Постанова

від 22.02.2023 по справі 761/14615/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року м. Київ

Справа №761/14615/21

Провадження № 22-ц/824/2411/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 22 лютого 2023 року

Повний текст постанови складено 03 березня 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Карпенка В.Р.

сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» та апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Рябченка Василя Вікторовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Фролової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 напередодні виборів на посаду мера міста Києва поширено недостовірну інформацію про ОСОБА_1 , а саме інформацію про належність ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації та працевлаштування ОСОБА_1 у Головному розвідувальному управлінні Генерального штабу збройних сил Російської Федерації.

Позивач також вказував про те, що ОСОБА_2 звинуватив ОСОБА_1 у зборі розвідувальної документації, пов`язаної з аналізами української еліти, після чого ОСОБА_2 закликав виборців не голосувати за ОСОБА_1 та його партію.

ОСОБА_1 зазначав, що інтернет-виданням «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 також поширено недостовірну інформацію про

ОСОБА_1 , а саме інформацію про належність ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації та працевлаштування ОСОБА_1 у Головному розвідувальному управлінні Генерального штабу збройних сил Російської Федерації розміщену на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Позивач вважав, що поширення вказаної інформації відповідачами є недостовірною та порушує його особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації, дискредитує позивача в очах широкого загалу, вказує, що недостовірна інформація опублікована напередодні початку виборів в мери міста Києва та такі дії відповідачів направлені на підрив соціальної оцінки як позивача особисто, так і його професійної діяльності як кандидата на посаду мера Києва в очах суспільства. Пов`язуючи діяльність позивача з російським спецслужбами, відповідачі приходять до висновку про те, що він є агентом РФ. Позивач наполягав на тому, що відповідачі поширили, щодо нього недостовірну інформацію, яка є фактичним твердженням, оскільки вказана інформація може бути перевірена та підтверджена, чи спростована, оскільки позивач є громадянином України. Зазначав, що розповсюдження недостовірних відомостей, щодо нього завдає йому не лише репутаційних втрат, але і моральних страждань. Недостовірні матеріали провокують негативне ставлення суспільства до позивача.

ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:

- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_25 о

14 год. 18 хв. на сайті інтернет-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_5» в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де зазначено, що: « Кандидат в мэры Киева ОСОБА_15 имеет гражданство Российской Федерации. Об этом сообщает ІНФОРМАЦІЯ_5. Так, в сеть были выложены копии документов о наличии у ОСОБА_18 российского гражданства.»;

- зобов`язати інтернет-портал «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора

ОСОБА_3 протягом 5 (п`яти) днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили опублікувати на головній сторінці інтернет-порталу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 спростування під заголовком «Спростування», а саме, що «Інформація, поширена в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, що: « ІНФОРМАЦІЯ_7 » - є недостовірною та не відповідає дійсності;

- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 у відеозаписі, розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » на веб-сайті youtube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 а саме про те, що:

«… ОСОБА_5 , который занимался в Росии политической деятельностью и был гражданином России, в 2005 году появляется в Киеве, открыв лабораторию « ЕВРОЛАБ ». По некоторым соображениям беспризорной агентуры с бессарабского рынка ОСОБА_6 имплементировали сюда, забросили с целью войти в украинское общество и открыли под него « ЕВРОЛАБ ». А что такое «ЕВРОЛАБ»? Что такое лаборатория, где сдают анализы? Лучше для разведывательного сбора информации ничего нет, потому что в «ЕВРОЛАБЕ» сдает анализы украинская элита и сотрудники зарубежных разведок могут знать, кто болеет сифилисом, у кого СПИД, кто является геем, у кого какие жены, мужья, у кого какое состояние здоровья, на этом бесконечно можно вербовать людей и так далее»;

- зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше 5 (п`яти) днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщенням відео на його каналі (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_12 в якому ОСОБА_2 має зачитати резолютивну частину рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від

21 квітня 2021 року матеріали цивільної справи передано на розгляд судді Фролової І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

07 червня 2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації до розгляду та відкрито провадження в справі.

Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченка В. В. про перехід зі спрощеного провадження без повідомлення сторін в загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації - задоволено.

Вирішено перейти від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Призначено проведення підготовчого засідання та викликано учасників судового процесу.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Встановлено порядок дослідження доказів: надання вступного слова учасникам справи, з`ясування обставин, на які учасники посилаються, як на свої вимоги, підстав та заперечень, дослідження письмових доказів.

