Постанова

від 22.02.2023 по справі 607/12426/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12426/18Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/44/23 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Бершадська Г. В., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Жук В.М.

сторін:

представників апелянта Кузьменко І.О., ОСОБА_1 ,

державного виконавця Бойка Д.О.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи Кноля П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/12426/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року (постановлену суддею Дзюбичем В.Л.) в справі за скаргою ОСОБА_3 на дії (бездіяльність), рішення державного виконавця, визнання недійсним та скасування висновку (звіту) про ринкову вартість майна,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні та визнання недійсним та скасування висновку про ринкову вартість майна.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилався на те, що 18 серпня 2020 року головний державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лeгyc Т.М. винесла постанову про передачу стягувачу ОСОБА_2 майна у рахунок погашення боргу на виконання виконавчого листа №607/12426/18 від 07 травня 2020 року. На підставі ч.9 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу ОСОБА_2 передано майно боржника: частину житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1658525826110. Номер об`єкта в РПВН: 6307881, житловий будинок розташований на земельній ділянці, кадастровий номер земельної ділянки: 2611093001:16:004:0001, реєстраційний номер земельної ділянки 1658426226110, цільове призначення земельної ділянки - для житлової та громадської забудови, площа 0.0272 га, загальна площа житлового будинку 603.2 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , за ціною третіх торгів 1317120.00 гривень.

Крім того, 14 червня 2021 року приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Фрісом П.Л. видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 39, та внесено запис про державну реєстрацію прав на частину вищевказаного майна за ОСОБА_2 № 42488724.

ОСОБА_5 вказав, що про оцінку майна, про вищевказану постанову державного виконавця та про свідоцтво, видане приватним нотаріусом та реєстрацію майна за ОСОБА_2 він дізнався лише у жовтні 2021 року, коли його син ОСОБА_6 отримав постанову судді Яремчанського міського суду про накладення арешту на його земельну ділянку. При цьому, боржник вказав, що сповіщення про оцінку майна, про організацію торгів, про проведення торгів, про винесення інших процесуальних документів з даного приводу державним виконавцем йому не направлялися, а тому причина пропуску строку для їх оскарження являється поважною, в зв`язку із чим просив цей строк поновити.

Щодо висновку про вартість майна, використаного при виконанні рішення суду, боржник вказав, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2019року (справа 607/12426/18) стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 96000.00 доларів США.

10 квітня 2020 року у рамках виконавчого провадження №59406637 ФОП ОСОБА_8 проведено оцінку майна - ідеальної частки вищевказаного житлового будинку і визначено його вартість: складова частина об`єкта нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 603.2 м.кв., житловою площею 400.6 м.кв., під літ.«А»; кафе-бар загальною площею 159.0 м.кв. під літ. «А1». Вартість вказаного майна станом на день оцінки складала 1881600.00 гривень.

Разом з тим, боржник звертає увагу на те що, визначена оцінювачем вартість переданого ОСОБА_2 майна не відповідає його реальній вартості, штучно занижена з метою надання стягувачу ОСОБА_2 можливості продовжувати стягнення на інше майно ОСОБА_9 . Доказом цього являється висновок експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Переймибіди В.М. №347-350/20 від 17 серпня 2020 року, згідно якого дійсна (ринкова) вартість спірного майна складала 5195155.00 гривень, що в три рази перевищує вартість, яка визначена оцінювачем ОСОБА_8 . Вказана експертиза проводилася в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019210010000984 від 25 березня 2019 року за заявою ОСОБА_7 з приводу вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_10 шахрайських дій, направлених на заволодіння його коштами.

Крім цього, в обґрунтування поданої скарги вказано, що про проведення оцінки майна оцінювачем ОСОБА_8 , про висновок щодо вартості цього майна, ОСОБА_11 не був повідомлений, а тому не мав можливості своєчасно оскаржити його, чи звернутися із заявою про рецензування. На даний час майно передано іншій особі, власником його являється ОСОБА_2 .

