Ухвала

від 02.03.2023 по справі 195/1221/14-ц

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

195/1221/14-ц

У Х В А Л А

іменем України

02.03.2023 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Омеко М.В., за участю секретаря судового засідання Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка заяву представника заявника Коноваленко О.Ю. про ухвалення додаткового рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2014 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, а саме було визнано за позивачем право на земельну частку (пай) розміром 6.43 умовних кадастрових гектарів на території земель сільськогосподарського призначення Томаківського району Дніпропетровської області.

28.02.2023 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, так як представник вважає, що при винесені рішення від 29.08.2014 року суд вирішивши питання про право не вказав дії, які треба вчинити з метою реального виконання вказаного рішення суду.

На підставі чого представник вважає, що судом повинно бути ухвалено додаткове рішення

в межах даної цивільної справи з формулюванням: "Зобовязати Томаківську районну Державну адміністрацію Дніпропетровської області виділити з земель сільськогосподарського призначення Томаківського району Дніпропетровсьої області земельну частку (пай) розміром 6.43 умовних кадастрових гектарів.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялися належним чином. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.270 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

Проте суд зауважу на наступному, а саме, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов`язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону (наприклад, визнає відповідно до частини третьої статті 1 Закону України від 5 червня 2003 р. № 899-ІV Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай), якщо районною (міською) державною адміністрацією безпідставно відмовлено у видачі документа, що посвідчує право на земельну частку (пай); вирішує відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України від 19 червня 2003 р. № 973-ІV Про фермерське господарство питання про надання земельної ділянки у власність або оренду для створення фермерського господарства, якщо відповідна районна (міська) державна адміністрація чи орган місцевого самоврядування безпідставно відмовили в цьому або, незважаючи на рішення суду, що зобов`язує їх розглянути заяву з цього приводу, не розглядають її за наявності необхідних документів). В інших випадках суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення замлі тощо.

Тобто зобов`язання органу в судовому порядку виділити земельну частку (пай)за відсутності відповідного рішення є неможливим, оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.

Суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції державних органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі - продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Враховуючи вищенавдене, суд приходить до висновку про необгрунтованість заяви представника позивача ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення .

Керуючись ст.ст.126, 265, 270, ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника заявника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: М.В. Омеко