07 вересня 2021 року надійшов до суду відзив від ОСОБА_2 на позовну заяву, відповідно до якого представник ОСОБА_2 - адвокат Рябченко В. В. заперечував проти позову в повному обсязі з тих підстав, що ОСОБА_2 не є автором публікації, яка розміщена на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_5» та не є належним відповідачем в цій частині позовних вимог. Щодо іншої частини позовних вимог, зазначав, що фрази та висловлювання наведені позивачем носять виключно оціночний характер, оскільки не є фактом, посилається на ряд інтернет-ресурсів, у яких висвітлено взаємовідносини позивача з Російською Федерацією, а саме: на інформаційну статтю «ІНФОРМАЦІЯ_24» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13 та інформаційну статтю за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 , де зазначено, що позивач є Генеральним секретарем Партії «Любителів пива». Також, представник ОСОБА_2 посилався, на те, що позивач має статус публічної особи, та повинен бути відкритим та повністю готовим до суворої критики, межа якої є ширшою від критики пересічних громадян.

08 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив Інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , підписаний адвокатом Одінцовим Е.В., відповідно до якого заперечував проти позову в повному обсязі, зазначивши, що сайт ІНФОРМАЦІЯ_21 - це український портал новин соціально-політичний інтернет-портал з популярним форумом, був заснований журналістом ОСОБА_7 у 2004 році.

Відповідно, «ІНФОРМАЦІЯ_5» має своїх журналістів, та є відкритим ресурсом, тобто кожний може надіслати та запропонувати актуальні новини.

У розпорядженні видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» від джерела інформації, якого відповідно до законодавства України відповідач-2 має право не розкривати, з`явились в розпорядженні: копія заяви про видачу паспорта та копія паспортних даних, в яких усі відомості (П.І.Б, дата народження, місце народження, фото, стать та інше) збігається з позивачем.

Журналістами було проведено розслідування задля перевірки дійсності отриманої інформації і вона була підтверджена шляхом перевірки на офіційних ресурсах російської федерації, і це дало можливість її опублікувати.

ТОВ «Євролаб» свої письмові пояснення по суті справи до суду не надало.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації - задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_25 о 14 год. 18 хв. на сайті інтернет-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_5» в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де зазначено, що: « Кандидат в мэры Киева ОСОБА_15 имеет гражданство Российской Федерации. Об этом сообщает ІНФОРМАЦІЯ_5. так, в сеть были выложены копии документов о наличии у ОСОБА_18 российского гражданства.».

Зобов`язано інтернет-портал «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора/редактора ОСОБА_3 протягом 5 (п`яти) днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили опублікувати на головній сторінці інтернет-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_5» (ІНФОРМАЦІЯ_22) спростування під заголовком «Спростування», а саме, що «Інформація, поширена в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зокрема, що « ІНФОРМАЦІЯ_7 » - є недостовірною та не відповідає дійсності.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 у відеозаписі, розмішеному

ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » на веб-сайті youtube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 а саме про те, що: «… ОСОБА_5 , который занимался в Росии политической деятельностью и был гражданином России, в 2005 году появляется в Киеве, открыв лабораторию « ЕВРОЛАБ ». По некоторым соображениям беспризорной агентуры с бессарабского рынка ОСОБА_6 имплементировали сюда, забросили с целью войти в украинское общество и открыли под него « ЕВРОЛАБ ». А что такое «ЕВРОЛАБ»? Что такое лаборатория, где сдают анализы? Лучше для разведывательного сбора информации ничего нет, потому что в «ЕВРОЛАБЕ» сдает анализы украинская элита и сотрудники зарубежных разведок могут знать, кто болеет сифилисом, у кого СПИД, кто является геем, у кого какие жены, мужья, у кого какое состояние здоровья, на этом бесконечно можно вербовать людей и так далее».

Зобов`язано ОСОБА_2 не пізніше 5 (п`яти) днів з дня набрання судовим рішеннями у справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення відео на його каналі (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_12 в якому ОСОБА_2 має зачитати резолютивну частину рішення

Стягнуто з ОСОБА_2 та інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 816,00 грн.