Протягом червня-серпня 2020 року проводилися електронні торги по продажу майна боржника за вартістю, визначеною оцінювачем 1881600.00 гривень, які були визнані такими що не відбулися. На підставі цього були складені акти про уцінку майна, в кінцевому результаті вартість його оцінена у 1317120.00 гривень і про ці дії скаржника також не було повідомлено, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

При цьому, державними виконавцями не розраховано суму переданого ОСОБА_2 майна у перерахунку курсу гривні до долара, оскільки борг згідно рішення суду визначений у доларах США.

Скаржник, згідно заяви про виправлення арифметичної помилки, зазначеної у скарзі вказав, що як зазначено у висновку оцінювача ОСОБА_8 , станом на дату оцінки майна (06 березня 2020 року) курс НБУ гривні до долара США становив 24.7413 гривень, що складало суму боргу 2375164.80 грн. (24.7413 х 96000 доларів США = 2375164.80 грн.). Таким чином, загальна вартість майна, переданого ОСОБА_2 державною виконавчою службою на підставі оцінки майна ОСОБА_8 , становила 1317120.00 гривень, що виявилось недостатньо для остаточного погашення боргу (сума боргу, яка залишилась непогашеною, становила 1058044.80 грн.) Якщо врахувати вартість майна згідно висновку експерта Переймибіди В.М., то стягувачу майна боржника передано на суму 2819991.00 грн. (5195155.00 2375164.00 = 2819991.00), що вдвічі перевищує суму боргу і означає повне погашення боргу.

З огляду на заниження вартості майна згідно висновку оцінювача ОСОБА_8 , відбулась передача цього майна за заниженою ціною, що поставило боржника у скрутне матеріальне становище шляхом не досягнення кінцевого результату виконавчого провадження - стягнення з боржника усієї суми заборгованості та сплати йому різниці вартості майна, що являється порушенням його прав.

У зв`язку з викладеним скаржник просив суд:

- визнати причину пропуску строку для подачі скарги поважною та поновити його;

- визнати бездіяльність державного виконавця у виконавчому проваджені щодо несповіщення ОСОБА_5 про оцінку майна - незаконною;

- визнати недійсним та скасувати Висновок (Звіт) про ринкову вартість майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року про вартість частини житлового будинку з кафе-баром, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_5 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час судового розгляду в суді першої інстанції порушено порядок допиту ОСОБА_8 в якості експерта, оскільки остання не була приведене головуючим до присяги.

Крім того, як вбачається із Висновку (Звіту) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року, визначена ринкова вартість майна становить 1881600.00 гривень, однак, при виконанні даного звіту експерт не була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомий неправдивий висновок. Натомість, ОСОБА_5 подано висновок експерта Переймибіди В.М. від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22, згідно якого дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна становить 5195155.00 гривень. При цьому експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Вважає, що саме висновок експерта Переймибіди В.М. є належним доказом у розумінні ст.76 ЦПК України.

Звертає увагу на те, що в об`єктах для порівняння, обраних оцінювачем ОСОБА_8 , були будинки меншої площі, аніж будинок ОСОБА_5 , що вказує на явне необґрунтоване заниження вартості спірного майна. Крім того, оцінювач ОСОБА_8 занизила відсоток зносу об`єкту. Також ОСОБА_5 подано до суду рецензію ОСОБА_12 на Звіт про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року, з якої вбачається, що вказаний звіт є неякісним і не може бути використаний.

Також зазначає, що державний виконавець не здійснив жодних дій для встановлення фактичного місця проживання чи перебування боржника та не повідомив його про проведення оцінки майна.

У зв`язку з наведеним просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

02 листопада 2022 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивований тим, що призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні відбувалось у встановленому законодавством порядку. Оскаржуваний Висновок (Звіт) про ринкову вартість майна є обґрунтованим та у встановлений законом строк і спосіб державною виконавчою службою направлявся боржнику. Звертає увагу на те, що висновок експерта Переймибіди В.М. від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22, згідно якого дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна становить 5195155.00 гривень, не був предметом розгляду державним виконавцем під час винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності та визначення вартості майна, яке належало боржнику ОСОБА_5 .

У зв`язку з викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні представники апелянта ОСОБА_5 адвокати Кузьменко І.О., ІзайР.О. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Державний виконавець Тернопільського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Бойко Д.О. проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

Заінтересована особа ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_13 проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Тернопільського міськрайсуду Тернопільської області від 22 березня 2019року (справа 607/12426/18), яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 96000.00 доларів США.

