Ухвала

від 06.03.2023 по справі 183/6398/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6398/16

№ 2-з/183/15/23

У Х В А Л А

06 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засідання заяву ОСОБА_4 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна спільним сумісним майном, стягнення грошової компенсації вартості використаних будівельних матеріалів і виконаних будівельних робіт при будівництві нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом зобов`язання осіб, які здійснили самочинне будівництва, провести відповідну перебудову нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна спільним сумісним майном, стягнення грошової компенсації вартості використаних будівельних матеріалів і виконаних будівельних робіт при будівництві нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом зобов`язання осіб, які здійснили самочинне будівництва, провести відповідну перебудову нерухомого майна.

28 лютого 2023 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про забезпечення зустрічного позову.

На обґрунтування заяви позивач за зустрічним позовом посилалася на те, що предметом спору є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є вона ОСОБА_4 .

У відповідності до зустрічної позовної заяви, Фермерське господарство «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 , без її дозволу, як власника, здійснили самочинне будівництво за зазначеною адресою.

Вона не користується спірним нерухомим майном, оскільки відповідачі за зустрічним позовом Фермерське господарство «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 , перекрили їй доступ до її майна, інформація щодо стану її майна у неї відсутня.

Прохід до належного їй домоволодіння та земельної ділянки, на якому воно розміщене можливий тільки через господарський двір Фермерського господарства «Мішин і Мішин».

У 2016 році за її заявою, спірне житлове приміщення було відключене від мережі електропостачання та газопостачання, що підтверджується відповідними письмовими доказами.

У січні-лютому 2023 року їй стало відомо від контролюючих органів про те, що у вересні 2022 року голова фермерського господарства «Мішин і Мішин», з власної ініціативи, без повідомлення її, як власника, надав право користування спірним житлом невідомим їй особам та самовільно підключив зазначений об`єкт нерухомого майна до мережі газо- та електропостачання, що підтверджується відповідними письмовими доказами.

Надання ОСОБА_2 , як головою фермерського господарства «Мішин і Мішин» права користування спірним нерухомим майном невідомим особам може привести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення зустрічного позову, оскільки проведення будівельних робіт з відновлення первісного стану спірного домоволодіння неможливе без виселення осіб, які проживають в будинку.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме вона, ОСОБА_4 , як власник нерухомого майна, зобов`язана, у відповідності до укладених з постачальниками природного газу та електроенергії договорів забезпечити, зокрема цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг, та невтручання у роботу зазначених приладів (вузлів); дотримуватися правил безпеки, зокрема, пожежної та газової, в той же час, вона не має можливості виконати зазначені обов`язки, через перекриття ОСОБА_2 доступу до спірного нерухомого майна.

Враховуючи наведене, у заяві ОСОБА_4 , посилаючись на вимоги ст.ст. 43, 149, 150, 151, 152 ЦПК України, просила суд:

-до набрання законної сиди рішення суду у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна спільним сумісним майном, стягнення грошової компенсації вартості використаних будівельних матеріалів і виконаних будівельних робіт при будівництві нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом зобов`язання осіб, які здійснили самочинне будівництва, провести відповідну перебудову нерухомого майна (справа № 183/6398/16),заборонити будь-якимособам користуватисяжитловим будинкомз господарськимибудівлями таспорудами,розташованим заадресою: АДРЕСА_1 , якийрозміщений наземельній ділянцікадастровий номер1223285500:03:008:0140.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 та її представник підтримали заяву про забезпечення позову, посилалися на підстави звернення до суду, викладені у заяві, просили суд його задовольнити.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Фермерського господарства «Мішин і Мішин» - Мішин Валерій Павлович заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що він з дозволу ОСОБА_4 здійснив реконструкцію спірного нерухомого майна, судовий спір перебуває на розгляді суду. Не заперечує того, що за заявою власника житлового будинку ОСОБА_4 спірне житлове приміщення було відключене від мережі електропостачання та газопостачання. В той же час, у зв`язку з воєнним станом на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, до с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області у 2022 році прибуло дуже багато переселенців з тимчасово окупованих територій України, у зв`язку з чим, сільська рада проводила розселення зазначених осіб. Дійсно, з його дозволу до спірного приміщення були заселені сім`ї переселенців з дітьми, він надавав їм допомогу: ліжка, матраци, продукти харчування, тощо. Також не заперечує того факту, що житловий будинок ним самовільно був підключений до мережі електропостачання та газопостачання, для забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб, в той же час, наразі він сплачує всі рахунки газо- та електропостачання, але всі фінансові питання (оплата штрафів), які виникли у зв`язку з самовільним підключенням до мереж ,він зобов`язується оплатити самостійно.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник заперечували проти задоволення заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилалася на те, що наразі у житловому будинку проживають переселенці, та не розуміє, як їх можливо викинути на вулицю.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, заслухавши думку учасників, суд приходить до нижченаведеного.