Рішення суду мотивовано так:

поширені відомості стосуються ОСОБА_1 , який у зв`язку з цим має право на спростування поширеної щодо нього інформації, оскільки у поширеній відповідачами спірній інформації міститься достатньо відомостей (ім`я та прізвище, статусу позивача, та інше), які свідчать про те, що йдеться саме про позивача, та які дозволять вказати на те, що у сторонньої особи повинно скластися уявлення про згадку в наведених висловлюваннях саме про позивача - ОСОБА_1 ;

дослідивши зміст інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію суд дійшов до висновку, що ця інформація є фактичними твердженнями. А саме: інформація розміщена в публікаціях під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_23, інформація про належність ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації та працевлаштування ОСОБА_1 у Головному розвідувальному управлінні Генерального штабу збройних сил Російської Федерації;

у наведених висловлюваннях відповідачами використані мовні засоби, які репрезентують чітке, однозначне, точне позначення фактів, які можна довести або спростувати, що неможливо зробити з оціночним судженням. Оспорювана інформація сформульована ними (відповідачами) способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів);

відсутні будь-які стилістичні конструкції або інші способи, які б вказували на те, що повідомлена інформація є суб`єктивною думкою та особистим поглядом на певні події і відображає особисту точку зору, тобто відсутні ті мовні засоби, які є характерними для оціночних суджень. Про те, що йдеться про фактичні дані, свідчить також загальний тон висловлювань у контексті оспорюваної інформації;

наведена у позовній заяві інформація, яку позивач просить спростувати, за своїм змістом спрямована на те, щоб створити у сторонньої особи негативне уявлення про позивача, як кандидата на посаду мера міста Києва;

досліджуючи змістовне навантаження інформації, що розповсюджена

ОСОБА_2 для глядачів, суд встановив, що вона направлена на висвітлення відомостей, що свідчать про вчинення позивачем аморальних вчинків, про те, що позивач є зрадником державних інтересів країни в умовах військової агресії з боку РФ;

суду не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу на підтвердження того, що інформація, яка була створена відповідачами та яку вони поширили мала достатнє підтвердження, щоб подавати вказану інформацію, як факти. Тобто, відповідачами не доведено інформації про належність

ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації та працевлаштування ОСОБА_1 у Головному розвідувальному управлінні Генерального штабу збройних сил Російської Федерації;

позивач є публічною особою свобода поширення інформації та критики щодо якого не є безмежною.

За наведених обставин, суд першої інстанції зробив висновок про можливість визнання недостовірною інформації, яку поширили відповідачі щодо ОСОБА_1 , та яку позивач просить спростувати та визнати такою, що не відповідає дійсності, так як за позицією суду позивачем доведено, що він є громадянином України. Оспорювана інформація сформульована відповідачами способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів). Суд вважав, що право позивача на повагу до його честі та гідності - як складових особистих немайнових прав - було порушено шляхом розповсюдження щодо позивача неперевіреної, а отже й недостовірної інформації.

04 січня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Рябченко В.В. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від

10 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Рябченка В.В. мотивована тим, що фрази та висловлювання на які посилається позивач, носять виключно оціночний характер, адже способи використання за допомогою переносних значень, метафор (алегорій) та порівнянь, безумовно не є фактом. Аналіз відео

ОСОБА_2 свідчить про те, що висловлена останнім інформація без фактичних тверджень, тобто інформація викладена лише як припущення та оціночне судження. Заявник в апеляційній скарзі зазначає, що позивач є публічною особою так як був кандидатом у мери міста Києва, а тому повинен бути відкритим та повністю готовим для сурової критики та пильного нагляду громадськості, а межа допустимої критики та різноманітних оцінок його діяльності, у тому числі несхвальних, є значно ширшою.

05 січня2022 року інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , подано до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що твердження суду першої інстанції про те, що інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора

ОСОБА_3 відзив не подавало є невірним, оскільки у матеріалах справи (т. 1, а. с. 128-133) міститься відзив інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 на позовну заяву. Також є невірними твердження суду про те, що інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 в судове засідання не з?явився, оскільки згідно протоколу судового засідання (т. 1, а. с. 167-168) представник інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 - адвокат Одінцов Е.В. брав участь у судовому засіданні. Заявник вказує, що ОСОБА_1 є публічною особою, оскільки є лідером партії «Перемога ОСОБА_41», політиком та бізнесменом, а також брав участь у виборах Київського міського голови у 2020 році, у зв?язку із чим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати (аналогічні висновки щодо можливості зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації у відношенні політиків містяться у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц, від 14 лютого 2018 року у справі

№ 646/1266/16-ц та від 27 березня 2019 року у справі № 344/16715/15-ц).

Заявник також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 22 травня

2019 року у справі № 757/22307/17-ц, де залишаючи судові рішення без змін, Верховний Суд вказав, що «поширена відповідачем інформація була його власними судженнями та оцінкою поширеної, підготовленої ГО «Громадське телебачення» і оформленої у вигляді публікації на власному сайті та аудіовізуальному творі» інформації щодо позивача у цій справі. така оцінка отриманої інформації є оціночним судженням відповідача, які ґрунтуються на його особистому трактуванні отриманої з інших джерел інформації, а не твердженням. Поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватись з точки зору суспільної поведінки будь-якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації, отриманої з різних джерел. Наведені в інформації висловлювання не носять характер образ (хоча і висловлені в агресивній формі), а є критичними по відношенню до позивача та є вираженням погляду відповідачів на його позицію як політика».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката

Рябченка В.В. та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року у справі за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації.

Витребувано із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу

№ 761/14615/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копіями апеляційних скарг та доданими до них матеріалами надіслано учасникам справи і встановлено їм строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

31 січня 2022 року матеріали цивільної справи № 761/14615/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15лютого 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Євролаб», про захист честі, гідності та ділової репутації призначено до розгляду з викликом учасників справи.

24 січня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Томчук М. В. через засоби поштового зв?язку подав до Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Рябченка В. В. та відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , у яких просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Рябченка В. В. та апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року залишити без змін.

Відзиви мотивовані тим, що спірна інформація є фактичним твердженням та не підпадає під ознаки оціночних суджень, а висловлювання відповідачів виражені у посиланні на конкретні факти та події. Поширена інформація про позивача не містить в собі алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона є припущенням чи критикою діяльності позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночним судженням, і може бути спростована. Представник ОСОБА_1 - адвокат Томчук М. В. зазначає, що публічна особа має право на захист честі, гідності та ділової репутації, якщо інформація була поширена «з явним злим умислом» (постанова Верховного Суду від

20 травня 2020 року у справі № 758/12586/15).

Представник ОСОБА_1 - адвокат Томчук М. В. також звертається до постанов Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 753/21759/16-ц, від 22 травня

2019 року у справі № 757/22307/17-ц та від 05 червня 2019 року у справі № 758/6022/14-ц, де вказано, що «в рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19».

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі

№ 753/338/19, представник ОСОБА_1 - адвокат Томчук М. В. вказує, що журналіст зобов`язаний подавати для публікації об`єктивну і достовірну інформацію. У випадку, якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона не зобов`язана на вимогу заявника опублікувати їх спростування. Саме на відповідача покладаються обов`язки: переконатися у достовірності поширеної ним інформації; у разі відсутності доказів достовірності оспорюваної інформації, утримуватися від її поширення; надати суду докази достовірності такої інформації, а в разі їх відсутності - видалити та спростувати її. Положеннями національного законодавства та сталою практикою Європейського суду з прав людини підтверджується обов`язок відповідача у цій категорії справ перевіряти поширену ним інформацію та джерела цієї інформації. Внаслідок поширення ОСОБА_2 стосовно позивача недостовірної інформації було дискредитовано його ділову репутацію серед знайомих, серед громадян України, виборців, завдано, як людині душевних страждань, принижено його честь та гідність, як людини, заподіяно йому психологічну травму.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Рябченко В.В. підтримав доводи своєї апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора Бутусова Ю.Є.

Представники ОСОБА_3 адвокати Четвертак К.С. та Одінцов Е.В. підтримали доводи апеляційної скарги інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі головного редактора ОСОБА_3 та підтримали доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 адвоката Рябченко В.В.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Томчук М.В., представник третьої особи ТОВ «Євролаб» адвокат Старовойтова Д.А. заперечували проти доводів апеляційних скарг, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на апеляційні скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Встановлено, що звертаючись з позовною заявою, ОСОБА_1 посилається на інформацію, наведену у відеоматеріалі, який розміщено 23 жовтня 2020 року о 14 год. 18 хв. на офіційному YouTube каналі ОСОБА_2 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 », в якій поширено недостовірну інформацію відповідачем 1 про позивача наступного змісту:

- починаючи з 0 хвилини 05 секунди « То , о чем я буду говорить, очень важно. Но говорить об этом больно и горько. Речь пойдет об ОСОБА_9 - кандидате в мэры Киева. Человеке, который все эти годы живет в Украине, рассказывает, какой он патриот, как любит Украину, при этом выступает на абсолютно пророссийских каналах ОСОБА_10 , которые, собственно говоря, и сделали его тем ОСОБА_11 , кем его узнали миллионы киевлян, многие из которых даже полюбили. Собственно говоря, на это и был расчет.»;