Виконавчий лист з виконання вказаного рішення суду перебуває на виконанні в Тернопільському відділі ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ).

Постановою головного державного виконавця Лірука І.П. від 03 липня 2019 року (ВП №59406637) звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_5 .

Дорученням головного державного виконавця Лірука І.П. від 06 березня 2020 року (ВП №59406637) доручено Яремчанському МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) провести опис та арешт майна боржника, а саме частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок розташований на земельній ділянці, кадастровий номер земельної ділянки: 2611093001:16:004:0001, реєстраційний номер земельної ділянки 1658426226110, цільове призначення земельної ділянки для житлової та громадської забудови, площа 0.0272 га, що належить боржнику на праві власності (т.2 а.с.234).

Постановою головного державного виконавця Лірука І.П. від 06 березня 2020 року (ВП №59406637) призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ОСОБА_8 для надання висновку про вартість описаного майна частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок розташований на земельній ділянці, кадастровий номер земельної ділянки: 2611093001:16:004:0001, реєстраційний номер земельної ділянки 1658426226110, цільове призначення земельної ділянки житлової та громадської забудови, площа 0,0272 га (т.2 а.с.12).

Згідно договору №02/02-20 від 06 березня 2020 року на проведення незалежної оцінки майна, укладеного між Тернопільським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (замовник) та ФОП ОСОБА_8 (виконавець) вбачається, що предметом цього договору є виконання послуг щодо проведення незалежної оцінки вартості майна боржника, а саме частини житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 (т.2 а.с.239-240).

Також до матеріалів справи долучено копію аналогічного договору № 02/02-20 на проведення незалежної оцінки майна, укладеного між Тернопільським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (замовник) та ФОП ОСОБА_8 (виконавець). Однак у зазначеному документі відсутня дата його укладення та підпис замовника (т.2 а.с.13-14).

В акті №02/02-20 приймання-передачі виконаних ФОП ОСОБА_8 послуг по проведенню незалежної оцінки майна боржника не вказано дату прийняття цих послуг (т.2 а.с.241).

Також до матеріалів справи долучено копію аналогічного акту №02/02-20 про приймання-передачу виконаних послуг по проведенню незалежної оцінки майна боржника, в якому відсутня дата підписання та підпис замовника (т.2 а.с.15).

Як вбачається із Висновку (Звіту) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року про вартість 1/2 частини житлового будинку з кафе-баром, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість вказаної частини житлового будинку, що визначена в рамках порівняльного методичного підходу на дату оцінки з урахуванням заокруглення (що прийняте в практиці оціночної діяльності) становить 1881600.00 гривень (т.2 а.с.48, 201-229).

Згідно з рецензією від 20 квітня 2020 року на Звіт про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року, складеною оцінювачем ПП «Тернопільське експертно-консультаційне бюро» Піняком Олегом Михай-ловичем, Звіт відповідає кваліфікаційним вимогам, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність (т.2 а.с.131-133).

Відповідно до супровідного листа державного виконавця Лірука І.П. №18251 від 27 квітня 2020 року ОСОБА_5 за адресом: АДРЕСА_2 , направлено копію оскаржуваного Висновку (Звіту) про ринкову вартість майна від 10 квітня 2020 року (т.2 а.с.244).

З висновку експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ ПереймибідиВ.М. від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи вбачається, що дійсна вартість частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та кафе-бару на першому поверсі зазначеного будинку станом на день проведення обстеження визначена порівняльним методом становить 5195155.00 гривень (т.2 а.с.34-47).

Постановою головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лeгyc Т.М. від 18 серпня 2020року (ВП №59406637) передано стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу на виконання виконавчого листа №607/12426/18 від 07 травня 2020року наступне майно: частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де вартість майна становить 1317120.00 грн. (т.2 а.с.20).

З рецензії від 13 липня 2022 року на Звіт про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року, виконаною оцінювачем-рецензентом ОСОБА_12 , вбачається, що Звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний (т.2 а.с.173-177).