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна спільним сумісним майном, стягнення грошової компенсації вартості використаних будівельних матеріалів і виконаних будівельних робіт при будівництві нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом зобов`язання осіб, які здійснили самочинне будівництва, провести відповідну перебудову нерухомого майна

Встановлено, що предметом спору є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно наданих письмових доказів, власником зазначеного вище будинку є ОСОБА_4 .

З зустрічногопозову ОСОБА_4 вбачається,що неюзаявлені вимогипро відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом зобов`язання осіб, які здійснили самочинне будівництва, провести відповідну перебудову нерухомого майна, та у позовній заяви вона просить суд:

-зобов`язатиФермерське господарство«Мішин іМішин» і ОСОБА_1 провестиперебудовужитловогобудинку,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 до стану, який мав житловий будинок до початку самочинного будівництва.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межахзаявлених неювимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 149 ЦПК України,

1. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

На підставі ст. 150 ЦПК України,

1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

3. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.

8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

9. Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

10. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушеньЗакону України"Про запобігання корупції".

11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

12. Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленомустаттею 64Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, які знаходяться в Національному банку України або іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам, для забезпечення здійснення грошових розрахунків.

Згідно вимог ст. 153 ЦПК України

1. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

4. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

6. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

7. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

8. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

11. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Судова практика, зокрема Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», звертає увагу на те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

З метою мінімізації можливих зловживань із забезпеченням позову, необхідно дотримуватися правил, визначених процесуальним законодавством:

По-перше, суду має бути надане підтвердження існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

По-друге, забезпечення позову має бути обґрунтованим, тобто заявник повинен обґрунтувати, чому невжиття заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду та як саме.

По-третє, вид забезпечення позову повинен бути відповідати позовним вимогам та їхньому обсягу.

Як зазначалося судом вище, ОСОБА_4 у зустрічному позові просить суд відновити становище,яке існувалодо порушенняправа,шляхом зобов`язанняосіб,які здійснилисамочинне будівництва,провести відповіднуперебудову нерухомогомайна,шляхом зобов`язанняФермерське господарство«Мішин іМішин» і ОСОБА_1 провестиперебудовуспірногожитлового будинку до стану, який мав житловий будинок до початку самочинного будівництва.

В той же час, ОСОБА_4 обґрунтовує заяву про забезпечення позову, тим, що відповідачі за зустрічним позовом Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 перекрили їй доступ до нерухомого майна, голова фермерського господарства «Мішин і Мішин», самовільно надав право користування спірним житлом невідомим їй особам та самовільно підключив зазначений об`єкт нерухомого майна до мережі газо- та електропостачання.

З наведеного вбачається, що підстави та вид забезпечення позову не відповідають позовним вимогам та їхньому обсягу, та заявник має можливість реалізувати свої права шляхом звернення до суду з вимогами про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, встановлення земельного сервітуту (стосовно надання проходу/проїзду по іншій земельній ділянці, тощо.

Крім того, суд приходить до висновку, що заявник не обґрунтував того, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду .

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про необґрунтованість заяви, у зв`язку з чим, у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову належить відмовити.

Керуючись ст. 49-53 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна спільним сумісним майном, стягнення грошової компенсації вартості використаних будівельних матеріалів і виконаних будівельних робіт при будівництві нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Мішин і Мішин», ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом зобов`язання осіб, які здійснили самочинне будівництва, провести відповідну перебудову нерухомого майна відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу проголошено 06 березня 2023 року.

Суддя Д.І. Городецький