- починаючи з 0 хвилини 47 секунд «Я с болью хочу сказать о том, о чем говорил уже неоднократно. Украина находится в состоянии войны. Войны со стороны Российской Федерации, которая самым наглым образом оккупировала Крым, оккупировала часть Донбасса и не собирается возвращать ни Крым, ни Донбасс. При этом Украина не объявляла войны России, Украина просто не проводит никакой четкой конкретной политики по распознаванию и выдворению или осуждению агентов влияния России, агентов российских спецслужб, а также действующих офицеров российских спецслужб. Все это наводит меня на мрачные мысли о том, что в верхушке украинских государственных структур по-прежнему наблюдается засилье агентуры российских спецслужб. Как еще объяснить тот факт, что многочисленные сигналы людей, которые разбираются в этом вопросе, не доходят до тех, кто должен на это реагировать?»;

- починаючи з 1 хвилини 55 секунди «Слава богу, что все тайное рано или поздно становится явным, и вновь я возвращаюсь к ОСОБА_12 . Мне иногда приходится слышать: «Вот, ОСОБА_13 говорит об агентах, ОСОБА_13 рассказывает об агентуре, ОСОБА_13 не называет при этом фамилии». Да, фамилии можно назвать не всегда. Да, есть целый ряд моментов, связанных в том числе с личной безопасностью. Да, есть люди, которые должны это делать первыми, - не журналисты, а именно сотрудники силовых структур, сотрудники украинских спецслужб. Но, к сожалению, государство у нас сегодня находится в таком плачевном состоянии, что им часто не до этого, или они просто не хотят этого делать, или не умеют, или не могут.»;

- починаючи з 2 хвилини 44 секунди « ІНФОРМАЦІЯ_16 », находясь в гостях у журналиста ОСОБА_14 , я заявил:»;

- починаючи з 3 хвилини 07 секунди « ОСОБА_15 , если верить тому, что у меня выскакивает все время в Facebook, не просто догоняет ОСОБА_16 , а уже перегоняет его... Это так замечательно. Я даже видел мем: выборы президента США, ОСОБА_17 - первое место, ОСОБА_18 - второе, ОСОБА_42 - третье. Я думаю, что это не соответствует действительности. Думаю, что ОСОБА_18 , если говорить о выборах президента США, уже опережает и ОСОБА_43, и ОСОБА_19 »;

- починаючи з 3 хвилини 48 секунди « Мне приходится слышать часто, что ОСОБА_15 является агентом спецслужб Российской Федерации. И я хочу дать гневную отповедь людям, которые эти слухи распускают. Потому что у меня есть мнение моё, мне так кажется, что ОСОБА_1 является не агентом спецслужб Российской Федирации, а действующим офицером спецслужб Российской Федерации. И по этому поводу я хочу официально обратиться к украинским спецслужбам. Я же могу как журналист и как гражданин Украины - это сделать. Вы знаете, я с восторгом наблюдаю за карьерой ОСОБА_6 и наблюдаю, как каналы ОСОБА_10 , которые являются рупорами «русского мира» в Украине, сделали из мухи слона и торгуют теперь слоновой костью. Вот эта слоновая кость - это ОСОБА_5 »;

- починаючи з 4 хвилини 50 секунди «Слава богу, что жив ОСОБА_21 . Дай бог ему долгих лет и здоровья, я его очень уважаю. ОСОБА_21 , по-моему, 13 лет был в ЦК Компартии Украины заведующим отделом оргпартработы, по сути, начальником отдела кадров. И вот ОСОБА_21 , обладающий огромным опытом подбора кадров и расстановки их на руководящие посты в ЦК Компартии Украины, мне когда-то сказал: « ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_6 , я поразился. Кстати, я хочу сказать, что я практически убежден, что у наших спецслужб есть большое, пухлое, толстое досье на ОСОБА_6 . Я почти убежден в том, что честные офицеры украинских спецслужб могут на днях это досье в полном объеме выложить.»;