Згідно з висновком експерта Івано-Франківського відділення КНДІСЕ Максимчина А.Д. від 29 вересня 2022 року №2204/22-28 за результатами проведенння експертного оціночно-будівельного дослідження встановлено, що дійсна вартість частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та кафе-бару на першому поверсі зазначеного будинку станом на квітень-травень 2020 року становить 5282427.00 гривень (т.3 а.с.56-65).

Згідно з висновком Волинського відділення ЛНДІСЕ експерта Трунової Н. від 07 лютого 2023 року №317 за результатами проведення експертного оціночно-будівельного дослідження Звіт про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року класифікується за такими ознаками: «Звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна» (т.3 а.с.100-103).

Згідно з консультаційним висновком директора ТОВ «Орієнтир-Реформа» ОСОБА_14 від 14 лютого 2023 року №08/2023 експертом Тернопільського відділення КНДІСЕ Переймибідою В.М. проведено експертизу (висновок від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22) за некоректним підбором об`єктів порівняння та невірно застосовано коригуючі коефіцієнти, що ставить під сумнів достовірність отриманого результату вартості. Зазначено, що висновок Івано-Франківського віділення КНДІСЕ експерта Максимчина А.Д. від 29 вересня 2022 року №2204/22-28 проведено за некоректним підбором об`єктів порівняння, з арифметичними помилками та невірно застосовано коригуючі коефіцієнти, що ставить під сумнів достовірність отриманого результату вартості. Також зазначено, що Висновок (Звіт) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин першої та шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

З аналізу Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.

Таким чином, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12 червня 2019 у справі № 308/12150/16-ц.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон).

Згідно з частиною четвертою статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Частиною першою статті 3 Закону № 2658-III встановлено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування (ч.ч.1, 4 ст.9 Закону).

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Даним Стандартом (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Частиною шостою статті 9 Закону № 2658-III унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами пункту 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, статтею 11 Закону № 2658-III передбачено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Так, статтею 3 Закону № 2658-III встановлено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами.

Необхідно зазначити, що фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об`єкта оцінки (житлові будівлі), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який має забезпечити боржник.

Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно

Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування на подібне) майно, що потребує порівняння лише вартості подібного майна. Подібне майно згідно Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» це майно що за своїми характеристиками та / або властивостями подібне до об`єкта оцінки і має таку саму інвестиційну привабливість.

Згідно з статтею 13 Закону № 2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Як вбачається із наведеної норми, у випадку незгоди із звітом про оцінку майна може бути замовлена його рецензія.

Так, пунктом 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» встановлено, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Звертаючись до суду із даною скаргою ОСОБА_5 посилався на те, що Висновок (Звіт) про оцінку майна від 10 квітня 2020 року складений з порушенням порядку та правил проведення оцінки, встановлена у ньому вартість в розмірі 1881600.00 гривень є явно заниженою, внаслідок чого така оцінка є недостовірна і не відповідає дійсній вартості оціненого майна, що стверджується рецензією на нього та висновками експертизи.

Так, зокрема, згідно з рецензією від 13 липня 2022 року на Звіт про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року, виконаною оцінювачем-рецензентом ОСОБА_12 слідує, що звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Згідно з висновком Тернопільського відділення КНДІСЕ експерта ПереймибідиВ.М. від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи слідує, що дійсна вартість частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та кафе-бару на першому поверсі зазначеного будинку станом на день проведення обстеження визначена порівняльним методом становить 5195155.00 гривень. Вказаний висновок експерта проводився в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019210010000984 від 25 березня 2019 року.

Також, згідно з висновком експерта Івано-Франківського відділення КНДІСЕ Максимчина А.Д. від 29 вересня 2022 року №2204/22-28 за результатами проведення експертного оціночно-будівельного дослідження слідує, що дійсна вартість частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та кафе-бару на першому поверсі зазначеного будинку станом на квітень-травень 2020 року становить 5282427.00 гривень.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах даної справи наявні діаметрально протилежні за своїм змістом рецензії на Звіт про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року.

