Рішення

від 21.02.2023 по справі 927/984/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2023 року м. Чернігів справа № 927/984/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Котової А. І.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахін»,

код ЄДРПОУ 32872746, вул. Набережна ім. В. Стефаника, буд. 22, кв. 29, м. Івано-Франківськ, 76018

Відповідач: Приватне підприємство «Менське-Агро»,

код ЄДРПОУ 35390219, вул. Старобілоуська, 71, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про стягнення 669 960,47 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Балаєв Ф. Д., адвокат;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахін» звернулось до суду із позовом до Приватного підприємства «Менське-Агро», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 633 997,49 грн, з яких 514 014,00 грн заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги, 107 012,44 грн інфляційних втрат та 12 971,05 грн - 3 % річних.

Процесуальні дії у справі.

11.11.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду. Також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення копію ухвали суду від 14.11.2022 відповідач отримав 16.11.2022, а отже останнім днем строку для подання відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 21.11.2022, для подання відзиву - 01.12.2022.

28.11.2022 від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в яких він просить суд визнати поважними причини строку пропуску для подання заперечень, поновити його та розгляд справи № 927/984/22 здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 01.12.2022 визнано поважними причини пропущення строку для подання ПП «Менське-Агро» заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та поновлено пропущений строк для їх подання; ухвалено здійснювати розгляд справи № 927/984/22 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.12.2022 о 12:00.

01.12.2022 від відповідача на електронну адресу суду надійшов підписаний ЕЦП відзив на позов з доданими до нього документами, у тому числі клопотаннями про витребування доказів та про призначення експертизи.

За клопотанням позивача, яке було задоволено ухвалою суду від 12.12.2022, постановлено підготовче засідання, призначене на 20.12.2022 на 12:00, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

09.12.2022 від відповідача до суду надійшла зустрічна позовна заява, яка надіслана суду 01.12.2022 (згідно з відміткою на конверті), тобто у встановлений строк, у якій він просить визнати недійсним договір № 23 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.07.2020, укладений між Приватним підприємством «Менське-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахін».

Ухвалою суду від 13.12.2022 зустрічну позовну заяву залишено без руху та встановлено ПП «Менське-Агро» дводенний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

15.12.2022 ТОВ «Шахін» направило на електронну пошту суду відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, які отримані судом 16.12.2022.

16.12.2022 ПП «Менське-Агро» направило на електронну пошту суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з доказами сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн, які отримані судом 19.12.2022.

18.12.2022 ТОВ «Шахін» направило на електронну пошту суду заяву про збільшення розміру позовних вимог з доказами сплати судового збору та відповідь на відзив з доданими до неї документами та доказами їх направлення відповідачу, які отримані судом 19.12.2022.

З поданої заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що позивач збільшив фактичний період нарахування 3% річних та інфляційних втрат та просить суд стягнути з відповідача 514 014,00 грн заборгованості за надані послуги, 16 773,35 грн - 3% річних за період з 24.09.2021 по 15.12.2022 та 139 173,12 грн інфляційних втрат за жовтень 2021 року - листопад 2022 року, а усього 669 960,47 грн.

19.12.2022 від представника відповідача на електронну пошту суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 19.12.2022 була повернута заявнику без розгляду у зв`язку з ненаданням доказів направлення цієї заяви позивачу.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у підготовче засідання 20.12.2022 не з`явився.

До початку підготовчого засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з неотриманням заяви про збільшення розміру позовних вимог та неможливістю подати свої заперечення, а також для надання можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Суд у підготовчому засіданні 20.11.2022 відмовив відповідачу у відкладенні судового засідання, оскільки відсутність у відповідача заяви про збільшення позовних вимог не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Крім того, сам відповідач подавав до суду як зустрічний позов, так і клопотання про проведення експертизи, а ці питання повинні бути вирішенні в підготовчому засіданні і не залежать від заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 20.12.2022 проводилось за відсутності відповідача (його представника).

У підготовчому засіданні 20.12.2022, розглянувши заяви та клопотання сторін, які надійшли до його початку, суд:

- прийняв до розгляду зустрічний позов, об`єднавши вимоги в одне провадження з первісним позовом на підставі частини 3 статті 180 ГПК України;

- встановив відповідачу за зустрічним позовом п`ятнадцятиденний строк з моменту проголошення цієї ухвали для подання до суду та позивачу за зустрічним позовом відзиву на зустрічний позов;

- долучив до матеріалів справи відзив відповідача за первісним позовом з доданими до нього документами, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.

- визнав поважними причини несвоєчасного подання позивачем за первісним позовом відповіді на відзив та прийняв її до розгляду разом з доданими до неї документами, спір вирішується з їх урахуванням;

- прийняв подану ТОВ «Шахін» заяву про збільшення позовних вимог, оскільки вона подана у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, а тому спір вирішується з її урахуванням;

- встановив відповідачу за первісним позовом п`ятиденний строк з моменту отримання такої заяви для подання відповідних заперечень;

- зобов`язав позивача за первісним позовом до наступного судового засідання надати суду оригінали документів вантажоодержувача щодо поставки товару в Республіку Грузія, копії яких були додані до відповіді на відзив;

- відклав вирішення клопотання про витребування від позивача за первісним позовом оригіналів документів, а також питання щодо призначення у цій справі почеркознавчої експертизи, оскільки встановлення обставин цієї справи може потребувати також проведення економічної експертизи, що має вирішуватись в комплексі;

- вважав за необхідне відкласти судове засідання та викликати у наступне судове засідання керівника ПП «Менське-Агро», від імені якого підписувались усі спірні документи, з відповідною печаткою підприємства.

Відповідні мотиви, якими суд керувався при розгляді вказаних заяв та клопотань, викладені в ухвалі суду від 10.01.2023.

У підготовчому засіданні 20.12.2022 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.01.2022 на 10:30.

Ухвалою суду від 21.12.2022 викликано у підготовче засідання 10.01.2023 сторін. Явку керівника ПП «Менське-Агро» з печаткою підприємства у це судове засідання визнана обов`язковою.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вказаної вище ухвали суду були направлена на електронні пошти позивача та відповідача (їх представників), з яких надійшли повідомлення про їх прочитання та отримання.

26.12.2022 від ПП «Менське-Агро» на електронну адресу суду надійшли заперечення проти заяви про збільшення позовних вимог та заперечення на відповідь на відзив, які одночасно були направлені на електронну адресу ТОВ «Шахін».

09.01.2023 від ПП «Менське-Агро» на електронну адресу суду надійшла заява про відмову від зустрічного позову, у якій просить вирішити питання судових витрат.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче засідання 10.01.2023 не з`явились.

Від ТОВ «Шахін» будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

До початку судового засідання від представника ПП «Менське-Агро» - адвоката Демчука Є. В. на електронну пошту суду надійшло клопотання про продовження підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з тим, що він 10.01.2023 об 11:00 буде брати участь в іншому судовому засіданні у справі №917/1551/19, яка розглядається Господарським судом Полтавської області. Крім того, представник ПП «Менське-Агро» повідомив, що директор ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 з 02.01.2023 по 25.01.2023 перебуває у щорічній відпустці.

У підготовчому засіданні 10.01.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення підготовчого засідання з мотивів, викладених в ухвалі суду від 10.01.2023.

Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 10.01.2023 проводилось за відсутності сторін (їх представників).

Також суд долучив до матеріалів справи заперечення ПП «Менське-Агро» проти заяви про збільшення позовних вимог та заперечення на відповідь на відзив з доданими до них документами, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.