- починаючи з 6 хвилини 07 секунди «Так вот ОСОБА_5 , у которого один дедушка - народный комиссар Украины, нарком, министр, второй дедушка - Герой Социалистического труда. В его семье есть два Героя Советского Союза , его отец - ОСОБА_23 - высокопоставленный офицер ГРУ Генштаба вооруженных сил Советского Союза , военный советник ОСОБА_44. ОСОБА_5 в свое время киевский мальчик поступил в ВИИЯ, и закончил ВИИЯ - Военный институт иностранных языков. Мекка ГРУ Генштаба Вооруженных сил Советского Союза , а сейчас - Российской Федерации . Это базовый институт, который дает прекрасное образование, базовый институт, где готовят офицеров ГРУ. ОСОБА_5 закончил этот институт, получил знания, он знает четыре языка, в том числе лаосский. Работал по этой части в Лаосе, служил в советской армии долгое время, закончил институт ГРУ, то есть служил, соответственно, по линии ГРУ. Потом занимался долго чем-то в России - там линия обрывается. Но! Участвовал в выборах в Госдуму РФ от Партии любителей пива, которая была пронизана сотрудниками ГРУ Генштаба Российской Федерацией , в том числе господином ОСОБА_27 , от которого тянутся нити к задержанной в США российской шпионке ОСОБА_28 , задержанной - это все линия ГРУ, задержанной в Соединённых Штатах , российской шпионки ГРУшницы. И ОСОБА_5 , который занимался в России политической деятельностью и был гражданином России, в 2005 году появляется в Киеве и открывает лабораторию Eurolab. По некоторым соображениям беспризорной агентуры с Бессарабского рынка, ОСОБА_6 имплементировали сюда, забросили с целью войти в украинское общество и открыли под него Eurolab. А что такое Eurolab? Что такое лаборатории, где сдают анализы? Лучшее для разведывательного сбора информаци и ничего лучшего нет, потому что в Eurolab сдает анализы украинская элита, и сотрудники зарубежных разведок могут знать, кто болеет сифилисом, у кого СПИД, кто является геем, у кого какие жены, мужья, у кого какое состояние здоровья... На этом бесконечно можно вербовать людей и т.д.»;

- починаючи з 9 хвилини 22 секунди «К чему я веду? Я очень хотел бы, чтобы украинские спецслужбы дали ответ на простой вопрос: является ли кандидат в мэры Киева ОСОБА_5 действующим офицером спецслужб Российской Федерации, гражданином России и агентом влияния России? Я задаю официальный вопрос украинским спецслужбам и надеюсь получить на него ответ до выборов мэра.»;

- починаючи з 9 хвилини 54 секунди «Я сказал о том, что в украинских спецслужбах есть пухлое досье на ОСОБА_32 , и я сказал о том, что наверняка в ближайшие дни найдутся честные офицеры спецслужб, которые обнародуют некоторые факты из этого досье. Конечно же, я знал, что эти люди найдутся и будут готовы это сделать. Как я и говорил, это произошло.»;

- починаючи з 10 хвилини 20 секунди «Издание «ІНФОРМАЦІЯ_5» опубликовало сегодня документы о том, что ОСОБА_15 - кандидат в мэры Киева, столицы воюющей с Россией Украины - имеет гражданство России.»;

- починаючи з 10 хвилини 35 секунди «ІНФОРМАЦІЯ_5» опубликовал соответствующие документы, вот я вам сейчас скажу собственно говоря какие. В сеть выложены копии документов о наличие у ОСОБА_18 российского паспорта, полностью все, что необходимо для того, чтоб это увидеть, также эту информацию может, пишет «ІНФОРМАЦІЯ_5», проверить с помощью запроса на сайте федеральной налоговой службы Российской Федерации, полученный ответ подтверждает существование паспорта ОСОБА_18 в базе данных.»;

- починаючи з 11 хвилини 19 секунди «На самом деле это кошмар! Это кошмар, когда в течение долгого времени человек, закончивши базовый институт ГРУ Советского Союза , главное разведывательное управление - ГРУ, Генштаба вооруженных сил СССР, человек, который долгое время жил в России, занимался там политической деятельностью, который ездил в специальные военные командировки в Лаос и другие страны по заданию, очевидно, Главное разведывательное управление Генштаба вооруженных сил Российской Федерации, этот человек приехал в 2000-х в Киев, здесь под него открыли фирму Eurolab, которая, занималась, как говорят, сбором разведывательной документации, связанной с анализами украинской элиты, и этот человек спокойно ведет агитацию в мэры Киева , никем не проверяется и никаких расследований на этот счет со стороны воюющего с Россией государства по-прежнему нет.»;

- починаючи з 12 хвилини 33 секунди «Я хочу сказать, что вы можете увидеть это расследование на сайте « ІНФОРМАЦІЯ_5 »»;

