Рішення

від 06.03.2023 по справі 357/6096/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6096/22

Провадження №2/367/2713/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2023 року м.Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого суді Чернової О.В.,

при секретарі Шлейко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації у спільному майні подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2022 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Малиневського П.П. звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації у спільному майні подружжя.

В обґрунтування позову зазначено, що 05 червня 2004 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.09.2021 розірвано. Дане рішення набрало законної сили 12 жовтня 2021 року.

Під час спільного проживання подружжя набуло у власність легковий автомобіль FORD FIESTA (2015 р.в., номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ), який був оформлений на ім`я відповідача.

Також під час шлюбу 29.09.2005 року подружжям було придбано права на гараж № НОМЕР_3 , що знаходиться по провулку 1-му Водопійному, 15, ГК «Шинник» в м.Біла Церква Київської області.

Після припинення між сторонами стосунків, спірним майном користувався відповідач та одноосібно продав його, матеріальної компенсації вартості частки позивача не виплатив.

Спірне майно було набуте подружжям під час перебування у шлюбі, а тому є їх спільною сумісною власністю, і кожна зі сторін має рівні права на нього.

Автомобіль та гараж є цінними речами, а тому їх відчуження може здійснюватися лише за письмової згоди другого з подружжя і після розірвання шлюбу. Тому, у разі відчуження такого майна поза волею іншого співвласника, позивач має право на відповідну грошову компенсацію вартості відчуженого майна.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. При цьому, у разі відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Згідно висновку ПП «М.С.Консалтинг» від 11.07.2022 року орієнтовна ринкова вартість автомобіля Ford Fiesta (2015 р.в., номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ) складає 288 200 грн, а згідно звіту ПП «М.С.Консалтинг» від 11.07.2022 орієнтовна ринкова вартість гаража № НОМЕР_3 , що знаходиться по провулку 1-му Водопійному, 15, ГК «Шинник» в м. Біла Церква Київської області становить 180 000 грн.

Відтак, позивач має право одержання від відповідача грошової компенсації вартості її частки у розмірі (288 200 грн + 180 000 грн) : 2 = 234 100 грн., яку і просить стягнути з відповідача на її користь та відшкодувати судові витрати.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2022 року цивільну справу за вказаним позовом було передано за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12.10.2022 року цивільну справу за позовом прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано за клопотанням представника позивача інформацію від Територіального сервісного центру №3242 Регіонального сервісного центру МВС у Київській області та Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив «Шинник».

11.11.2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву та Звіт №004/10/22 від 02.11.2022 року про оцінку вартості колісного транспортного засобу, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 ..

У відзиві відповідач проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що 20.12.2021 року відповідач і позивач уклали договір про поділ майна, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Корнійчук А.В., зареєстрований в реєстрі № 7671, відступивши від принципу рівності часток. При цьому сторони договору домовились про передачу відповідачу 10000 грн, а позивачу переходить в особисту приватну власність квартира АДРЕСА_1 , вартість якої на той час складала близько 1,5 млн. грн.

Щодо стягнення компенсації за гараж, зазначив, що право власності відповідача на спірний гараж не зареєстровано, правовстановлюючі документи на нього відсутні, членство відповідача в гаражному кооперативі «Шинник» не породжує права власності на гараж № НОМЕР_3 , що знаходиться в цьому гаражному кооперативі, а тому даний гараж не може перебувати в цивільному обороті та являтись предметом поділу спільного сумісного майна подружжя. Не будучи об`єктом права власності, даний гараж не може включений до обсягу спільного сумісного майна подружжя.

Щодо стягнення грошової компенсації за автомобіль Ford Fiesta заперечив проти визначення його вартості за орієнтовною ринковою вартістю, не погодившись із наданим стислим висновком приватного підприємства «М.С.Консалтинг» про орієнтовну ринкову вартість, оскільки він не відповідає вимогам ст.102 ЦПК України та ст.3, ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Крім того, зазначив, що вартість майна, яка підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Дійсна ринкова вартість спірного автомобіля Ford Fiesta, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , згідно Звіту та про оцінку вартості колісного транспортного засобу№004/10/22 від 02.11.2022 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , становить 218160 грн., із якої і має виходити суд.