Ухвалою суду від 10.01.2023:

- прийнято відмову Приватного підприємства «Менське-Агро» від зустрічного позову;

- закрито провадження у справі за зустрічним позовом Приватного підприємства «Менське-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахін» про визнання недійсним договору;

- повернуто Приватному підприємству «Менське-Агро» з Державного бюджету України 1240,50 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 209 від 16.12.2022;

- продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів;

- відкладено підготовче засідання на 07.02.2023 на 11:30;

- витребувано у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахін»:

· оригінали усіх документів щодо взаємовідносин сторін за договором №23 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.07.2020 (договір, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), міжнародні товарно-транспортні накладні);

· належним чином засвідчені копії податкових накладних, складених за спірними господарськими операціями з надання послуг перевезення, з доказами їх реєстрації.

Витребувані судом оригінали та копії документів позивача зобов`язано надати суду до наступного судового засідання;

- витребувано у відповідача - Приватного підприємства «Менське-Агро» належним чином засвідчені копії документів, а саме:

· податкових декларацій з ПДВ за вересень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року зі всіма додатками до них та відповідними доказами їх подання до органу державної податкової служби;

· податкових декларацій з податку на прибуток за 3 квартали (9 місяців) 2021 року, за 2021 рік та за І квартал 2022 року ПДВ зі всіма додатками до них та відповідними доказами їх подання до органу державної податкової служби;

· головної книги та регістрів аналітичного і синтетичного обліку по рахунках (субрахунках), на яких відповідач веде облік: готової продукції (товарів), у тому числі в дорозі; продукції сільськогосподарського виробництва, у тому числі в дорозі; розрахунків з іноземними покупцями; витрат, пов`язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів за період з 01.07.2020 до 31.01.2022;

· усіх документів, у тому числі первинних, що підтверджують господарські операції між ПП «Менське-Агро» та ТОВ «Універсал Трейдінг» (Universal Traiding, LTD) за період з липня 2020 року по січень 2022 року, а саме: договори, укладені із зазначеним контрагентом; специфікації; міжнародні товарно-транспортні накладні; рахунки на оплату; митні декларації; акти звірки; документи, що підтверджують здійснення перевезень товару (продукції) ТОВ «Універсал Трейдінг» іншими перевізниками тощо.

Витребувані судом документи відповідача зобов`язано надати суду до наступного судового засідання;

- відкладено вирішення питання про призначення судових експертиз до наступного судового засідання;

- попереджено сторін, що відповідно до ч. 4 ст. 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні;

- викликано в підготовче засідання 07.02.2023 керівника ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 , який повинен мати при собі печатку підприємства. Визнано його явку обов`язковою;

- зобов`язано відповідача до наступного судового засідання надати суду інформацію про органи, установи, організації (у т.ч. органи виконавчої влади, органи реєстрації, дозвільної системи), банківські установи, правоохоронні та контролюючі органи (податкова інспекція) тощо, до яких подавались оригінали документів з рукописно виконаними записами або підписами керівника відповідача ОСОБА_1 та з оригінальними відтисками печатки ПП «Менське-Агро» за період з 01.05.2020 по 31.03.2022 та в якій кількості (орієнтовно) зазначені документи подавались.

- викликано у підготовче засідання, яке відбудеться 07.02.2023 об 11:30 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області у м. Чернігові, проспект Миру, 20, зал судових засідань № 306, позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахін» та відповідача - Приватне підприємство «Менське-Агро». Визнано обов`язковою явку сторін у це підготовче засідання.

10.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахін» засобами електронного зв`язку направило до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 12.01.2023 повернуто заявнику без розгляду.

11.01.2023 від позивача надійшло клопотання, у якому він зазначає про надання для огляду в судовому засіданні оригіналів документів, отриманих від ТОВ «Юніверсал Трейдінг» (Республіка Грузія), а саме: оригіналу листа №1412 від 14.12.2022; копії рахунків-фактур №52/21 від 16.09.2021, №53/21 від 24.09.2021, №54/21 від 13.10.2021, №56/21 від 29.10.2021, №57/21 від 10.11.2021, №58/21 від 19.11.2021, №59/21 від 01.12.2021, №60/21 від 28.12.2021; копії специфікацій №17 від 20.08.2021, №18 від 10.09.2021, №19 від 01.10.2021, №20 від 18.10.2021, №21 від 03.11.2021; копії рахунків-фактур (авансових) №17 від 20.08.2021, №18 від 10.09.2021, №19 від 01.10.2021, №20 від 18.10.2021, №21 від 03.11.2021; копії SWIFT протоколів (англійською мовою).

За клопотанням позивача, яке було задоволено ухвалою суду від 23.01.2023, постановлено підготовче засідання, призначене на 07.02.2023 об 11:30, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

06.02.2023 від представника відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у якому він просить суд: зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №909/70/23, що розглядається Господарським судом Івано-Франківської області; визнати причини неподання доказів та неявки у судове засідання поважними та не застосовувати до відповідача заходи процесуального примусу, передбачені ГПК України; розглянути подане клопотання без участі ПП «Менське-Агро» та його представника.

06.02.2023 від TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC (Компанія «ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС») через систему «Електронний суд» надійшла заява про залучення цієї компанії до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПП «Менське-Агро».

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у підготовче засідання 07.02.2023 ані керівник ПП «Менське-Агро», ані його представник не з`явились.

До початку підготовчого засідання від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у якому він зазначає про неможливість явки у судове засідання 07.02.2023 як керівника ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 через перебування у відрядженні у м. Києві у зв`язку з участю у службовому розслідуванні щодо укладення спірного договору, так і представника відповідача - адвоката Демчука Є. В., оскільки він 07.02.2023 буде брати участь в інших судових засіданнях, призначених до розгляду у Білопільському районному суді Сумської області (о 10:00) та у Нововодолазькому районному суді Харківської області (о 14:00, 14:30, 15:00). Крім того, представник відповідача зазначає про неможливість надати витребувані судом документи, посилаючись на те, що вони були передані комісії для проведення службового розслідування ще до постановлення ухвали суду і на даний час не повернуті, а отже не можуть бути надані до суду.

На підтвердження вказаних обставин представник відповідача до клопотання додав: копію рішення учасника ПП «Менське-Агро» від 20.12.2022 №1С, у якому вирішено, зокрема, провести службове розслідування на предмет наявності зловмисної домовленості директора підприємства ОСОБА_1 з іншими особами при визначенні умов та укладанні договору №23 від 23.07.2022 з ТОВ «Шахін» та доцільності укладання такого правочину; копію ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 15.02.2022 у справі №573/198/22 про призначення підготовчого судового засідання на 10.03.2022 о 10:30; копії ухвал Нововодолазького районного суду Харківської області від 12.01.2023 у справах №626/248/22, №626/251/22, №626/252/22 про відкладення підготовчого судового засідання на 07.02.2023 на 14:00, 14:30, 15:00, відповідно; копії ордерів на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Демчуком Є. В. учасникам у вказаних справах.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення є обов`язковим до виконання.

Приписами ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Ухвалою суду від 10.01.2023 визнано обов`язковою явку відповідача, зокрема, його керівника у підготовче засідання 07.02.2023 у зв`язку з необхідністю вирішення питань призначення комплексної судової експертизи (почеркознавчої та технічної експертизи документів), а також економічної експертизи; про збирання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи тощо. Разом з тим, з метою уникнення затягування судового процесу, суд вважав за необхідне одразу витребувати у сторін документи, які, на думку суду, необхідні для проведення таких експертиз.

Доказів перебування директора ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 07.02.2023 у відрядженні у м. Києві відповідач суду не надав.

Щодо неможливості явки у судове засідання представника відповідача у зв`язку з його участю у цей день в інших судових засіданнях він надав копію ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 15.02.2022 у справі №573/198/22 про призначення підготовчого судового засідання на 10.03.2022 о 10:30, тобто ще минулого року.

