Ухвала

від 07.03.2023 по справі 910/13049/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

07.03.2023Справа № 910/13049/22

Суддя Господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3 ;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест"

про стягнення збитків

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" про солідарне стягнення збитків у загальному розмірі 22 200 408,00 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за пропозицією ОСОБА_2 здійснив інвестиції у проект "Миколаїв" та проект "Керамоблоки". Однак, внаслідок незаконних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через підконтрольну компанію Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" було відчужено об`єкт нерухомого майна у проекті "Миколаїв" та придбану частку у проекті "Керамоблоки", внаслідок чого позивачу завдано збитків у розмірі 22 200 408,00 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у вказаній справі позовну заяву повернуто заявнику на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 скасовано, а справу № 910/13049/22 направлено до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями матеріали вказаної справи передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом у даній справі, просить стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" збитки за договорами щодо інвестицій у будівництво об`єктів житлової та комерційної нерухомості у м. Миколаєві та у м. Києві, надання консультативних послуг.

Як вказує позивач, на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_2 займалася фінансуванням будівництва об`єктів житлової та комерційної нерухомості у м. Миколаєві через підконтрольне їй Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест".

За твердженням позивача, пан ОСОБА_4 протягом 2008-2019 років інвестував кошти у проект "Миколаїв". Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" та пані ОСОБА_5 , як контролер та керівник вказаного товариства, відчужили об`єкти нерухомості у вказаному проекті.

У 2015-2019 роках пан Гіббінсон інвестував кошти у проект "Керамблоки" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест"), однак підконтрольне пані Новицькій Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" без згоди та відома пана Гіббінса відчужило частку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікерія".

У 2015 році ОСОБА_2 усно домовилась з паном Гіббінсом про надання консультацій стосовно здійснення інвестицій в Україні. З жовтня 2016 року по 2019 рік Новицька через підконтрольну їй та її чоловіку пану Новицькому Компанію "АйВіЕн" надавала пану Гіббінсу консультаційні послуги стосовно інвестування в Україні. Проте, за доводами позивача, консультаційні послуги були надані не на перераховану позивачем суму.

Відтак, позивач стверджує, що між ним та пані Новицькою виникли договірні відносини за "змішаним договором", що мають елементи інвестиційних відносин (щодо залучення інвестицій пана Гіббінса в проекті "Миколаїв" та "Керамблоки") та відносини комісії (щодо доручення пані ОСОБА_5 та підконтрольній їй компанії Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" управління інвестиціями пана Гіббінса). Разом з тим пані ОСОБА_5 та інші відповідачі отримували від пана Гіббінса грошові кошти, зловживаючи його довірою і переконавши його в тому, що здійснюють для нього інвестиції в Україні.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд вважає, що вказана справа не підвідомча Господарському суду міста Києва з огляду на наступне.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово був викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20 та від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у ст. 2 та ч. 11 ст. 3 Господарського кодексу України, відповідно до яких, господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також ст.ст. 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просить стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти, які були сплачені останнім ОСОБА_2 за послуги щодо залучення інвестицій та за надання консультаційних послуг. Звертаючись з даним позовом ОСОБА_1 самостійно визначив свій статус та статус відповідачів -1, 2 як фізичних осіб.

Дослідивши зміст позовної заяви, суд звертає увагу, що інвестуючи у проекти "Миколаїв" та "Керамблоки" ОСОБА_1 діяв як фізична особа (громадянин), а не як фізична особа-підприємець. При цьому до позовної заяви не надано копії "змішаного договору", на який посилається позивач та який, за твердженнями останнього, був укладений між сторонами спору. Натомість додані копії електронного листування між паном ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Крім того, з позову вбачається, що позивач вказує на те, що переговори щодо інвестування в будівництво та надання консультаційних послуг велися безпосередньо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто статус сторін зазначено як фізичних осіб. Саме як фізичних осіб позивачем визначено статус відповідача-1 та відповідача-2 у позовній заяві.

Зважаючи на викладене, слід дійти висновку, що між позивачем, відповідачем-1, відповідачем-2 у цій справі виникли цивільно-правові відносини.

Слід звернути увагу, що визначальною ознакою при зверненні з позовом до господарського суду є наявність між сторонами спору, що виникає у зв`язку із здійсненням ними господарської діяльності.

Одночасно фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду лише у справах про банкрутство у випадках передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, з корпоративних та приватизаційних відносин.

Отже, даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки у цьому випадку позивач, як фізична особа, звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів-1, 2, як фізичних осіб. При цьому ні позивач, ні відповідачі-1, 2 не виступають в даних відносинах підприємцями, зазначений спір не стосується корпоративних чи приватизаційних відносин, не ґрунтується на відносинах забезпечення виконання основного зобов`язання та не пов`язаний з банкрутством жодного з учасників. А тому поданий спір не відноситься до числа спорів відповідно до ст. 20 ГПК України в яких стороною може бути фізична особа. Відповідно, у даному випадку спір має бути розглянутий в порядку Цивільного процесуального кодексу України судом цивільної юрисдикції, оскільки позивач та відповідачі-1, 2 є фізичними особами, а спірні відносини не мають господарського (підприємницького) характеру.

Згідно з ч. 4 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем заявлено позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів збитків, проте лише один з відповідачів (ТОВ "Компанія з управління активами "Галуа Інвест") є юридичною особою, при цьому, з позовної заяви не вбачається, що відповідач-1 та відповідач-2 є суб`єктами підприємницької діяльності в Україні, та, як зазначено вище позивач звертається до таких осіб, саме як до фізичних осіб.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Вказана норма підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

При цьому, згідно з п. 6 ст. 175 ГПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Таким чином, суд зазначає, що даний позов належить до юрисдикції загальних судів та повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" про солідарне стягнення збитків у загальному розмірі 22 200 408,00 доларів США на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такий спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 173, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті позовної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" про солідарне стягнення збитків у загальному розмірі 22 200 408,00 доларів США.

2. Роз`яснити Роберту Чарльзу Гіббінсу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідним судом загальної юрисдикції.

Повний текст ухвали підписано 07.03.2022. Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строки, визначені чинним господарсько-процесуальним законодавством України.

Суддя О.Г. Удалова