Рішення

від 02.02.2023 по справі 804/4684/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року Справа № 804/4684/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Губкіній А.М.

за участю:

представника відповідача Єгорова А.Є

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2017 року Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми П від 14.07.2017 р. №0005414612;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми В4 від 14.07.2017 р. №0005374612;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми ПС від 14.07.2017 р. №0005364612.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскаржуваних рішень з огляду на таке. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на хибних висновках податкового органу. На думку позивача, враховуючи той факт, що позивачем отримано товар не за договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачена грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладання таких договорів, а також поставлений товар не передавався на відповідальне зберігання, посилання ОВПП ДФС на заниження позивачем доходу, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, в частині не відображення доходів у фінансовій звітності за рахунок не включення вартості безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей від невстановлених осіб, є безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 р. було допущено в адміністративній справі №804/4684/17 заміну позивача Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» на Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 р. у справі №804/4684/17 позов Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі, а саме:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення форми П від 14.07.2017 р. №0005414612;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення форми В4 від 14.07.2017 р. №0005374612;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення форми ПС від 14.07.2017 р. №0005364612;

- стягнуто з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2068 598,41 грн. відповідно до платіжного доручення №32176 від 19.07.2017 р.

Постановою від 07.11.2019 р. у справі № 804/4684/17 Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 р. у справі № 804/4684/17 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 р. у справі №804/4684/17 залишено без змін.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 р., задоволено заяву ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» та стягнуто на користь ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС судові витрати в розмірі 44 640,00 грн. за проведення судово-економічної експертизи.

Постановою Верховного Суду від 28.07.2022 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 р., додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 р. скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19.08.2022 р. надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2022 р. справу передано судді Савченку А.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2022 р. прийнято до провадження адміністративну справу №804/4684/17 та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду запропоновано сторонам надати свої письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 28.07.2022 р., що слугували підставою для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Запропоновано відповідачу, у разі заперечення проти позову, подати у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали відзив на позовну заяву, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.07.2022 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 р. розгляд вказаної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.09.2022 р. о 14:00 год.

21 вересня 2022 року від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначили, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» вимог: пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент порушення) з врахуванням пп.14.1.13 п. 14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою) внаслідок неправомірного заниження фінансового результату до оподаткування (завищення збитку), визначеного у фінансовій звітності за звітні періоди 2016 року, що призвело до завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на загальну суму 133682 815,10 грн., в т.ч. по періодам: за І квартал 2016 року у розмірі 16 421 898,50 грн.; за І півріччя 2016 року у розмірі 74414489, 70 грн.; за III квартали 2016 року у розмірі 133 745 421,99 грн.; За 2016 рік у розмірі 133 682 815,10 грн.; пп. «а» п. 198.1, пп. 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201, п.200.2 ст. 200 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою) внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму 4 222 725,7 грн., у тому числі: за серпень 2016 року - 2 284 676,72 грн., за вересень 2016 року 1 938 048,98 грн., що призвело завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2016 року на загальну суму 4222725,7 грн. На підставі висновків перевірки Дніпропетровським управлінням ОВПП ДФС були винесені податкові повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0005414612 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на суму 133 682 815,10 грн. (збитки) та від 14.07.2017 р. №0005374612 за завищення суми від`ємного значення, що зараховується до склад; податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2016 року на загальну суму 4 222 725,70 грн. Суть порушень, встановлених актом перевірки від 27.06.2017 р. №66/28-10-46-12-05393056 полягає у становленні документального оформлення нереальної операції з придбання ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» товару/послуг від ТОВ «СТАЛЬ МЕТ ЛТД», дійсне джерело походження яких невідоме.

В підготовче судове засідання 29.09.2022 р. з`явився представник позивача та представник відповідача.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 20.10.2022 р. о 14:30 год.

Відповідно до службової записки від 03.10.2022 р. для судді Савченка А.В., оскільки в провадженні судді Маковської О.В. перебуває заява Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі про заміну боржника у виконавчому листі, просить передати справу №804/4684/17 для розгляду відповідної заяви.

Згідно з довідкою начальника управління з організаційного забезпечення суду від 07.10.2022 р. справа №804/4684/17 передана судді Маковській О.В. для розгляду заяви про заміну боржника у виконавчому листі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №804/4684/17 до 24.11.2022 р.

