Рішення

від 07.03.2023 по справі 903/47/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 березня 2023 року Справа № 903/47/23

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: Мартіросян А.Г. ордер серія АС №1052170 від 18.01.2023

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/47/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЕП-Холдінг» («EEP HOLDING» Sp.zo.o) до державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова Максима Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЕП-Холдінг (EEP HOLDING Sp.zo.o) подав позов до державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова Максима Івановича, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова М.І. про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код 253824669042 від 28.12.2022 року.

2. Зобов`язання державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова М.І. провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Гербор-Холдінг, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Гербор-Холдінг оформлених протоколом №5 від 27.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії державного реєстратора є протиправними, а оскаржуване рішення необгрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає до скасування.

Ухвалою суду від 16.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЕП-Холдінг (EEP HOLDING Sp.zo.o) до державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова Максима Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, залишено без руху. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви.

20.01.2023 представник позивача подав до суду нову редакцію позовної заяви з додатками із усуненими недоліками.

Ухвалою суду від 24.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

10.02.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 21.02.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 07.03.2023 о 10:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов зодовольнити повністю.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, 02.03.2023 надіслав до суду відзив на позов, в якому просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України, а неявка представників позивачів та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2022 між ТОВ «ЕЕП-Холдінг» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено Договір №2 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Гербор-холдінг» (надалі - Договір №2), згідно якого предметом цього договору являється частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» у розмірі 5% (п`яти відсотків) статутного капіталу ТОВ «Гербор-Холдінг», що в грошовому еквіваленті складає 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.), (т.1, а.с.46-49, 51-55).

Відповідно до підтвердження виконання договору купівлі-продажу та передачі прав власності частки, яке підписане в Білгорої 27.09.2022, де зазначено, що Договір купівлі-продажу часток №2, укладений між ними 16.08.2022, предметом якого було 5% часток ТОВ «Гербор-Холдінг», виконано відповідно до його змісту, що підтверджується цією заявою Продавця та Покупця (а.с.57-58).

Між ТОВ «ЕЕП-Холдінг» та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено Договір №3 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Гербор-холдінг» від 16.08.2022 (надалі - Договір №3), згідно якого предметом цього договору являється частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» у розмірі 5% (п`яти відсотків) статутного капіталу ТОВ «Гербор-холдінг», що в грошовому еквіваленті складає 15000,00 грн. (а.с.67-71, 73-78).

Відповідно до підтвердження виконання договору купівлі-продажу та передачі прав власності частки, яке підписане в Білгорої 27.09.2022, де зазначено, що Договір купівлі-продажу часток №3, укладений між ними 16.08.2022, предметом якого було 5% часток ТОВ «Гербор-Холдінг», виконано відповідно до його змісту, що підтверджується цією заявою Продавця та Покупця.

Між ТОВ «ЕЕП-Холдінг» та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено Договір №4 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Гербор-холдінг» від 16.08.2022 (надалі - Договір №3), згідно якого предметом цього договору являється частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» у розмірі 5% (п`яти відсотків) статутного капіталу ТОВ «Гербор-холдінг», що в грошовому еквіваленті складає 15000,00 грн. (а.с.89-93, 95-98).

Відповідно до підтвердження виконання договору купівлі-продажу та передачі прав власності частки, яке підписане в Білгорої 27.09.2022, де зазначено, що Договір купівлі-продажу часток №4, укладений між ними 16.08.2022, предметом якого було 5% часток ТОВ «Гербор-Холдінг», виконано відповідно до його змісту, що. підтверджується цією заявою Продавця та Покупця.

Відповідно до Протоколу №5 Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» від 27.10.2022, якими прийнято рішення про затвердження зміни учасників ТОВ «Гербор-Холдінг» та встановлення розміру статутного фонду товариства та затвердження розміру його часток. Відповідно до цього протоколу частки у статутному капіталі, які належали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 тепер належать іноземній юридичній особі ТОВ «ЕЕП-Холдінг», яке зареєстроване у м. Гданську Республіки Польща (а.с.121-128).

На підставі таких змін у складі учасників ТОВ «Гербор-Холдінг», товариство звернулосясь до Державного реєстратора із заявою для проведенні реєстраційних дій «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», яка була прийнята 27.12.2022 (а.с.15-20).

Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимовим М.І. винесено рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №253824669042 від 28.12.2022 (а.с.12-13), згідно якого документи, подані для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» стосовно ТОВ «Гербор-Холдінг» та встановлено, що:

1. Документи суперечать вимогам Конституції та законів України, Відповідно до п. 1.5. Статуту ТОВ «Гербор-холдинг» (код ЄДРПОУ-30088756) передбачено, що своїй діяльності Товариство керується чинним законодавством України, цим Статутом, іншими внутрішніми актами (в тому числі правилами, регламентами, положеннями) Товариства, а також рішеннями його органів, прийнятих у відповідності до їх компетенції у встановленому порядку. В питаннях діяльності Товариства, що прямо не врегульовані положеннями цього Статуту, Товариство керується чинним законодавством України та міжнародними актами, що ратифіковані Україною. Так ч.7 ст.ЗЗ Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства. Поданий для реєстрації змін Протокол №5 Зборів учасників ТОВ ««Гербор-холдинг» зазначає, що збори були проведені 27 жовтня 2022 в м. Білгорай Республіка Польща. Письмово це не узгоджено, Статутом не передбачено.

2. Порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи. Згідно Актів Прийому-передачі №7917/2022, 7915/2022, 7919/2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: відчужують своє право власності, а саме частку у: розмірі по 5% ТОВ «Гербор-холдинг» на користь ТОВ «ЕЕП Холдинг». Проте згідно відомостей ЄДР зазначені особи є громадянами Російської Федерації. Абзац 19. ч.5 ст. 17 Закону України «При державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що у разі подання акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товарне і ва з обмеженою відповідальністю справжність підписів на документі, засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, чого в даному випадку не дотримано.

3. Інше. Постанова Кабінету міністрів України №187 від 3 березня 2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» встановлює мараторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, цінних паперів, корпоративних, прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави України.

На підставі цих причин нам було відмовлено у державній реєстрації щодо змін до відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами пункту 7 ч.1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як слідує з матеріалів справи, позивач являється власником статутного капіталу ТОВ «Гербор-Холдінг», яка є однією з найбільших виробників меблів в Україні, яка посідає одне з провідних місць серед виробників якісних корпусних меблів.

У протоколі №5 Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на виконання вимог статуту, 10.01.2022 було запропоновано скористатись першочерговим правом викупу частки іншим учасникам ТОВ «Гербор-Холдінг», а саме ТОВ «ЕЕП Холдінг», фізичній особі ОСОБА_8 , ОСОБА_9

Учасник ТОВ «ЕЕП Холдінг» прийняв рішення скористатись першочерговим правом та придбати у свою власність частки ТОВ «Гербор-Холдінг», які належали ОСОБА_1 у розмірі 5%, ОСОБА_2 у розмірі 5% та ОСОБА_3 у розмірі 5%, що підтверджується договорами купівлі-продажу, про які було згадано вище.

Відповідно до Протоколу №5 Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» від 27.10.2022, якими прийнято рішення про затвердження зміни учасників ТОВ «Гербор-Холдінг» та встановлення розміру статутного фонду товариства та затвердження розміру його часток. Відповідно до цього протоколу частки у статутному капіталі, які належали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 тепер належать іноземній юридичній особі ТОВ «ЕЕП-Холдінг», яке зареєстроване у м. Гданську Республіки Польща.

Щодо порушення, яке на думку відповідача, допустив позивач у тому, що Загальні збори були проведені за межами території У країни без згоди учасників, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. ч.7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

Відповідно до листа від 26.09.2022, яким ТОВ «ЕЕП-Холдінг» направило ТОВ «Гербор-Холдінг» вимогу про проведення Загальних зборів учасників ТОВ «Гербор-Холдінг», на тій підставі, що ТОВ «ЕЕП-Холдінг набуло у власність частки в статутному капіталі ТОВ «Гербор-Холдінг» у розмірі 15% та з огляду на це вимагає скликання Загальних зборів учасників ТОВ «Гербор-Холдінг». У зв`язку із війною на території України та неможливість гарантувати безпеку учасників вимагає провести збори учасників 27.10.2022 о 12 год. 00 хв. в місті Білгорай (Республіка Польща), за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Гербор-Холдінг» направило повідомлення №79 від 26.09.2022 усім учасника ТОВ «Гербор-Холдінг» про скликання зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гербог-Холдінг».

Про проведення загальних зборів ТОВ «Гербор-Холдінг» в місті Білгорай (Республіка Польща), дата яких планувалась на 27.10.2022, усі учасники ТОВ «Гербор-Холдінг» не заперечували проти цього, що підтверджується їхніми заявами (а.с.114-121).

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка зазначає, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; є) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства; ж) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент; з) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.

На підставі вищезазначеної статті слідує, що будь-яких інших додаткових документів, в тому числі про погодження з учасниками товариства про проведення загальних зборів товариства за межами України, державному реєстратору вимагати заборонено.