Будучи допитаним у суді першої інстанції оцінювач ОСОБА_8 пояснила, що є фізичною особою підприємцем та діє як суб`єкт оціночної діяльності на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності №1102/17 від 16 листопада 2017 року. Також вказала, що нею був проведений огляд об`єкта, який підлягав оцінці, зібрано та проаналізовано усю необхідну інформацію. Взято до уваги об`єкти, які найбільш подібні до оцінюваного об`єкта, також взято до уваги технічний стан будівлі, матеріали, які використовувались при її будівництві, стан внутрішнього ремонту та систем забезпечення експлуатації будинку, а також взято до уваги, що земельна ділянка на якій розміщений оцінюваний об`єкт житлової нерухомості перебуває у користуванні.

Разом з тим, досліджуючи Висновок (Звіт) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року, колегія суддів критично відноситься до показів оцінювача, що нею проводився огляд та дослідження приміщення всередині, оскільки у розділі 15 «Розрахунок вартості об`єкта оцінки з використанням порівняльного підходу» зазначено, що оцінювані приміщення мають задовільний стан всіх конструктивних елементів, рівень оздоблення прирівнюється до рівня «потребує косметичного ремонту». Однак, у звіті відсутні фотоілюстрації (фототаблиці) дослідження оцінювачем ОСОБА_8 стану внутрішнього ремонту (технічного стану) чи письмове обґрунтування на підтвердження вказаного твердження (т.2 а.с.227 зворот).

Колегія суддів вважає, що оцінювач ОСОБА_8 належним чином не обґрунтувала у своєму Висновку (Звіті), чому саме технічний стан дослідженого приміщення прирівнюється до рівня «потребує косметичного ремонту», а не відповідає вимогам «Стандарт» чи «Преміум».

Разом з тим, досліджуючи висновок експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ Переймибіди В.М. від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22 та фотоілюстрації до нього вбачається, що експертом досліджувався технічний стан будівлі, матеріали, які використовувались при її будівництві, стан внутрішнього ремонту, однак, зазначено вартість оцінюваного майна в розмірі, що в 2.76 рази є більшим, аніж в оскаржуваному Висновку (Звіті) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року.

Крім того, у вищезазначеному висновку експерт Переймибіда В.М. був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а тому в апеляційного суду відсутні підстави вважати, що такий висновок є недостовірним.

Колегія суддів враховує допустимість висновку експерта Переймибіди В.М. як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Аналогічний висновок викладений в постанові КЦС в складі Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі № 461/3675/17.

Разом з тим, стягувач ОСОБА_2 не скористався правом на заявлення клопотання про призначення відповідної експертизи (про дійсну вартість частини будинку) у цій справі.

У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22, проведеної у кримінальному провадженні, ОСОБА_2 мав право заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи, однак таким правом не скористався.

Отже, суд першої інстанції помилково виходив з того, що висновок експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ Переймибіди В.М. від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22 не слід брати до уваги.

Відповідно до частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з частинами першою та сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Долучені до матеріалів справи висновки експертиз від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22 та від 29 вересня 2022 року №2204/22-28, в яких експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомий неправдивий висновок, апеляційний суд вважає належними та допустимими доказами у справі та такими, що одержані у встановленому законом порядку. Будь яких належних доказів, які б спростовували подані експертизи у судовому засіданні не надано, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для неприйняття таких експертиз.