У зв`язку із розглядом заяви про заміну боржника у виконавчому листі суддею Маковською О.В., суд відклав судове засідання на 24.11.2022 р. о 12:45 год.

21 жовтня 2022 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких вони зазначили, що матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Сталь Мет ЛТД» було поставлено концентрат марганцевий відповідно до договору № 339/2016 від 11.03.2016 р. (поставка в березні 2016) та договору № 569/2016 від 01.04.2016 р. (поставка в квітні - вересні 2016). Відповідно до специфікацій виробником товару є ТОВ «Ландшафт», м.Марганець, що свідчить про місце навантаження товару у м. Марганець. Найбільша сума податкового кредиту та витрат сформована поставкою марганцевого концентрату з місця Марганець. Позивач не формував податковий кредит по поставленому товару присад домений, шлак зварювальний та лом, оскільки даний товар без ПДВ.

Так, в акті №66/28-10-46-12-05393056 від 27.06.2017 р. відповідачем не зазначено, який товар підлягає обов`язковій сертифікації, як і не зазначено норми Закону відповідно до якої платник податків веде бухгалтерський та податковий облік на підставі сертифікатів якості. В підтвердження якості поставленого та використаного в господарській діяльності товару позивачем долучено до матеріалів справи копії витягів з книги контрольних аналізів сирих матеріалів, які складаються відділом технічного контролю ПрАТ «ДМ3» та підтверджують результати контролю (номер проби, дату, назву постачальника, найменування матеріалу, результати контрольних хімічних аналізів та відмітку про прийом).

Крім того, відповідачем було надано позивачу індивідуальну податкову консультацію № 8113/28-01-42-03-14 від 27.03.2014 р., в якій зазначено, що товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту. Так, Податковий кодекс України не ставить у залежність виникнення у платника податків права на податковий кредит від наявності у останнього ТТН.

Щодо спростування доводів відповідача про відсутність в регіональній сервісному центрі Дніпропетровської області даних про посвідчення водіїв зазначили, що в матеріалах справи містяться копії водійських посвідчень, які здійснювали доставку присаду доменного на склад позивача. В свою чергу товар (марганцевий концентрат) доставлявся з місця Марганець, а отже і посвідчення водіїв зареєстровані саме в центрі, який територіально знаходиться в місті Марганець. Пояснення долучені відповідачем просять не брати до уваги, оскільки вони не є належними та допустимими доказами по справі № 804/4684/17. Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на отримання інформації стосовно водія, який помер, то в матеріалах справи міститься копія листа ТОВ «Сталь Мет ЛТД», яким повідомлено позивача щодо помилки при оформлені ТТН (збій програмного забезпечення) та зазначено іншого водія.

Стосовно посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на встановлення нібито нереальності господарських операцій з ТОВ «Сталь Мет ЛТД» за результатами позапланових перевірок просять не приймати до уваги, оскільки винесені на підставі акта податкові повідомлення-рішення від 15.12.2016 р. №0001194200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за липень 2016 року на суму у розмірі 2919432,27 грн. за основним платежем та 1459716,14 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0001184200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн. були оскаржені позивачем в судовому порядку та задоволені.

Також, винесені на підставі зазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 08.11.2016 р. № 0001044200 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7626556,45 грн., № 000І034200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3343400,14 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1671700,07 грн. були оскаржені позивачем в судовому порядку та задоволено.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву № 835/5/32-00-05-03 від 13.09.2022 р. на застосування системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів «Податковий Блок» та висновків про щодо реальності походження товару та фактичного надавача послуг (перевезення ТМЦ) вказав, що в ході співставлення даних податкового кредиту та податкових зобов`язань в розрізі контрагентів не можливо встановити місце навантаження, оскільки в податкових накладних та в податкових деклараціях з податку на додану вартість такі відомості не зазначається платниками податків. Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18.04.2008 р. Наказ Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165. Таким чином, відповідач в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України проводить співставлення даних податкового кредиту та податкових зобов`язань в розрізі контрагентів та робить висновки не ґрунтуючись на нормах чинного законодавства України.

Щодо визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток та податку на додану вартість та відповідно складення відповідачем податкових повідомлень рішень та не відповідності суми податкового повідомлення - рішення № 000541612 від 14.07.2017 р. сумі фактично понесених та відображених позивачем витрат по поставленому товару зазначили, що в акті перевірки відповідачем зазначено дві різні суми, а саме: 130 378 191, 90 грн. на яку відповідач вважає, що позивач нібито отримав безоплатно товар та фактично підтверджує отримання товару та 133 682 815,10 грн. завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік. В свою чергу, позивачем було відображено в бухгалтерському обліку суму витрат за отриманий товар/послуги від ТОВ «Сталь Мет ЛТД» в розмірі - 120 741 735,71 грн., що підтверджується документальними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Щодо зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів і господарською діяльністю позивача зазначили, що позивач є підприємством з повним не перервним металургійним циклом, спеціалізується на виробництві чавуну, сталі та прокату. Так, з отриманих товарів від постачальників, які є складовою сировини для виготовлення чавуну, сталі та відповідно прокату (металопродукція), позивачем виготовлено металопродукцію, яку було продано, як на внутрішньому ринку України так і на експорт, що підтверджується Звітом про фінансовий результат за 2016 рік, яким підтверджується отримання чистого доходу від реалізації продукції (код рядка звіту 2000) за 2016 рік.

Відповідно до довідки, яка складена секретарем судового засідання Губкіною А.М. про те, що судове засідання 24.11.2022 р. по справі №804/4684/17 (суддя Савченко Артур Владиславович) не відбулося та знято з розгляду у зв`язку з повним припиненням постачання електричної енергії, що підтверджується розпорядженням № 28 від 25.11.2022 р., наступне судове засідання призначено на 08.12.2022 р. на 16:30 год.

25 листопада 2022 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких вони зазначили, що ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» найстаріше металургійне підприємство міста Дніпра. Засновано в 1885 році. Позивач є підприємством з повним не перервним металургійним циклом, спеціалізується на виробництві чавуну, сталі та прокату. Виробничі потужності: виробництво коксу 4 батареї, доменне виробництво 2 доменні печі, виробництво сталі 3 конвертери в киснево - конверторному цеху, виробництво прокату Прокатний цех №1, Прокатний цех №2. Поставлений товар (марганцевий концентрат, шлак зварювальний, присад доменний) видано у виробництво доменного цеху березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні та жовтні 2016 року, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів, що містяться в матеріалах справи. Використання в доменному цеху вказаного товару підтверджується технічними звітами за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року, в якому відображено витрати сировини, у тому числі марганцевий концентрат, шлак зварювальний, присад доменний. Як вбачається з технічних звітів доменного цеху, вироблений чавун передано до киснево - конверторного цеху для виробництва сталі та в подальшому в прокатні цехи, де виготовлено прокат (копії технічних звітів киснево - конверторного цеху, прокатного цеху №1 та прокатного цеху № 2 за період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року долучаються до матеріалів справи). Продаж продукції власного виробництва в 2016 році здійснювалось відповідно до укладеного контракту №530/2016 від 01.04.2016, між ПрАТ «ДМЗ» (Продавець) та Компанії «ЕАБТ МЕТАІ-Б АС» (Покупець). Підтвердженням продажу є оформленні митні декларації, які долучені до матеріалів справи. Так, з отриманих товарів від постачальника, які є складовою сировини для виготовлення чавуну, сталі та відповідно прокату (металопродукція), позивачем виготовлено металопродукцію, яку було продано на експорт, що підтверджується Звітом про фінансовий результат за 2016 рік, яким підтверджується отримання чистого доходу від реалізації продукції (код рядка звіту 2000) за 2016 рік в розмірі 10 075 677 000, 00 грн.

В підготовче судове засідання 08.12.2022 р. з`явився представник позивача та представник відповідача.

Усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу №804/4684/17 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.01.2023 р. о 13:30 год.

05 січня 2023 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких вони зауважили, що як вбачається з поданих позивачем пояснень, фактично позивач надає до матеріалів справи документи, які до перевірки не надавалися та, відповідно, не могли бути враховані податковим органом. При цьому, позивач посилається на те, що «Позивач надає пояснення та документальні докази щодо використання поставленого товару в 2016 році, видачу його у виробництво, виготовлення чавуну, сталі та металопрокату, продаж металопродукції власного виробництва (металопрокату) в 2016 році та отримання доходу від реалізації продукції власного виробництва». Відповідач зауважує, що прийняття даних документів у якості доказу по справі суперечить нормам п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), оскільки на момент перевірки такі документи не надавались і, відповідно, таких документів не існувало. Також надані позивачем відомості не спростовують надану контролюючим органом інформацію, яка свідчить про неможливість здійснення операцій надання ТМЦ в адресу ПРАТ «ДМЗ», за умов недостатності фізичних можливостей, відсутністю трудових ресурсів та основних засобів. Як вже раніше зазначалося відповідачем, за наслідками касаційного перегляду судових рішень у справі №804/4684/17 постановою Верховного Суду від 28.07.2022 р. по справі №804/4684/17 касаційну скаргу податкового органу було задоволено частково, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції скасована, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, як вбачається безпосередньо з постанови Верховного Суду від 28.07.2022 р. по справі №804/4684/17, Верховним Судом зазначено, що сама по собі наявність документів на підтвердження господарських операцій та їхнє відображення в бухгалтерському обліку ще не є достатньою підставою для визнання факту реальності господарських операцій. У зв`язку з цим, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до довідки, яка складена секретарем судового засідання Губкіною А.М. про те, що судове засідання 12.01.2023 р. по справі №804/4684/17 (суддя Савченко Артур Владиславович) не відбулося та знято з розгляду у зв`язку з повним припиненням постачання електричної енергії, що підтверджується розпорядженням № 1 від 13.01.2023 р., наступне судове засідання призначено на 19.01.2023 р. на 16:00 год.

В судове засідання 19.01.2023 р. з`явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання 19.01.2023 р. не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена, однак 19.01.2023 р. надіслала клопотання про відкладення розгляду справи.

Наступне судове засідання призначено на 26.01.2023 р. о 12:30 год.

24 січня 2023 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких вона висловила аналогічну позицію заявлену у позовній заяві та додаткових поясненнях, наданих раніше до суду.

Відповідно до довідки, яка складена секретарем судового засідання Губкіною А.М. про те, що судове засідання 26.01.2023 р. по справі №804/4684/17 (суддя Савченко Артур Владиславович) не відбулося та знято з розгляду у зв`язку з повним припиненням постачання електричної енергії, що підтверджується актом №06/4806/23 від 26.01.2023 р., наступне судове засідання призначено на 02.02.2023 р. на 15:30 год.

В судове засідання 02.02.2023 р. з`явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання 02.02.2023 р. не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена, однак 19.01.2023 р. надіслала клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.

На підставі наказу №1146 від 25.05.2017 р. Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та направлень на перевірку від 25.05.2017 р. № 121/28-10-46-12, № 123/28-10-45-12, № 122/28-10-46-12, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з 30.05.2017 р. по 20.06.2017 р. ПрАТ «Дніпровський металургійний завод».

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особами відповідача було складено акт № 1 від 14.06.2017 р. «Про ненадання ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» контролюючому органу оригіналів документів під час проведення перевірки».

20 червня 2017 року позивачем Дніпровському управлянню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України» було подано заперечення № 3078 від 19.06.2017 р. на акт № 1 від 14.06.2017 р. «Про ненадання ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» контролюючому органу оригіналів документів під час проведення перевірки».

26 червня 2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було надано позивачу відповідь №34807/10/28-10-46-12 про розгляд заперечень, в якій зазначено, що висновки акта є обґрунтованими, об`єктивними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

27 червня 2017 року на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 25.05.2017 р. №1146 відповідачем було складено Акт № 66/28-10-46-12-05393056 від 27.06.2017 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 05393056) з питань правомірності формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за період серпень вересень 2016 року та податку на прибуток за 2016 рік по фінансово господарським взаємовідносинам з ТОВ «СТАЛЬ МЕТ ЛТД» (ЄДРПОУ 40233391)» (далі акт № 66/28-10-46-12-05393056 від 27.06.2017 року). Перевіркою ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» з питань правомірності формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за період серпень - вересень 2016 року та податку на прибуток за 2016 рік по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «СТАЛЬ МЕТ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 40233391) встановлено порушення наступних норм податкового законодавства: 1)пп. «а» п. 198.1, пп. 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201, п.200.2 ст. 200 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44 ПК України Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою) внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму 4 222 725,7 грн., у тому числі: за серпень 2016 року - 2 284 676,72 грн., за вересень 2016 року - 1 938 048,98 грн., що призвело завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2016 року на загальну суму 4 222 725,7 грн.; 2) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент порушення) з врахуванням пп. 14.1.13 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 цього Кодексу та абзацу другого, п`ятого ст.1, частини другої статті 3, статті 4, частини першої, другої, третьої, п`ятої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), п.1.2, пп.2.1, 2.2, 2.4, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186, внаслідок неправомірного заниження фінансового результату до оподаткування (завищення збитку), визначеного у фінансовій звітності за звітні періоди 2016 року, що призвело до завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на загальну суму 133 682 815,10 грн., в т.ч. по періодам: за І квартал 2016 року у розмірі 16 421 898,50 грн.; за І півріччя 2016 року у розмірі 74 414 489,70 грн.; за III квартали 2016 року у розмірі 133 745 421,99 грн.; за 2016 рік у розмірі 133 682 815,10 грн.

04 липня 2017 року позивачем було подано через канцелярію до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби заперечення № 3270 від 03.07.2017 року на акт № 39/28-01-46-12 від 27.06.2017 року «Про ненадання ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» контролюючому органу оригіналів документів та їх копій при здійсненні податкового контролю».

17 липня 2017 року на адресу позивача надійшли листи відповідача № 37536/10/28-10-46-12 від 12.07.2017 року «Про розгляд заперечень», в якому зазначено, що висновки стосовно порушень викладених в акті перевірки № 66/28-10-46-12-05393056 від 27.06.2017 року є об`єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства та № 37531/10/28-10-46-12 від 12.07.2017 року «Про розгляд заперечень», в якому зазначено, що висновки акту № 39/28-01-46-12 від 27.06.2017 року «Про не надання ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» контролюючому органу оригіналів документів та їх копій при здійсненні податкового контролю» є обґрунтованими, об`єктивними та такими, які відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акта № 66/28-10-46-12-05393056 від 27.06.2017 р. Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС були винесені податкові повідомлення рішення форми «П» від 14.07.2017 р. № 0005414612 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 133682815,10 грн., форми «В4» від 14.07.2017 р. № 0005374612 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4222725,70 грн.

На підставі акта № 39/28-01-46-12 від 27.06.2017 р. Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС було винесено податкове повідомлення рішення форми «ПС» від 14.07.2017 р. № 0005364612 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» звернулося до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 р. у справі №804/4684/17 скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій вказав, зокрема, що обставини, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи довід про неправомірне врахування в податковому обліку фінансових показників господарських операцій з ТОВ «Сталь Мет ЛТД», судами не були взяті до уваги при оцінці наданих позивачем документів як достатніх доказів для встановлення факту господарських операцій між позивачем та цим контрагентом, що не відповідає висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду. Фактично, суди попередніх інстанцій встановили обставини на підставі оцінки доказів, які надав позивач, не взявши до уваги докази відповідача. Водночас, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. Беручи до уваги наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм ч. 4 ст. 9, ч. 2 ст. 73, ч. 1 ст. 77, ст. 90 та 242 КАС, стверджувати, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи, а відтак і що правильно застосували норми матеріального права, не можна.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить, що у податковому обліку господарські операції та витрати за цими операціями, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту та витрат, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 КАС щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення господарських операцій з урахуванням витраченого для цього часу, місця знаходження майна або обсягу у суб`єкта господарювання матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Такий висновок щодо оцінки документів, наданих платником податків на підтвердження даних податкового обліку, на предмет їх належності до доказів, на підставі яких може бути встановлено факт здійснення господарської операції, зробив Верховний Суд України в постанові від 27.03.2012 у адміністративній справі за позовом ПП «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, за участю прокурора м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення та відшкодування ПДВ.

Наведені висновки Верховного Суду України в силу норм частини п`ятої статті 242, підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС підлягають врахуванню судом при застосуванні норм права до подібних правовідносин. Відступу від такої правової позиції Велика Палата Верховного Суду не зробила.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 (справа №640/4687/19), а також від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), на яку посилається Офіс ВПП ДПС у касаційній скарзі. Так, сталою є правова позиція Верховного Суду, що наявність у платника податків податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту та витрат.

Позов у цій справі вмотивований тим, що постачання ТОВ «Сталь Мет ЛТД» позивачу матеріалів підтверджується господарськими договорами, обліковими документами, на підставі яких позивач оприбуткував матеріали та списав їх на виробництво продукції, податковими накладними, розрахунковими документами.

Як зазначив Верховний Суд, всі ці документи, безумовно, є необхідними для встановлення факту придбання позивачем матеріалів. Разом з тим, одна їх наявність (враховуючи доводи контролюючого органу щодо неможливості самого факту господарських операцій між ТОВ «Сталь Мет ЛТД» та позивачем, а також те, що в бухгалтерському та податковому обліках відображаються фінансові показники господарської операції між певними учасниками) не може бути визнана достатньою підставою для встановлення зазначеного факту. До того ж, Офіс ВПП ДПС на підтвердження своїх доводів посилається на докази, які або об`єктивно ставлять під сумнів достовірність документів, виписаних на операції з постачання ТОВ «Сталь Мет ЛТД» матеріалів, або вочевидь свідчать про їх недостовірність.

Так, обставини справи свідчать про те, що у ТОВ «Сталь Мет ЛТД» не було достатніх матеріальних, інших ресурсів, необхідних для здійснення поставок, за юридичною адресою (адресою місцезнаходження) керівні органи цього товариства не знаходяться, наразі товариство визнано банкрутом.

Так, згідно з інформацією з Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Сталь Мет ЛТД» зареєструвало податкові накладні тільки на одного покупця - позивача.

Також ТОВ «Сталь Мет ЛТД» було єдиним покупцем, на якого зареєстровані податкові накладні від ТОВ «Лайт-Імпорт-Трейд» і при цьому тільки на поставку тих матеріалів, кінцевим покупцем яких був позивач.

Враховуючи, що ТОВ «Лайт-Імпорт-Трейд» не могло бути виробником матеріалів (концентрату марганцевого, шлаку зварювального, присаду доменного) в силу відсутності для цього матеріальних та інших ресурсів (згідно з даними обов`язкової звітності ТОВ «Лайт-Імпорт-Трейд» декларувало вартість основних фондів як « 0», а число працівників як 1 особа) та не придбавало зазначені матеріали (в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані податкові накладні на поставку цих матеріалів ТОВ «Лайт-Імпорт-Трейд»), джерело походження матеріалів, придбаних позивачем, не встановлено.

Суд встановив, що у позивача немає документів, які підтверджують якість придбаного товару, тоді як згідно з умовами договору поставки ці документи є обов`язковими документами, що супроводжують поставку.

Верховний Суд у цій справі зазначив, що ці документи, як і інші документи, крім тих, обов`язковість як первинних документів щодо операції з постачання товару (послуг) встановлена правовими нормами, самі по собі не підтверджують факт поставки, але їх наявність чи відсутність в контексті значення для встановлення факту поставки повинна оцінюватися судом в сукупності з іншими доказами. Відсутність документів про якість товару не завжди повинна оцінюватися судом як обставина, яка не має значення для встановлення факту поставки. Зацікавленість покупця в якості товару, до того ж коли йдеться про придбання матеріалів, які використовуються у виробництві, технологічний процес якого вимагає дотримання певних стандартів, зокрема щодо сировини, матеріалів, об`єктивно обумовлює необхідність підтвердження постачальником якості товару у переданих покупцю відповідних документах.

За оцінкою суду відсутність пояснень, обґрунтованих причин відсутності сертифікатів якості, незважаючи на те, що згідно з умовами договору вони супроводжують поставку матеріалів, а обсяг придбаних матеріалів і використання їх у виробництві так чи інакше потребував контролю за їхньою якістю, у сукупності з іншими обставинами цієї справи свідчать про не підтвердження господарських операцій.

Офіс ВПП ДПС в акті перевірки та в судовому процесі посилається на податкову інформацію, згідно з якою за адресою пункту навантаження товару, яка вказана у наданих позивачем ТТН (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 157-А), відсутні будь-які засоби для навантаження (розвантаження) присаду доменного, шлаку зварювального, концентрату марганцевого, металобрухту, а за вказаною адресою розташоване деревообробне підприємство, працівники якого засвідчили, що на відповідній території зазначені матеріали не зберігалися та не відправлялися.

Як встановлено, відповідно до інформації з регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області МВС України щодо технічних характеристик автомобілів, що вказані у ТТН, встановлено, що зазначена у ТТН вага вантажу неможлива для здійснення перевезення автомобілями таких марок. Крім того, дані щодо видачі посвідчень водія НОМЕР_1 , ЯАА №738567, АВП №164520, АЯВ №258741, ЯАА №175236, АЕВ №524178, які також зазначені у наданих позивачем ТТН, відсутні у реєстраційній базі МВС, а згідно з інформацією з адресно-довідкового бюро управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_1 , який у ТТН зазначений як водій, що здійснював перевезення товару від ТОВ «Сталь Мед ЛТД» автомобілем КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 протягом березня - червня 2016 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Офіс ВПП ДПС надав письмові пояснення інших осіб, які в ТТН зазначені як водії, які здійснювали перевезення вантажу, за змістом яких ці особи заперечують завантаження товару в місці завантаження, вказаному у ТТН, а підтверджують транспортування товару лише по території ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» та з інших адрес.

Наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту та витрат, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; відсутність контрагента за місцезнаходженням.

У постанові від 14.02.2020 (адміністративне провадження №К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованої в податковому обліку суми податкового кредиту при визначені суми податкового зобов`язання. З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товару, змісту послуг тощо.

У постанові від 14.05.2019 у справі №825/3990/14 Верховний Суд вказав, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 05.09.2018 (адміністративне провадження №К/9901/2599/18) наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Ці висновки відповідають сталій практиці застосування Верховним Судом норм пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статей 72, 73 КАС у справах з подібними правовідносинами та з подібним предметом доказування.

Під час судового розгляду позивачем надано до матеріалів справи додаткові документи, які до перевірки не надавались, також ці документи не надавались до суду під час попередніх судових процесів.

Згідно з поясненнями позивача, вказані документи надаються у якості доказів використання поставленого товару в 2016 році, видачу його у виробництво, виготовлення чавуну, сталі та металопрокату, продаж металопродукції власного виробництва (металопрокату) в 2016 році та отримання доходу від реалізації продукції власного виробництва.

За оцінкою суду, вказані документи не можуть бути прийняті я якості доказів по справі, оскільки це суперечило б положенням п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Також платник податків у разі якщо посадова особа контролюючого органу, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, має право до закінчення перевірки надіслати такі безпосередньо до контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано доказів того, що ним вчинялись будь-які дії, які передбачені нормами Податкового кодексу, щодо надання (надіслання) ним первинних документів до контролюючого органу, які фахівцями контролюючого органу не були враховані під час проведення перевірки. Позивачем також не надано і доказів звернення з будь-якими заявами чи скаргами на протиправні дії фахівців контролюючого органу при проведенні перевірки (неврахуванні наданих документів) чи складанні акта про ненадання первинних документів.

Суд зазначає, що Офісом ВПП ДФС було складено акт від 27.06.2017 №39/28-01-46-12 про ненадання ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» при здійсненні податкового контролю оригіналів витребуваних контролюючим органом документів або їх копій, на підставі якого було винесене оскаржуване у цій справі податкове-повідомлення рішення про застосування санкцій.

Враховуючи такий тривалий час, протягом якого позивачем документи не надавались без обґрунтування поважності причин ні до податкового органу, ні до судів різних інстанцій, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати наявними ці документи на час перевірки, а відтак, у цьому випадку, їх не може бути покладено в основу обґрунтувань позиції позивача під час судового розгляду.

Суд погоджується з висновками податкового органу відносно того, що позивачем порушено пункт 44.1 статті 44, підпункт «а» пункту 198.1, пункт 198.3 статті 198, пункт 200.2 статті 200, пункти 201.1, 201.10 статті 201ПК внаслідок неправомірного декларування податкового кредиту в сумі 4 222 725,70 грн., у тому числі: за серпень 2016 року - 2 284 676,72 грн, за вересень 2016 року - 1 938 048,98 грн. за податковими накладними ТОВ «Сталь Мет ЛТД» та завищення від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2016 року на 4 222 725,70 грн;

підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті134 ПК, абзац другий, п`ятий статті 1, частину другу статті 3, статті 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV, пункти 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), абзац другий розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за №893/4186), внаслідок неправомірного заниження фінансового результату до оподаткування (завищення збитку), визначеного у фінансовій звітності за звітні періоди 2016 року, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на 133 682 815,10 грн (у тому числі: за І квартал 2016 року - 16 421 898,50 грн, за півріччя 2016 року - 74 414 489,70 грн, за 3 квартали 2016 року - 133 745 421,99 грн, за 2016 рік - 133 682 815,10 грн).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у податкового органу були підстави для прийняття податкового повідомлення рішення форми П від 14.07.2017 р. №0005414612, податкового повідомлення рішення форми В4 від 14.07.2017 р. №0005374612, податкового повідомлення рішення форми ПС від 14.07.2017 р. №0005364612, а тому позов задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення 07.03.2023 р.

Суддя А.В. Савченко