЛЕКСГРУП» (а отже і самому ТОВ «ЛЕКСГРУП») було достеменно відомо про те, що ТОВ «ФК «ФІНМАРК» право власності на Квартиру було отримано незаконно, а тому ТОВ «ФК «ФІНМАРК» не мало законних підстав для відчуження Квартири на користь ТОВ «ЛЕКСГРУП», а ТОВ «ЛЕКСГРУП» не мало законних підставі приймати Квартиру у свою власність. Таким чином, ТОВ «ФК «ФІНМАРК», Державний реєстратор Донський Я.С. та ТОВ «ЛЕКСГРУП» вчинили щодо Позивача незаконні, протиправні дії, позбавивши його свого майна: Квартири. Цим вони порушили право власності Позивача на Квартиру.

05.07.2021 року жовтня 2019 року представником ТОВ «ФК «ФІНМАРК» було подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

05.07.2021 року жовтня 2019 року представником ТОВ «ФК «ЛЕКСГРУП» було подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

17 червня 2021 року представником ТОВ «ФК «Фінмарк» було подано відзив на позовну заяву (про зміну підстав позову) в якій просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Однак, судом протокольною ухвалою від 17 червня 2021 року було відмовлено в прийняті відзиву у зв`язку із пропущенням строків.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі та просять задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Фінмарк» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ТОВ «ЛЕКСГРУП» в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив відмовити.

Відповідач Донський Я.С. в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не подавав.

Третя особа КП «Добробут» Димерської селищної ради в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Пояснення на позовну заяву не подавав.

Третя особа приватний нотаріус КМНО Швець Р.О. в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Пояснення на позовну заяву не подавав.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2021 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано з Дніпровського УП ГУНП в м. Києві з кримінального провадження № 1201810004000220 належним чином посвідчені копії матеріалів реєстраційної справи № 268222180000 щодо реєстрації державним реєстратором Донським Я.С. в 2017 р. права власності на квартиру за ТОВ «ФК «Фінмарк»; та витребувано від ТОВ «ФК «Фінмарк» та ТОВ «Лексгруп» копію акту приймання - передачі нерухомого майна від 29 січня 2021 року, серія та номер: 194, 195, який став підставою для здійснення державної реєстрації за ТОВ «Лексгруп» права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

01.07.2021 року ГУ НП у м. Києві Дніпровського управління НП на виконання ухвали суду від 20.05.2021 року надійшли копії матеріалів реєстраціної справи.

05.07.2021 року представником ТОВ «ЛЕКСГРУП» та ТОВ «ФК «ФІНМАРК» на виконання ухвали суду від 20.05.2021 року було подано клопотання про долучення доказів.

04.102.21 року до суду наійшла від позивача відповідь на відзиви відповідачів ТОВ «ЛЕКСГРУП» та ТОВ «ФК «ФІНМАРК».

29.10.2021 року від ТОВ «ФК «ФІНМАРК» надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача

Ухвалою суду від 01.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 01.08.2022 року клопотанняч представника позивача про відкладення слухання справи залишено без задовлення та позов позивача залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 30.11.2022 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2022 року скасовано та напрвалено справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.

Суд, заслухавши пояснення позивача, як свідка, його представника, пояснення представника відповідача ТОВ «ЛЕКСГРУП», дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 02.04.2010 року між Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» та Позивачем було укладено кредитний договір № 044/10/Z, відповідно до якого ПАТ «ЗЛАТОБАНК» було надано Позивачу кредитні кошти в сумі 1 350 000 грн. строком по 05.05.2010 року.

У той же день, в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 02.04.2010 р. між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравчук О.П. за реєстровим № 526. Відповідно до Договору іпотеки в забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 було передано ПАТ «ЗЛАТОБАНК» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

В подальшому, між ОСОБА_1 та ПАТ «ЗЛАТОБАНК» було укладено п`ять договорів про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 02.04.2010 року приватним нотаріусом КМНО Крувчук О.П. за реєстровим № 526.

31.08.2016 року між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «ФК «Фінмарк» було укладено Договір про відступлення права вимоги № У-044/10/Z відповідно до якого ТОВ «ФК «Фінмарк» набув право вимоги за кредитним договором № 044/10/Z від 02.04.2010 року укладеним між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1 . Загальна сума Права вимоги за основним договором (заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), процентами, пенями, штрафами та іншими платежами, передбаченим умовами основного договору станом на день укладання цього договору (31.08.2016 року) складає 5 308 820, 54 грн.

В той же день, 31.08.2016 року між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «ФК «Фінмарк» було укладено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки укладеним між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_1 , посвідченим 02.04.2010 року приватним нотарісом КМНО Кравчук О.П. за реєстровим № 526 зі зміна, внесеними відповідно до договорів про внесення змін, останній з яких було укладено 05.03.2014 року за умовами якого новий іпотекодержатель набув усіх прав замість первісного іпотекодержателя.

Рішенням Державного реєстратора Донського Я.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36716156 від 21.08.2017 р. 11.10.47 право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ТОВ «ФК «ФІНМАРК» (номер запису про право власності 21973327, дата та час державної реєстрації 18.08.2017 18.00.39).