- починаючи з 12 хвилини 40 секунди та до 15 хвилини 25 секунди « Сегодня по горячим следам народный депутат Украины ОСОБА_35 обратился в Службу безопасности Украины в связи с информацией о российском гражданстве ОСОБА_18. Он считает, что в действиях бизнесмена, кандидата в мэры Киева - ОСОБА_32 усматриваются признаки уголовных правонарушений по статьям о посягательстве на территориальную целостность Украины, шпионаже и государственной измене. Он пишет: «Возмущен вопиющим фактом того, что ОСОБА_15 , будучи гражданином России, по сути - государства-агрессора, баллотируется на пост мэра Киева и ведет свою фракцию, простите партию в Киевсовет. Баллотирование российского гражданина на должность главы столицы Украины противоречит не только здравому смыслу, но и законодательству Украины». Я считаю, что необходимо тщательнейшим образом, быстро с этим вопросом разобраться. Если ОСОБА_15 действительно является гражданином России - а в этом сомнений уже нет, - немедленно снять его с выборов. Если это не будет сделано, я обращаюсь к гражданам Украины, жителям Киева , которые придут в воскресенье на избирательные участки выбирать мэра столицы Украины и выбирать местных депутатов в Киевсовет. Я обращаюсь также ко всем другим украинцам, которые по всей стране придут голосовать за кандидатов в депутаты местных советов, потому что там тоже есть люди ОСОБА_18 . Если вы хотите, чтобы ваша страна - Украина, наша страна, была полностью оккупирована РФ, если вы любите «русский мир», если ОСОБА_37 - ваш герой, голосуйте за ОСОБА_18! Голосуйте! Это ваш выбор. Но если вы патриоты Украины, если вам дорога наша страна, если вы понимаете, что Украина стала жертвой российской агрессии, если вы понимаете, что российские спецслужбы постоянно забрасывают в Украину свою агентуру, которая влияет на нашу жизнь самым непосредственным образом, если вы умны, рассудительны, если вы патриотичны в хорошем смысле этого слова (а не в таком, как говорит [пятый президент Украины ОСОБА_38 и его соратники), если вы любите свою страну, ни под каким видом не голосуйте за ОСОБА_18 и его команду! Это предательство Украины, это нож в спину и сердце своей Родине.».

Факт поширення вищезазначеної інформації в указаний спосіб сторонами не оспорюється. Доступ до вказаного веб-ресурсу вільний.

Відеоматеріал за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10 у мережі Інтернет опубліковано ОСОБА_2 з власного ютуб-каналу, здійснивши перехід на веб-сторінку у мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12 наявна інформація про те, що такий канал є офіційним каналом ОСОБА_2 та останнім не оспорюється факт приналежності йому ютуб каналу ІНФОРМАЦІЯ_12 на сервісі « Youtube ».

Інтернет-виданням « ІНФОРМАЦІЯ_5 » поширено інформацію про ОСОБА_1 , а саме - інформацію про належність ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації та працевлаштування ОСОБА_1 у Головному розвідувальному управлінні Генерального штабу озброєних сил Російської Федерації розміщену на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Зазначений матеріал опублікований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Факт поширення вищезазначеної інформації в указаний спосіб сторонами не оспорюється. Доступ до вказаного веб-ресурсу вільний.

Оспорювана інформація була поширена інтернет-виданням « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де автором статті є ІНФОРМАЦІЯ_5.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зробив висновок про можливість визнання недостовірною інформації, яку поширили відповідачі щодо ОСОБА_1 , та яку позивач просить спростувати та визнати такою, що не відповідає дійсності, так як за позицією суду позивачем доведено, що він є громадянином України. Оспорювана інформація сформульована відповідачами способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів). Суд вважав, що право позивача на повагу до його честі та гідності - як складових особистих немайнових прав - було порушено шляхом розповсюдження щодо позивача неперевіреної, а отже й недостовірної інформації.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Колегія суддів частково приймає аргументи, наведені в апеляційних скаргах з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини четвертої статті 34 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).

Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Також, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» при розгляді справ суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права. Так, статтею 10 Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.

Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінгер проти Німеччини» Європейський суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.

У справах «Лінгенс проти Австрії» (1986 року); «Обершлік проти Австрії» (1991 року), у яких йшлось про публічну критику політиків, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.

З аналізу вказаних рішень вбачається, що Європейський суд з прав людини вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , є публічною особою, а тому свідомо відкритий для прискіпливого контролю за його особою, як з боку активістів так і пересічних громадян. Крім того, враховуючи публічний статус позивача та те, що поширена інформація стосувалася його, як публічної особи, та мала суспільний інтерес, позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Відтак, оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 11 вересня

2019 року у справі № 757/40646/17-ц (провадження № 61-8718св19 ) та від 07 квітня 2021 року у справі № 761/13926/17 (провадження № 61-6669св19).

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19 (провадження № 61-16277св20) Верховний Суд зазначає, що при розгляді справ вказаної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності (частина друга статті 302 ЦК України).

Пунктом 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст зобов`язаний подавати для публікації об`єктивну і достовірну інформацію.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов`язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Згідно з частиною першою, пунктом 9 частини другої статті 41 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об`єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації.

Порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації є порушення права вимоги щодо публікації спростування та порядку його публікації, передбачених статтею 37 цього Закону.

Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників); вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб; вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього; в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом; законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Отже, положеннями статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» визначено вичерпний перелік випадків для звільнення журналіста та редакції від відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що наведені у статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підстави звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права або являє собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та правами журналіста, є вичерпними, а тому розширеному тлумаченню чи вільному редагуванню не підлягають.

При цьому в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування.

В рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхиленні або врахування кожного доказу (гурпи доказів).

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягара доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судом установлено, що на сайті інтернет-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_5» в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зазначено, що: «Кандитат в меры Киева ОСОБА_15 имеет гражданство Российской Федерации» та в якій розміщено дві довідки, які підтверджують факт отримання ОСОБА_1 паспорта громадянина РФ та отримання ІПН.

ОСОБА_1 вважає дану інформацію недостовірною, з такими доводами погодився і суд першої інстанції.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Належних та допустимих доказів на підтвердження недостовірності, підробки, фальсифікації довідок, розміщених на сайті інтернет-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_5», ОСОБА_1 , у передбаченому ст.ст. 12,81 ЦПК України порядку, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не отримував паспорта громадянина РФ та не є громадянином РФ, не являються доказом по справі в розумінні цивільно-процесуального закону, в той час як самими довідками підтверджена зазначена в статті інформація про громадянство РФ ОСОБА_1 .

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині є таким, що не ґрунтується на зібраних по справі доказах, висновки суду в цій частині не відповідають встановленим судом обставинам, що відповідно до ст.376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення в цій частині і ухвалення в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Що стосується висновків суду в частині визнання недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 у відеозверненні розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_18 » на веб-сайті youtube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 а саме про те, що « ... ОСОБА_5 , который занимался в России политической деятельностью и был гражданином России, в 2005 году появляется в Киеве, открыв лабораторию « Евролаб », то і в цій частині з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки ця інформація безпосередньо пов`язана з інформацією, розміщеною на порталі інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5», яку позивач не спростував належними та допустимими доказами.

За інформацією з відкритих джерел вбачається, що ТОВ «ЕВРОЛАБ» зареєстровано з 05.10.2004 року і ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником (контролер) юридичної особи. Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.

Таким чином вважати інформацію щодо відкриття в 2005 році лабораторії «ЕВРОЛАБ» ОСОБА_1 - недостовірною, немає підстав.

За таких обставин рішення суду в цій частині необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Наступною інформацією, що визнана судом недостовірною є інформація, поширена ОСОБА_2 у відеозверненні розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_18 » на веб-сайті youtube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 а саме про те, що«… ІНФОРМАЦІЯ_20 ОСОБА_6 имплементировали сюда, забросили с целью войти в украинское общество и открыли под него «ЕВРОЛАБ». А что такое «ЕВРОЛАБ»? Что такое лаборатория, где сдают анализы? Лучше для разведывательного сбора информации ничего нет, потому что в «ЕВРОЛАБЕ» сдает анализы украинская элита и сотрудники зарубежных разведок могут знать, кто болеет сифилисом, у кого СПИД, кто является геем, у кого какие жены, мужья, у кого какое состояние здоровья, на этом бесконечно можно вербовать людей и так далее».

Дослідивши зміст цієї інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ця інформація є фактичними твердженнями, оскільки у наведеному висловлюванні відповідачем ОСОБА_2 використані мовні засоби, які репрезентують чітке, однозначне, точне позначення фактів, які можна довести або спростувати, що неможливо зробити з оціночним судженням. Оспорювана інформація сформульована ним способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в цій частині правильним, рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням висновку щодо суті апеляційних скарг, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог та ухвалення в цій частині судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені інтернет-виданням «ІНФОРМАЦІЯ_5» в сумі 2724 грн. у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції підлягають стягненню із ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_39 , інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року - в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_25 о 14 год. 18 хв. на сайті інтернет-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_5» в статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де зазначено, що: « Кандитат в меры Киева ОСОБА_15 имеет гражданство Российской Федерации» та зобов`язання інтернет-порталу «ІНФОРМАЦІЯ_5» вчинити певні дії скасувати і в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_1 відмовити в задоволенні цих позовних вимог.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію поширену ОСОБА_2 у відеозаписі, розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_18 » на веб-сайті youtube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 а саме про те, що « ... ОСОБА_5 , который занимался в России политической деятельностью и был гражданином России, в 2005 году появляется в Киеве, открыв лабораторию « Евролаб » скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в цій частині вимог.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року в частині солідарного стягнення з інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 1816 грн., скасувати.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь інтернет-видання «ІНФОРМАЦІЯ_5» 2724 грн., сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна