Рішення

від 07.03.2023 по справі 320/4442/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року № 320/4442/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4»

до приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича

про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

I. Зміст позовних вимог

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Франка,4" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, в якому просить суд:

- визнати протиравною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про накладення штрафу від 13 лютого 2023 року по виконавчому провадженні №68222097 про зобов?язання Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Франка, 4" знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку №4 по вул. І. Франка у м. Києві.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватний виконавець не повідомив позивача про здійснення будь яких виконавчих дій, акти про невжиття заходів щодо виконання рішення суду не надсилались позивачу.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що рішення суду не виконано, отже підстав для скасування постанови в частині накладення штрафу немає.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 07.03.2023 о 15:00.

07.03.2023 у судове засідання не прибули сторони, про дату, час та місце про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач матеріали ВП №68222097 суду надав.

Суд вважає за необхідне розглянути справу у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Враховуючи строки розгляду справи, передбачені ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неявка всіх учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами у справі.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

13.02.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Дмитром алентиновичем в рамках ВП №68222097 винесено постанову про накладення штрафу за виконавчим листом, виданим 12.06.2012 Шевченківським районним судом міста Києва про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку №4 по вул. І. Франка у м. Києві.

Згідно постанови накладено штраф в розмірі 10 200, 00 гривень на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» .

Вказана постанова була направлена на адресу позивача, ознайомившись зі змістом якої, позивач встановив, що вспірна постанова винесена на підставі акту приватного виконавця від 10.02.2023, який не було долучено до постанови, його зміст, перелік дій приватного виконавця, встановлені обставини за результатом виходу - боржнику не відомі.

Приватний виконавець Ляпін Д.В. не повідомляв боржника про здійснення виходу 10.02.2023, про його намір здійснити перевірку виконання рішення суду.

На момент звернення до суду, боржнику невідомий зміст, підстави винесення та інші відомості оформлення (складення) акту приватного виконавця від 10.02.2023.

Позивач вважає, що приватним виконавцем не з`ясовано стану фактичного виконання виконавчого листа та причини (поважність) невиконання рішення суду боржником.

Позивачем є голова правління ОСББ Хадсон Філіп (громадянин Великої Британії), що вилетів 18.02.2022 з України до Великої Британії та не перебуває в Україні.

Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавчі листи, які видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIIІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1404-VIIІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIIІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так частиною 3 статті 18 встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, має право:

-проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

-викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні;

-накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч. 4 ст. 19 Закону №1404-VIII).

Частиною 5 статті 19 Закону №1404-VIII передбачено, що боржник зобов`язаний:

-утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

-своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

-надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статті 16 сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Частиною першою вказаної статті Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Частина друга статті 63 Закону №1404-VIII передбачає, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII передбачено що, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

VI. Оцінка суду

У провадженні приватного виконавця Ляпіна Д.В. знаходиться виконавче провадження №68222097 з примусового виконання виконавчого листа №2-5835/11 виданого 12.06.2012 Шевченківським районним судом м. Києва про зобов?язання Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку №4 по вул. І. Франка у м. Києві.

19.01.2022 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в постанові зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10-ти днів.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

15.02.2022 приватним виконавцем було здійснено вихід за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 4 з метою перевірки виконання боржником рішення суду.

Відповідно до акту приватного виконавця від 15.02.2022, за результатами перевірки встановлено, що рішення суду боржником не виконано.

Відповідно до ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За наслідками невиконання судового рішення приватним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу від 15.02.2022. Визначений постановою про накладення штрафу строк виконання рішення суду закінчувався 04.03.2022.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив її у судовому порядку, однак рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.06.2022 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» відмовлено.

24.02.2022 на території Україні було запроваджено воєнний стан, на території м. Києва та Київської області проводились активні бойові дії, здійснити перевірку виконання судового рішення 04.03.2022 було неможливо, тому приватний виконавець 11.07.2022 та 10.02.2023 здійснив повторні виходи за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 4 з метою перевірки виконання боржником рішення суду.

Відповідно до актів приватного виконавця від 11.07.2022 та 10.02.2023, за результатами перевірки встановлено, що рішення суду боржником не виконано.

У відповідності до ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

За наслідками невиконання судового рішення приватним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу від 13.02.2023.

Обґрунтовуючи протиправність винесення відповідачем постанови про накладення штрафу позивач вказує на те, що приватним виконавцем не з`ясовано стану фактичного виконання виконавчого листа та причини (поважність) неможливості виконання рішення суду боржником.

В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази на підтвердження виконання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» у десятиденний строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, виконання виконавчого листа №2-5835/11 виданого 12.06.2012 Шевченківським районним судом м. Києва. Таких доказів і не надано позивачем суду.

Доводи позивача, що він є громадянин Великої Британії та вилетів 18.02.2022 з України до Великої Британії та не перебуває в Україні не спростовують правомірності накладення штрафу, матеріали виконавчого провадження свідчать про повторне накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Матеріали справи не містять будь яких доказів, що можуть служити підтвердженням як такі, що вчинялись позивачем для фактичного виконання рішення суду.

Обгрунтування самого позову фактично зводиться до незгоди з рішенням суду, на підставі якого видано виконавчий документ та відкрито виконавче провадження, що не є поважною обставиною невиконання рішення суду в розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження виконання рішення суду та факт поважності причин його невиконання, крім посилань на окремі положення Закону №1404-VIII, позивачем наведено не було.

Не зважаючи на встановлений факт невиконання рішення суду та накладеного штрафу в розмірі 5 100,00 грн. на позивача постановою від 15.02.2022, суд не знаходить підстав для визнання позовних вимог обгрунтованими та розцінює дії позивача як такі, що спрямовані на уникнення від виконання рішення суду.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата підписання та виготовлення повного тексту рішення -07.03.2023