Апеляційний суд зазначає, що із долученого висновку експерта Волинського відділення ЛНДІСЕ Трунової Н. від 07 лютого 2023 року №317 вбачається, що об`єктом дослідження був лише Висновок (Звіт) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року на предмет його відповідності нормативно-правовим актам. Однак, судовим експертом не досліджувалося питання про оціночну вартість спірного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, висновок експерта Трунової Н. від 07 лютого 2023 року апеляційним судом до уваги не береться, оскільки експертом при його виконанні досліджувалися лише питання щодо відповідності вимогам нормативно-правових актів «Звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року». Тобто, таке дослідження не дає апеляційному суду підстав вважати, чи дійсна вартість частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та кафе-бару на першому поверсі зазначеного будинку становить 1881600.00 гривень.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що із долученого консультаційного висновку директора ТОВ «Орієнтир-Реформа» Федоришина М.П. від 14 лютого 2023року №08/2023 слідує, що висновок експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ ПереймибідиВ.М. від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22 та висновок експерта Івано-Франківського відділення КНДІСЕ Максимчина А.Д. від 29 вересня 2022 року №2204/22-28 проведено за некоректним підбором об`єктів порівняння та невірно застосовано коригуючі коефіцієнти, що ставить під сумнів достовірність отриманого результату вартості. При цьому, Висновок (Звіт) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Аналізуючи вказаний консультаційний висновок, колегія суддів не бере його до уваги, оскільки оцінювач ОСОБА_14 не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомий неправдивий висновок. При цьому, у консультаційному висновку вживалися такі формулювання, як «наводить на думку», «можна зробити припущення», «викликає питання щодо отримання інформації», що, на думку апеляційного суду, свідчить про його недостатню об`єктивність. Крім того, посилання ОСОБА_14 на те, що у Звіті про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року фотографічний матеріал представлений в достатній кількості та якості, колегія суддів оцінює критично, оскільки у звіті відсутні фотоілюстрації (фототаблиці) дослідження оцінювачем ОСОБА_8 стану внутрішнього ремонту (стану) приміщення.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що в акті приймання-передачі виконаних робіт щодо проведення ФОП ОСОБА_8 незалежної оцінки майна не зазначено дати (т.1 а.с.241).

Як встановлено в судовому засіданні, вартість спірного об`єкта нерухомості згідно із оскаржуваним Висновком (Звітом) про оцінку майна від 10 квітня 2020року майже в 3 (три) рази є нижчою, ніж його вартість, визначена згідно висновків двох експертиз - Тернопільського відділення КНДІСЕ від 17 серпня 2020 року №347-350/20-22 (т.2 а.с.34-47) та Івано-Франківського відділення КНДІСЕ від 29 вересня 2022 року №2204/22-28 (т.3 а.с.56-65).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків як стягувачу - у вигляді неотриманого доходу, так і боржнику у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості, а тому наявні правові підстави для визнання Висновку (Звіту) про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.

Щодо вимог про визнання неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця про несповіщення боржника про оцінку майна, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

В матеріалах справи міститься копія супровідного листа Головного державного виконавця Івана Лірука від 27 квітня 2020року №18251 про направлення висновку про ринкову вартість майна від 10 квітня 2020 року боржнику ОСОБА_5 за адресою його реєстрації: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.244).

Колегія суддів не бере до уваги копії наступних фіскальних чеків:

- від 16 квітня 2020 року (список згрупованих поштових відправлень №1127);

- від 23 квітня 2020 року (список згрупованих поштових відправлень №1186);

- від 27 серпня 2020 року (список згрупованих поштових відправлень №2514), оскільки такі не стосуються супровідного листа від 27 квітня 2020 року №18251, так як не відповідають даті його оформлення (т.2 а.с.198, 230, 236).

Разом з тим, судом приймаються долучені Тернопільським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) копії фіскальних чеків від 29 квітня 2020 року (трек-номер 4600402611822 та 4600402611814), з яких слідує, що на ім`я ОСОБА_5 за адресою його реєстрації: смт.Велика Березовиця було направлено рекомендовані листи, хоча до них не додано списки згрупованих поштових відправлень із зазначенням відправника та одержувача, а також відсутній опис вкладення відправлення (т.2 а.с.80).

Згідно відомостей на сайті https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html дані про відправлення від 29 квітня 2020 року за трек-номером 4600402611822 та 4600402611814, відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Водночас, згідно копій поштових конвертів (трек-номер 4600402611822 та 4600402611814) вбачається, що відправником є Тернопільський РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), а отримувачем - ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 ) (т.1 а.с.111, 113).

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчили про бездіяльність державного виконавця щодо несповіщення боржника про проведену оцінку майна, а тому скарга ОСОБА_5 в даній частині до задоволення не підлягає.