06.12.2022 року представником позивача адвокатом Малиневським П.П. подано висновки експертів щодо визначення ринкової вартості спірного майна, які просив врахувати при розгляді справи. А саме, висновок експерта Комашко Р.В. №ED-727-1-2050.22 від 05.12.2022 року за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, якою визначено ринкову вартість спірного гаражного боксу у розмірі 111 200 грн. без врахування ПДВ, і висновок експерта Куліш О.В. №01-26/11 від 26.11.2022 року транспортно товарознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу FORD FIESTA, якою визначено середню ринкову вартість автомобіля у розмірі 291 236, 94 грн.

25.01.2023 року представником позивача адвокатом Малиневським П.П. подано додаткові пояснення, в яких він зазначив про безпідставність посилання відповідача на укладання між сторонами договору про поділ майна від 20.12.2021 року, оскільки предметом зазначеного договору не були спірні автомобіль та гараж. Щодо необхідності огляду автомобіля при проведенні експертизи заперечив, пославшись на судову практику про необхідність визначення ринкової вартості подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи у разі відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку із цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості. Зазначив, що середня ринкова вартість спірного автомобіля згідно висновку експерта ОСОБА_4 №01-26/11 від 26.11.2022 року станом на 26.11.2022 року становить 291 236, 94 грн.

Стосовно необхідностіреєстрації прававласності нагараж вказав,що правана ньогоподружжя набувалошляхом виходуз кооперативупопереднього учасниката входудо кооперативувідповідача 29.09.2005року. У такий же спосіб 29.01.2022 року відповідач вийшов з гаражного кооперативу. Гараж це актив, за який подружжям були сплачені гроші, з цивільного обороту не виключений, а відчуження аналогічних об`єктів у цьому та інших кооперативах також здійснюється на платній основі, шляхом виходу та включення нових учасників і є поширеною практикою. На час набуття прав на гараж 29.09.2005 року Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містив вимог про необхідність внесення до Реєстру інформації про об`єкти, які не були введені в експлуатацію. Вважав, що суд при прийнятті рішення має виходити із вартості спірного гаражного боксу, визначеної згідно звіту ПП «М.С.Консалтинг» від 11.07.2022 року, у розмірі 180 000 грн.

09.02.2023 року представником відповідача адвокатом Тимошенко В.П. подано додаткові пояснення, в яких заперечив проти доводів представника позивача, викладених у додаткових поясненнях від 25.01.2023 року. Зазначив, що у відповідності до Інформації, сформованої 26.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 відсутня інформація про право власності, інші речові права на гараж № НОМЕР_3 , що знаходиться в м.Біла Церква Київської області в гаражному кооперативі «Шинник». Членство відповідача в гаражному кооперативі «Шинник» не породжує права власності на гараж № НОМЕР_3 , що знаходиться в м.Біла Церква Київської області в гаражному кооперативі «Шинник», а тому даний гараж не може перебувати в цивільному обороті та являтись предметом поділу спільного сумісного майна подружжя. Не будучи об`єктом права власності даний гараж не може включений до обсягу спільного сумісного майна подружжя.

Щодо твердження позивача про те, що гараж це актив, за який подружжям були сплачені гроші, з цивільного обороту не виключений, а відчуження аналогічних об`єктів у цьому та інших кооперативах також здійснюється на платній основі, шляхом виходу та включення нових учасників є поширеною практикою - не підтверджується жодними належними та допустимими доказами у справі та ґрунтується лише на припущеннях.

Позивач не надав до суду жодного доказу, що подружжям були сплачені кошти за даний гараж, за яку саме суму коштів було придбано даний гараж, хто являвся в такому випадку покупцем та продавцем даного гаражу та яким документом посвідчувався перехід права власності від одного власника до іншого. Саме по собі членство в гаражному кооперативі «Шинник» не породжує право власності на гараж, що знаходиться в гаражному кооперативі.

Законом України «Про кооперацію» визначено, що правовим документом, що регулює діяльність гаражного кооперативу є Статут кооперативу, який повинен містити, зокрема відомості про умови і порядок вступу до кооперативу його членів та виходу чи виключення з нього членів кооперативу, також права і обов`язки членів кооперативу. Основним правом члена кооперативу відповідно до Статуту є участь в господарській діяльності кооперативу, в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління, а не набуття права власності на той чи інший об`єкт будівництва (гараж) та оформлення правовстановлюючих документів на цей об`єкт.