Судом з пояснень позивача встановлено, що про те, що власником його квартири АДРЕСА_1 є ТОВ «ФК «ФІНМАРК він дізнався лише 06.01.2018 р.

07.01.2018 року позивач звернувся до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

За цією заявою Дніпровським УП ТУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 1201810004000220 від 07.01.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України.

В рамках кримінального провадження 25.01.2018 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/1313/18 на спірну квартиру було накладено арешт.

22.01.2021 р. клопотання ТОВ «ФК «ФІНМАРК» про скасування арешту Квартири було задоволено, арешт на Квартиру, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 р. у справі №755/1313/18, було скасовано.

Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56397194 від 01.02.2021 14:53:52 право власності на Квартиру було зареєстровано за ТОВ «ЛЕКСГРУП» (номер запису про право власності 40346707, дата та час державної реєстрації 29.01.2021 року 18:21:47). Підставою для державної реєстрації сталв акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 194,195, виданий 29.01.2021 року, видавник приватний нотаріус КМНО Швець Р.О.

Звертаючись до суду із позовом позивач наполягає на тому, що рішення державного реєстратора Донського Я.С. від 21.08.2017 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації за ТОВ «ФК «ФІНМАРК» права власності на Квартиру є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки по-перше, в порушення вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» письмова вимога про усунення порушення позивачу від ТОВ «ФК «ФІНМАРК» не надходила. По-друге, в матеріалах реєстраційної справи відсутня оцінка предмета іпотеки про переєстрації права власності на квартиру. По-третє, здійснено реєстрацію права власності на квартиру за відсутності документа, що пітдвреджує оплату таких послуг. По-четверте, порушено порядок прийняття та розгляду заяви про державну реєстрацію права власності.

Щодо посилання позивача на недотримання ТОВ «ФК «ФІНМАРК» вимог законодавства щодо надсилання письмової вимоги про усунення порушення та відсутність в матеріалах реєстраційної справи доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 вимоги.

Відповідно до пункту 6.1. Договору іпотеки сторони цього Договору дійшли згоди вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься у цьому Договорі.

Відповідно до пункту 6.2. Договору іпотеки визначений розділом 6 цього Договору спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші, встановлені чинним законодавством України, способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до пункту 6.3. Договору іпотеки сторони дійшли згоди, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом:

-передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;

-продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», та направлення вирученої суми на погашення заборгованості за основним зобов`язанням.

Відповідно до пункту 6.4. Договору іпотеки у випадку прийняття рішення іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, застереження в цьому Договорі є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Відповідно до пункту 6.5. Договору іпотеки у випадку прийняття рішення іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом реєстрації свого права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за ЗО днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця про свій намір укласти цей договір.

Іпотекодавець має право виконати основне зобов`язання, включаючи усі витрати, понесені іпотекодержателем та третіми особами у зв`язку з проведенням звернення стягнення на предмет іпотеки, протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цього пункту.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 36 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Частинами 1, 2, 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку», яка має назву «Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки», встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Відповідно до принципу свободи договору саме сторони договору вправі визначати процедуру та порядок направлення та вручення відповідних повідомлень та виконання інших вимог, встановлених Законом України «Про іпотеку», і за відсутності в договорі відповідних умов необхідно виходити з такого.

Згідно із частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь- який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина 2 статті 35 зазначеного Закону України «Про іпотеку»).

З матеріалів реєстраційної справи № 268222180000 вбачається, що для проведення державної реєстрації права власності представником ТОВ «ФК «ФІНМАРК» державному реєстратору Донському Ярославу Сергійовичу, філія Комунального підприємства «ДОБРОБУТ» Литвинівській сільській раді у м. Києві, бул надано пакет документів, серед яких було надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копія вимоги про порушення умов кредитного договору.

Заперечуючи проти позову представник відповідача ТОВ «ЛЕКСГРУП» в судовому засіданні зауважив, що в матеріалах реєстраційної справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про особисто вручення ОСОБА_1 та дата вручення.

Детально ознайомившись з копією вимоги про усунення порушення умов кредитного договору № 044/10/Z від 04.02.2010 року та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, суд вбачає наступне.

Дана вимога не міститить дати її складання. З тексту вказаної вимоги вбачається, що мова іде про те, що позичальник ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 31.08.2016 року складає 5 308 820,54 грн.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштвого переказу містить відмітку, що поштове відправлення вручено ОСОБА_1 24.01.2017 року.

Не дивлячись на той факт, що надання опису цінного вкладення та фіскального чеку не відноситься до документів, які повіднні бути наданя державному реєстратору, суд вважає, що саме ці документи можуть достовірно підтвердити надсилання вимоги. На підтвердження належного дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця приватному нотаріусу та суду не було надано фіскальний та опис вкладення, тобто документи, що підтверджують факт надсилання саме вимоги про усунення порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 .

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великової Палати Верховоного Суду викладеної в постанові від 29.09.2020 року по справі № 757/13243/17 .

Так, у вказаній постанові зауважено наступне: у « п.54 Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

П.56. Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

П. 57. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

П. 58. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

П.59. Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

П. 60. При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання».