Навіть, у разі призначення судового засідання у справі №573/198/22 на 07.02.2023 на 10:00, як про це зазначив представник відповідача, є очевидним його неможливість фізично бути присутнім у приміщеннях відповідних судів у судових засіданнях у справах №573/198/22, 626/248/22, №626/251/22, №626/252/22, які призначені до розгляду у різних містах та областях, а відтак є очевидним участь у цих засіданнях лише в режимі відеоконференції. Таким чином, представник відповідача не був позбавлений можливості взяти участь у підготовчому засіданні у справі, що розглядається, у режимі відеоконференції, адже час проведення усіх судових засідань був різним.

Доказів передачі витребуваних судом документів комісії для проведення службового розслідування відповідач суду також не надав.

При цьому, з огляду на обов`язковість судових рішень, суд вважає, що керівник ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 міг і мав з`явитись у підготовче засідання 07.02.2023 та надати суду витребувані документи, а проведення службового розслідування учасником відповідача не може бути поважною причиною невиконання вимог суду.

За наведених обставин у їх сукупності, суд визнав неповажними причини неявки відповідача, зокрема, його керівника у підготовче засідання 07.02.2023 та неподання витребуваних ухвалою суду від 10.01.2023 документів.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 07.02.2023 проводилось за відсутності відповідача (його представника).

Щодо клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC (Компанія «ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС») просить залучити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки Компанія є єдиним учасником (власником) ПП «Менське-Агро», а отже рішення у цій справі може вплинути на її права та обов`язки. До заяви Компанія додала копію витягу з ЄДР щодо відповідача, у якому зазначено засновником (учасником) ПП «Менське-Агро» ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) та копію свідоцтва про заснування цієї Компанії.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

З аналізу зазначеної законодавчої норми вбачається, що підставою для залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Частинами 1, 3 ст. 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Проте заявником не обґрунтовано та не надано доказів того, що Компанія як учасник (засновник) відповідача відповідає за зобов`язаннями ПП «Менське-Агро» чи здійснення відповідачем своїх цивільних прав та обов`язків через свого учасника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що рішення у даній справі не вплине на права та обов`язки Компанії «ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС», а тому відмовив у задоволенні клопотання про залучення її до участі у справі як третьої особи.

За такою логікою заявника, всі засновники всіх сторін у справі саме лише за їх бажанням мають залучатись до участі у справі в якості третіх осіб, що не відповідає приписам ані матеріального, ані процесуального права.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У поданому клопотанні відповідач просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №909/70/23, що розглядається Господарським судом Івано-Франківської області за позовом Компанії «TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC (Компанія «ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС») до ПП «Менське-Агро» та ТОВ «Шахін» про визнання недійсним договору про надання транспортно-експедиційних послуг №23 від 23.07.2020.

Відповідач вважає, що у справі №909/70/23 будуть встановлені обставини, зокрема за результатами проведеного службового розслідування, що безпосередньо впливатимуть на збирання та оцінку доказів у справі №927/984/22.

До поданого клопотання відповідач додав копію ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2023 про відкриття провадження у справі №909/70/23.

Представник позивача заперечив проти поданого клопотання про зупинення провадження та вважає, що таке зупинення призведе до затягування розгляду цієї справи.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4, 6 ст. 75 ГПК України).

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України).

При ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 237 ГПК України).

Предметом спору у справі №927/984/22 є стягнення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №23 від 23.07.2020 у зв`язку з неналежним виконання ПП «Менське-Агро» зобов`язань за цим договором в частині здійснення оплати за надані послуги.

Предметом спору у справі №909/70/23 є визнання недійсним договору про надання транспортно-експедиційних послуг №23 від 23.07.2020, оскільки оспорюваний договір був укладений керівником ПП «Менське-Агро» з перевищенням повноважень на вчинення таких дій (без згоди вищого органу управління - власника підприємства).

Заперечуючи проти позовних вимог у справі №927/984/22 відповідач як визнає факт укладення спірного договору (у відзиві на позов), проте зазначає про відсутність рішення власника про надання згоди директору відповідача на укладання цього правочину, яка в даному випадку є обов`язковою (у запереченнях на відповідь на відзив), так і посилається на підробку підпису директора ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 іншою особою (у відзиві на позов та у клопотанні про призначення експертизи).

Отже, при вирішенні питання обґрунтованості позовних вимог у справі № 927/984/22 про стягнення заборгованості за надані за договором №23 від 23.07.2020 послуги з перевезення господарському суду необхідно буде досліджувати та встановлювати обставини наявності у директора ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 повноважень на підписання цього договору, оскільки, зокрема, саме цими доводами керується відповідач для заперечення позовних вимог.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи №927/984/22, оскільки зібрані в межах цієї справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому суд зазначає, що навіть у разі визнання спірного договору недійсним, зацікавлена сторона не позбавлена можливості у подальшому звернутися до суду за переглядом рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Крім того, за приписами ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України»).

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними. Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах «Скордіно проти Італії», «Сюрмелі проти Німеччини»).

Відповідно до практики ЄСПЛ питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинно оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Kudla v. Poland»).

Ст. 6 Конвенції закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»), «Смірнова проти України»).

Натомість, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Зважаючи на поведінку відповідача, яка виявилась у поданні зустрічного позову у справі №927/984/22 про визнання спірного договору недійсним з підстав відсутності у директора ПП «Менське-Агро» повноважень на його підписання, відмову від зустрічного позову, після чого позов з аналогічними предметом та підставами був поданий засновником відповідача до іншого суду, систематичну неявку директора у судові засідання, неподання документів та інформації, невиконання інших дій, необхідних для проведення експертизи без поважних на те причин, хоча сам відповідач заявляв клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд розцінює такі дії відповідача як ухилення від її проведення та затягування судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд у підготовчому засіданні 07.02.2023 відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про зупинення провадження у справі.

У зв`язку з ненаданням відповідачем витребуваних судом документів та інформації, неявкою керівника ПП «Менське-Агро» у судові засідання, проведення у справі судових експертиз, у тому числі почеркознавчої, не є можливим, а відтак клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає.

У підготовчому засіданні 07.02.2023 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.02.2023 о 14:00, яке буде проводитись в режимі відеоконференції за участю представника позивача у порядку, встановленому законодавством.

Ухвалою суду від 07.02.2023 повідомлено сторін про час та місце розгляду справи по суті 21.02.2023. Явка сторін у це судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у судове засідання 21.02.2023 не з`явився, про причини неявки не повідомив. Будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 21.02.2023 проводилось за відсутності відповідача (його представника).

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання, у якому він зазначив про надання для огляду у судовому засіданні оригіналів документів щодо взаємовідносин сторін за спірним договором та просить їх повернути на адресу позивача після здійснення їх огляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України за заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.

Оскільки подані оригінали доказів витребовувались судом на задоволення клопотання відповідача з метою використання їх для проведення експертизи, проте за попередніми висновками і рішенням суду експертиза не проводилась, отже відсутні підстави та необхідність використання оригіналів доказів з такою метою. Після огляду оригіналів наданих позивачем документів в цьому судовому засіданні, суд вважає за можливе та доцільне повернути їх позивачу, оскільки копії таких доказів містяться в матеріалах справи.

За відсутності розбіжностей копій та відповідних оригіналів, суд не вбачає необхідності для повторного зняття копій та долучення їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.02.2023 суд оглянув надані позивачем оригінали документів, а саме: договору №23 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.07.2020; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000239 від 23.09.2021, №ОУ-0000245 від 29.09.2021, №ОУ-0000264 від 20.10.2021, №ОУ-0000283 від 07.11.2021, №ОУ-0000293 від 20.11.2021, №ОУ-0000297 від 24.11.2021, №ОУ-000314 від 18.12.2021, №ОУ-0000003 від 07.01.2022; міжнародних товарно-транспортних накладних А №002401, 003045, 002317, 002394, 003069. Міжнародні товарно-транспортні накладні А №003020, 002259, 000190 були надані позивачем у копіях.