На основі зазначеного, ТОВ «Гербор-Холдінг» при проведенні загальних зборів товариства за межами території України дотримано чинного законодавства та державним реєстратором безпідставно було вказано про порушення, передбачене ч.7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Щодо порушення, яке на думку відповідача, допущено, а саме, що позивачем не надано, відповідно до абз. 19 ч.5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», справжність підписів на акті приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, які засвідчуються нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, судом враховано наступне.

У 1961 році в Гаазі (Нідерланди) підписана Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, до якої приєдналися більше ніж 80 країн (Австрія, Великобританія, Італія, Іспанія, Греція, Португалія, США, Франція, Швейцарія, Швеція та інші).

Документи, складені за участю органів державної влади та місцевого самоврядування, або такі, що від них виходять, можуть бути використані на території іншої держави лише після відповідного їх посвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

На сьогодні найбільш поширеними є два способи такого посвідчення:

Першим є консульська легалізація офіційних документів країн, що не приєдналися до зазначеної Конвенції.

Консульська легалізація офіційних документів - це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном.

Другим способом оформлення документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенцією.

Апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплено відповідний документ.

Відповідно до статті 2 Конвенції, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений (стаття 3 Конвенції).

Згідно з положеннями Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи завірення і може бути використаний в будь-якій іншій державі - учасниці Конвенції.

10.01.2002 Верховна Рада України дала згоду на приєднання України до Конвенції 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.

Конвенція набрала чинності для України 22.12.2003 і застосовується у відносинах з державами, що не висловили заперечень проти приєднання України до Конвенції.

У даному випадку акт приймання-передачі прав власності на частки складений у відповідності до міжнародних договорів та вимог вищезазначеної конвенції, а тому державним реєстратором безпідставно відмовлено у реєстрації посилаючись на відсутність належним чином посвідчених підписів на акті приймання-передачі.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем долучено до позовної заяви належним чином завірені документи, засвідчені Апостилем.

Щодо посилання державного реєстратора на постанову КМУ №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», яка встановлює мараторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Як зазначено вище, частки у статутному капіталі ТОВ «Гербор-Холдінг», які належали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 тепер належать іноземній юридичній особі ТОВ «ЕЕП-Холдінг», яке зареєстроване у м. Гданську Республіки Польща, це підтверджується рядом наступних документів:

- копією договору №2 купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Гербор-Холдінг» від 16.08.2022.

- копією підтвердження виконання договору купівлі продажу та передачі прав власності на частку від 27.09.2022.

- копією договору №3 купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Гербор-Холдінг» від 16.08.2022.

- копією підтвердження виконання договору купівлі продажу та передачі прав власності на частку від 27.09.2022.

- копією договору №4 купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Гербор-Холдінг» від 16.08.2022.

- копією підтвердження виконання договору купівлі продажу та передачі прав власності на частку від 27.09.2022.

З вищезазначених документів встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відчужили свої частки у статутному фонді ТОВ «Гербор-Холдінг» на користь іноземної юридичної особи ТОВ «ЕЕП-Холдінг», яка зареєстрована у м. Гданську Республіки Польща, зокрема укладено договори купівлі-продажу часток та складено акт приймання-передачі частки, що відображає волевиявлення сторін щодо передання володіння від учасника товариства до набувача частки.

Реєстраційні дії, слугують лише для того, щоб набувач часток статутного фонду міг здійснювати управління товариством.

Зокрема, відмова відповідача з посиланням на поставу КМУ №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» є безпідставна, оскільки право власності на частку в статутному фонді ТОВ «Гербор-Холдінг», яка належала громадянам російської федерації, на підставі договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки, перейшло до іноземної юридичної особи ТОВ «ЕЕП-Холпінг».

Враховуючи викладене в сукупності, суд прийшов до висновку що позивачем були подані належні документи для проведення державної реєстрації до належного суб`єкта державної реєстрації, а тому відмова у здійсненні реєстраційної дії в даному випадку, є протиправною.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова М.І. про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код 253824669042 від 28.12.2022 року належать до задоволення.

Оскільки рішення державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова М.І. про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код 253824669042 від 28.12.2022 року скасовано судом, то вимога про зобов`язання державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова М.І. провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Гербор-Холдінг, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Гербор-Холдінг оформлених протоколом №5 від 27.10.2022, підлягає також до задоволення.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова М.І. про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код 253824669042 від 28.12.2022 року.

3. Зобов`язання державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Євдокимова М.І. провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» оформлених протоколом №5 від 27.10.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.03.2023.

СуддяІ. О. Гарбар