Щодо клопотання заявника про поновлення строку на подачу скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В статті 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Із змісту наведених правових норм убачається, що підставою для поновлення строку для подання скарги є факт пропуску заявником такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для подання скарги пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Заявляючи клопотання про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні, визнання недійсним та скасування висновку про ринкову вартість майна, заявник ОСОБА_5 мотивував тим, що оскаржуваний висновок (звіт) про оцінку майна від 10 квітня 2020 року він дізнався у жовтні 2021 року, коли його син ОСОБА_6 отримав постанову Яремчанського міського суду про накладення арешту на його земельну ділянку. При цьому, ОСОБА_5 вказав, що сповіщення про оцінку майна, про організацію торгів, про проведення торгів, про винесення інших процесуальних документів з даного приводу йому державним виконавцем не направлялося та ним не отримувалося, а тому причина пропуску строку для їх оскарження являється поважною.

Відповідно до довідки № 300 від 15 липня 2022 року, виданої Возилівським старостинським округом Чортківського району вбачається, що ОСОБА_5 з 2012 року по даний час проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 (т.2 а.с.189).

Заявник ОСОБА_5 категорично заперечує, що отримував від державного виконавця копію оскаржуваного висновку (звіту) про ринкову вартість майна.

Апеляційним судом не встановлено та не здобуто належних доказів про отримання боржником ОСОБА_5 копії Висновку (Звіту) про ринкову вартість майна від 10 квітня 2020 року.

Натомість встановлено, що у жовтні 2021 року син ОСОБА_5 отримав ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області (справа 354/1198/21) про накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер: 2611093001:16:004:0032, загальною площею 0.1932 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану у АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_15 . Разом з тим 12 жовтня 2021 року між ОСОБА_5 та адвокатом Кузьменко І.О. укладено договір про надання професійної правничої допомоги. 19 жовтня 2021 року представник ОСОБА_5 ознайомилась із матеріалами виконавчого провадженння№59406637. Після цього, 01 листопада 2021 року ОСОБА_5 звернувся до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_2 про:

- визнання недійсним та скасування висновку про ринкову вартість майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року,

- визнання недійсними постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 13 серпня 2020 року винесені в рамках виконавчого провадження ВП №59406637;

- припинення права власності ОСОБА_2 на частину житлового будинку з кафе-баром, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та скасування запису про реєстрацію права власності.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2021 року (справа № 607/19848/21) відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (и. Івано-Франківськ), ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування висновку про ринкову вартість майна суб`єкта оціночної діяльності, визнання недійсними постанови та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, припинення права власності в частині позовної вимоги про визнання недійсним та скасування висновку про ринкову вартість майна суб`єкта оціночної діяльності.

Роз`яснено ОСОБА_5 про право на звернення із скаргою на дії, рішення державного виконавця щодо проведення оцінки арештованого майна у порядку судового контролю за виконанням судових рішень (т.2 а.с.25-26).

Вказану ухвалу суду ОСОБА_5 отримав 10 січня 2022 року, що підтверджується поштовим конвертом (трек-номер 7850102861646) та роздруківкою із сайту Укрпошти (т.2 а.с.27).

З огляду на викладене та те, що 20 січня 2022 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв`язку (т.2 а.с.49) звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, колегія суддів вважає, що заявником пропущено строк на подачу такої скарги з поважних причин, оскільки відсутні належні та допустимі докази отримання ОСОБА_5 копії оскаржуваного висновку (звіту) про оцінку майна, а також заявник фактично проживав за іншою адресою з 2012 року, аніж за якою надсилалися йому листи державними виконавцями. Крім того враховано, що ОСОБА_5 , після того як дізнався про Висновок (звіт) про ринкову вартість майна від 10 квітня 2020 року звернувся до суду щодо оскарження такого висновку у найкоротші строки, без невиправданих затримок та зайвих зволікань.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.4 ст 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити частково, визнати недійсним та скасувати Висновок (звіт) про ринкову вартість майна від 10.04.2020 року у виконавчому провадженні ВП№59406637.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким поновити ОСОБА_5 строк для звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність), рішення державного виконавця, визнання недійсним та скасування висновку (звіту) про ринкову вартість майна.

Скаргу ОСОБА_5 на дії (бездіяльність), рішення державного виконавця, визнання недійсним та скасування висновку (звіту) про ринкову вартість майна задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати Висновок (Звіт) про ринкову вартість майна - частини житлового будинку з кафе-баром, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 від 10 квітня 2020 року у виконавчому провадженні№ 59406637.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 06 березня 2023 року.

Головуючий

Судді