Під час порівняння копій з наданими позивачем документами суд встановив розбіжності в графі 24 міжнародних товарно-транспортних накладних №002259 та 003020, у яких вказана дата одержання вантажу, з копіями, які були додані до позовної заяви, де відсутня така дата одержання, а тому суд вважає за необхідне зробити копії міжнародних товарно-транспортних накладних №002259 та 003020 та долучити їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.02.2023 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №23 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.07.2020 (далі - Договір) в частині своєчасної оплати за надані послуги, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 514 014,00 грн, на яку позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у їх задоволенні та зазначає, що:

- 23.07.2020 між сторонами дійсно був укладений договір №23 про надання транспортно-експедиційних послуг і до вересня 2021 року розрахунки за надані послуги проводились вчасно та в повному обсязі;

- додані до позовної заяви Договір, укладений від імені директора відповідача, акти здачі-прийняття робіт (далі - Акти) та міжнародні товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) підписані не директором відповідача, а іншою особою. Відповідач вважає, що подані позивачем докази є підробкою, підписані без волевиявлення відповідача та не його уповноваженою особою;

- в Актах та ТТН не збігається місце розвантаження вантажу;

- п. 1.2 Договору передбачено, що невід`ємною частиною цього договору є разові заявки, які укладаються додатково перед кожним конкретним перевезенням чи групою перевезень, проте такі заявки позивачем не надано, що може свідчити про те, що вони не оформлялися та не надсилалися. У відповідача заявки про надання послуг позивачем відсутні.

- згідно з даними бухгалтерського обліку відповідача заборгованість не підтверджується;

- позивачем неправильно здійснено розрахунок інфляційних втрат, оскільки найменший період визначення індексу інфляції складає місяць, і обрахування знецінення боргу можливе лише тоді, коли таке знецінення відбувалось протягом місяця, а не іншої меншої кількості днів. Позивачем невірно визначений період нарахування інфляції - не місяць, а 11 місяців, також невірно визначено як початкову дату нарахування, так і кінцеву.

Відповідач заперечує проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з ненаданням доказів на їх підтвердження.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, з таких підстав:

- за спірним договором позивач здійснив для відповідача 24 перевезення, 16 з яких були оплачені ПП «Менське-Агро» без жодних зауважень, а акти здачі-прийняття наданих послуг за цими перевезеннями підписані однією і тією ж особою - директором ОСОБА_1 із проставленням відбитку печатки ПП «Менське-Агро»;

- відповідач у відзиві не ставить під сумнів проставлення відбитків печатки ПП «Менське-Агро» на спірних Актах та ТТН;

- позивач звернувся з листом до вантажоодержувача - ТОВ «Юніверсал Трейдинг» (Республіка Грузія), який у відповідь повідомив про отримання вантажу за спірними ТТН та про здійснення оплати ПП «Менське-Агро» за поставлений товар, у тому числі вартості його перевезення.

У наданих запереченнях відповідач зазначає, що:

- у відповідача відсутній оригінал спірного договору, а тому неможливо достовірно стверджувати, що печатка належить саме ПП «Менське-Агро». Відповідач вважає, що є ймовірність неправомірного використання печатки підприємства без відома директора, тобто проти його волі;

- п. 5.6 статуту відповідача передбачено, що договори (угоди) на суму більше ніж 100 000,00 грн можуть бути укладені та підписані директором на підставі рішення власника. Оскільки предметом спірного договору є надання послуг загальною вартістю 514 014,00 грн, укладенню цього договору мало передувати прийняття власником підприємства рішення про надання згоди на вчинення такого правочину, проте позивачем такого рішення суду не надано.

Крім того, відповідач заперечує проти заяви позивача про збільшення позовних вимог, якою фактично збільшено період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, тому що вважає, що стягнення таких нарахувань за час розгляду справи в суді та до моменту фактичного виконання зобов`язання має бути предметом окремого судового розгляду.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Позивач зазначає, що 23.07.2020 між Приватним підприємством «Менське-Агро» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахін» (далі - Виконавець) укладено договір №23 про надання транспортно-експедиційних послуг (далі - Договір) (т. 1 а.с. 4-5).

Відповідно до п. 1.1 Договору він визначає порядок, взаємовідносин, що виникають між Сторонами при організації, здійснені та розрахунках за транспортно-експедиційні послуги (далі - ТЕП), що надаються Виконавцем Замовнику, пов`язані з перевезенням вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні.

Кількість і вид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, сума фрахту обумовлюються разовими заявками, які є невід`ємною частиною даного Договору, та укладаються додатково перед кожним конкретним перевезенням чи групою перевезень (п. 1.2 Договору).

За умовами п. 3.1, 3.2 Договору Замовник виступає від свого імені чи за дорученням організації, з якою є прямі договори і які є самостійними юридичними особами. Замовник надає Виконавцю вантажі для їх перевезення по території іноземних держав та по території України за номенклатурою та в об`ємах, узгоджених з Виконавцем додатково.

Згідно з п. 5.2 Договору послуги за перевезення вантажу і транспортно-експедиційні послуги оплачуються Замовником безготівковим переказом на рахунок Виконавця після розвантаження автомобіля, виходячи з попередньо узгодженої ставки.

Відповідно до п. 9.1, 9.2, 9.3 Договору він вступає в силу з моменту підписання Сторонами та діє до 31.12.2020, проте у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами договірних повноважень.

Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку Договору жодна зі Сторін не заявить про припинення співпраці за Договором, то він автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік.

Сторони мають право відмовитися від діючого Договору в односторонньому порядку, письмово попередивши іншу Сторону за 30 календарних днів. Договір може бути розірваний Сторонами лише після завершення усіх взаєморозрахунків, які пов`язані з його виконанням.

На Договорі від імені ПП «Менське-Агро» міститься підпис директора ОСОБА_1, а від імені ТОВ «Шахін» - директора ОСОБА_2 , а їх підписи скріплені печатками цих підприємств.

Рішенням власника - ТОВ «Кролевець Агростандарт» від 21.02.2013 №21/02/13 звільнено 21.02.2013 ОСОБА_3 з посади директора ПП «Менське-Агро» та призначено 22.02.2013 ОСОБА_1 на посаду директора ПП «Менське-Агро» (т. 1 а. с. 243).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) керівником ПП «Менське-Агро» з 10.02.2021 є ОСОБА_1 ; обмеження: на умовах трудового договору, який укладено 10.02.2021 строком дії на один рік, укладати правочини (договори/додаткові угоди та інші) до договорів оренди землі щодо їх припинення/розірвання/заміни сторони-орендаря, тільки за рішенням вищого органу управління.

Відповідач визнає, що станом на дату укладення спірного договору директором ПП «Менське-Агро» був ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що у період дії Договору він здійснив 24 міжнародні перевезення вантажу для відповідача, на підтвердження чого надав:

- 16 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000002 від 02.01.2021 на суму 82 927,80 грн; №ОУ-0000010 від 27.01.2021 на суму 72 400,00 грн; №ОУ-0000025 від 12.02.2021 на суму 66 834,48 грн; №ОУ-0000046 від 09.03.2021 на суму 66 912,00 грн; №ОУ-0000067 від 03.04.2021 на суму 66 688,08 грн; №ОУ-0000070 від 05.04.2021 на суму 66 688,08 грн; №ОУ-0000079 від 22.04.2021 на суму 71 335,00 грн; №ОУ-0000089 від 28.04.2021 на суму 74 079,00 грн; №ОУ-0000097 від 04.05.2021 на суму 74 034,00 грн; №ОУ-0000111 від 19.05.2021 на суму 74 034,00 грн; №ОУ-0000117 від 22.05.2021 на суму 73 422,00 грн; №ОУ-0000128 від 27.05.2021 на суму 73 422,00 грн; №ОУ-0000147 від 09.06.2021 на суму 73 422,00 грн; №ОУ-0000171 від 30.06.2021 на суму 73 376,00 грн; №ОУ-0000190 від 26.07.2021 на суму 71 956,00 грн; №ОУ-0000221 від 01.09.2021 на суму 71 106,00 грн (т. 1 а.с. 160-175).

На вказаних актах від імені ПП «Менське-Агро» міститься підпис директора ОСОБА_1, а від імені ТОВ «Шахін» - директора Наджафова М. Т., а їх підписи скріплені печатками цих підприємств.

Відповідач не заперечує проти надання позивачем послуг з перевезення за цими актами та здійснив їх оплату у повному обсязі, що підтверджується заключними виписками Приватбанку з рахунку позивача (т. 1 а. с. 177-184).

У подальшому позивач здійснив для відповідача ще 8 міжнародних перевезень (щодо яких і виник спір), на підтвердження чого надав такі документи:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000239 від 23.09.2021 на суму 66 205,00 грн (вантажні перевезення м. Чернігів Україна - м. Батумі Грузія); міжнародну товарно-транспортну накладну А №002401, у якій зазначено: відправник - ПП «Менське-Агро»; одержувач - «Universal Traiding» LLC, Tbilisi, Грузія; перевізник - LLC «Shahin»; місце розвантаження вантажу - Азербайджан; документи - рахунок-фактура №52/21 від 16.09.2021; найменування вантажу - 194 четвертин м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого - 10 896 кг (брутто) та 114 четвертин м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого - 9127 кг (брутто), усього 20 023 кг (брутто); в графі 22 міститься підпис та штамп відправника (ПП «Менське-Агро»), в графі 23 - штамп перевізника (ТОВ «Шахін»), в графі 24 «вантаж одержано» - штамп одержувача («Universal Traiding» LLC) та дата - 23.09.2021;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000245 від 29.09.2021 на суму 63 205,00 грн (вантажні перевезення м. Чернігів Україна - м. Поті Грузія); міжнародну товарно-транспортну накладну А №003045, у якій зазначено: відправник - ПП «Менське-Агро»; одержувач - «Universal Traiding» LLC, Tbilisi, Грузія; перевізник - LLC «Shahin»; місце розвантаження вантажу - Азербайджан; документи - рахунок-фактура №53/21 від 24.09.2021; найменування вантажу - 297 четвертин м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого - 20 012 кг (брутто); в графі 22 міститься підпис та штамп відправника (ПП «Менське-Агро»), в графі 23 - штамп перевізника (ТОВ «Шахін»), в графі 24 «вантаж одержано» - штамп одержувача («Universal Traiding» LLC) та дата - 29.09.2021;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000264 від 20.10.2021 на суму 62 666,00 грн (вантажні перевезення м. Чернігів Україна - м. Батумі Грузія); міжнародну товарно-транспортну накладну А №002317, у якій зазначено: відправник - ПП «Менське-Агро»; одержувач - «Universal Traiding» LLC, Tbilisi, Грузія; перевізник - LLC «Shahin»; місце розвантаження вантажу - м. Баку, Азербайджан; документи - рахунок-фактура №54/21 від 13.10.2021; найменування вантажу - 320 четвертин м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого - 20 025 кг (брутто); в графі 22 міститься підпис та штамп відправника (ПП «Менське-Агро»), в графі 23 - штамп перевізника (ТОВ «Шахін»), в графі 24 «вантаж одержано» - штамп одержувача («Universal Traiding» LLC) та дата - 23.10.2021;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000283 від 07.11.2021 на суму 62 856,00 грн (вантажні перевезення м. Чернігів Україна - м. Поті Грузія); міжнародну товарно-транспортну накладну А №002394, у якій зазначено: відправник - ПП «Менське-Агро»; одержувач - «Universal Traiding» LLC, Tbilisi, Грузія; перевізник - LLC «Shahin»; місце розвантаження вантажу - м. Баку, Азербайджан; документи - рахунок-фактура №56/21 від 29.10.2021; найменування вантажу - 304 четвертин м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого - 20 017 кг (брутто); в графі 22 міститься підпис та штамп відправника (ПП «Менське-Агро»), в графі 23 - штамп перевізника (ТОВ «Шахін»), в графі 24 «вантаж одержано» - штамп одержувача («Universal Traiding» LLC) та дата - 07.11.2021;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000293 від 20.11.2021 на суму 63462,00 грн (вантажні перевезення м. Чернігів Україна - м. Батумі Грузія); міжнародну товарно-транспортну накладну А №003020, у якій зазначено: відправник - ПП «Менське-Агро»; одержувач - «Universal Traiding» LLC, Tbilisi, Грузія; перевізник - LLC «Shahin»; місце розвантаження вантажу - м. Баку, Азербайджан; документи - рахунок-фактура №57/21 від 10.11.2021; найменування вантажу - 316 четвертин м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого - 20 013 кг (брутто); в графі 22 міститься підпис та штамп відправника (ПП «Менське-Агро»), в графі 23 - штамп перевізника (ТОВ «Шахін»), в графі 24 «вантаж одержано» - штамп одержувача («Universal Traiding» LLC) та дата - 20.11.2021;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000297 від 24.11.2021 на суму 64 465,00 грн (вантажні перевезення м. Чернігів Україна - м. Батумі Грузія); міжнародну товарно-транспортну накладну А №002259, у якій зазначено: відправник - ПП «Менське-Агро»; одержувач - «Universal Traiding» LLC, Tbilisi, Грузія; перевізник - LLC «Shahin»; місце розвантаження вантажу - м. Баку, Азербайджан; документи - рахунок-фактура №58/21 від 19.11.2021; найменування вантажу - 335 четвертин м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого - 20 010 кг (брутто); в графі 22 міститься підпис та штамп відправника (ПП «Менське-Агро»), в графі 23 - штамп перевізника (ТОВ «Шахін»), в графі 24 «вантаж одержано» - штамп одержувача («Universal Traiding» LLC) та дата - 24.11.2021;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000314 від 18.12.2021 на суму 65 263,00 грн (вантажні перевезення м. Чернігів Україна - м. Батумі Грузія); міжнародну товарно-транспортну накладну А №003069, у якій зазначено: відправник - ПП «Менське-Агро»; одержувач - «Universal Traiding» LLC, Tbilisi, Грузія; перевізник - LLC «Shahin»; місце розвантаження вантажу - м. Баку, Азербайджан; документи - рахунок-фактура №59/21 від 01.12.2021; найменування вантажу - 309 четвертин м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого - 20 014 кг (брутто); в графі 22 міститься підпис та штамп відправника (ПП «Менське-Агро»), в графі 23 - штамп перевізника (ТОВ «Шахін»), в графі 24 «вантаж одержано» - штамп одержувача («Universal Traiding» LLC) та дата - 18.12.2021;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000003 від 07.01.2022 на суму 65 892,00 грн (вантажні перевезення м. Чернігів Україна - м. Батумі Грузія, експедиційна винагорода); міжнародну товарно-транспортну накладну А №000190, у якій зазначено: відправник - ПП «Менське-Агро»; одержувач - «Universal Traiding» LLC, Tbilisi, Грузія; перевізник - LLC «Shahin»; місце розвантаження вантажу - м. Баку, Азербайджан; документи - рахунок-фактура №60/21 від 28.12.2021; найменування вантажу - 322 четвертин м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого - 20 013 кг (брутто); в графі 22 міститься підпис та штамп відправника (ПП «Менське-Агро»), в графі 23 - штамп перевізника (ТОВ «Шахін»), в графі 24 «вантаж одержано» - штамп одержувача («Universal Traiding» LLC), дата не зазначена.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000239 від 23.09.2021, №ОУ-0000245 від 29.09.2021, №ОУ-0000264 від 20.10.2021, №ОУ-0000283 від 07.11.2021, №ОУ-0000293 від 20.11.2021, №ОУ-0000297 від 24.11.2021, №ОУ-0000314 від 18.12.2021, №ОУ-0000003 від 07.01.2022 (далі - спірні акти) вартість наданих послуг усього становить 514 014,00 грн.

