Ухвала

від 03.03.2023 по справі 300/3541/21

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 300/3541/21

Провадження № 2-з/352/1/23

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

03 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: судді Хоминець М. М.

з участю секретаря Гундич Г. В.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Франківськ Агро» Івано-Франківської міської ради, про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в :

Дана справа надійшла з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 04.01.2023 з ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л. Р. про передачу справи за підсудністю Тисменицькому районному суду Івано-Франківської області.

Ухвалою від 05.01.2023 суд відкрив провадження в справі та призначив її до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні 14.02.2023 суд розпочав розгляд справи по суті.

У позові позивач просить: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради від 29.04.2021 № 185-8 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки» у частині пп. 22.9 п. 22, яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки в с. Добровляни площею 0,4518 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2625881200:01:003:0012; 2) зобовязати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га для ведення особистого селянськогогосподарства зкадастровим номером2625881200:01:003:0012,яка розташованаза межаминаселеного пунктус. Добровляни Івано-Франківського (Тисменицького) району Івано-Франківської області, та передати її у власність позивачу.

02.03.2023 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в даній цивільній справі.

Подана заява обгрунтована тим, що предметом спору в справі є земельна ділянка площею 0,4518 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2625881200:01:003:0012, яка була відведена для передачі у власність позивачу. Однак, відповідач Івано-Франківська міська рада оскаржуваним рішенням від 29.04.2021 № 185-8 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки» незаконно відмовив у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність позивачу. Після цього відповідач прийняв суперечливе рішення від 30.07.2021 № 294-13, яким надав дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у постійне користування КП «Франківськ-Агро» Івано-Франківської міської ради. Рішенням відповідача від 26.11.2021 № 424-18 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування КП «Франківськ-Агро», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони на вчинення будь-яких дій по відношенню до земельної ділянки.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд уважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Видами забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є: 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) заборона вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку вчинити певні дії у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупинення митного оформлення товарів чи предметів; 9) арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Установлено, що в рамках даної цивільної справи позивач заявив вимоги немайнового характеру про визнання незаконнимі скасуваннярішення органумісцевого самоврядуваннята зобовязання відповідача прийняти рішення на користь позивача. Тобто, предметом спору є рішення відповідача, а не земельна ділянка.

Тому нелогічними та неспівмірними є вимоги заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на земельну ділянку та заборони на вчинення будь-яких дій стосовно земельної ділянки.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач рішенням від 26.11.2021 № 424-18 затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4518 га в с. Добровляни з кадастровим номером 2625881200:01:003:0012 та передав її в постійне користування КП «Франківськ-Агро» Івано-Франківської міської ради для іншого сільськогосподарського призначення. Право постійного користування земельною ділянкою КП «Франківськ-Агро» Івано-Франківської міської ради 30.12.2021 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Установлено,що відповідачяк власникземельної ділянкирозпорядився нею,передавши їїв постійнекористування третійособі,а третяособа якпостійний користувачне маєправа розпорядженняземельною ділянкою. Згідно вимог ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на земельну ділянку і заборони на вчинення будь-яких дій стосовно земельної ділянки та про відмову в забезпеченні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 260-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Франківськ Агро» Івано-Франківської міської ради, про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення дій.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньодо Івано-Франківськогоапеляційного судупротягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ

Повна ухвала складена 06.03.2023.