Отже, за відсутності дати складання вимоги, але при наявності в тексті посилання на дату на яку утворилась заборгованість - 31.08.2016 року, та дати вручення ОСОБА_1 поштового відправлення - 24.01.2017 року, за відсутності опису вкладення та фіскального чеку, достовірно встановити, який саме документ отримав ОСОБА_1 від ТОВ «ФК «ФІНМАРК» неможливо. З врухуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено факту належного вручення вимоги про усунення порушення умов кредитного договору.

Що стосується посилання позивача на відсутність в матеріалах реєстраційної справи оцінки предмета іпотеки про переєстрації права власності на квартиру.

Серед матеріалів вказаної реєстраційної справи відсутня оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності на момент набуття Іпотекодержателем предмета іпотеки у власність, що є порушенням вимог ч.ч. 1-3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» щодо обов`язку Іпотекодержателя, у разі набуття права власності на предмет іпотеки, відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

За відсутності оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності на момент набуття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність убачається відсутність можливості оцінити чи не перевищує розмір забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя на 90 відсотків вартості предмета іпотеки, які іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю згідно зі ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Отжке, під час здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно позивача за ТОВ «ФК «ФІНМАРК» не здійснювалася оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності та не надсилалася ОСОБА_1 , що є порушенням статті 37 Закону України «Про іпотеку» та порушує права власника нерухомого майна.

Що стосується здійснення реєстрації права власності на квартиру за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг.

Відповідно до ч.4 ст 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі , зокрема, відсутності документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг, або внесення відповідної плати не в повному обсязі.

З матеріалів реєстраціної справи вбачається, що ТОВ «ФК «ФІНМАРК» подало Державному реєстратору оригінал квитанції про оплату послуг від 21.08.2021 року.

Що стосується порушення порядку прийняття та розгляду заяви про державну реєстрацію права власності.

Державний реєстратор допустив деякі помилки, але вони є незначними в не впливає на скасування рішення державного реєстратора.

Таким чином, державний реєстратор Донський Ярослава Сергійовича здійснив реєстрацію права власності на нерухоме майно, що належало позивачу, за ТОВ «ФК «ФІНМАРК» з порушенням Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому рішення державного реєстратора підлягає скасуванню з метою відновлення прав власника зазначеного нерухомого майна - позивача по справі.

Що стосується вимоги позивача про скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 21973327 від 18.08.2017 року.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, в розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить про те, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 906/516/19 та від 20 серпня 2020 року в справі №916/2464/19.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту про скасування запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, є неефективним та таким, що не передбачений законом в чинній редакції.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про скасування рішення державного реєстратора філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.08.2017 року, індексний номер 36716156, на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 268222180000, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк».

З огляду на те, що ТОВ «ФК «ФІНМАРК» не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, право власності на яке перейло до ТОВ «ЛЕКСГРУП», є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати.

Отже, суд приходить до висновку, про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.02.2021 року, індексний номер 56397194, на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 268222180000, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП».

Одночасно із цим, такж є підстави для припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП» на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 208,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 268222180000, номер запису про право власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 40346707.

Що стосується вимоги про витребування від ТОВ «ЛЕКСГРУП» з його чужого незаконного воловідння на користь позивача спірної квартири, слід зазанчити наступне.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Разом із тим відповідно до положень статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07.02.2014 року № 5, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення що відповідач є добросовісним набувачем суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що належне позивачу майно вибуло з його володіння поза його волею з порушенням норм чинного законодавства та набуте відповідачем без відповідних на те правових підстав, тому обґрунтованою є вимога про витребування цього майна на користь позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача, як платника судового збору, підлягає стягненню судовий збір у урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог у сумі по 3783 грн., з кожного.

Враховуючи наведене та керуючись нормани Цивільного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77, 81 ,89, 133, 141 ,209 ,210, 247, 263, 265, 280, 354 ЦПК, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», Донського Ярослава Сергійовича , треті особи: Комунальне підприємство «Добробут»Димерської селищної ради, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса, про скасування записів про право власності на квартиру та про витребування квартири з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.08.2017 року, індексний номер 36716156, на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 268222180000, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк».

Скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.02.2021 року, індексний номер 56397194, на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 268222180000, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП».

Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП» на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 208,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 268222180000, номер запису про право власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 40346707.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП» з незаконного володіння на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 268222180000

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», Донського Ярослава Сергійовича на користь ОСОБА_1 по 3783 грн. судовий збір з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.03.2023 року.

Дані сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСГРУП», ЄДРПОУ 37216549, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хорива, 7 квартира 12;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк», ЄДРПОУ 40424913, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулицяНовокостянтинівська, 2-а.

Відповідач: державний реєстратор Донський Ярослав Сергійович, РНОКПП невідомий, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Комунальне підприємство «Добробут» Димерської селищної ради, ЄДРПОУ 40449541, адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район с. Литвинівка, вулиця тараса Шевченка, 1 а.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Лютеранська, 3, нежилі приміщення з № 1 по № 5 (група приміщень № 310 (літ. А), офіс 31.

Суддя Н.О.Яровенко