На спірних актах від імені ПП «Менське-Агро» міститься підпис директора ОСОБА_1, а від імені ТОВ «Шахін» - директора Наджафова М. Т., а їх підписи скріплені печатками цих підприємств.

Крім того, як докази здійснення поставки вантажу вантажоодержувачу - ТОВ «Універсал Трейдінг» (Universal Traiding LTD ) позивач надав лист ТОВ «Універсал Трейдінг» №1412 від 14.12.2022, адресований ТОВ «Шахін», у якому зазначено про здійснення перевезення вантажу на підставі CMR №002401, №003045, №002317, №002394, №003020, №002259, №003069, №000190 і доставку вантажу до місця призначення; про сплату ПП «Менське-Агро» коштів, у тому числі вартості перевезення.

До вказаного листа №1412 від 14.12.2022 ТОВ «Універсал Трейдінг» додало:

- специфікації щодо поставки товару - яловичини 1 категорії замороженої в четвертинах, а саме: №17 від 20.08.2021 у кількості 40 000 кг на суму 130 000 доларів США; №18 від 10.09.2021 у кількості 40 000 кг на суму 142 000 доларів США; №19 від 01.10.2021 у кількості 20 000 кг на суму 73 000 доларів США; №20 від 18.10.2021 у кількості 40 000 кг на суму 74 000 доларів США; №21 від 03.11.2021 у кількості 40 000 кг на суму 150 000 доларів США.

У вказаних специфікаціях зазначено: продавець та вантажовідправник - ПП «Менське-Агро»; покупець та вантажоотримувач - «Universal Traiding» LLC; умови поставки - СРТ - порт Батумі (Грузія, місто Батумі, Батумський морський торгівельний порт); СРТ - порт Поті (Грузія, місто Поті, Потійський морський порт). На усіх специфікаціях містяться підпис від імені директора ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 та від імені представника «Universal Traiding» LLC Нуцубидзе Давида, а їх підписи скріплені печатками цих товариств;

- рахунки-фактури на оплату товару (авансові, як зазначено у листі) - м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого, а саме: №17 від 20.08.2021 у кількості 40 000 кг на суму 130 000 доларів США; №18 від 10.09.2021 у кількості 40 000 кг на суму 142 000 доларів США; №19 від 01.10.2021 у кількості 20 000 кг на суму 73 000 доларів США; №20 від 18.10.2021 у кількості 40 000 кг на суму 74 000 доларів США; №21 від 03.11.2021 у кількості 40 000 кг на суму 150 000 доларів США.

У вказаних рахунках-фактурах зазначено: продавець та вантажовідправник - ПП «Менське-Агро»; покупець - «Universal Traiding» LLC; адреса поставки та розвантаження - м. Баку, Азербайджанська республіка; умови поставки - СРТ - СРТ - порт Батумі (Грузія, місто Батумі, Батумський морський торгівельний порт); СРТ - порт Поті (Грузія, місто Поті, Потійський морський порт). На усіх рахунках-фактурах містяться підпис від імені директора ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 та відбиток печатки цього підприємства;

- рахунки-фактури на оплату товару, які супроводжували вантаж, - м`ясо яловичини 1 категорії в четвертинах заморожене, а саме: №52/21 від 16.09.2021 у кількості 20 000 кг (308 четвертин, вага брутто 20 023 кг) на суму 65 000,00 доларів США; №53/21 від 24.09.2021 у кількості 20 000 кг (297 четвертин, вага брутто 20 012 кг) на суму 65 000,00 доларів США; №54/21 від 13.10.2021 у кількості 20 000 кг (320 четвертин, вага брутто 20 025 кг) на суму 71 000,00 доларів США; №56/21 від 29.10.2021 у кількості 20 000 кг (304 четвертини, вага брутто 20 017 кг) на суму 71 000,00 доларів США; №57/21 від 10.11.2021 у кількості 20 000 кг (316 четвертин, вага брутто 20 013 кг) на суму 73 000,00 доларів США; №58/21 від 19.11.2021 у кількості 20 000 кг (335 четвертин, вага брутто 20 010 кг) на суму 74 000,00 доларів США; №59/21 від 01.12.2021 у кількості 20 000 кг (309 четвертин, вага брутто 20 014 кг) на суму 75 000,00 доларів США; №60/21 від 28.12.2021 у кількості 20 000 кг (322 четвертини, вага брутто 20 013 кг) на суму 75 000,00 доларів США.

У вказаних рахунках-фактурах зазначено: продавець та вантажовідправник - ПП «Менське-Агро»; покупець - «Universal Traiding» LLC; умови поставки - СРТ - порт Батумі, рес. Грузія. На усіх рахунках-фактурах містяться підпис від імені директора ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 та відбиток печатки цього підприємства;

- роздруківки SWIFT-переказів (англійською мовою).

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000226 від 23.09.2021, №СФ-0000232 від 29.09.2021, №СФ-0000247 від 20.10.2021, №СФ-0000258 від 07.11.2021, №СФ-0000268 від 20.11.2021, №СФ-0000269 від 24.11.2021, №СФ-0000284 від 18.12.2021, №СФ-0000003 від 07.01.2022 на сплату коштів за надані послуги на загальну суму 514 014,00 грн.

Відповідач кошти у розмірі 514 014,00 грн позивачу не сплатив, оскільки заперечує проти факту надання спірних послуг з перевезення, підписання директором ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 спірних договору, актів, міжнародних-транспортних накладних, а також посилається на укладення спірного договору без надання згоди власника підприємства.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як встановив суд, між сторонами виникли правовідносини з міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюються главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року.

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женева.

За приписами частин 1, 2 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

В силу дії частини 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною 2 статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статей 4 та 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Із зазначеною нормою кореспондується і частина 2 статті 307 ГК України.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За приписами статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору він надав відповідачу послуги з міжнародного перевезення вантажу на суму 514 014,00 грн, на підтвердження чого надав акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000239 від 23.09.2021, №ОУ-0000245 від 29.09.2021, №ОУ-0000264 від 20.10.2021, №ОУ-0000283 від 07.11.2021, №ОУ-0000293 від 20.11.2021, №ОУ-0000297 від 24.11.2021, №ОУ-0000314 від 18.12.2021, №ОУ-0000003 від 07.01.2022, а також міжнародні товарно-транспортні накладні №002401, №003045, №002317, №002394, №003020, №002259, №003069, №000190.

Відповідач кошти у розмірі 514 014,00 грн позивачу не сплатив, оскільки не визнає наявності у нього такої заборгованості та взагалі заперечує проти підписання директором ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 спірного договору, актів та міжнародно-транспортних накладних.

У зв`язку з невизнанням факту підписання директором ОСОБА_1 вказаних документів, відповідач подав клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Однак саме з вини відповідача неможливо було призначити у справі проведення почеркознавчої експертизи через неодноразову неявку керівника ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 у судові засідання для відібрання експериментальних зразків його підпису та ненадання витребуваних судом документів та інформації за відсутності на те поважних причин.

За наведених обставин, суд у підготовчому засіданні 07.02.2023 дійшов висновку, що такі дії відповідача свідчать про ухилення від участі в проведенні експертизи.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, відповідно до правил доказування відповідач, заперечуючи проти позовних вимог та посилаючись на непідписання директором ОСОБА_1 спірного договору, актів та міжнародно-транспортних накладних, повинен довести зазначені обставини.

Як встановив суд, на спірних Договорі та актах від імені ПП «Менське-Агро» міститься підпис директора ОСОБА_1 , який на час підписання цих договору та актів був керівником (директором) ПП «Менське-Агро», а його підписи скріплені печатками цього підприємства.

Належних та допустимих доказів, які підтверджують непідписання спірного договору та актів саме директором ОСОБА_1 відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати приписи ч. 2 ст. 102 ГПК України та визнати обставини підписання спірного договору та актів саме директором ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1

Щодо доводів відповідача про непідписання спірних міжнародно-транспортних накладних ОСОБА_1 суд зазначає, що у графі 22 «підпис на штамп відправника» міститься підпис від імені ПП «Менське-Агро» та печатка цього підприємства, однак не зазначено прізвище, ім`я по батькові особи, яка поставила свій підпис, та її посади, що може свідчити про непідписання цих накладних саме директором ОСОБА_1, а іншою уповноваженою особою.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Відповідно до п. 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року N 1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Відбиток печатки, що засвідчує підпис посадової особи, ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи. У документах, створених на основі уніфікованих форм, печатка ставиться на окремо виділеному для цього місці з відміткою «М. П.».

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Зважаючи на те, що саме ПП «Менське-Агро» несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах здачі-прийняття робі (наданих послуг), міжнародних товарно-транспортних накладних, відповідачем не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, у суду відсутні підстави вважати, що печатка ПП «Менське-Агро» використовувалася проти волі його директора, а відтак такі доводи відповідача у цій частині відхиляються судом.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення співпраці за Договором, подані за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, та заяви про відмову від Договору, відповідно до п. 9.2 Договору він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, а отже діяв у спірний період.

Крім того, заперечуючи проти підписання спірного Договору директором ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1, відповідач не заперечує проти надання позивачем послуг з перевезення за цим Договором у період до вересня 2021 року та підписання відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Так, на підтвердження здійснення перевезень за цим Договором, які не оспорюються сторонами, позивач надав суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 02.01.2021 на суму 82 927,80 грн; №ОУ-0000010 від 27.01.2021 на суму 72 400,00 грн; №ОУ-0000025 від 12.02.2021 на суму 66 834,48 грн; №ОУ-0000046 від 09.03.2021 на суму 66 912,00 грн; №ОУ-0000067 від 03.04.2021 на суму 66 688,08 грн; №ОУ-0000070 від 05.04.2021 на суму 66 688,08 грн; №ОУ-0000079 від 22.04.2021 на суму 71 335,00 грн; №ОУ-0000089 від 28.04.2021 на суму 74 079,00 грн; №ОУ-0000097 від 04.05.2021 на суму 74 034,00 грн; №ОУ-0000111 від 19.05.2021 на суму 74 034,00 грн; №ОУ-0000117 від 22.05.2021 на суму 73 422,00 грн; №ОУ-0000128 від 27.05.2021 на суму 73 422,00 грн; №ОУ-0000147 від 09.06.2021 на суму 73 422,00 грн; №ОУ-0000171 від 30.06.2021 на суму 73 376,00 грн; №ОУ-0000190 від 26.07.2021 на суму 71 956,00 грн; №ОУ-0000221 від 01.09.2021 на суму 71 106,00 грн. За надані згідно з цими актами послуги відповідач розрахувався в повному обсязі, що підтверджуються відповідними виписками банку з рахунку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Дослідивши дії та поведінку ПП «Менське-Агро» щодо підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) у період з 02.01.2021 по 01.09.2021, здійснення розрахунків за такі послуги у 2021 році, суд вважає, що заперечення проти підписання спірного договору директором ПП «Менське-Агро» суперечать попередній поведінці відповідача.

Щодо доводів відповідача про відсутність рішення власника про схвалення або надання згоди на укладання директором ПП «Менське-Агро» спірного договору.

У наданих запереченнях, посилаючись на п. 5.6 статуту ПП «Менське-Агро», яким передбачено, що договори (угоди) на суму більше ніж 100 000,00 грн можуть бути укладені та підписані директором на підставі рішення власника, відповідач зазначає, що оскільки предметом спірного договору є надання послуг загальною вартістю 514 014,00 грн, укладенню цього договору мало передувати прийняття власником підприємства рішення про надання згоди на вчинення такого правочину, проте позивачем такого рішення суду не надано.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, аналогічними обставинами відповідач обґрунтовував зустрічні позовні вимоги та саме на підтвердження цих вимог надав копію статуту ПП «Менське-Агро».

Однак у подальшому відповідач відмовився від зустрічного позову і така відмова була прийнята судом, а провадження за зустрічним позовом закрито, про що постановлена ухвала від 10.01.2023.

Відтак докази, надані відповідачем на підтвердження обставин, якими він обґрунтовував зустрічні позовні вимоги, не беруться судом до уваги при вирішенні цього спору.

Копії статуту ПП «Менське-Агро» до заперечень на відповідь на відзив, у яких ПП «Менське-Агро» посилається на цей статут, або з іншими заявами чи клопотаннями відповідач до суду не надав.

В матеріалах справи міститься лише витяг з ЄДР, у якому зазначені обмеження керівника ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1, а саме: на умовах трудового договору, який укладено 10.02.2021 строком дії на один рік, укладати правочини (договори/додаткові угоди та інші) до договорів оренди землі щодо їх припинення/розірвання/заміни сторони-орендаря, тільки за рішенням вищого органу управління.

Тобто такі обмеження діють вже після укладення спірного правочину та взагалі стосуються інших видів договорів.

Отже, суд вважає, що відповідач не довів наявність у директора відповідача відповідних обмежень на дату укладення спірного договору.

Разом з тим, суд зазначає, що спірний договір взагалі не містить як суму договору, так і умову, за якої загальна ціна договору визначається як сума вартості усіх наданих послуг, а отже твердження відповідача про те, що предметом спірного договору є надання послуг загальною вартістю 514 014,00 грн, тобто на суму більше ніж 100 000,00 грн, є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача про необхідність згоди власника відповідача на укладення спірного договору.

Щодо надання позивачем відповідачу спірних послуг.

Факт надання позивачем відповідачу спірних послуг з міжнародного перевезення вантажу на суму 514 014,00 грн підтверджується спірними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку та Цивільного кодексу України є первинними документами, що містять відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення, відтак є підставою виникнення у сторін зобов`язань, зокрема у відповідача обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Крім того, позивач надав міжнародні товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що ТОВ «Шахін» є перевізником зазначеного у них вантажу, відправником якого є ПП «Менське-Агро», а одержувачем - ТОВ «Універсал Трейдінг» (Тбілісі, Грузія).

Всі міжнародні ТТН у графі 22 «підпис та штамп відправника» містять підпис особи від імені ПП «Менське-Агро», який засвідчений відтиском печатки цього підприємства. При цьому суд зазначає, що у цій графі не передбачено обов`язкового зазначення прізвища, ім`я, по батькові та назви посади, особи, яка поставила свій підпис.

Разом з тим, відтиск печатки ПП «Менське-Агро» на спірних міжнародних ТТН, що засвідчує підпис особи, яка їх підписала, є свідченням участі ПП «Менське-Агро» у здійсненні господарських операції за цими накладними.

Зі свого боку одержувач вантажу - ТОВ «Універсал Трейдінг» підтвердило отримання вантажу за спірними міжнародними ТТН, про що зазначено ним у листі №1412 від 14.12.2022, а також надало документи (специфікації, рахунки-фактури), на яких міститься підпис від імені директора ПП «Менське-Агро» ОСОБА_1 Також у графі 24 «вантаж одержано» міститься відбиток штампу ТОВ «Універсал Трейдінг».

