Рішення

від 24.02.2023 по справі 260/1692/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2023 року м. Ужгород№ 260/1692/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Копосович Е.О.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача Андрейчик А.М.;

представника відповідача не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 ;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу за позовною заявою Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСББ " Транс Буд 89" про визнання незаконним та скасування пункту 1.32 рішення 4 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 і якій просить визнати незаконним та скасувати пункт 1.32 рішення 4 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що звертається до суду із позовом щодо захисту інтересів держави у сфері охорони та використання земель, зважаючи на виявлене порушення Ужгородською міською радою встановленого порядку надання земель у власність (міською радою неправомірно видано дозвіл на розробку проекту землеустрою з огляду на невідповідність цільового призначення цієї ділянки положенням генерального плану). У позові прокурор також вказав на відсутність органу, до повноважень якого належить здійснення державного контролю у сфері дотримання земельного законодавства.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін .

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, де вказано, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню. Таку позицію обґрунтовано тим, що оспорюване рішення прийняте міською радою відповідно до наданих їй повноважень, вимог чинного земельного законодавства та законодавства у сфері містобудівної діяльності. Вказує, що у Земельному кодексі Україні чітко передбачено, що у клопотанні зазначається бажане місце розташування земельної ділянки, розміри та місце розташування в подальшому можуть корегуватися на відповідних комісіях. Відтак, дотримавшись на думку представника відповідача всіх вимог вищезазначених норм закону щодо отримання земельної ділянки, 30.03.2021 р. п. 1.32 рішенням Ужгородської міської ради N° 141 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0600 га з подальшого передачею її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Також зазначає, що бажана заявником земельна ділянка ще не існує як об`єкт цивільних прав, межі її не погоджені. документів на землевідвід немає, кадастровий номер не присвоєний. Вважає, що проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не с правовстановлюючим документом, а отже й не порушує будь чиїх прав та інтересів.

Протокольною ухвалою залучено третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача без самостійних вимог - ОСББ Транс Буд 89 (88005, м. Ужгород, вул. Вузька, 89/43, код ЄДРПОУ 40458231).

29 червня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено про перехід до загального позовного провадження.

03 вересня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.11.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 року, адміністративний позов залишено без розгляду. Постановою Верховною суду від 01 грудня 2022 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №260/1692/21 скасовано. Справу №260/1692/21 направлено до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 р. постановлено про прийняття справи до розгляду.

02 лютого 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала із наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю. Окремо зауважила, що земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою виданий оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 згідно Генерального плану належить до багатоквартирної забудови, а отже не може надаватися для індивідуального житлового будівництва.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 просив суд позовні вимоги задовольнити, вказавши, що вказана земельна ділянка надана ОСББ " Транс Буд 89" для користування та знаходиться у межах території багатоквартирної забудови.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився., пояснень по суті позову суду не надав.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що до Ужгородської міської ради звернувся ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 06 га за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.16-20)

Ужгородською міською радою на 4 сесії 8 скликання було прийнято рішення №141 від 30.03.2021 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_2 було та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 з подальшою передачею її у власність. (т.1 а.с.13).

Згідно відповіді Ужгородського міського голови від 12.04.2021 р. на адресу Ужгородської окружної прокуратури зазначено, що земельна ділянка згідно із заявою ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 - згідно герерального плану міста Ужгорода знаходиться у межах території багатоквартирної забудови. (т.1 а.с.14-15)

В подальшому Закарпатська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» провела співставлення графічної частини генерального плану міста Ужгород, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради від 04.06.2004 року № 313 та графічних зображень матеріалів бажаного місця розташування земельних ділянок, що містяться у матеріалах прийнятих рішень Ужгородської міської ради щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою. (т.1 а.с.22-24).

За результатами співставлення встановлено, що відведення земельної ділянки відбулось за рахунок території, на якій згідно генерального плану міста Ужгорода, будівництво індивідуального житлового будинку не дозволено, а вказана територія згідно функціонального призначення відноситься до багатоквартирної забудови.

Належність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 до земель , які належать до багатоквартирної забудови сторонами не заперечується.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Згідно зі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада приймає нормативні і інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом частини другої вказаної статті визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо ЇЇ відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому, у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (абз. 2 ч,2 ст.123 ЗК України).

Частиною 3 вказаної статті визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, згідно вимог цієї ж статті, яка регулює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, у ч. 3 передбачає в якості підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Оскільки, як встановлено в ході судового розляду та підтверджено належними доказами, вказана земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить до земень не індивідуальної забудови, а багаквартирної згідно в т.ч. і генерального плану міста Ужгород, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради від 04.06.2004 року № 313 та графічних зображень матеріалів бажаного місця розташування земельних ділянок, отже, розміщення на цій земельній ділянці індивідуальної житлової забудови не передбачене генеральним планом міста і надання дозволу на його розміщення без внесення і затвердження змін до генерального плану суперечить чинному законодавству України.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного суду від 12.06.2019 (провадження № 14-473 цс 18).

За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Згідно приписів Прикінцевих положень даного Закону, який набрав чинності з 12.03.2011 р., генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими.

Згідно приписів ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Невід`ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк, зокрема, повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня (ст. 17 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

Статтею 2 Закону країни «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає зокрема, обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.

За статтею 5 Закону країни «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Отже, оскаржуване рішення Ужгородської міської ради порушує права територіальної громади міста Ужгорода на врахування її інтересів під час планування і забудови території міста.

Згідно ст. 39 Земельного кодексу України зазначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

З огляду на викладене рішення Ужгородської міської ради в цій частині повинне бути визнане незаконним і скасоване.

Згідно із ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, в той час як відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття спірних рішень.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСББ " Транс Буд 89" про визнання незаконним та скасування пункту 1.32 рішення 4 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1.32 рішення 4 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради від 30.03.2021 за №141 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проєктів зелеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 24 лютого 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 06 березня 2023 року.

СуддяЮ.Ю.Дору