У зв`язку з відсутністю Статуту та Протоколу загальних зборів кооперативу неможливо встановити чи мали право члени кооперативу набувати у власність гаражі, чи гаражний кооператив будував гаражі, а члени кооперативу були лише користувачами, чи мали право члени гаражного кооперативу одноособово набувати у власність гаражні бокси тощо. Відсутність виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо гаражного кооперативу «Шинник» не дає можливість встановити факт реєстрації гаражного кооперативу «Шинник», як кооперативу, та правомірність і компетенцію органів управління та органів контролю кооперативу.

З матеріалів справи вбачається, що гараж в гаражному кооперативі «Шинник» є незареєстрованим і має всі ознаки самочинної забудови, а самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу між подружжям.

Щодо визначеннявартості автомобіляFordFiestaна підставівисновку експерта№01-26/11від 26.11.2022року зазначив,що увисновку вказаносередню ринковувартість автомобіля,дослідження проводилосязгідно вихіднихданих прооб`єкт оцінки,наданих замовникому письмовійта електроннійформі,акт технічногостану КТЗзамовником наданийне був,відсутній реальнийпробіг авто,висновок експертане маєінформації продеформації елементівкузова,кабіни,рами,відсутня будь-якаінформація профарбування кузоваі дефектилакофарбового покриття,щодо станухромованих деталейта потертостіі ушкодженьскла.

Даний висновок є неповним, необ`єктивним без зазначення в ньому основних характеристик автомобіля, що суттєво впливає на вартість оцінки транспортного засобу, а отже не може бути врахований судом при розгляді даної справи.

Натомість висновок №004/10/22 від 02.11.2022 року щодо визначення ринкової (дійсної) вартості транспортного засобу проводився технічним оглядом КТЗ, що виконано органолептичним методом, під час стоянки і руху, у світлий час доби при природному освітленні. Тобто транспортний засіб надавався експерту по факту для огляду та оцінки, а не на підставі вихідних даних про об`єкт оцінки, наданих замовником.

Таким чином, висновок експерта транспортної товарознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу Ford Fiesta, д.р.н. НОМЕР_2 , за №01-26/11 від 26.11.2022 року складений судовим експертом Куліш О.В., є неповним, необ`єктивним, без зазначення в ньому основних характеристик автомобіля, що суттєво впливає на вартість оцінки транспортного засобу, а отже не може бути врахований судом при розгляді даної справи. Застосуванню підлягає саме висновок №004/10/22 від 02.11.2022 року про оцінку ринкової (дійсної) вартості транспортного засобу автомобіля Ford Fiesta, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , зроблений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , яким проведено оцінку даного майна, за результатами якого дійсна ринкова вартість даного транспортного засобу становить 218 160 грн., який повністю відповідає нормам чинного законодавства України та має всі точні характеристики авто з урахуванням всіх дефектів автомобіля.

Позивач, представник позивача адвокат Малиневський П.П. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав заяву, в якій просив провести судове засідання за відсутності сторони позивача, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, представник відповідача адвокат Тимошенко В.П. в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі відповідача та його представника, вимоги позовної заяви не визнає в повному обсязі, просив при ухваленні рішення врахувати відзив та додаткові пояснення відповідача.

Згідно частини 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 05.06.2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2021 року. Рішення набрало законної сили 12.10.2021 року.

Згідно договору про поділ майна, укладеного 20.12.2021 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Корнійчук А.В., зареєстрованого в реєстрі №7671, сторони договору домовились про перехід в особисту приватну власність відповідача грошових коштів в сумі 10000 грн, а позивачу переходить в особисту приватну власність квартира АДРЕСА_1 , вартість якої визначена сторонами в розмірі 50 000 грн.

Під час перебування сторін у шлюбі вони придбали автомобіль Ford Fiesta, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , правовстановлюючі документи на який були оформлені на ім`я відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується копією наряду №4560/3 від 27.02.2020 та копією видаткового ордеру №89899/1 від 03.03.2020 про імпортування автомобіля в Україну, а також копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 21.05.2020.

З відповіді Територіального сервісного центру №3242 МВС від 29.10.2022 року №31/10/3242-690 вбачається, що автомобіль Ford Fiesta, номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 , 2015 року випуску, 21.05.2020 року був зареєстрований за ОСОБА_2 , 22.01.2022 року даний транспортний засіб був зареєстрований за ОСОБА_5 , підстави перереєстрації даного транспортного засобу знаходяться в територіальному сервісному центрі №7132.

Відповідач відчужив спірний автомобіль без повідомлення про це ОСОБА_1 та без отримання її згоди, що не заперечувалося сторонами в цій справі.

На підтвердження вартості спірного автомобіля представником позивача було надано копію Висновку судового експерта Куліш О.В. №01-26/11 від 26.11.2022 року транспортно товарознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу FORD FIESTA, д.р.н. НОМЕР_2 , згідно якого визначено середню ринкову вартість автомобіля у розмірі 291 236, 94 грн.. Вказаний висновок складено на підставі вихідних даних про об`єкт оцінки, наданих замовником у письмовій та електронній формі.

Відповідач, не погодившись із наданим представником позивача висновком транспортно товарознавчої експертизи, надав Звіт про оцінку вартості колісного транспортного засобу №004/10/22 від 02.11.2022 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , відповідно до якого ринкова (дійсна) вартість автомобіля Ford Fiesta, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , становить 218160,00 грн. Даний висновок складений, у тому числі, за результатами технічного огляду вказаного спірного транспортного засобу.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частини перша, четверта статті 65 СК України).

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Із роз`яснень, викладених у п.23постанови Пленуму Верховного Суду України, "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" №11 від 21.12.2007 рокувбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті60,69 СК, ч.3ст.368 ЦК) відповідно до частин 2, 3ст.325 ЦКможуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Частиною третьою статті 61 СК України передбачено, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Згідно з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач ОСОБА_2 розпорядився автомобілем Ford Fiesta, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , на власний розсуд без письмової згоди позивачки ОСОБА_1 , то остання має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірного транспортного засобу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншимидоказамиза правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Визначаючи розмір грошової компенсації, суд бере до уваги Звіт про оцінку вартості колісного транспортного засобу №004/10/22 від 02.11.2022 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , відповідно до якого ринкова (дійсна) вартість автомобіля Ford Fiesta, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , становить 218160,00 грн., оскільки даний висновок складений за результатами, у тому числі, технічного огляду вказаного спірного транспортного засобу, з урахуванням його технічного стану.

Суд не бере до уваги Висновок експерта Куліш О.В. №01-26/11 від 26.11.2022 року та заперечення представника позивача щодо необхідності визначення ринкової вартості подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи у разі відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя, оскільки вказаний висновок експерта, на відмінність від наданого відповідачем Звіту про оцінку вартості колісного транспортного засобу №004/10/22 від 02.11.2022 року, складений на підставі даних, зазначених замовником, без урахування всіх його технічних даних і стану, а відтак зазначений висновок не можна вважати повним та об`єктивним.

Під час судового розгляду, не погоджуючись із наданим відповідачем Звітом про оцінку вартості колісного транспортного засобу від 02.11.2022 року, представник позивача клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи спірного автомобіля не заявив. При цьому, відповідач не відмовлявся надати спірний автомобіль для проведення експертизи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі №127/7029/15-ц (провадження №61-9018сво18), на яку посилається представник позивача, зазначено, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні.

Предметом розгляду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в цій справі було визначення розміру компенсації за належну частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди одного з подружжя, із суми, за яку це майно було продано, або із вартості аналогічних транспортних засобів на час розгляду справи. При цьому, у справі, яка переглядалася, позивач вжила заходів для доведення дійсної вартості автомобіля, тоді як відповідач не надав доказів на підтвердження вартості відчуженого ним транспортного засобу на час вирішення спору, а також не спростував визначений у висновку автотоварознавчого дослідження розмір ринкової вартості спірного майна.

Отже, на думку суду, вказаний правовий висновок щодо визначення вартості спірного майна за ринковою вартістю подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна підлягає застосуванню у разі неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості на час поділу майна.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача грошову компенсацію в сумі109080,00грн.заналежну їй1/2частину автомобіля марки Ford Fiesta, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ,який є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди позивачки, виходячи із його дійсної ринкової вартості відповідно до Звіту про оцінку вартості колісного транспортного засобу №004/10/22 від 02.11.2022 року в розмірі 218160,00 грн.

Щодо позовноївимоги простягнення грошовоїкомпенсації 1/2частки вартостігаража № НОМЕР_3 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , суд зазначає наступне.

Позивач впозовній заявіта вдодаткових поясненняхвказує,що підчас шлюбу29.09.2005року подружжямбуло придбаноправа навказаний гараж№ НОМЕР_3 шляхом виходуз кооперативупопереднього учасниката входудо кооперативувідповідача 29.09.2005року. У такий же спосіб 29.01.2022 року відповідач вийшов з гаражного кооперативу. Гараж - це актив, за який подружжям були сплачені гроші, з цивільного обороту не виключений, а відчуження аналогічних об`єктів у цьому та інших кооперативах також здійснюється на платній основі, шляхом виходу та включення нових учасників, та є поширеною практикою.

Головою кооперативу «Шинник» на ухвалу суду про витребування доказів за клопотанням представника позивача листом від 22.02.2022 року повідомлено, що ОСОБА_2 набув право на гараж № НОМЕР_3 в гаражному кооперативі «Шинник» 29.09.2005 року і передав права на гараж № НОМЕР_3 29.01.2022 року. На даний час гараж значиться за ОСОБА_6 . Технічної документації на індивідуальні гаражі членів кооперативу кооператив не має. Прибуття та вибуття з кооперативу ОСОБА_2 здійснювалося по його заяві, які додаються.

Згідно листа Київської обласної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів від 29.09.2005 року №153 до голови правління кооперативу «Шинник» надіслано ОСОБА_2 для розгляду питання про прийняття його в гаражний кооператив.

Згідно заяви від 29.01.2022 року на ім`я голови правління гаражного кооперативу «Шинник» ОСОБА_2 просив виключити його із членів гаражного кооперативу «Шинник» у зв`язку із переїздом в інше місце проживання, зазначив, що всі внески сплачені, заборгованості не має. Номер гаража № НОМЕР_3 .

Відповідно до Інформації, сформованої 26.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта ОСОБА_2 відсутня інформація про право власності, інші речові права про реєстрацію права власності на гараж № НОМЕР_3 , що знаходиться в м.Біла Церква Київської області в гаражному кооперативі «Шинник».

Згідно звіту ПП «М.С.Консалтинг» від 11.07.2022 року орієнтовна ринкова вартість гаража № НОМЕР_3 , що знаходиться по провулку 1-му Водопійному, 15, ГК «Шинник» в м. Біла Церква Київської області становить 180 000 грн.

Відповідно до Висновку експерта Комашко Р.В. №ED-727-1-2050.22 від 05.12.2022 року за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи визначено ринкову вартість спірного гаражного боксу у розмірі 111 200 грн. без врахування ПДВ.

Представник позивача ОСОБА_7 в додаткових поясненнях вважав, що суд має виходити із вартості спірного гаражного боксу у розмірі 180000 грн.

Згідност.11Закону України«Про кооперацію»вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Згідно ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» (в редакції згідно із Законом України від 04.06.2009 р. №1448-VІ) член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідно до ст.21Закону України «Про кооперацію»пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Пленум Верховного Суду Україниу постанові№5від 28.06.91«Про практикурозгляду судамицивільних справ,пов`язанихз діяльністюгаражно-будівельнихкооперативів»в п.8, підпунктах а) та б) зазначає, що член гаражно-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом (ст. 15 Закону України «Про власність»).

Відповідно до ст.23 Закону України «Про кооперацію» кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування. Кооперативи самостійно розробляють програми і плани економічного та соціального розвитку, розглядають і затверджують їх на загальних зборах членів кооперативу. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом. Кошти, що надходять від провадження господарської діяльності, є джерелом формування майна кооперативу.

Статтею 2 Закону України «Про кооперацію» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено значення наступних термінів, які в ньому вживаються:

кооперативна організація - кооператив або кооперативне об`єднання;

кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

виробничий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов`язкової трудової участі з метою одержання прибутку;

обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;

споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів;

пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки;

додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу;

вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації;

членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання;

цільові внески - грошові, інші майнові та немайнові цінності членів кооперативної організації, що вносяться понад пай для забезпечення статутної діяльності цієї організації;

пайовий фонд - фонд, що формується із пайових внесків членів кооперативу при створенні кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу;

резервний фонд - фонд, що формується за рахунок відрахувань від доходу кооперативу та інших не заборонених законодавством надходжень, використовується для покриття шкоди від надзвичайних ситуацій;

неподільний фонд - обов`язковий фонд, що формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу і не підлягає розподілу між пайовиками.

Згідно ст.8 Закону України «Про кооперацію» правовим документом, що регулює діяльність кооперативу є статут кооперативу, який повинен містити, зокрема, найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження, мету створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності, відомості про умови і порядок вступу до кооперативу його членів та виходу чи виключення з нього членів кооперативу, також права і обов`язки членів кооперативу.

Сторона позивача зазначає про придбання подружжям прав на спірний гараж шляхом входу до кооперативу відповідача і виходу із нього, при цьому не зазначає які саме права набуло подружжя, надаючи в якості доказів лише заяви про вступ і вихід із кооперативу відповідача.

Саме по собі членство в гаражному кооперативі «Шинник» не породжує право власності на гараж, що знаходиться в гаражному кооперативі.

Копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Гаражного кооперативу «Шинник», Статуту Гаражного кооперативу «Шинник» та Протоколу загальних зборів, як і доказів того, що спірний гараж № НОМЕР_3 , який знаходиться в гаражному кооперативі «Шинник», було придбано сторонами в період шлюбу або внесений ними пай за гараж, тобто що це майно є спільною сумісною власністю подружжя, та підлягає поділу, суду не надано.

Таким чином позивачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б були підставою для задоволення позовної вимоги про стягнення грошової компенсації за 1/2 частину гаража № НОМЕР_3 , що знаходиться по провулку 1-му Водопійному, 15, ГК «Шинник» в м. Біла Церква Київської області, у зв`язку із чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно дост.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст.78 ЦПК України суд не бере до увагидокази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.ст.79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми єдокази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно до ч.1, 5, 6ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаютьсяучасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються взаявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніхпредставників.

У ч.ч.1, 2, 4, 8ст.83 ЦПК Українивизначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви.Якщо доказне можебути поданийу встановленийзаконом строкз об`єктивнихпричин,учасник справиповинен проце письмовоповідомити судта зазначити:доказ,який неможе бутиподано;причини,з якихдоказ неможе бутиподано узазначений строк;докази,які підтверджують,що особаздійснила всізалежні віднеї дії,спрямовані наотримання вказаногодоказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 компенсації за належну їй 1/2 частку у майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди ОСОБА_1 , асаме автомобіль марки Ford Fiesta, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , в сумі 109080 грн. 00 коп.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Положеннями ч.1 та 2ст.133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогоюадвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1, 2, 8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінченнясудових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2341,00 грн.

На підтвердженняпонесених витратна професійнуправничу допомогупозивачем доказівне надано,в позовнійзаяві вказанийпопередній (орієнтовний)їх розрахунокта зазначенопро наданнядокументального підтвердженнясудових витратне пізнішеп`яти днівпісля розглядусправи посуті.

Відповідачем не заявлено вимог про відшкодування судових витрат.

Суд вважає за можливе стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору, враховуючи наявні докази його сплати.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі, виходячи із розрахунку: 109 080,00 грн. (задоволені позовні вимоги) х 100 : 234100,00 грн. (ціна позову) = 46,6 %; 2341,00 грн. (сплачений судовий збір) х 46,6% = 1090,91грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.12,13,19,78,81-83,89,141,247, 263,265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації у спільному майні подружжя, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за належну їй частку у майні, яке є сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди ОСОБА_1 , асаме автомобіль марки Ford Fiesta, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , в сумі 109080 (сто дев`ять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1090 грн. (одна тисяча триста дев`яносто) грн. 91 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено 06.03.2023 року.

Суддя: О.В. Чернова