З наданих ТОВ «Універсал Трейдінг» документів вбачається, що продавцем товару - м`яса яловичини 1 категорії в четвертинах замороженого є ПП «Менське Агро», а покупцем - ТОВ «Універсал Трейдінг».

Найменування товару, його кількість та вага, які зазначені у спірних міжнародних ТТН та у рахунках-фактурах на оплату товару, складених відповідачем та що супроводжували товар, повністю збігається.

ТОВ «Універсал Трейдінг» також зазначає про здійснення оплати за отриманий товар, у тому числі за послуги з його доставки, на підтвердження чого надав роздруківки SWIFT-переказів (англійською мовою). Перекладу на українську мову зазначених роздруківок, засвідченого у встановленому законом порядку, позивач як особа, що подала ці докази, суду не надав.

Відсутність перекладу на українську мову роздруківок SWIFT-переказів, складених англійською мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, а отже такі докази не приймаються судом як належні.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що надані позивачем спірні міжнародні ТТН також підтверджують факт здійснення позивачем перевезення вантажу, відправником якого є відповідач.

При цьому відповідач не надав доказів, які підтверджують здійснення перевезень спірного товару (продукції) ТОВ «Універсал Трейдінг» іншими перевізниками, хоча такі доказі і витребовувались судом для проведення у справі відповідної судової експертизи.

Щодо доводів про наявність розбіжностей у спірних актах та міжнародних ТТН місця розвантаження вантажу суд зазначає наступне.

У спірних актах зазначено про надання послуг з вантажних перевезень за маршрутом м. Чернігів-м. Поті/м. Батумі, Грузія, що повністю відповідає умовам поставки товару, зазначених у специфікаціях на поставку товару та рахунках-фактурах на його оплату, складених та підписаних, у тому числі відповідачем, в межах існування інших договірних відносин, на виконання яких і здійснювалось спірні перевезення.

Отже, зазначення у спірних міжнародних ТТН місця розвантаження вантажу - Азербайджан/м. Баку не спростовує факту надання позивачем перевезень саме до м. Поті/м. Батумі у Грузії, оскільки покупцем і одержувачем вантажу є ТОВ «Універсал Трейдінг» (Грузія), яке у подальшому могло самостійно організувати перевезення цього вантажу до Азербайджану.

Відсутність заявок, передбачених п. 1.2 Договору, не може свідчити про непогодженість сторонами кількості і виду вантажу, маршруту, сума фрахту, оскільки факт надання спірних послуг, як встановив суд, підтверджується спірними актами, які підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень.

Відповідач зазначає про відсутність у нього спірної заборгованості згідно з даними його бухгалтерського обліку, проте не надав жодних доказів (фінансово-господарської звітності, податкової звітності, бухгалтерського обліку тощо) щодо відсутності або спростування факту руху відповідних активів та/або зміни його фінансового стану підприємства по відношенню до спірних взаємовідносин.

За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку, що надані позивачем докази на підтвердження своїх обґрунтувань та спірних обставин, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування надання останньому послуг з міжнародного перевезення вантажу на загальну суму 514 014,00 грн.

Щодо строку виконання відповідачем зобов`язання з оплати спірних послуг.

За умовами п. 5.2 Договору відповідач повинен оплати послуги з перевезення вантажу і транспортно-експедиційні послуги після розвантаження автомобіля.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що початок періоду прострочення заборгованості відповідачем визначений ним з наступного дня після дати підписання відповідного спірного акта.

Разом з тим, суд встановив, що дата одержання вантажу, зазначена у спірних міжнародних товарно-транспортних накладних, співпадає з датою відповідного спірного акта, окрім акта №ОУ-0000264 від 20.10.2021, оскільки дата одержання вантажу у міжнародній ТТН №002317 вказана 23.10.2021; міжнародна ТТН №000190 не містить дати одержання вантажу.

Зважаючи на те, що у п. 5.2 Договору настання у відповідача обов`язку зі сплати за надані послуги пов`язується з моментом розвантаження автомобіля, суд доходить висновку, що відповідач повинен був перерахувати позивачу кошти у дату отримання вантажу його одержувачем, яка зазначена у міжнародній ТТН.

За відсутності у міжнародній ТТН №000190 дати одержання вантажу суд вважає, що датою його отримання слід вважати дату підписання відповідного спірного акту, тобто №ОУ-0000003 від 07.01.2022, яка є найбільш вірогідною та яка погоджена самим замовником (платником).

Таким чином, строком виконання відповідачем свого зобов`язання зі сплати коштів за спірними актами є: №ОУ-0000239 - 23.09.2021, №ОУ-0000245 - 29.09.2021, №ОУ-0000264 - 23.10.2021, №ОУ-0000283 - 07.11.2021, №ОУ-0000293 - 20.11.2021, №ОУ-0000297 - 24.11.2021, №ОУ-0000314 - 18.12.2021, №ОУ-0000003 - 07.01.2022.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив позивачу кошти за надані послуги з міжнародного перевезення вантажу у розмірі 514 014,00 грн у встановлений Договором строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості наданих послуг, позивач нарахував та заявив до стягнення 16 773,35 грн - 3 % річних за період з 24.09.2021 по 15.12.2022 та 139 173,12 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено порядок розрахунку інфляційних втрат відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

Так, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Як вбачається з наданого розрахунку, позивач неправильно визначив початок періоду, за який підлягають нарахуванню 3% річних за актом №ОУ-0000264 від 20.10.2021, оскільки прострочення виконання відповідачем свого обов`язку, з урахуванням викладених вище висновків суду, відбувається з 24.10.2021.

Разом з тим, позивач невірно обрахував кількість днів, які входять до кожного періоду прострочення, а саме вказав меншу їх кількість.

За перерахунком суду розмір 3% річних становить 16 842,40 грн, що є більшим ніж заявлено до стягнення позивачем.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, дійшов висновку про правильне їх нарахування з урахуванням зазначеної вище методики, а тому заперечення відповідача щодо допущення позивачем певних порушень їх розрахунку відхиляються судом.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про те, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих після пред`явлення цього позову до суду, має бути предметом окремого судового розгляду як необґрунтовані, оскільки ст. 46 ГПК України передбачено право позивача до закінчення підготовчого провадження збільшити позовні вимоги, що може бути викликано, у тому числі, збільшенням періоду здійснення відповідних нарахувань.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 139 173,12 грн підлягають задоволенню.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у розмірі 16 773,35 грн.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 10 049,41 грн (669 960,47*1,5%).

Отже, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 10 049,41 грн.

Крім того, до позовної заяви позивач додав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно з яким розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, яка полягає у вивченні матеріалів, складання позовної заяви та інших необхідних документів до неї, становить 5 000,00 грн.

Відповідач заперечує проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з ненаданням доказів на їх підтвердження.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Одночасно за змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Позивач не заявляв про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому розмір таких витрат встановлюється судом на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договору про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Позивач не подав до суду відповідного правочину, укладеного між ТОВ «Шахін» та адвокатом Балаєвим Ф. Д. у належній формі, зі змісту якого можливо було б зробити висновок про те, в якій саме формі (фіксований розмір чи погодинна оплата) сторонами було погоджено оплату адвокатських послуг за надання правової допомоги у Господарському суді Чернігівської області.

Будь-яких інших доказів, які підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн, суду також не надано.

За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката за надані послуги.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Менське-Агро» (код ЄДРПОУ 35390219, вул. Старобілоуська, 71, м. Чернігів, 14021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахін» (код ЄДРПОУ 32872746, вул. Набережна ім. В. Стефаника, буд. 22, кв. 29, м. Івано-Франківськ, 76018) 514 014,00 грн заборгованості за надані послуги з перевезення, 16 773,35 грн - 3% річних, 139 173,12 грн інфляційних втрат та 10 049,41 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України повне рішення складено 06.03.2023.

Суддя В. В. Шморгун