Ухвала

від 24.02.2023 по справі 201/4865/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 лютого 2023 року

місто Київ

справа № 201/4865/19

провадження № 61-835ск23

Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації бізнесу і нерухомості» Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Ганноченка Артема Олександровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко Ірина Анатоліївна, про скасування реєстраційних дій, визнання неправомірним і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачів

ОСОБА_1 у квітні 2019 року звернулася до суду із позовом до державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації бізнесу і нерухомості» Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Ганноченка А. О. (далі - державний реєстратор Ганноченко А. О.), ОСОБА_2 , Смакоти Н. А., Гудими Л. І., третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І. А., у якому просила:

- скасувати рішення державного реєстратора Ганноченка А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 грудня 2017 року, індексний номер 38860414;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 20 квітня 2021 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постановою від 07 грудня 2022 року Дніпровський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року - без змін.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 12 січня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 23 січня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків.

Заявник 03 лютого 2023 року із застосуванням засобів електронного зв`язку направила до Верховного Суду клопотання, у якому просила продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року.

ОСОБА_1 07 лютого 2023 року із використанням засобів електронного зв`язку направила до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказом дати отримання нею копії постанови суду апеляційної інстанції.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявник зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначила те, що:

- (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16, у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 202/20979/13-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 757/61314/18-ц, від 16 вересня 2021 року у справі № 686/10839/18, у постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 3-604гс16, щодо застосування статей 387, 388 ЦК України;

- (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 202/11730/14-ц, за змістом яких відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК України, переходить до спадкоємців власника;

- (3) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, згідно з якими визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не приведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним за законом. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні норми матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину;

- (4) суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили доказів, наявних у матеріалах справи;

- (5) суд апеляційної інстанції відхилив клопотання про витребування доказів.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначила ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389, у пунктах 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги

ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ДЛЯ УСУНЕННЯ НЕДОЛІКІВ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

ОСОБА_1 03 лютого подала до Верховного Суду клопотання, у якому просила продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги відповідно до вимог ухвали Верховного Суду від 23 січня 2023 року.

На обґрунтування клопотання заявник повідомила, що 30 січня 2023 року направила до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська заяву про надання інформації щодо підтвердження дати видачі копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, проте на момент подачі клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська не надав відповіді, що унеможливлює виконання ухвали Верховного Суду від 23 січня 2023 року у десятиденний строк, а тому просить Верховний Суд продовжити цей строк.

Верховний Суд визнає наведені заявником обставини поважними та такими, що свідчать про існування нагальної потреби продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги з метою надання нею доказів на підтвердження дати отримання копії рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

ІV. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року.

Заявник зазначила, що постанова Дніпровського апеляційного суду ухвалена 07 грудня 2022 року, копію постанови суд апеляційної інстанції направив її представникові засобами електронного зв`язку 13 грудня 2022 року.

На підтвердження цього факту ОСОБА_1 надала копію довідки Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2023 року № 201/4865/19.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.

Аналіз змісту касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та доводів про поновлення строку на касаційне оскарження, дають підстави для висновків, що строк на касаційне оскарження зазначеного рішення пропущено з поважних причин, тому Суд поновлює його.

V. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Оскільки вимоги ухвали виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року.

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 201/4865/19 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації бізнесу і нерухомості» Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Ганноченка Артема Олександровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко Ірина Анатоліївна, про скасування реєстраційних дій, визнання неправомірним і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак